Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/12113/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 910/12113/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Субота О.В.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Ломако Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2024

про відмову у забезпеченні позову

у справі № 910/12113/24 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія»

до Міністерства юстиції України

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко»

2. Акціонерне товариство «Оріана»

3. Фонд державного майна України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія» звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2539/5 від 28.08.2024 «Про задоволення скарги» в частині пункту 2, яким визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та анульовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.07.2024 № 100120107002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Шевчик Світланою Юріївною щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко», та пункту 4 в частині виконання пункту 2 цього наказу;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 28.08.2024 № 1001209950025002620 «Скасування/анулювання реєстраційної дії» проведеної ОСОБА_1 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко»;

- зобов`язання Міністерства юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.07.2024 № 100120107002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Шевчик Світланою Юріївною щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

Позов обґрунтовано тим, що:

- спірний наказ прийнято за скаргою особи, права якої не порушено. Зокрема, рішення про скасування реєстраційної дії прийнято за результатами розгляду скарги Фонду державного майна України, який управляє корпоративними правами держави в акціонерному товаристві «Оріана» та не наділений на управління корпоративними правами в товаристві з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко»;

- висновки відповідача про наявність порушень в діях державного реєстратора при вчиненні реєстраційної дії не відповідають дійсності. Обґрунтовуючи ці доводи позивач зазначає, що: уповноваження учасника зборів на підписання протоколу є процедурним питанням і не належить до питань діяльності товариства, а тому відсутність його у порядку денному не зумовлює порушення порядку проведення зборів; підписання протоколу тільки одним учасником узгоджується з приписами ч. 4 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»; дані протоколу про організаційно-правову форму акціонерного товариства «Оріана» як «відкритого акціонерного товариства» є формальною (несуттєвою) помилкою, яка, відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», не є підставою для анулювання реєстраційної дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія» подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

Заявник зазначив, що не погоджується з розміром частки акціонерного товариства «Оріана» в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко». Водночас акціонерне товариство «Оріана» на загальних зборах, що будуть проведені в майбутньому, може приймати будь-які рішення щодо діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко» (у тому числі зміна директора і розпорядження майном) без участі позивача.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд виходив з того, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку приписів статей 76 - 79 ГПК України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову). Також суд зазначив, що спір щодо корпоративного управління не є предметом розгляду цього позову. А тому, виходячи з наведених заявником обставин, заборона вчинення державним реєстраторам внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань, які не стосуються прийняття оскаржуваного наказу, не перебуває у зв`язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.

Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, обставини, які викладені в ухвалі, не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що:

- оскільки Учасник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду;

- суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначає, що задоволення позову матиме наслідком відновлення скасованої Міністерством юстиції України реєстраційної дії, що жодним чином не свідчить про утруднення чи неможливість виконання рішення суду, хоча Товариство на таку підставу для забезпечення позову не посилалося.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження №910/12113/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.12.2024 матеріали оскарження надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/12113/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 23.12.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 18.12.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 18.12.2024.

20.12.2024 представник апелянта подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 задоволено клопотання третьої особи-3 про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калуська соляна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/12113/24. Розгляд справи відкладено до 22.01.2025.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення залишити без змін.

Зокрема, відповідач зазначив, що:

- доводи заявника щодо наявності обставин для вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовані належним чином оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів;

- позивач не навів достатніх, належних та допустимих у розумінні статей 73, 77, 78, 79 ГПК України доказів вчинення третіми особами дій, направлених на порушення його майнових прав, а заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру.

Третя особа-3 також заперечила проти апеляційної скарги та просить залишити оскаржену ухвалу без змін.

Зокрема, третя особа-3 вважає, що суд законно констатував в оскаржуваній ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.11.2024, що заявник в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач планує звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

Позивач не навів достатніх, належних та допустимих у розумінні статей 73, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення третіми особами дій, направлених на порушення його майнових прав, а заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, а також ніяким чином не відносяться до предмету спору у справі №910/12113/24.

Явка представників сторін

В судовому засіданні 05.08.2024 прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржену ухвалу скасувати.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити у її задоволенні.

Представник позивача до судового засідання 12.06.2024 не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до його електронного кабінету.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позовної заяви поданої ТОВ «Калуська соляна компанія» є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2539/5 від 28.08.2024 «Про задоволення скарги», а також скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 28.08.2024 №1001209950025002620 «Скасування/анулювання реєстраційної дії» проведеної ОСОБА_1 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко» та зобов`язання Міністерства юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.07.2024 № 100120107002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Шевчик Світланою Юріївною щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову та зазначив, що 01.10.2024 на адресу ТОВ «Калуська соляна компанія» надійшов лист від АТ «Органа» за підписом В. о. генерального директора Миколи Гур`єва, у якому знаходилося Повідомлення про проведення загальних зборів, датоване 24 вересня 2024 року за № 821.

У повідомленні вказано, що керуючись ч. 9 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» AT «Оріана» повідомляє, що 01 листопада 2024 року о 13.00 год. (за київським часом) відбудуться загальні збори учасників ТОВ «Оріана-Еко» за адресою м. Калуш, вул. Євшана, 9 (3 поверх, AT «Орана») з наступними питаннями порядку денного:

- про обрання Голови та Секретаря Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-Еко»;

- про припинення повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-Еко» та його звільнення і обрання нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-Еко».

При поданні заяви про забезпечення позову позивач посилається на припущення, що Акціонерне товариство «Оріана» на загальних зборах, що будуть проведені в майбутньому, може приймати будь-які рішення щодо діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко» (у тому числі зміна директора і розпорядження майном) без участі позивача, що може призвети до ускладення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в межах однієї справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За змістом частини 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також пов`язаності такого заходу із предметом позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, з огляду на положення статей 13, 15, 74 ГПК України господарський суд має оцінити обґрунтованість як доводів заявника, так і аргументів іншої сторони щодо відсутності підстав і необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або третіх осіб, а отже, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін та інших учасників судового процесу та яким саме чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом, не звертаючись до суду ще раз, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Згідно матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2539/5 від 28.08.2024 «Про задоволення скарги»., а також скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 28.08.2024 №1001209950025002620 «Скасування/анулювання реєстраційної дії» проведеної ОСОБА_1 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко» та зобов`язання Міністерства юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.07.2024 № 100120107002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Шевчик Світланою Юріївною щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

Водночас, в заяві про забезпечення позову позивач просить заборони до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

До заяви про забезпечення позову позивачем не додано жодних доказів, які підтверджують наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування виду забезпечення позову щодо заборони проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана-еко».

Тим самим заявник не підтверджує наявність достатньо обґрунтованого припущення, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Саме по собі посилання заявника на те, що АТ «Оріана», отримавши завдяки оскаржуваному наказу Мін`юсту більшість голосів, зможе приймати на загальних зборах певні рішення колегія суддів не приймає.

Відтак, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не стосуються виконання можливого судового рішення у межах заявлених позивачем в позовній заяві вимог, що свідчить про непов`язаність та неспівмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що спір щодо корпоративного управління не є предметом розгляду цього позову. А тому, виходячи з наведених заявником обставин, заборона вчинення державним реєстраторам внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань, які не стосуються прийняття оскаржуваного наказу, не перебуває у зв`язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції у цій частині колегія відхиляє, як необґрунтовані.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Інших доводів чи доказів які б слугували підставою для скасування ухвали скаржником не наведено.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Заявником не наведено достатньо обґрунтовані доводи та фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/12113/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано, після виходу судді Корсака В.А. з лікарняного, - 18.02.2025.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков