Постанова

від 17.02.2025 по справі 924/177/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Справа № 924/177/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Прядун Р.В. адвокат (в режимі відеоконференції)

відповідача: Малиновська В.Д. адвокат (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2024, постановлену за заявою про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 за нововиявленими обставинами,

у справі № 924/177/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс", м. Тернопіль

про стягнення 2 345 850,00 грн

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 залишено без змін.

30.12.2024, через систему Електронний суд, відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:

- нововиявленими є обставини/факти, які вказують на період нарахування неустойки, підстави її зменшення. Ці обставини існували на час розгляду справи, проте суд та сторони не були обізнані про можливість їх врахування через сталу судову практику, яка потім кардинально змінилась. Ці обставини мають значення для розгляду справи та можуть змінити її результат;

- судова практика змінилась до закінчення її перегляду в касаційній інстанції. Жодна з наведених судом першої інстанції постанов ВС не містить висновок про те, що зміна правової позиції до закінчення розгляду справи, не є нововиявленою обставиною. Тож, наразі однозначної відповіді на запитання, чи сприймати зміну судової практики до закінчення розгляду справи як нововиявлену, судова практика не містить;

- судова практика формує очікування сторін щодо правової оцінки їхніх дій та обставин. Коли Верховний Суд змінює підхід до вирішення подібних справ, це фактично створює новий контекст, у якому ухвалене судове рішення не розглядалося або розглядалося, але в інший спосіб;

- у такому випадку зміна правової позиції виконує роль істотної обставини для справи, оскільки має безпосереднє значення для правильного вирішення справи;

- це пов`язано з тим, що на момент ухвалення судового рішення сторона покладається на існуючу судову практику як на усталену, а її зміна створює нові обставини, що не були раніше враховані при розгляді справи, впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у справі;

- винятково на основі розмежування моменту появи нової правової позиції можливо стверджувати чи є така зміна нововиявленою обставиною. Тільки в такому випадку можна говорити про забезпечення права сторони на справедливий суд;

- якщо нова правова позиція з`явилася під час розгляду справи, але не була врахована судом і не була відома учасникам справи, то, на нашу думку, така зміна правової позиції має визнаватися нововиявленою обставиною, оскільки її врахування істотно впливає на результат вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2024 у справі № 924/177/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 30.12.2024, визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/177/24 у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Тимошенко О.М.

Листом № 924/177/24/8474/24 від 30.12.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

14.01.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 924/177/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2024 у справі № 924/177/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2025 об 11:30 год. /т. 4, а.с. 17/.

Ухвалою суду від 23.01.2025 задоволено заяву (вх.№ 364/25) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 4 а.с. 24/.

27.01.2025 (вх. № 746/25), через систему «Електронний суд», від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Іберсон Компонентс» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2024 у справі № 924/177/24 про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами відмовити /т. 4 а.с. 27-29/.

Ухвалою суду від 31.01.2025 задоволено клопотання (вх.№ 471/25) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" Малиновської В.Д. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 4 а.с. 36/.

Ухвалою суду від 04.02.2025 задоволено заяву (вх.№ 520/25) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" Шаповала Д.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 4 а.с. 43/.

В судове засідання 17.02.2025 з`явилися представник позивача та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Представник відповідача - Шаповал Д.В. не вийшов на зв`язок.

Суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача - Шаповала Д.В.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2025 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, представник позивача надав заперечення щодо апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" про стягнення 2 345 850,00 грн задоволено.

Присуджено стягнути з ТОВ "Іберсон Компонентс" на користь ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" 2345850,00 грн неустойки, 35187,75 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" від 11.04.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (ухвалення додаткового рішення у справі) задоволено частково.

Присуджено стягнути з ТОВ "Іберсон Компонентс" на користь ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 у справі № 924/177/24 залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 та постановою Верховного Суду від 27.08.2024.

11.10.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" про перегляд судового рішення від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви, посилаючись на зміну судової практики щодо розуміння правової природи неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, викладеної у висновках у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22, зокрема щодо можливості зменшення судом неустойки передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України, вважає необхідним встановлення у справі № 924/177/24 обставин щодо відповідності розміру неустойки збиткам, підстав зменшення неустойки, застосування строків позовної давності та максимального строку нарахування штрафної санкції, передбаченої ч. 6 ст. 232 ГК України. Зазначає, що зміна правової позиції стосовно неустойки за ст. 785 ЦК України обумовила виникнення для судів обов`язку з`ясування відповідності строку нарахування цієї неустойки у спорах суб`єктів господарювання строку, імперативно визначеному ГК України - шести місяцями, і вказаний обов`язок виник у суду ще під час розгляду цієї справи.

16.12.2024 Господарський суд Хмельницької області постановив оскаржувану ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 залишив без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах регулюється главою 3 розділу IV ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 статті 320 ГПК України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 та від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Із матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" вбачається, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскільки відбулась зміна судової практики, яка викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22 щодо правової природи неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, за правовими висновками Верховного Суду обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах не може вважатися нововиявленою обставиною.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що сплата неустойки є одним із правових наслідків порушення зобов`язання (ст. 611 ЦК України). Нарахування неустойки - це спосіб застосування норм права кредитором у зобов`язанні. Перевірка судом нарахування неустойки є процесуальною дією, яку суд вчиняє в ході оцінки доказів і аргументів учасників справи.

У постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

При цьому відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення неустойки під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, а його позиція ґрунтувалась на незаконності розміру стягуваної неустойки, а не на вирішенні питання про зменшення неустойки та розміру до якого вона підлягає зменшенню.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що зміна правової позиції щодо правової природи неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, не може вважатись нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, а тому колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта, що нововиявленими є обставини/факти, які вказують на період нарахування неустойки, підстави її зменшення.

Крім того постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/14706/22 щодо правової природи неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, була ухвалена 16.08.2024, тобто ще до перегляду касаційною інстанцією рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у цій справі, за результатами якого Верховний Суд постановою від 27.08.2024 залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, додаткове рішення від 22.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 924/177/24.

За наведеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зазначені відповідачем обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України та не можуть бути підставою перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Хмельницької від 16.12.2024 у справі № 924/177/24.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284, 320 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року у справі №924/177/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/177/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повну постанову складено "18" лютого 2025 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.