Постанова

від 12.02.2025 по справі 925/980/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 925/980/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 (повний текст складено та підписано 29.10.2024)

у справі № 925/980/24 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів»

про стягнення 345 873, 65 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» про стягнення з відповідача 345 873,65 грн, зокрема 312 022,20 грн основного боргу за договором поставки №8/2023 від 23.10.2023, 33 851,45 грн інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі №925/980/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» 312 022,20 грн боргу, 3 938,88 грн інфляційних втрат, 2 880,33 грн 3% річних, 27 024,36 грн пені, 5 187,59 грн судових витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі №925/980/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, не врахував, що в період з 15.05.2024 по 28.05.2024, тобто до подання позову, відповідачем було частково сплачено борг на загальну суму 5 000, 00 грн.

Крім того, скаржник зазначив, що починаючи з 24.02.2022 внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відбулось непередбачуване та непрогнозоване погіршення фінансового стану відповідача, що призвело до неможливості сумлінного та своєчасного виконання господарських зобов`язань, в тому числі і перед позивачем за договором поставки № 08/2023 від 23.10.2023.

Однак, місцевим господарським судом не враховано, що вищезазначені обставини непереборної сили (форс-мажору) є підставою тимчасового невиконання стороною, яка піддається впливу таких обставин, свого зобов`язання, а також є підставою для звільнення такої сторони від відповідальності у зв`язку із такими обставинами, що обумовлює передчасність та безпідставність заявлення позивачем до стягнення коштів за начебто неналежне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 08/2023 від 23.10.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі №925/980/24 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 20.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 6 225,58 грн.

Ухвалою Північого апеляційного господарського суду від 22.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» та призначено до розгляду на 15.01.2025.

16.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Крім того, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який відповідач посилається як на доказ настання обставин непереборної сили, не є доказм настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Представники сторін у судове засідання 12.02.2025 не з`явилися, про поважні прични неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 12.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 23.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» (покупець) уклали договір поставки №8/2023, відповідно до якого продавець зобов`язується виготовити згідно замовлення від покупця та поставити у власність покупця, а покупець замовити, прийняти та оплатити наповнювачі для кондитерських виробів (в подальшому товар), по кількості і ціні, узгодженій сторонами, згідно накладних на умовах і в порядку, передбачених цим договором. Асортимент партії товару, що передбачається до поставки, його кількість і ціна узгоджуються у відповідних специфікаціях та/ або заявках.

Згідно із п. 3.1 договору, товар поставляється на умовах склад продавця за місцезнаходженням (юридичною адресою) продавця: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 54-Б. Товар може бути поставлений відповідно до встановлених Правил за вказаною в заявці покупця адресою з врахуванням особливостей пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору.

Також 23.10.2023 сторони склали та підписали протокол погодження розбіжностей до договору поставки від 23.10.2023 №8/2023, у якому погодились викласти пункти щодо поставки товару, узгодження партії поставки товару, якості товару, виявлення дефектів товару, відповідальності за несвоєчасну поставку та оплату товару у наступній редакції, зокрема: кожна узгоджена партія товару виготовляється та поставляється продавцем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання специфікації оформленої у відповідності до заявки отриманої від покупця, або в термін, який вказується в інструкціях на відвантаження (п. 3.4 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 482 888, 70 грн, що підтверджується видатковими накладними: №24 від 06.02.2024 на суму 261 340,20 грн, №33 від 13.02.2024 на суму 195 030,00 грн, №49 від 05.03.2024 на суму 26 518,50 грн та товарно-транспортні накладні: №24 від 06.02.2024, №33 від 13.02.2024, №49 від 05.03.2024.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює розрахунок за товар в розмірі вартості кожної замовленої партії товару, згідно виставленого продавцем рахунку, на розрахунковий рахунок останнього, на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки партії товару.

Для оплати товару позивач у період з 06.02.2024 по 24.12.2020 виставив відповідачу рахунки №25 від 06.02.2024 на суму 261 340, 20 грн, №35 від 13.02.2024 на суму 195 030, 00 грн, №50 від 01.03.2024 на суму 26 518, 50 грн.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що строк виконання відповідачем оплати товару за видатковою накладною №24 від 06.02.2024 на суму 261 340,20 грн закінчився 20.02.2024, за видатковою накладною №33 від 13.02.2024 на суму 195 030,00 грн - 27.02.2024, а за видатковою накладною № 49 від 05.03.2024 на суму 26 518,50 грн - 19.03.2024, а отже прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 21.02.2024, 28.02.2024 та 20.03.2024 відповідно.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що судом першої інстанції було невірно визначено день початку прострочення зобов`язання за видатковими накладними № 24 від 06.02.2024 та № 49 від 05.03.2024.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач здійснив оплату частково сплативши 170 866, 50 грн.

Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що ним до подання позовної заяви було сплачено ще 5 000, 00 грн, а саме: 15.05.2024 - 1 000, 00 грн, 16.05.2024 - 1 000, 00 грн, 20.05.2024 - 1 000, 00 грн, 22.05.2024 - 1 000, 00 грн та 28.05.2024 - 1 000, 00 грн.

Колегією суддів встановлено, що відповідач не приймав участі у справі у суді першої інстанції, посилаючись на відсутність адвоката.

Апеляційний суд зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу, позивач не заперечував факту часткової оплати відповідачем товару на загальну суму 5 000, 00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Так, колегія суддів наголошує, що суд може витребувати докази в разі недобросовісним користуванням стороною своїми процесуальними правами.

Отже, подаючи позовну заяву, позивач повинен був подати всі докази щодо наявних спірних правовідносин, зокрема і докази часткової оплати суми заборгованості.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти докази оплати товару на загальну суму 5 000, 00 грн, додані відповідачем до апеляційної скарги.

Таким чином, за перерахунком колегії суддів основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 307 022, 20 грн, яка і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 27 024, 36 грн за період з 20.02.2024 по 18.06.2024.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.2 договору за порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.4.1 та/або у п.4.2 даного договору покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Враховуючи встановлену суму заборгованості та дату початку прострочення виконання зобов`язання, за перерахунком суду пеня становить 26 819, 92 грн та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Також позивач заявляв до стягнення 3% річних у сумі 2 888, 21 грн та збитки від інфляції у сумі 3 938, 88 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком колегії суддів, 3% річних становлять 2 858, 52 грн, а збитки від інфляції - 3 934, 17 грн та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Посилання апелянта як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.1 договору в випадку настання форс-мажорних обставин (пожежа, повінь, землетрус, епідемія та ін. стихійні лиха, збройні конфлікти, рішення органів державної влади і управління), якщо вони перешкоджають виконанню умов цього договору, строки виконання обов`язків, що передбачені цим договором, відповідно переносяться на термін дії цих обставин.

Сторона, для якої настали такі обставини, зобов`язана письмово в дводенний термін сповістити іншу сторону про початок і закінчення дії форс-мажорних обставин (п. 9.2 договору)

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором поставки № 8/2023 від 23.10.2023, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачу письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 9.2 договору.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» підлягають частковому задоволення, а саме стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» підлягає: 307 022, 20 грн основної заборгованості, пені у сумі 26 819, 92 грн, 3% річних у розмірі 2 858, 52 грн, збитки від інфляції у сумі 3 934, 17 грн.

Беручи до уваги невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/980/24 підлягає змінні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/980/24 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/980/24 підлягає змінні, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.11.2024 у справі № 925/980/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.11.2024 у справі № 925/980/24 змінити та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» (18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» (07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул.. Броварська, 54-б) 307 022, 20 грн основної заборгованості, пені у сумі 26 819, 92 грн, 3% річних у розмірі 2 858, 52 грн, збитків від інфляції у сумі 3 934, 17 грн та судового збору у сумі 5 109, 76 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Екс» (07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, 54-б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Ласощів» (18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11) 94, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/980/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Повну постанову підписано 17.02.2025