Рішення

від 18.02.2025 по справі 910/14517/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2025Справа № 910/14517/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс"

(08170, Київська область, Бучанський район, с. Юрівка, вул. Набережна,

буд. 12; ідентифікаційний код: 35671867)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ"

(02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 12Б, кв. 115;

ідентифікаційний код: 39867769)

про стягнення 27 887,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по Договору оренди №ДОП 02/04-2020 від 02.04.2020 у загальному розмірі 27 887,42 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14517/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2024 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 10.12.2024.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/14517/24, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

02 квітня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (далі - позивач та/або Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баукунст Київ» (далі - відповідач та/або Орендар) укладено Договір оренди № ДОП 02/04- 2020 (далі - Договір).

Пунктами 1.1-1.3 Договору визначено, шо Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ. Сторони погодили, що відповідно до умов даного договору, Сторона Орендодавця може надавати Орендарю також транспортні послуги (послуги перевезення вантажу) з застосуванням власного транспорту.

Умови надання таких послуг визначаються Розділом 15 даного договору.

Відповідно до пункту 3.2 - 3.3 Договору за цим договором Орендар має право отримати за згодою Орендодавця одну, або декілька одиниць обладнання протягом строку дії договору.

У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту прийму-передачі обладнання можуть не співпадати. При передачі Орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором сторони підписують Акт прийому - передачі, який є невід`ємною частиною Договору. Такий Акт прийому-передачі складається безпосередньо Орендодавцем та підписується Сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі Сторін.

Згідно пункту 3.4 Договору, Акт прийому-передачі обладнання містить наступні необхідні умови: дата підписання акту, яка засвідчує дату передачі обладнання Орендарю та дату початку нарахування орендної плати; назва обладнання, кількість та його опис, відновну вартість переданого в оренду обладнання; орендну плату; строк оренди обладнання, окрім випадків, коли обладнання передається на невизначений строк; адресу оренди; інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні акту.

Відповідно до пункту 3.6 Договору, підписання Акту прийому-передачі сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю в Оренду па умовах даного договору.

Пунктом 3.10 Договору визначено, що підписання належним представником орендаря акту прийому-передачі обладнання засвідчує: факт передачі орендодавцем технічно справного обладнання; факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання; а також факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні.

07 квітня 2020 року позивачем та відповідачем підписано Акт здачі-приймання обладнання №01 від 07 квітня 2020 р. до Договору оренди № ДОП 02/04-2020 від 02 квітня 2020 р. (далі - Акг) відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування обладнання, що вказане у пункті Договору № ДОП 02/04- 2020 від 02 квітня 2020 р., а саме побутовий госпблок №КВ10 (К1001) (одна одиниця), реклама на ПВХ (дві одиниці) на наступних умовах: вартість оренди становить 132,00 гри. з ПДВ/одна доба (3960,00 грн. з ПДВ/30 календарних діб) за одну одиницю побутовий госпблок; вартість оренди становить 0,00 з ПДВ/одна доба (0,00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю реклама на ПВХ.

Загальна ціна 3960,00 грн. з ПДВ.

Строк оренди розпочинається з 07 квітня 2020 р. по 07 травня 2020 р.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі такого обладнання.

Відповідно до пункту 4.7 Договору, якщо Орендар після закінчення вказаного в Акті строку продовжує користуватися обладнанням, та за п`ять днів до закінчення такого строку письмово не попередив Орендодавця про повернення обладнання, то кожен наступний строк оренди вважається продовженим на визначену в Акті кількість діб чи місяців та на тих самих умовах.

Пунктом 5.27 встановлено, що після закінчення надання послуг оренди (або ж звітного періоду) готує та передає на підписання Орендарю два примірники акту наданих послуг. Акт наданих послуг мають бути надані Орендарю в електронному вигляді та підписані Сторонами з використанням електронного цифрового підпису (надалі по тексту - ЕЦП), в порядку встановленому чинним законодавством України. Орендар зобов`язаний підписати Акти з використанням власного ЕЦП протягом 10 календарних днів. Якщо Орендар протягом 10 календарних днів не підписав Акти та не передав їх в електронному вигляді Орендодавцю, не надавши при цьому письмову вмотивовану вимову від такого підписання, Акт виконаних робіт вважається підписаний Орендарем в день його направлення Орендарю.

Пунктами 5.28-5.30 Договору, встановлено, якщо Сторона з будь-яких причин не має змоги використовувати власний ЕЦП та обмінюватись Актами наданих послуг в електронному вигляді, то така Сторона зобов`язана негайно повідомити про такі обставини іншу Сторону Договору та діяти в порядку визначеному п.п. 5.29.-5.30 даного Договору.

Якщо Орендар не використовує в своїй діяльності Електронний цифровий підпис Акти наданих послу, Орендодавець готує та передає на підписання Орендарю два примірники акту наданих послуг в паперовому вигляді. Орендар зобов`язаний протягом одного робочого дня з дня отримання таких Актів в паперовому вигляді, розглянути та підписати вказані акти або надати письмові Мотивовані заперечення на нього. Після підписання Орендар протягом 2-х робочих днів передає один примірник підписаного акту Орендодавцю (особисто, поштою, кур`єром, інше).

У випадку наявності у Орендаря зауважень (заперечень) до наданих послуг, такі недоліки усуваються Орендодавцем протягом 2-х робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від Орендаря. Після усунення недоліків погодження акту відбувається у порядку, встановленому цим пунктом договору. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Орендодавець не отримає підписаний Орендарем примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається підписаним в день складання такого Акту, а послуги з оренди такими, що надані належним чином.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок Орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому- передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п.5.1 договору або датою припинення/розірвання договору, якщо Акт прийому - передачі не підписаний Орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення Орендодавцем орендованого майна.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що Орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку: - орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць: після підписання цього договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; - за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк за 3 робочих дні до початку такого періоду розрахунків: - не внесення попередньої орендної плата в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим договором стосовно певного об`єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо Орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж.

6.5.1.Підпунктом 6.5.4 пункту 6.5 Договору, визначено, що Орендар сплачує також Орендодавцю попередньо після підписання договору за майбутнє прибираний орендованого обладнання після закінчення оренди обладнання в розмірі 600 грн. з ПДВ. Якщо потреби в прибиранні орендованого обладнання немає ~ Орендодавець повертає сплачений аванс Орендарі).

Орендна плата не включає в себе витрата на доставку, монтаж, нагляд за проведенням монтажних робіт на робочому майданчику Орендаря, вивіз обладнання з території Орендаря по закінченню строку оренди, (пункт 6.12 Договору).

Згідно підпункту 8.1.9 пункту 8.1 Договору, Орендар за цим договором зобов`язаний своєчасно Та в повному обсязі, вносити орендні платежі.

Як вказує позивач, з час перебування обладнання в оренді починаючи з 07 квітня 2020 року по 14 травня 2021 року Орендарю нараховано орендну плату у сумі 57 864,00 грн. Водночас, Орендарем сплачено оренду плату за період оренди (починаючи з 07 квітня 2020 року по 14 травня 2021 року) у сумі 44 868,00 грн.

Заборгованість відповідача за оренду по Договору оренди №ДОП 02/04-2020 від 02.04.2020 року за передане майно в оренду згідно Акту прийому-передачі обладнання №01 від 07.04.2020 р. становити 12 996,00 грн.

Також за твердженням позивача, не сплаченими є орендна плата за Актом надання послуг №168 від 28.02.2021 р. у сумі 696,00 грн.; за Актом надання послуг №105 від 31.03.2021 р. у сумі 4 092,00 гри.; за Актом надання послуг №233 від 30.04.2021 р. у сумі 3960,00 гри.; за Актом надання послуг №295 від 14.05.2021 р. у сумі 2 400,00 гри.; за Актом надання послуг №296 від 14.05.2021 р. у сумі 1 848,00 грн.

Відповідно до пункту 13.1 Договору, цей Договір підлягає достроковому розірванню у випадку якщо орендар не вносить орендну плату у розмірі та строк встановлений договором.

Пунктами 13.2-13.3 Договору визначено, що якщо Орендар не виправить порушення, вказані в підпунктах (13.1.1.-13.1.5.) п.13.1 в термін 3 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від Орендодавця, який вимагає виправити ці порушення, то даний Договір вважається розірваний на наступний день після проходження 3 денного терміну з дня отримання повідомлення. Якщо даний Договір розірваний з вини Орендаря у відповідності до вимог закону та вимог даного Договору, Орендар миттєво втрачає право на використання Обладнання, а Орендодавець отримує право вилучити Обладнання без попереднього повідомлення Орендаря, негайно, після розірвання даного Договору. Дострокове розірвання Договору не звільняє Орендаря від виконання зобов`язань по сплаті орендної плати та штрафних санкцій, встановлених цим Договором.

Пунктом 13.4 Договору встановлено, що у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів (від дати, коли сума зарахованого депозиту буде недостатньою для покриття орендної плати), Сторони погодили, що Орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. У такому випадку Договір вважається розірваним з дати вказаної в повідомленні.

Відповідно до пунктів 13.5-13.6 Договору, сторони погодили, що у випадку розірвання договору з підстав та в порядку передбаченому п. 13.4 даного договору, орендна плата нараховується Орендодавцем та підлягає сплаті Орендарем за повний розрахунковий період визначений п. 6.4. договору, незалежно від фактичного строку перебування обладнання в оренді. У випадку розірвання договору в порядку п. 13.4. даного договору, Орендодавець будь - яким відомим засобом зв`язку, у тому телефаксом, поштою, шляхом направлення телеграми, цінного чи рекомендованого листа, інше, направляє Орендарю повідомлення про розірвання договору та повідомляє про дату та час повернення обладнання та підписання відповідних Актів. У разі якщо Орендар не прибуде на місце оренди для повернення обладнання в зазначені дату та час, Орендодавець здійснює самостійне повернення обладнання з оренди в порядку визначеному у розділі 5 даного договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розірвання договору не звільняє Орендаря від сплати заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій, встановлених цим Договором, (пункт 13.7 Договору), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12 996,00 грн.

14 травня 2021 року позивач вилучив у відповідача обладнання, яке було передано по Акту прийому-передачі обладнання №01 від 07.04.2020 р. про що складено Акт здачі- приймання обладнання №02 від 14.05.2021 р. по Договору оренди № ДОП 02/04-2020 від 02.04.2020 р.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором. Відповідач в установлений Договором не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 12 996,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по договору №ДОП 02/04-2020 від 02.04.2020 за період з січня 2021 по травень 2021 настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 12 996,00 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1392,16 грн., пені в розмірі 1 622,92 грн., штрафу в розмірі 5 198,40 грн. та інфляційного збільшення в розмірі 6 677,94 грн.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 6 677,94 грн. - інфляційних втрат, 3 % річних в розмірі 1 392,16 грн.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до пункту 9.2.1 Договору, Орендар несе наступну відповідальність за кожен день прострочки внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим Договором. Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки.

Відповідно до пункту 9.2.3 Договору, у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - Орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі №20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 622,92 грн., штрафу в розмірі 5 198,40 грн.

Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 3028,00 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 14000,00 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

26.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" та Адвокатом Шевчуком Дмитром Ігоровичем, укладено Договір про надання правничої допомоги №8 /24.

Пунктом 1.1. визначено, що відповідно до даного Договору Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво інтересів та/або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору, Сторони домовляються про те, що вартість послуг щодо предмету даного Договору є договірною та встановлюється у Актах виконаних робіт.

На підтвердження розміру понесених витрат Позивачем до матеріалів справи подано Договір №8/24 від 26.04.2024, Додаток №5 від 13.11.2024 до Договору №8/24 від 26.04.2024, детальний опис наданих послуг адвокатом на суму 14 000,00 грн., акт надання послуг від 15.11.2024 на суму 14 000,00 грн., рахунок на оплату №42 від 13.11.2024 на суму 7 000,00 грн. та платіжну інструкцію про оплату на суму 7 000,00 грн.

Дослідивши опис наданих послуг, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

Беручи до уваги вищевикладене, cуд вважає необґрунтованими вимоги про компенсацію витрат на представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва у розмірі 5 000,00 грн., оскільки розгляд справи №910/14517/24 відбувався у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Таким чином, вказані послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, яким має керуватися суд при визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу. Відповідні правові позиції викладені у постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 15.11.2021 року у справі № 320/5284/19.

Отже, вказані витрати відшкодуванню окремо не підлягають.

Наведеними документами підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатом Шевчуком Дмитром Ігоровичем професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" та на суму 9000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 12Б, кв. 115; ідентифікаційний код: 39867769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (08170, Київська область, Бучанський район, с. Юрівка, вул. Набережна, буд. 12; ідентифікаційний код: 35671867) основного боргу в розмірі 12 996,00 грн., 3% річних в розмірі 1392,16 грн., пені в розмірі 1 622,92 грн., штрафу в розмірі 5 198,40 грн. та інфляційного збільшення в розмірі 6 677,94 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. та 3028,00 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов