Постанова

від 06.02.2025 по справі 922/1836/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/1836/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання, Погребняк А.М.,

позивача, Годунов В. С.,

відповідача, Кітченко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №2568 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 30.09.24 (повний текст складено 04.10.24, суддя В.В. Рильова ) у справі № 922/1836/24

за позовом ТОВ "МІШЕМ" ,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради,

про стягнення 1 837 009, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.24 у справі №922/1836/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво - Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ: 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021 у сумі 1 837 009,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22044,11 грн.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням експертизи .

Вважає. що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи та з неправильним застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що при ухваленні судового рішення місцевим господарським судом не було враховано, що договором підряду не передбачено обов?язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт зі сплатою вартості таких робіт, а також не враховано, що обов?язок зі сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.

За твердженням заявника апеляційної скарги в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт №?759 від 21.09.2021, а також відсутні докази одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт. Крім того, при порівнянні об`ємів робіт, що вказані у локальному кошторисі на будівельні роботи №02-001-001 до Договору №759 від 21.09.2021 та Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д, що міститься у додатках до позовної заяви було виявлено розбіжності у виконанні робіт про яких він зазначає у апеляційній скарзі.

Наполягає, що роботи виконані не в повному обсязі та з огляду на те, що роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д на загальну суму 1837009, 20 грн. є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1,1.2,5.3. договору №759 від 21.09.2021, а ціна договору становить 2 671 911,00 грн, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач, відповідно, не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 р. у справі №922/1836/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.24 у справі №922/1836/24, встановлено учасникам справи строк до 29.11.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/1836/24 з Господарського суду Харківської області.

25.11.2024 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 розгляд справи призначено на 20.01.2025 р.

20.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні , яке відбулося 20.01.2025 р. оголошувалася перерва до 03.02.2025р.

23.01.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі

03.02.2025 р від Департаменту будівництва та шляхового господарства надійшли Додаткові пояснення в порядку ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2025 р. оголошувалася перерва до 06.02.2025р.

У судовому засіданні приймали участь представники позивача та позивача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Крім того, представник відповідача наполягав на задоволенні його клопотання про призначення по справі судової експертизи.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Судова колегія розглянула клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи та вважає його таким , що не підлягає задоволенню, враховуючи нижче викладене.

Як зазначалося вище, 29.10.2024 р. від заявника апеляційної скарги (Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшло клопотання про призначення експертизи) , у якому апелянт просить призначити проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту проспект Перемоги,54А, 54Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі №922/1836/24, поставити на вирішення експертів такі питання:

- Чи відповідають фактичні види, обсяги і вартість виконаних робіт та фактично використаних матеріалів та їх якість за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021 за об`єктом Капітального ремонту проспект Перемоги, 54А, 54 Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), укладеним між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "МІШЕМ", видам, обсягам, вартості робіт, використаних матеріалів та їх якості, передбачених проектно-кошторисною документацією, договірною ціною, нормативно-правовим актам у галузі будівництва, а також даним, зазначеним в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ "МІШЕМ", у т.ч. враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?

- Чи відповідають фізико-хімічні властивості кернів (вирубок) отриманих із верхнього шару асфальтобетонного покриття, використаного в процесі робіт по об`єкту Капітального ремонту проспект Перемоги,54А, 54Б (внутрішньо квартальні дороги та тротуари) враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації дороги, вимогам ДСТУ Б В.2.7.-119-2011, зазначених в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ "МІШЕМ"? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

Вилучення зразків верхнього шару асфальтобетонного покриття (кернів) по об`єкту Капітального ремонту вул. Борзенка, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) провести із залученням судових експертів, спеціалістів експертних та/або лабораторних установ відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б В.2.7-319:2016.

- Яка вартість фактично виконаних ТОВ "МІШЕМ" робіт та використаних матеріалів на підставі договору №759 від 21.09.2021, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н?

- Чи не завищена вартість виконаних ТОВ "МІШЕМ" робіт та використаних матеріалів на підставі договору №759 від 21.09.2021, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н?

Проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту проспект Перемоги, 54А, 54 Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі №922/1840/24 заявник апеляційної скарги просить доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса». Разом з тим, просить також зупинити судове провадження у справі №922/1836/24 до отримання висновків експертів.

За змістом частин першої, другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено право призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/4071/17, від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21.

Відповідно положень частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи із правил доказування у господарському процесі, закріплених в статті 13 Господарського процесуального кодексу України, а також принципів змагальності сторін у господарському процесі, суд зазначає, що подання тих чи інших доказів стосовно обставин, які мають значення для справи, обмежується встановленими законом процедурами та строками. При цьому, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

В обґрунтування підстав для призначення експертизи відповідач посилається на те, що він не отримував від позивача повідомлення про готовність виконаних робіт, а отже не здійснював їх огляд, а тому неможливо встановити якість, обсяги, та вартість ремонту об`єкта, відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам, а тому з метою забезпечення можливості надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі, необхідні спеціальні знання.

Судова колегія , дослідивши матеріали справи , погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що експертиза, про призначення якої ставить питання відповідач, в даному випадку, спрямована на встановлення обставин щодо якості виконаних робіт, а відтак жодною мірою не пов`язана із визначеною частиною 2 ст. 98 ГПК України підставою.

З огляду на наведене судова колегія приходить д висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про призначення по справі судової експертизи.

Як зазначалося вище, у судових засіданнях представник апелянта підтримав свої вимоги , викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

Між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовник) та ТОВ «МІШЕМ» (підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт від 21.09.2021 №759 (далі Договір). Згідно з його умовами підрядник зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту просп. Перемоги, 54А, 54Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх. Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.

Згідно з пунктом 2.4. Договору підрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації.

Ціна цього Договору становить 2 671 911,60 грн, в т.ч. ПДВ 445 318,60 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Структура договірної ціни є динамічною (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.

Замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника (пункт 4.7. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. Договору строк виконання робіт до 31.12.2022. Початок робіт вересень 2021, завершення робіт - грудень 2022 згідно з графіком виконання робіт.

Відповідно до пункту 5.7. Договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668, постанови КМУ від 13.04.2011 №461 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об`єктів в експлуатацію.

Замовник зобов`язаний, зокрема, приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) (пункт 6.1. Договору).

Замовник має право повернути підряднику акти виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо) (підпункт 6.2.4. пункту 6.2. Договору).

Підрядник зобов`язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору (підпункти 6.3.1., 6.3.2. пункту 6.3. Договору).

Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) (підпункт 6.4.4.1. пункту 6.4. Договору).

Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором (пункт 10.1. Договору).

Сторонами була підписана Договірна ціна до Договору на загальну суму 2 671 911,60 грн з ПДВ, а також позивачем був наданий локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001 з додатками до нього.

Додатковою угодою від 15.12.2021 №1 викладено пункт 4.10. в новій редакції фінансування робіт здійснюється у 2022 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025р.р.» і складає 0,00 грн. за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади. Також цією додатковою угодою викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.(Т.1 а.с.52-53).

Додатковою угодою №2 від 18.02.2022 до Договору сторони визначили що фінансування робіт у 2022 складає 2 671 911,60 грн. в т.ч. ПДВ 445 318,60 грн. Також цією додатковою угодою викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.(Т.1 а.с.60-61).

Додатковою угодою від 21.10.2022 №3 до Договору змінено строк виконання робіт до 31.12.2023. Початок робіт вересень 2021, завершення робіт грудень 2023 згідно з графіком виконання робіт. Також цією додатковою угодою продовжений строк дії цього Договору до 31.12.2023.(Т.1 а.с.72-73).

Як зазначає позивач у позовній заяві ним були виконані роботи за Договором на загальну суму 1 837 009,20 грн., про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Вказані документи були надіслані засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 25.12.2023 вих. №275-25/12/23. Втім, відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що у нього не виник обов`язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем виконані не всі роботи. Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм ЦК України.

Рішенням по справі позовні вимоги задоволено повністю.

Про те судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

За змістом норм пункту 1 частини 2 статті 11 та частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторін виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, статті 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У частині четвертій статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття (частина перша статті 882 ЦК України).

Судова колегія зазначає, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, встановити фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Близьку за змістом правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20, від 19.03.2024 у справі №910/19850/21.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли та склалися правовідносини з договору будівельного підряду.

У розумінні норми статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Такі висновки викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.

Колегією суддів встановлено, що сторони у пункті 1.2 договору погодили, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.

Тобто, предметом, укладеного між сторонами, договору будівельного підряду є результат роботи - закінчені роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації. При цьому, сторони за взаємною згодою погодили, що весь перелік робіт виконуваних за цим договором робіт є 1 робота.

Колегією суддів встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі, а також не передбачено обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт.

Положення договору підряду про те, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1), на підставі яких замовник здійснює оплату (пункт 4.2), враховуючи норму статей 854, 875, 879 Цивільного кодексу України, не кореспондують обов`язку останнього оплатити відповідну частину виконаних робіт. Такий порядок оплати не був узгоджений сторонами умовами договору.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н, б/д є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1, 1.2, 5.2 договору №759 від 21.09.2021, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно до приписів статті 612 Цивільного кодексу України не є таким, що прострочив оплату виконаних позивачем робіт за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021. Отже, це свідчить про передчасність звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 1837009,2 грн заборгованості за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021.

В силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №927/603/17 зазначено те, що судами встановлено, що договором не передбачено як обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так і обов`язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання. Відтак, Верховним Судом зроблено висновок, про те, що враховуючи приписи частини 1 статті 854, частини 4 статті 879, частини 1 статті 882 ЦК України та умови договору, суд дійшов висновків про відсутність у відповідача зобов`язання прийняти роботи, зазначені позивачем в акті приймання виконаних будівельних робіт та зобов`язання оплатити такі роботи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №922/2101/21, від 19.07.2022 у справі №922/2212/21.

Таким чином, обов`язок щодо сплати виконаних робіт виникає у Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником, а тому наразі відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за частково виконані роботи за договором про закупівлю робіт № 759 від 21.09.2021 в сумі 1837009,2 грн.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, на рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.24 у справі №922/1836/24 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.24 у справі №922/1836/24 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі .

У позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська,будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ 40121960) на користь Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Майдан Конституції , будинок, 7; код ЄДРПОУ 34861610) 41 332,71 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.02.2025

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян