Постанова

від 11.02.2025 по справі 915/1308/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1308/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Алієва К.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Бондаренко І.О.,

від відповідача Скалов С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд»

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024

у справі № 915/1308/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд»

до відповідача: ОСОБА_1

про: стягнення 3480604,90 грн,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» (далі ТОВ «Аграрленд», Товариство) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з останнього заборгованість у загальному розмірі 3480604,90 грн, з яких: 2860119,39 грн основного боргу, 204900,96 грн 3% річних та 415584,56 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство посилається на те, що відповідач протягом 2018 2019 років отримав дивіденди за 2017 та 2018 роки. Проте, за положеннями Статуту Товариства та чинного на той час законодавства, рішення про розподіл чистого прибутку підприємства і виплату дивідендів можуть приймати лише загальні збори учасників товариства, які, за даними позивача, не проводились. Отже виплачені відповідачу дивіденди за вказаний період є безпідставно отриманими коштами та підлягають поверненню позивачу в порядку ст. 1212 ЦК України.

ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову, зазначив серед іншого, що: позивач здійснював виплату дивідендів на виконання рішень загальних зборів засновників Товариства, оформлених відповідними протоколами від 26.03.2018 та від 10.12.2018. Крім того, в матеріалах цієї справи містяться платіжні доручення, підписані посадовими особами позивача, скріплені печаткою підприємства. Також на підтвердження вказаних господарських операцій складені відповідні відомості. Вищевказане підтверджує наявність правових підстав для здійснення банківських переказів виплати дивідендів за спірний період. Наявність правової підстави для грошового переказу та належно обґрунтована сума визначена у відповідних наказах, які складені на виконання вищевказаних рішень загальних зборів. Таким чином, доводи позивача про безпідставність виплати дивідендів, є помилковими.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначив про наявність у нього сумнівів у тому, що надані відповідачем протоколи загальних зборів складені та підписані у 2018 році, а не у 2021 році під час підготовки відзиву в цій справі.

В подальшому, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 13.01.2022 (з урахуванням ухвали від 12.08.2022) призначено судову технічну експертизу документів - протоколів загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2018, від 10.12.2018 та наказу Товариства від 26.03.2018.

За результатом проведення судово-технічної експертизи документів, 15.07.2024 від експертної установи надійшов висновок експертів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у даній справі у задоволенні позову Товариства відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що:

- суми дивідендів були сплачені відповідачу на підставі рішень загальних зборів учасників, а також виданих на виконання цих рішень наказів директорів Товариства.

- доводи позивача про складання та підписання протоколів не в дати, які в них зазначені, а у 2021 році, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

- не підтверджують ці обставини й висновок експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у даній справі;

- суд відхилив доводи позивача про неможливість відображення у протоколі від 10.12.2018 чистого прибутку через те, що до закінчення звітного періоду на дату 10.12.2018 залишався 21 календарний день, а ця сума була зазначена у Фінансовому звіті за 2018 рік, який був поданий до державних органів лише 25.01.2019. Суд зазначив, що розмір прибутку при здійсненні планової господарської діяльності міг бути визначений заздалегідь, і такий метод не є забороненим. А можливість органу Товариства вирішувати питання щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів не залежить від моменту подання звітності до державних органів. Тобто зазначення суми чистого прибутку за 2018 рік до закінчення звітного періоду в протоколі від 10.12.2018 не свідчить про його складання у дату іншу, ніж в ньому вказана. Крім того, саме така сума чистого прибутку за 2018 рік вказана у наказі директора Товариства ОСОБА_2 «Про нарахування і виплату дивідендів» від 03.01.2019, тобто у документі, датованому раніше, ніж подання відповідної звітності до державних органів.

- щодо доводів позивача про недотримання вимог закону щодо оформлення рішень прийнятих одноособово єдиним учасником товариства, суд зазначив, що єдиним недоліком цього оформлення є найменування документа, а саме, замість «рішення учасника» вказано «протокол загальних зборів учасників товариства». Натомість, такий недолік не змінює суті та правого значення цих документів, як фіксації рішень вищого органу товариства, до компетенції якого входить розгляд цих питань.

- щодо невідповідності нумерації протоколів та відсутності цих документів у позивача в архіві, суд зазначив, що законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо порядку нумерації протоколів в Товаристві. Відсутність вказаних документів в архіві товариства не спростовує факту їх наявності, що піддержується оригінальними примірниками, які знаходяться у матеріалах справи та були предметом дослідження судових експертів.

- також не впливає на достовірність протоколу від 26.03.2018 й відсутність на ньому печатки товариства;

- окремо суд відзначив, що з огляду на підстави та предмет заявленого позову, предметом розгляду у цій справі є спір щодо наявності правових підстав для виплати дивідендів, тобто наявності рішень, прийнятих одноособово єдиним учасником товариства з цього питання. А правомірність цих рішень не є предметом розгляду у цій справі, зокрема через відсутність заявлених вимог щодо визнання їх недійсними.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а позов задовольнити.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що протоколи загальних виготовлені не у 2018 році, а значно пізніше.

Це підтверджується тим, що:

- надані відповідачем до матеріалів справи протоколи в архіві Підприємства відсутні та після зміни керівника підприємства не передавались;

- в межах іншої судової справи (в якій брали участь одні й ті ж самі сторони), судом було встановлено, що ці рішення вищим органом Товариства не приймались, а протоколи, на які посилався Відповідач, відсутні;

- під час розгляду вказаної справи, на питання «чи брав позивач участь у будь-яких загальних зборах протягом 2018-2020 років і чи голосував за розподіл дивідендів», представник ОСОБА_1 зазначив лише про існування протоколів загальних зборів, які стосуються договорів щодо придбання автотранспорту у серпні-вересні 2018 року;

- існування інших протоколів не підтверджено ОСОБА_1

- 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 не проводив загальні збори учасників за місцезнаходження товариства, адже в цей час він перебував у відрядженні в Німеччині.

- відповідач не надав суду жодних доказів, пояснень, розрахунків, яким чином здійснювались заплановані за власною уявою вирахування чистого прибутку та дивідендів за 2018 рік;

- документація Товариства (в тому числі податкова та фінансова звітність) свідчить про те, що у грудні 2018 року, ОСОБА_1 не розподіляв дивіденди за 2018 рік;

- про те, що 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 , не приймав жодного рішення про розподіл чистого прибутку і виплату дивідендів за 2018 рік свідчить відсутність додатку «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів)» у податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік.

- позиція суду першої інстанції про можливість та допустимість розрахунку дивідендів на підставі прогнозованих звітних показників у цій справі є помилковою;

- ОСОБА_1 , не мав права розподілити дивіденди за весь рік до моменту закінчення календарного року;

- розподіл неіснуючого чистого прибутку за 2018 рік є підставою для виникнення права вимоги про повернення безпідставно отриманих у формі дивідендів коштів;

- протягом 21 (двадцяти одного) дня з моменту нібито розподілу чистого прибутку за весь 2018 рік відбулося багато подій, які мали значний вплив на розмір чистого прибутку товариства. Ці події ОСОБА_1 не могли бути передбачені і не могли бути заплановані. Товариство за цей час отримало та витратило значні обсяги коштів, які не були наперед заплановані;

- суд безпідставно відхилив доводи позивача про недотримання вимог закону щодо оформлення рішень, прийнятих одноособово єдиним учасником товариства. А зазначення, що найменування спірних документів є єдиним їх недоліком, є помилковим;

- також суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду у справі № 915/606/21, яке набрало законної сили, не встановлено жодних обставин, які входять до предмету доказування у цій справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 (головуючий суддя Таран С.В., судді Богатир К.В., Поліщук Л.В.) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 258 ГПК України, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 13.01.2025 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 ГПК України.

14.01.2025 ТОВ «Аграрленд» повторно подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 915/1308/21.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 ТОВ «Аграрленд» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 915/1308/21, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк до 07.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 11.02.2025 о 13:45 год., зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 915/1308/21.

04.02.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти її задоволення, зазначаючи, серед іншого, що всім доводам позивача суд першої інстанції дав змістовну правову оцінку, з якою Відповідач повністю погоджується.

Також звертав увагу, що базовим принципом, який діє у корпоративному праві, є презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи. Апелянт не тільки не надав суду доказів визнання недійсними рішень загальних зборів, а ще й приховав від суду інформацію про те, що ці рішення двічі були предметом судового розгляду. В задоволенні позову про визнання їх недійсним було відмовлено.

Відповідач наголошував, що навіть якщо припустити повну відсутність доказів (протоколи та накази), позивач все одно не має права вимагати повернення сплачених Відповідачу коштів, оскільки всі платежі, здійснені юридичною особою безготівковими банківськими переказами, здійснені добровільно, попри усвідомлення (як стверджує позивача) про відсутність обов`язку здійснювати таку оплату. Усі платежі мають посилання у призначенні платежу саме на сплату дивідендів.

Більш того, що з 31 платіжного доручення лише 4 (з 26.03.18 по 23.08.18) підписані колишнім керівником Товариства, усі інші платіжні доручення, відомості та навіть наказ від 03.01.2019 про сплату дивідендів - складені директором, якій наразі і очолює вказане Товариство та є його єдиним учасником.

Разом з відзивом відповідачем подано заяву (вх. № 487/25) про участь його представника (адвоката Скалова С.Ю.) в усіх судових засіданнях по справі № 915/1308/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.02.2025 від ТОВ «Аграрленд» також надійшла заява (вх. № 492/25) про участь його представника ( ОСОБА_3 ) в усіх судових засіданнях по справі № 915/1308/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 заяви ОСОБА_1 (вх. № 487/25 від 04.02.2025) та ТОВ «Аграрленд» (вх. № 492/25 від 05.02.2025) задоволено, надано можливість їх представникам брати участь в усіх судових засіданнях по справі № 915/1308/21 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

В судове засідання в режимі відеоконференції з`явились представники учасників справи, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 915/1308/21, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського сду без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин діяли Статути ТОВ «Аграрленд», затверджені протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2013 № 1 (далі Статут в редакції 2013 року) та рішенням учасників від 19.12.2018 № 4 (далі Статут в редакції 2018 року) (т.1 а.с.51-64, 92-109).

Пунктом 9.1 Статуту в редакції 2013 року визначено, що вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників, що складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників.

Відповідно до підпункту 9.5.5 пункту 9.5 Статуту в редакції 2013 року до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків.

Рішенням Зборів Учасників ТОВ «Аграрленд», оформлених протоколом від 11.11.2013 № 2, затверджено Зміни до Статуту в редакції 2013 року. А саме, викладено пункт 5.1 Статті 5 у новій редакції, згідно із якою, частка у статутному капіталі товариства у розмірі 100 % в сумі 320000 грн. належить ОСОБА_1 (т.1 а.с.65-66).

Пунктами 12.2, 12.3 Статуту в редакції 2018 року встановлено, що вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Якщо Товариство має єдиного учасника, то рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником Товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Згідно із підпунктом 12 пункту 12.8 Статуту в редакції 2018 року до компетенції загальних зборів учасників належить розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

Як вбачається з Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 19.12.2018 № 4 були прийняті наступні рішення:

1) Затвердити Статут Товариства в новій редакції, відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII, та провести державну реєстрацію змін у встановленому законодавством порядку.

2) Прийняти фізичну особу громадянина України ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) до складу учасників Товариства, шляхом внесення вкладу до Статутного капіталу Товариства у розмірі 750000 грн.

3) Збільшити розмір Статутного капіталу Товариства до 1500000 грн за рахунок вкладу учасника ОСОБА_2 у розмірі 750 000,00 грн. та додаткового вкладу учасника ОСОБА_1 у розмірі 430 000,00 грн.

Частки між Учасниками в статутному капіталі Товариства розподілити наступним чином: ОСОБА_1 володіє 50 % статутного капіталу Товариства, що складає 750000 грн; ОСОБА_2 володіє 50 % статутного капіталу Товариства, що складає 750000 грн.

4) Звільнити 19.12.2018 ОСОБА_1 з посади директора Товариства згідно поданої заяви, у зв`язку з переведенням на іншу посаду.

5) Призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_2 з 20.12.2018. Зобов`язати директора Товариства ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які міститься в Єдиному державному реєстрі, а саме: пов`язані зі зміною Статуту Товариства, прийняттям до складу учасників Товариства ОСОБА_2 , Збільшенням Статутного капіталу Товариства, зміною директора Товариства (т.1 а.с.67-70).

Як вбачається з Протоколу Загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2018 № 1-1, учасником ОСОБА_1 що володіє 100% статутного капіталу прийняті наступні рішення:

1) Затвердити фінансові результати господарської діяльності, подані у фінансовій звітності Товариства за 2017 рік. Чистий прибуток Товариства за 2017 рік запропоновано затвердити в сумі 1374508,31 грн;

2) Розподілити чистий прибуток за 2017 рік наступним чином, 1374508,31 грн направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5 % від отриманого чистого прибутку за 2017 рік в сумі 68725,42 грн, які направити на фінансування резервного капіталу, про що видати наказ директора Товариства;

Провести виплату дивідендів учаснику ОСОБА_1 в сумі 1305782,90 грн, як такому що володіє 100 % частки у статутному капіталі Товариства згідно із зазначеним наказом за умови їх наявності, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету (т.1 а.с.158).

26.03.2018 директором ТОВ «Аграрленд» ОСОБА_1 видано наказ «Про нарахування і виплату дивідендів» № 1. Відповідно до якого наказано:

1) Направити в резервний капітал 5 % чистого прибутку за 2017 рік 68725,42 грн. Сума нерозподіленого прибутку за 2017 рік згідно фінансової звітності склала 1374508,31 грн;

2) Розподілити прибуток наступним чином: 1305782,90 грн направити на виплату дивідендів, що становить 100 % прибутку без врахування коштів направлених в резервний капітал від прибутку за 2017 рік в сумі 68725,42 грн;

3) Провести виплату засновнику нарахованих дивідендів частинами у вигляді грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства, за умови їх наявності з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.09.2018 (т.1 а.с.156).

Як вбачається з Протоколу Загальних зборів від 10.12.2018 № 3-1, учасником ОСОБА_1 , що володіє 100% статутного капіталу прийняті наступні рішення:

1) Виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн разом із дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_1 за умови наявності коштів, як такому що володіє 100 % частки у статутному капіталі Товариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019, про що видати наказ директора Товариства;

2) Розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином. 2126,9 тис.грн направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5 % від отриманого чистого прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора Товариства. Розрахунок коштів направлених на формування резервного капіталу провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів.

Провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_4 , як такому, що володіє 100 % частки у статутному капіталі Товариства згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету (т.1. а.с.159).

03.01.2019 директором ТОВ «Аграрленд» ОСОБА_2 видано наказ «Про нарахування і виплату дивідендів» № 1. Відповідно до якого:

1) Направити в резервний капітал 5 % чистого прибутку за 2018 рік 106344,64 грн. Сума нерозподіленого прибутку за 2018 рік згідно фінансової звітності склала 3058344,07 грн, в т.ч. 2126892,76 грн чистого прибутку, отриманого в 2018 році;

2) Розподілити прибуток за 2018 рік наступним чином: 2951999,44 грн направити на виплату дивідендів, що становить 100 % нерозподіленого прибутку без врахування коштів направлених в резервний капітал від прибутку за 2018 рік в сумі 106344,64 грн;

3) Провести виплату засновнику ОСОБА_1 залишку нарахованих дивідендів за 2017 рік в розмірі 931451,32 грн та нарахованих дивідендів за 2018 рік в розмірі 2020548,12 грн, всього на загальну суму 2951999,44 грн, частинами у вигляді грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства, за умови їх наявності з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 (т.1 а.с.157).

Судом встановлено, що Товариство здійснено виплату дивідендів ОСОБА_1 загалом на суму 3110119,39 грн (т.1 а.с.11-50, 131-134), а саме:

- 25000 грн (п/д від 26.03.2018 № 955, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 25000 грн (п/д від 10.08.2018 № 1154, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 50000 грн (п/д від 21.08.2018 № 1163, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 75000 грн (п/д від 23.08.2018 № 1166, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 75000 грн (п/д від 26.12.2018 № SAL996052, призначення платежу «Дивіденди за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 100000 грн (п/д від 28.12.2018 № SAL999736, призначення платежу «Дивіденди за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 26.03.2018»);

- 50000 грн (п/д від 03.01.2019 № 1216, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 150000 грн (п/д від 09.01.2019 № 1221, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 300000 грн (п/д від 06.02.2019 № 949, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 370906,97 грн (п/д від 07.02.2019 № 859, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2017 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 06.03.2019 № SAL1058454, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 14.03.2019 № SAL1065120, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 25000 грн (п/д від 15.03.2019 № 1019, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 19.03.2019 № 1028, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 27.03.2019 № 1063, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 08.04.2019 № 1089, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 10.04.2019 № 1107, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 26.04.2019 № 18, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 15000 грн (п/д від 17.05.2019 № 36, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 15000 грн (п/д від 23.05.2019 № 62, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 50000 грн (п/д від 03.06.2019 № SAL1143627, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 300000 грн (п/д від 27.06.2019 № SAL1172053, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 300000 грн (п/д від 11.07.2019 № SAL1187354, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 150000 грн (п/д від 15.07.2019 № SAL1190453, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 19.07.2019 № SAL1195877, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 25000 грн (п/д від 29.07.2019 № SAL1203999, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 06.08.2019 № SAL1215123, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 20.08.2019 № SAL1230748, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 21.08.2019 № SAL1231864, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 59212,42 грн (п/д від 24.09.2019 № SAL1268718, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»);

- 100000 грн (п/д від 02.09.2019 № SAL1242524, призначення платежу «Виплата дивідендів за 2018 рік ОСОБА_1 згідно наказу № 1 від 03.01.2019»).

Крім того, виплата вказаних сум ОСОБА_1 супроводжувалась оформленням ТОВ «Аграрленд» Відомостей з підписами керівника підприємства та/або бухгалтера, з проставленням печатки товариства, копії яких наявні у матеріалах справи.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 13.01.2022 (з урахуванням ухвали від 12.08.2022) за клопотанням позивача, призначено у справі судову технічну експертизу документів - протоколів загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2018, від 10.12.2018 та наказу Товариства від 26.03.2018.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи виготовлено оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018 № 3-1 шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально-розмножувальної техніки ?;

2) Чи не використаний для виконання тексту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018 № 3-1 аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом чи відтиском печатки ?;

3) Чи співпадає давність виконання реквізитів документа (підпису та печатки) на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018 № 3-1 з датою, зазначеною в протоколі - 10 грудня 2018 року ?;

4) В якій послідовності виконані друкований текст, підпис, печатка та інші реквізити протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018 № 3-1 ?;

5) Чи виконано протокол загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 26.03.2018 № 1-1 в той час, яким він датований 26 березня 2018 року чи в інший час ?;

6) Чи виконано наказ ТОВ «Аграрленд» від 26.03.2018 № 1 в той час, яким він датований 26 березня 2018 року чи в інший час ?.

В матеріалах цієї справи міститься висновок експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 05.07.2024 № 11458/23-34, відповідно до якого:

1, 2. Досліджуваний протокол загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датований 10.12.2018, ймовірно, виготовлено шляхом монтажу, а саме, шляхом використання аркуша, на якому вже містився відтиск печатки ТОВ «Аграрленд». Стверджувати вказане в категоричній формі не видається можливим у зв`язку з тим, що не вдалось можливим встановити послідовність виконання відтиску печатки від імені ТОВ «Аграрленд» відносно інших реквізитів в досліджуваному документі.

3. Відтиск печатки ТОВ «Аграрленд» в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1 датованому 10.12.2018, нанесений не в дату, вказану в документі (10.12.2018), а раніше у листопаді 2018 року.

Відповісти на питання ухвали «Чи співпадає давність виконання реквізитів документів (підпису та печатки) на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1 від 10.12.2018 з датою, зазначеною в протоколі 10 грудня 2018 року?» в частині встановлення періоду нанесення підпису, не видається можливим через відсутність в судово-експертній практиці України методик із встановлення абсолютного часу виконання записів і підписів, нанесених чорнилами для пишучих приладів.

При цьому, у дослідницькій частині висновку зазначено про наявність експлуатаційних ознак, що обумовлена утворенням на кліше печатки, яким залишені вказані відтиски, забруднень у певний час її експлуатації.

Аналогічна сукупність експлуатаційних ознак спостерігається у порівняльному зразку від 12.11.2018: видаткова накладна № 1906 від 12.11.2018 (рис. 13 та 15, розмітка барвником червоного кольору). При цьому ознаки 1 та 2 відображаються у відтисках, починаючи з листопада 2018 року, а ознаки 3-5 відображаються лише у порівняльному зразку від 12.11.2018.

Встановлені збіги проілюстровано на рис. 12 та 13 Ілюстративної таблиці 2 на прикладі співставлення досліджуваного відтиску печатки від імені ТОВ «Аграрленд» в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованому 10.12.2018, та порівняльного відтиску печатки ТОВ «Аграрленд» у видатковій накладній № 1906 від 12.11.2018.

Встановлені ознаки є достатньою підставою для висновку про те, що відтиск печатки ТОВ «Аграрленд» в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованому 10.12.2018, нанесений у листопаді 2018 року.

Отже, відтиск печатки ТОВ «Аграрленд» в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованому 10.12.2018, нанесений не в дату, вказану в документі (10.12.2018), а раніше.

4. На зворотній стороні протоколу загальних зборів учасника ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованого 10.12.2018, підпис від імені ОСОБА_1 виконаний після нанесення друкованого тексту.

Встановити послідовність виконання відтиску печатки від імені ТОВ «Аграрленд» відносно інших реквізитів в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованому 10.12.2018, не видається можливим у зв`язку з відсутністю місць їх взаємного перетину.

Встановити послідовність виконання друкованого тексту на лицьовій стороні протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 3-1, датованому 10.12.2018, відносно інших реквізитів цього документа не видається можливим у зв`язку з відсутністю місць їх взаємного перетину.

5, 6. Відповісти на питання ухвали «Чи виконано протокол загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» № 1-1 від 26.03.2018 в той час, яким він датований 26 березня 2018 року чи в інший час?» та «Чи виконано наказ ТОВ «Аграрленд» № 1 від 26.03.2018 чи в інший час?», не видається можливим через відсутність в судово-експертній практиці України методик із встановлення абсолютного часу виконання записів і підписів, нанесених чорнилами для пишучих приладів, та методик із встановлення абсолютного часу виконання друкованих текстів, нанесених з використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку.

Також колегією суддів встановлено наступне.

У травні 2021 ОСОБА_1 звертався до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «Аграрленд» про стягнення заборгованості з виплати дивідендів за 2019 рік у розмірі 1463550,00 грн, посилаючись на те, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив йому у виплаті дивідендів за 2019 рік.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2021 у справі № 915/606/21 у задоволенні позову відмовлено

Суд першої інстанцій виходив з того, що позивачу були виплачені дивіденди за перший третій квартали 2019 року у повному обсязі на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оформлених протоколами № 4 від 01.10.2019, № 5 від 17.10.2019, № 6 від 28.10.2019, № 7 від 06.11.2019, № 8 від 09.12.2019 та № 9 від 24.12.2019, проте доказів прийняття до 23.01.2020 загальними зборами учасників ТОВ «Аграрленд» ще якихось рішень про виплату дивідендів за 2017, 2018 чи 2019 роки матеріали справи не містять.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2021 у справі №915/606/21 в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 31.12.2021.

Також встановлено, що Господарським судом Миколаївської області розглядалась справа № 915/703/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.12.2018, оформленого протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд».

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі № 915/703/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі № 915/703/22 змінено, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Зі змісту вказаних судових рішень по справі № 915/703/22 вбачається, що заявлені позовні вимоги були обґрунтовані порушенням права ОСОБА_2 на отримання дивідендів у зв`язку з незаконністю оскаржуваного ним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оскільки вказані збори не проводились і зазначене рішення всупереч вимог чинного законодавства передбачає розподіл чистого прибутку за весь 2018 рік ще до його закінчення, внаслідок чого чистий прибуток підприємства за 2018 рік розподілений у більшому розмірі, ніж фактично отриманий за цей період, і ОСОБА_1 станом на 10.12.2018 не міг розрахувати чистий прибуток товариства відповідача за весь 2018 рік, адже за наступний 21 день підприємство заробило та витратило більше 10 мільйонів гривень, а відтак оскаржуваним рішення протиправно розподілений неіснуючий прибуток.

В постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 колегія суддів погодилась з правильним висновком Господарського суду Миколаївської області щодо відмови у задоволенні позову. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_2 позовна вимога про визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 3-1 від 10.12.2018, є обґрунтованою лише в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Аграрленд», у той час як у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити саме у зв`язку з неналежністю відповідача. Однак, оскільки під час розгляду даної справи судом першої інстанції ОСОБА_1 було подано заяву б/н від 14.09.2023 (вх.№12111/23 від 15.09.2023) про застосування до позову ОСОБА_2 наслідків спливу строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перебіг річного строку позовної давності за вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оформленого протоколом №3-1 від 10.12.2018, розпочався з дня прийняття самим позивачем, як директором товариства відповідача, наказу на виконання цього рішення загальних зборів, тобто з 03.01.2019, а тому на момент звернення до суду з позовом у даній справі (27.12.2022) був пропущений. З огляду на викладене, враховуючи те, що позовну заяву у вказаній справі ОСОБА_2 подано зі спливом строку позовної давності та позивач не надав до суду належних і допустимих у розумінні статей 76, 77 ГПК України доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску вказаного строку (позивачем заперечувався пропуск ним строку позовної давності, тому клопотання про визнання поважними причин його пропуску не заявлялось), Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову до ТОВ «Аграрленд» саме з вказаних підстав.

Вищевказані судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались.

У липні 2024 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ «Аграрленд», в якій просив суд визнати недійсним рішення ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» (справа № 915/863/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024, провадження у справі № 915/863/24 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Аграрленд» про визнання недійсним рішення ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Суди дійшли висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у даній справі № 915/863/24 з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вищевказані судові рішення в касаційному порядку також не оскаржувались.

Предметом позову у даній справі (915/1308/21) є вимога ТОВ «Аграрленд» стягнути з ОСОБА_1 3480604,90 грн (2860119,39 грн основного боргу, 204900,96 грн 3% річних та 415584,56 грн інфляційних втрат).

Підставами для задоволення позову позивач зазначав про виплату відповідачу протягом 2018 2019 років дивідендів за 2017 та 2018 роки без достатньої правової підстави - рішень загальних зборів учасників, а відтак вони підлягають поверненню позивачу в порядку ст. 1212 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з його необґрунтованості та недоведеності. Зокрема, суд зазначив, що суми дивідендів були сплачені відповідачу на підставі рішень загальних зборів учасників, а також виданих на виконання цих рішень наказів директорів Товариства, в той час як правомірність цих рішень не є предметом розгляду у цій справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до п. «б» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин та до 17.06.2018, дати набрання чинності Законом України від 06.02.2018 № 2275-VIII) учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно із п. «д» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Підпунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII встановлено, що учасники мають право брати участь у розподілі прибутку товариства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників (частини 3, 4 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII).

Згідно із ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII до компетенції загальних зборів учасників належить розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII).

Відповідно до підпункту 9.5.5 пункту 9.5 Статуту в редакції 2013 року до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків.

Згідно із підпунктом 12 пункту 12.8 Статуту в редакції 2018 року до компетенції загальних зборів учасників належить розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

Отже як відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII, так і Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, а також положень Статуту Товариства в редакції 2013 року та в редакції 2018 року, розподіл прибутку ТОВ «Аграрленд» та виплата дивідендів його учасникам (у даному випадку учаснику) здійснюється виключно на підставі рішення загальних зборів учасників товариства.

Позовні вимоги про повернення цих коштів заявлені ТОВ «Аграрленд» на підставі статті 1212 ЦК України, як отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки позивач заперечує факт проведення вищевказаних загальних зборів учасників і прийняття ними рішення про виплату дивідендів.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).

Разом з тим, матеріалами цієї справи підтверджено, що суми дивідендів були сплачені відповідачу на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оформлених протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1, а також виданих на виконання цих рішень наказів від 26.03.2018 № 1 та від 03.01.2019 № 1.

Колегія суддів звертає увагу, що легітимність рішень органу управління юридичної особи презюмується.

Існування презумпції прямо випливає з правової природи рішень органів управління юридичної особи.

Такі рішення є актами ненормативного характеру, а не правочинами. Відповідно, на відміну від правочинів, рішення органів юридичних осіб не можуть вважатися нікчемними.

До моменту визнання рішення недійсним у судовому порядку, юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів ні будь-якими третіми особами, ні самою юридичною особою, ні її учасниками (акціонерами, членами).

Презумпція легітимності рішень органів управління юридичних осіб є надзвичайно важливою як для забезпечення стабільності корпоративного управління, так і для нормального функціонування господарського обороту в цілому.

Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше (постанова Верховного Суду від 03.09.2022 у справі № 916/451/21).

Вищевказані рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оформлені протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1, в судовому порядку недійсними не визнавалися. Правомірність цих рішень не є предметом розгляду і у цій справі.

Рішення загальних зборів товариства є достатньою та належною правовою підставою отримання коштів його учасниками (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про складання та підписання протоколів від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1 не в дати, які в них зазначені, а у 2021 році, оскільки на підтвердження цього позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

Не підтверджує цих обставин і висновок експертів № 11458/23-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 05.07.2024. В якому з питань давності виконання реквізитів документів (підпису та печатки) на протоколах від 26.03.2018 № 1-1 і від 10.12.2018 № 3-1, експертами зазначено про неможливість надання відповідей з огляду на відсутність в судово-експертній практиці України методик із встановлення абсолютного часу виконання записів і підписів, нанесених чорнилами для пишучих приладів, та методик із встановлення абсолютного часу виконання друкованих текстів, нанесених з використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку.

Також суд обгрунтовано відхилив посилання позивача про те, що під час розгляду справи № 915/606/21 (за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аграрленд» про стягнення невиплаченої суми дивідендів), ОСОБА_1 не зазначалося про існування протоколів від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1.

Колегія суддів зазначає, що надана оцінка матеріалів іншої справи не є преюдиціальним фактом у даній справі, оскільки преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Суд у справі № 915/606/21 оцінив відсутність доказів прийняття до 23.01.2020 загальними зборами учасників ТОВ «Аграрленд» ще якихось рішень про виплату дивідендів за 2017, 2018 чи 2019 роки, а не встановив факт непроведення загальних зборів, оформлених протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1.

Таким чином, у справі № 915/606/21, предметом розгляду якої було стягнення з Товариства заборгованості з виплати дивідендів за 2019 рік, не встановлена обставина непроведення загальних зборів, оформлених протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1, а лише здійснено оцінку наданих учасниками справи доказів і, за недоведеності наявності відповідного рішення, відмовлено у задоволенні позову.

Інші доводи позивача (зокрема про неможливість відображення у протоколі від 10.12.2018 № 3-1 чистого прибутку за весь 2018 рік та про недотримання вимог закону щодо оформлення рішень прийнятих одноособово єдиним учасником товариства, тощо) фактично зводяться до неправомірності рішень загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оформлених протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1.

Разом з тим, як вже зазначалось, вищевказані рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколами від 26.03.2018 № 1-1 та від 10.12.2018 № 3-1 в судовому порядку недійсними не визнавалися, в той час як легітимність рішень органу управління юридичної особи презюмується,

У постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, де предметом позову також було стягнення з учасників товариства коштів (виплат у вигляді дивідендів), отриманих без достатньої правової підстави, Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшла такого висновку: «враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо здійснення виплат грошових коштів учасникам ТОВ як дивідендів на підставі дійсного рішення загальних зборів, такі кошти набуто учасниками товариства за наявності правової підстави, тому вони не можуть бути повернуті на підставі статті 1212 ЦК України».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 915/1308/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 17.02.2025.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська