Ухвала

від 17.02.2025 по справі 910/11681/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" лютого 2025 р. Справа№ 910/11681/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025

у справі № 910/11681/24 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент"

про стягнення 574 472, 36 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком Рент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-Транс" 574 472 грн 36 коп. збитків, 8 617 грн 09 коп. судового збору, 15 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком Рент" 10.02.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти, розглянути та задовольнити дану апеляційну скаргу. Відстрочити сплату судового збору за подачу даної апеляційної скарги, а саме: погодити сплату судового збору за результатами розгляду даної апеляційної скарги. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 по справі №910/11681/24 та відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Щодо оскарження рішення від 17.01.2025, суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України з таких підстав).

У відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, з електронної справи в суді першої інстанції вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 17.01.2025. Тобто останнім днем для звернення з апеляційною скаргою було 06.02.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

Як вбачається з приписів наведеної норми, остання передбачає право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі вручення оскаржуваного рішення не в день його проголошення або складання повного тексту, а після надсилання копії рішення на адресу сторони (з дати отримання оскаржуваного рішення). Водночас право сторони на поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити такий строк через необмежений термін. При цьому добросовісне користування процесуальними правами є обов`язком учасників судового процесу.

За загальним правилом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Звертаючись з цією апеляційною скаргою 10.02.2025 (через Електронний суд), скаржник не просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження, мотивуючий пропуск процесуального строку таким. Скаржник зазначає, що копія оскаржуваного рішення надійшла йому лише 20.01.2025 о 17:56. Довідка про доставку електронного документа в електронний кабінет виготовлена судом апеляційної інстанції та долучається до матеріалів справи.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що для поновлення строку на апеляційне оскарження повинно бути подане таке клопотання. Також, відповідне клопотання має бути обґрунтоване заявником. Відсутність підтвердження належними доказами обґрунтування поважності причин пропуску строку та самого клопотання позбавляє суд можливості поновити такий строк.

Приписами ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

Отже, наявні докази щодо отримання рішення суду першої інстанції, вказані скаржником в апеляційній скарзі, але відсутнє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому суд застосовує ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишає без руху подану апеляційну скаргу.

Також відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі коли скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом спору у цій справі є вимога про стягнення 574 472,36 грн, тобто вимога майнового характеру.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 складає 10 340,51 грн (8 617,09 грн * 150 % * 0,8).

Водночас, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Скаржник клопоче про відстрочку від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що основним видом діяльності ТОВ «Інком Рент» є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Проте, внаслідок вказаної надзвичайної обставини та всіх супутніх факторів, що об`єктивно склались на даний момент в Україні, у ТОВ «Інком Рент» склались надзвичайно складні фінансово-економічні труднощі, більша частина орендарів на об`єктах нерухомого майна, якими управляє ТОВ «Інком Рент» не працює, а ті хто працює майже нічого не платить за оренду, в зв`язку із чим грошові кошти по орендним платежам на користь ТОВ «Інком Рент» практично не надходять.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги становище, в якому опинилася Держава, український народ, та зокрема ТОВ «Інком Рент», скаржник зазначає, що ТОВ «Інком Рент» через важкий майновий стан на даний час немає можливості сплати судовий збір за подачу даної апеляційної скарги, та просить суд прийняти ухвалу, якою відстрочити сплату судового збору, а саме сплатити судовий збір за результатами розгляду даної апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд розглянув клопотання про відстрочення від сплати судового збору до закінчення розгляду справи апеляційним судом та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення ст. 8 Закону "Про судовий збір" містять перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Щодо права застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.

Зазначеної правової позиції дотримуються також, зокрема, в наступних ухвалах Верховного Суду: від 17.05.2024 у справі № 910/11150/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1125/23, від 13.05.2024 у справі № 908/1320/23 (908/2674/23), від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20, від 04.03.2024 у справі № 910/3126/23, від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23, від 22.11.2023 у справі № 910/1265/23, від 28.09.2023 у справі № 922/4067/19, від 24.05.2024 у справі № 910/9804/23.

У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів юридичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи юридичної особи за попередній календарний рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру юридичних осіб (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

На підтвердження свого фінансового становища скаржник не надав жодних доказів, зокрема, документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, документі щодо перебування у його власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.

З огляду на це, Північний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання скаржника про відстрочення від сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для відстрочення йому сплату судового збору, оскільки скаржником не надано до суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження майнового стану заявника. Тоді як саме клопотання не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі. Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на подачу клопотання про відстрочення від сплати судового збору, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про відстрочення від сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору у розмірі 10 340,51 грн, про що надати суду докази в десяти денний строк.

Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалах від 21.12.2023 у справі №911/2579/22, від 11.01.2024 у справі №910/10905/21, від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави несплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слід запропонувати скаржнику подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та сплати судовий збір у розмірі 10 340,51 грн в десятиденний термін з дня отримання (обізнаності) даної ухвали.

Керуючись ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити скаржнику у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі №910/11618/24 залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви.

4. Попередити скаржника, що в разі, якщо він не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

6. Всі документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім