Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/3360/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/3360/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.12.2024:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бабченко Ю.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 19.06.2024

у справі №910/3360/24 (суддя Мандриченко О.В)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня"

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2023 №362-р у справі 145-26.13/75-21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 21.05.2024.

17.06.2024 До Господарського суду міста Києва звернувся Антимонопольний комітет України з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня у розмірі 110 921 068,60 (сто десять мільйонів дев`ятсот двадцять одна тисяча шістдесят вісім) гривень 60 копійок, крім рахунків та коштів, за якими здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України згідно чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявник вказує, що Комітет, 21.03.2023 прийняв рішення № 362-р яким визнано, що ТОВ "Сучасна лікарня" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Заявник вказував, що зважаючи на значний розмір накладеного рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня", у Комітету наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів по забезпеченню поданого ним позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" штрафу, чим фактично може позбавити Державний бюджет України дохідної частини.

Водночас, заявник вказував, що за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітетом були встановлені ознаки, що свідчать про неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" у майбутньому виконати рішення в повному обсязі.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3360/24 у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить будь-яких доказів того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Окрім того, заявником не додано доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" вчиняються дії, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання рішення про стягнення заборгованості.

Водночас, суд першої інстанції зазначав, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Комітета до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3360/24 та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову Антимонопольного комітету України. Вжити заходи забезпечення позову Антимонопольного комітету №916/3360/24 шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунка товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» (юридична адреса: вул. Грушевського, 28/2, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 05766356) у розмірі 110 921 068,6 (сто десять мільйонів дев?ятсот двадцять одна тисяча шістдесят вісім) гривень 60 копійок, крім рахунків та коштів, за якими здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків, зборів і обов?язкових платежів до Державног бюджету України згідно чинного законодавства.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі №910/3360/24 - є необґрунтованою, та такою, що прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без повного та об`єктивного дослідження доказів у справі, які мають істотне значення для розгляду заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим позивач вважає, що оскаржувана ухвалу підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- зважаючи на значний розмір накладеного рішенням на позивача штрафу, комітет має достатні підстави вважати, що невжиття заходів по забезпеченню позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» штрафу, чим фактично може позбавити Державний бюджет України дохідної частини;

- за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітетом були встановлені ознаки, що свідчать про неможливість з Товариства обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» у майбутньому виконати рішення в повному обсязі;

- як свідчить аналіз виданих Товариство обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ» податкових накладних, у 2023 році обсяг отриманих доходів відповідачів скоротився майже у двічі, а в 2024 взагалі господарська діяльність не здійснювалася (податкові накладні не виписувалися). Таким чином, всупереч дійсним обставинам справи Комітетом наведено обґрунтування обставин, з якими Закон пов?язує наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, проте, неподання відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для її розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024, справу № 910/3360/24 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л. Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3360/24.

11.07.2024 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №910/3360/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3360/24 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, судове засідання призначено на 26.09.2024 о 11 год. 45 хв.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 прийнято справу №910/3360/24 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання у справі №910/3360/24 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/3360/24 у судовому засіданні 02.10.2024 о 11 год 20 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" про відкладення судового засідання у справі №910/3360/24 за апеляційною на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 - задоволено, відкладено розгляд справи №910/3360/24 за апеляційною на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 на 24.10.2024 об 11 год. 50 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А у відрядженні з 23.10.2024 по 26.10.2024 включно та у відпустці з 27.10.2024 по 22.11.2024 включно, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 прийнято справу №910/3360/24 за апеляційною на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М., призначено до розгляду справу №910/3360/24 за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у судовому засіданні 20.11.2024 о 13 год. 10 хв.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання у справі №910/3360/24 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі №910/3360/24 у судовому засіданні 11.12.2024 о 11 год 20 год.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 11.12.2024 з?явився представник відповідача - Антимонопольного комітету України. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" в судове засідання 11.12.2024 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвал суду в електронний кабінет в системі «Електронний суд».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представника позивача - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

? ? 11.12.2024, ?, , заяву Антимонопольного комітету України про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується матеріалами справи, до Господарського суду міста Києва звернувся Антимонопольний комітет України з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" у розмірі 110 921 068,60 (сто десять мільйонів дев`ятсот двадцять одна тисяча шістдесят вісім) гривень 60 копійок, крім рахунків та коштів, за якими здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України згідно чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявник вказував, що Антимонопольний комітет України 21.03.2023 прийняв рішення № 362-р яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Заявник вказував, що зважаючи на значний розмір накладеного рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня", у Антимонопольного комітету України наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів по забезпеченню поданого ним позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" штрафу, чим фактично може позбавити Державний бюджет України дохідної частини.

Крім того заявник вказував, що за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України були встановлені ознаки, що свідчать про неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" у майбутньому виконати рішення в повному обсязі.

Заява про забезпечення позову містить посилання на те , що за результатами аналізу інформації, наданої органами Державної податкової служби з Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено такі обсяги реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" товарів, робіт, послуг: у 2022 році на суму 958 754 595,96 грн; у 2023 році на суму 409 777 610,83 грн; у 2024 році на суму 177 186 420,35 грн.

Також заява містить пояснення, що остання зареєстрована податкова накладна була виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" 29.12.2023 та зареєстрована 17.01.2024, а відтак вказане свідчить, що у 2023 році обсяг отриманих доходів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" скоротився майже у двічі, а в 2024 взагалі господарська діяльність не здійснювалася (податкові накладні не виписувалися).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3360/24 у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить будь-яких доказів того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Окрім того, заявником не додано доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" вчиняються дії, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання рішення про стягнення заборгованості.

Водночас, суд першої інстанції зазначав, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Комітета до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).

Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками дій, вчинених у забезпечення позову, у даному випадку - щодо накладення арешту на грошові кошти, належні позивачу у розмірі 110 921 068,60 грн крім рахунків та коштів, за якими здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків, зборів і обов?язкових платежів до Державного бюджету України згідно чинного законодавства.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як правильно встановив суд першої інстанції, Антимонопольний комітет України звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" у розмірі 110 921 068,60 (сто десять мільйонів дев`ятсот двадцять одна тисяча шістдесят вісім) гривень 60 копійок, крім рахунків та коштів, за якими здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України згідно чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявник вказував, що Антимонопольний комітет України, 21.03.2023 прийняв рішення № 362-р яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Заявник вказував, що зважаючи на значний розмір накладеного рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня", у Антимонопольного комітету України наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів по забезпеченню поданого ним позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" штрафу, чим фактично може позбавити Державний бюджет України дохідної частини.

Крім того заявник вказував, що за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України були встановлені ознаки, що свідчать про неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" у майбутньому виконати рішення в повному обсязі.

Заява про забезпечення позову містить посилання на те , що за результатами аналізу інформації, наданої органами Державної податкової служби з Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено такі обсяги реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" товарів, робіт, послуг: у 2022 році на суму 958 754 595,96 грн; у 2023 році на суму 409 777 610,83 грн; у 2024 році на суму 177 186 420,35 грн.

Також заява містить пояснення, що остання зареєстрована податкова накладна була виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" 29.12.2023 та зареєстрована 17.01.2024, а відтак вказане свідчить, що у 2023 році обсяг отриманих доходів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" скоротився майже у двічі, а в 2024 взагалі господарська діяльність не здійснювалася (податкові накладні не виписувалися).

Зокрема, позивач припинив брати участь у торгах. Товариство з обмеженоювідповідальністю «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ» востаннє приймало участь у жовтні 2023 року в процедурі UA-2023-10-17-004279-a (очікувана вартість 12 980,00 UAH).

Водночас, останні процедури, в яких позивач брав участь, були не конкурентними: процедури з особливостями або без застосування електронної системи (по одному учаснику).

На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або й у цілому унеможливить виконання рішення суду у справі №910/3360/24.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі №902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі №910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, подана Антимонопольним комітетом України заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить будь-яких доказів того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Водночас місцевий господарський суд вірно врахував і те, що заявником не подано жодних доказів, які б підтверджували вищенаведені твердження Комітету. Окрім того, заявником не додано доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня" вчиняються дії, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання рішення про стягнення заборгованості.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Комітета до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів забезпечення позову.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

У зв`язку з наведеним судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про забезпечення позову, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції, а доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі № 910/3360/24 зустрічну позовну заяву, в межах якої заявником було подано відповідну заяву про вжиття заходів забезпечення позову - повернуто Антимонопольному комітету України у зв?язку з пропуском процесуального строку щодо подання відповідного зустрічного позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3360/24 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, за наведених скаржником доводів.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 136, 137, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі №910/3360/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2024 у справі №910/3360/24- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Справу №910/3360/24 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 17.02.2025 (після виходу судді з лікарняного).

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

М.Л. Яковлєв