Рішення

від 22.01.2025 по справі 911/1758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. м. Київ

Справа № 911/1758/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖНА ЛИБІДЬ» про стягнення 2 585 533грн, за участі представників від:

позивача Осіпчук Ю.В. (посадова інструкція, наказ від 29.07.2022 №242-к/тр);

відповідача Косенко Т.В. (ордер серії АІ №1688491 від 21.08.2024)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі позивач, КП «Плесо») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖНА ЛИБІДЬ» (далі відповідач, ТОВ «Княжна Либідь») про стягнення 2 585 533грн, що перераховані безпідставно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на проведення візуального обстеження та контрольних обмірів по об`єкту «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі», за результатами яких встановлено, що відповідач виконав роботи за договором від 25.05.2020 №1524 на виконання будівельних робіт по будівництву об`єктів комунальної власності міста Києва у меншому обсязі, ніж фактично оплачено (т.1 а.с.1-10).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2024 судом: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.08.2024 о 15:00; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.247-249).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 22.07.2024 о 12:15, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.250-251).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 22.07.2024.

28.08.2024 від відповідача, з пропущенням строку, встановленого ухвалою суду від 22.07.2024, надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити (т.2 а.с.4-7).

Відповідач заперечує щодо позову, посилаючись на те, що:

- роботи за договором виконані та їх результат прийнятий позивачем без зауважень щодо строків та якості виконаних робіт;

- вибіркові контрольні обміри проведені без участі відповідача та після спливу 3 років після закінчення таких робіт та здачі їх відповідачу, а їх результати суперечливі та здійснені з використанням вимірювальних приладів позивача без зазначення їх повірки та сертифікації;

- відповідач не має зобов`язань охороняти об`єкт, на якому здійснювались роботи, а ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва несе позивач після здачі таких робіт.

Разом із відзивом відповідач подав заяву про поновлення строку для його подання з посиланням на не отримання відповідачем ухвали суду від 22.07.2024, про існування якої, як стверджує відповідач, йому стало відомо лише 23.08.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень (т.2 а.с.8-9).

Окрім того, відповідач подав клопотання про витребування у позивача в оригіналі та засвідченій копії: довідки про перебування на балансі відповідача берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва із зазначенням дати прийняття на баланс; акту технічного приймання берегоукріплюючих споруд та зони відпочину вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва; акту комісії, яким позивачем прийнято в експлуатацію об`єкт - берегоукріплюючі споруди та зони відпочину вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва після виконання будівельних робіт (т.2 а.с.10-12).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2024: відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Княжна Либідь» про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. № 8889/24 від 28.08.2024); залишено без задоволення клопотання ТОВ «Княжна Либідь» про витребування доказів (вх. № 8890/24 від 28.08.2024) (т.2 а.с.33-35).

Ухвалами від 28.08.2024, які занесені до протоколу (т.2 а.с.27-30), судом, з підстав вказаних в ухвалі від 30.09.2024 (т.2 а.с.107-110), зобов`язано позивача надати оригінали договору та додатків до нього, додаткових угод, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актів приймання виконання будівельних робіт, акту вибіркових контрольних обмірів №1 з додатками; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 09.09.2024 (т.2 а.с.27-30).

05.09.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Державної аудиторської служби України від 17.07.2023 (т.2 а.с.38-40).

В обґрунтування поданого клопотання, позивач посилається на те, що під час проведення підготовчого засідання 28.08.2024 виникла необхідність у наданні повного тексту довідки

09.09.2024 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: прийнято докази - довідку, подану разом із клопотанням від 29.08.2024; підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024 о 16:00 (т.2 а.с.100-102). Підстави прийняття відповідних судових рішень вказані в ухвалі від 30.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 позов у даній справі залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (т.2 а.с.107-110).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2024 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області (т.2 а.с.180-184).

Справа надійшла до Господарського суду Київської області 04.12.2024 та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді Ейвазовій А.Р. (т.2 а.с.189-190).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2024: призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.01.2025 о 16:00; визнано явку сторін обов`язковою; зобов`язано позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали письмових доказів, долучених до позовної заяви (договору та додатків до нього, додаткових угод, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актів приймання виконання будівельних робіт, акту вибіркових контрольних обмірів №1 з додатками) (т.2 а.с.191-192).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 09.12.2024 о 12:17, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.2 а.с.193-194) та у відповідності до положень п.2 ч.6 ст.242 ГПК України вважається врученою сторонам 09.12.2024.

08.01.2025 судом заслухано вступне слово сторін та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 08.01.2025, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 15:00 22.01.2025; визнано явку позивача обов`язковою та роз`яснено наслідки неявки такої особи (т.2 а.с.195-197).

21.01.2025 від відповідача надійшли пояснення, у яких повідомлено, що під час прийняття робіт та введення об`єкту в експлуатацію позивач не мав зауважень щодо якості та повноти виконаних робіт, а обов`язок по зберіганню об`єкта після передачі його позивачу та введення його в експлуатацію покладається на КП «Плесо» (т.2 а.с.199-201). Разом із поясненнями надані докази.

22.01.2025 позивачем надані докази доказів вручення таких пояснень КП «Плесо».

Ухвалою від 22.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, пояснення долучені до матеріалів справи. При цьому, представник відповідача повідомив про неможливість подання у строк доказів, долучених до пояснення, оскільки такі докази отримані вже після закінчення строку для подання відзиву, на запит адвоката.

Судом прийняті пояснення відповідача на підставі ч.5 ст.161 ГПК України, враховуючи їх подання відносно окремого питання, яке виникло в процесі заслуховування вступного слова позивача, зокрема, наявності недоліків у виконаних роботах в момент їх прийняття та настання у відповідача гарантійного обов`язку щодо їх усунення. Докази, долучені до пояснення, прийняті на підставі ч. 8 ст.80 ГПК України.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

За результатами проведених публічних торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-17-012715-b) 25.05.2020 між позивачем (далі замовник) та відповідачем (далі виконавець) укладено договір №1524 на виконання будівельних робіт по будівництву об`єктів комунальної власності міста Києва (далі договір; т.1 а.с.127-131).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року №1042/4049 (зі змінами), розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 2290 «Про деякі питання виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2020 році» та умов договору виконання будівельних робіт з будівництва.

Згідно з п.п.1.2-1.6 договору: об`єкт будівництва - «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва»; адреса розташування об`єкта - м. Київ, Дніпровський район, ділянка вздовж Русанівської протоки, географічні координати об`єкту: 50°27'31" пн. ш. та 30°34'51" сх. д.; код предмета закупівлі - ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 будівництво, ДК 021:2015 - 45240000-1 будівництво гідротехнічних об`єктів; склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору (додаток №1); обсяг робіт за договором може бути змінено в залежності від реального фінансування видатків замовника на виконання даних заходів; строки виконання робіт (будівництва об`єкта) - 90 календарних днів з дати підписання договору про закупівлю у відповідності до календарного графіку виконання робіт; підрядник розпочинає виконання робіт 01 червня 2020 року і завершує виконання робіт 29 серпня 2020 року; початок та закінчення будівельних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2).

Договірна ціна робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору (додаток №1), є твердою та становить 21 252 500грн, в тому числі ПДВ 20% - 3 542 083,33грн; ціна договору може змінюватися за взаємною згодою сторін на підставі отриманого виковку кошторисної документації та у випадках, визначених статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі», постановою КМУ від 01.08.2005 №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (зі змінами та доповненнями), Цивільним і Господарським кодексами України (п.п.2.1, 2.2 договору).

Як визначено п.6.1 договору, замовник має право, у т.ч.: відмовитися від прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), авторський та технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором, у такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником.

Окрім закріплених прав, п.6.2 договору сторони закріпили й обов`язки замовника, зокрема: прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; негайно повідомляти підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Підрядник, як установлено п.6.3 договору, зокрема, зобов`язаний: виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації; своєчасно усувати недоліки допущені з його вини.

В силу п.п.8.1,8.2 договору: замовник за актом передає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та всю дозвільну документацію протягом 5 днів з дня підписання договору; підрядник забезпечує виконання робіт згідно з календарним графіком їх виконання (додаток №2); підрядник зобов`язаний уточнювати календарний графік виконання робіт у випадку зміни плану фінансування; одночасно із уточненням календарного графіка виконання робіт підрядник, якщо порушення строків виконання робіт виникло за його вини, за вимогою замовника розробляє заходи з усунення відставання робіт.

За змістом п.8.9 договору підрядник зобов`язаний усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені замовником, відповідними державними органами, архітектурним наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати про це замовника; підрядник за запитом замовника надає необхідну йому інформацію позачергово.

Фінансування робіт, як визначено п.9.1 договору, здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п.п.11.1, 11.4 договору: приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію; у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліки, допущених з вини підрядника (невідповідності виконаних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм, проектної, технічної та/або виконавчої документації та інше), підрядник зобов`язаний у визначений замовником строк усунути їх та повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт; якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може усунути їх шляхом залученнях третіх осіб; витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

В силу п.п.12.6, 12.15 договору: підрядник, у разі виявлення контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт, зобов`язаний повернути кошти замовнику; підрядник несе відповідальність та компенсує всі понесені замовником збитки/витрати в разі, і якщо контролюючим органами шляхом складання акту перевірки, податкового повідомлення-рішення, внесення коригування в особовий рахунок або в будь-який інший спосіб та/або рішенням (постановою) суду.

Згідно п.12.17 договору підрядник бере на себе безумовне та безвідкличне зобов`язання провести повернення (протягом 3 календарних днів з дні інформування) коштів у сумі, виявленій контролюючими органами, завищених обсягів та вартості виконаних робіт та здійснення оплати за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до показників лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.15.1 договору).

Відповідно до договірної ціни на будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м Києва, що є додатком №1 до договору (т.1 а.с.132), сторони узгодили вартість робіт у розмірі 21 252 500грн.

Як установлено календарним графіком виконання робіт, що є додатком №2 до договору, сторони визначили: найменування робіт, що підлягають виконанню; їх ціну; строк (т.1 а.с.133).

Також, сторони узгодили помісячне фінансування замовлених робіт, підписавши план фінансування будівництва, що є додатком №3 до договору (т.1 а.с.133,зворот).

Відповідно до додаткової угоди від 26.10.2020 №1 до договору, сторони вирішили змінити строк виконання робіт, виклавши п.1.5 договору у новій редакції: «підрядник розпочинає виконання робіт 01.06.2020 і завершує виконання робіт 31.12.2020». Також, відповідною додатковою угодою внесені зміни до додатків №№2,3 договору (т.1 а.с.134-135).

Згідно з додатковою угодою від 17.12.2020 №2 сторони вирішили зменшити обсяги закупівлі, виклавши пункт 2.1 договору у новій редакції, в силу якого договірна ціна робіт становить 21 252 454,37грн. Додатки №№1-3 договору такою додатковою угодою викладені у нових редакціях, що є додатками до такої додаткової угоди (т.1 а.с.136-138).

На підтвердження виконання сторонами зобов`язань за договором в частині виконання робіт та їх прийняття позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також акти приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами, на загальну суму 21 252 454,37грн, а саме:

довідка від 11.08.2020 №1 за серпень 2020 року та акти від 11.08.2020 №№1-5 за серпень 2020 року на загальну суму 19 308 425,72грн (т.1 а.с.139-167);

довідки від 21.12.2020 №№2,3 за грудень 2020 року та акти від 21.12.2020 №№6,7 за грудень 2020 року на загальну суму 1 944 028,65грн (т.1 а.с.168-175).

Роботи за договором, як вбачається з відповідних актів та довідок, прийняті позивачем без зауважень щодо якості та кількості виконаних відповідачем робіт.

На підтвердження виконання позивачем обов`язку з оплати виконаних відповідачем робіт надані платіжні доручення на загальну суму 21 252 454,37грн, а саме від:

20.08.2020 №35 на суму 42 786,11грн (т.1 а.с.176);

20.08.2020 №36 на суму 3 471 466,02грн (т.1 а.с.177);

20.08.2020 №37 на суму 6 666 140,57грн (т.1 а.с.178);

20.08.2020 №38 на суму 5 539 490,32грн (т.1 а.с.179);

20.08.2020 №39 на суму 3 588 542,70грн (т.1 а.с.180);

22.12.2020 №56 на суму 1 785 134,39грн (т.1 а.с.181);

28.12.2020 №63 на суму 158 894,26грн (т.1 а.с.182).

30.12.2020 сторонами підписано акт готовності об`єкта до експлуатації, зі змісту якого вбачається, що роботи з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва, географічні координати об`єкту: 50°27'31" пн. ш. та 30°34'51" сх.д., передбачені договором, закінчені, об`єкт готовий до експлуатації (т.2 а.с.204-206).

Листом від 20.10.2022 вих.№20-10/1, який адресований позивачу, відповідач повідомив, що оскільки територія об`єкту щодо якого здійснювались роботи за договором не охороняється є постійний ризик втрати елементів благоустрою внаслідок крадіжок або вандалізму і товариство протягом останніх двох років намагається зупинити процес знищення елементів благоустрою набережної та постійно відновлює якісь елементи (т.1 а.с.183-184). При цьому, відповідач повідомив, що з метою припинення процесу знищення елементів благоустрою набережної, частина матеріалів вивезена з об`єкту, та у разі необхідності буде повернуту позивач, який з метою ефективності відновлення елементів благоустрою має вирішити питання з охороною на об`єктів

На виконання запиту Північного офісу Держаудитслужби від 05.06.2023 №3-КБ наказом генерального директора КП «Плесо» від 06.06.2023 №88 «Про створення комісії по проведенню візуального обстеження та контрольних обмірів по об`єкту «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва» створено комісію для проведення візуального обстеження та контрольних обмірів в межах проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на І квартал 2023 року за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 (т.1 а.с.185; 186-187).

За результатами проведення обстеження об`єктів будівництва за укладеним договором складено акт №1 вибіркових контрольних обмірів видів та обсягів будівельних робіт, включених підрядниками в акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) до договорів, укладених з КП «Плесо» на виконання будівельних робіт по об`єктам будівництва з додатком (т.1 а.с.188-212).

У відповідному акті комісією вказано, що:

- в ході проведення контрольних обмірів визначалася відповідність загальної кількості фактично влаштованого покриття набережної та доріжок, металевої огорожі з їх показниками, включеними ТОВ «Княжна Либідь» до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) до договору від 25.05.2020 №1524, в розрізі елементів благоустрою: плитка ФЕМ 400*200мм (м2), гранітна пилено-колота бруківка 100*100 мм (м2), гранітна плитка 600*300 мм (м2), камінь бортовий (м.п./шт.), металеве огородження, облаштування сходів з деревини;

- з врахування термінів виконання будівельних робіт по зазначеному об`єкту (2020 рік), безпомилково визначити геометричні розміри та встановити обсяги фактично виконаних робіт з підготовлення ґрунту для влаштування партерного і звичайного газону з внесенням рослинної землі та посіву газонів партерних, маврітанських та звичайних, які включені ТОВ «Княжна Либідь» до актів приймання виконаних будівельних робіт по договору від 25.05.2020 №1524, станом на момент проведення контрольних обмірів, не можливо.

У акті вказано, що в ході виконання контрольних обмірів встановлено невідповідність фактично виконаних обсягів будівельних робіт і обсягів робіт, включених та прийнятих в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором від 25.05.2020 №1524 на суму 2 585 533грн (т.1 а.с.188-212).

В процесі проведення аудиторської перевірки, Північним офісом Держаудитслужби складено довідку від 17.07.2023 «збору інформації в рамках державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради в комунальному підприємстві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» за період з 01.01.2020 по 31.12.2022» згідно якої (на стр.91) описані факти завищення вартості виконаних робіт, у т.ч., за договором від 25.05.2020 №1524 на суму 2 179 104грн (т.2 а.с.42-94). Так, згідно наданих документів та пояснень перевіркою встановлено шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку нестачу основних засобів (металева огорожа з нержавіючої сталі, металеве огородження з перилами на сходах, сходи з термодеревини).

Відповідно до претензії від 07.03.2024 вих.№077/221-777 позивач вимагав від відповідача відновити відсутні елементи в обсягах та за якістю, передбаченими проектно-кошторисною документацією, або відшкодувати їх вартість у розмірі 2 585 533грн (т.1 а.с.85-87,220-222). В обґрунтування вимог претензії, позивач посилається на те, що в результаті комісійного обстеження об`єкта будівництва встановлений факт відсутності окремих елементів та їх частин, передбачених проектною документацією, а саме: сходів з термодеревени в кількості 2 шт; металевої огорожі з нержавіючої сталі в кількості 230 м.п. та металевого огородження з перилами на сходах в кількості 53,2 м.п. (т.1 а.с.85-87,220-222).

В якості доказів направлення вказаної претензії надано: поштову накладну №0200254885370, опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною та фіскальний чек від 07.03.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення (т.1 а.с..223-224).

З довідки КП «Плесо» від 12.09.2024 б/н, яка надана на адвокатський запит від 09.09.2024 №09-09/24-1 (т.2 а.с.207-208) вбачається, що на балансі КП «Плесо» обліковується комплекс основних засобів, створений в результаті виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва», введений в експлуатацію 30 грудня 2020 року (т.2 а.с.211).

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу частину сплачених коштів за виконані роботи у розмірі 2 585 533грн за фактом завищення вартості виконаних робіт.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст зобов`язань за договором, склад його сторін, мету укладення договору, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, оскільки результатом виконання робіт за договором, є матеріалізований результат створені берегоукріплюючі споруди та зони відпочинку.

Частиною 1 ст.317 ГК України визначено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до ч.2 згаданої статті: для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори; загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В силу ст.318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Подібне визначення договору будівельного підряду надане і ст.875 ЦК України.

Частиною 2 ст.318 ГК України визначено, що: договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Як унормовано ч.1 ст.877 ЦК України: підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст. 882 ЦК України: замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття; передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими; прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт; у цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування

Як визначено ч.6 ст.882 ЦК України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною 1 ст.853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Поряд з цим, ч.ч.2,3 ст.853 ЦК України установлено, що: замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки); якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як визначено п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі Загальні умови №668): ці загальні умови відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - будівництво); положення загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд. При цьому, п. 2 Загальних умов установлено, що вони є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Так, п.93 Загальних умов №668 закріплено, що: у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва); якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб; витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

З викладеного вбачається, що перевірка фактично виконаних робіт їх обсягу, якості та відповідності умовам договору покладається на особу, що приймає роботи, - замовника в особі уповноважених на це осіб під час підписання актів. Огляд при прийняті робіт дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт та їх обсяг до підписання акта здачі-приймання та, у разі встановлення таких недоліків, сторона яка приймає такі роботи має право у акті або шляхом подання окремого документу вказати всі виявлені недоліки. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник має право не приймати об`єкт до їх усунення та затримати оплату відповідних робіт до усунення виявлених недоліків.

Частиною 1 ст.858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як встановлено судом, позивач прийняв роботи, що вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) на загальну вартістю 21 252 454,37грн без зауважень та підписав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3). На момент прийняття таких робіт не виявлено неповного їх виконання або виконання з недоліками, про що свідчать надані акти.

З огляду на наведені вище норми, а також враховуючи факт прийняття робіт без зауважень позивачем щодо їх обсягу та якості ще у 2020 році, введення відповідного об`єкту будівництва в експлуатацію у грудні 202року, перевірка їх обсягу у 2023 році не може свідчити про неповний обсяг виконаних робіт станом на момент їх здачі-прийняття сторонами. При цьому, відсутність деяких елементів об`єкту будівництва за спірним договором на момент складання акту вибіркових контрольних обмірів №1 у 2023 році не свідчить про те, що на момент прийняття робіт та введення об`єкта будівництва в експлуатацію такі елементи були відсутні. Так, наявність або відсутність елементів об`єкту, як-от металевої огорожі з нержавіючої сталі, металевого огородження з перилами на сходах, сходів з термодеревини тощо не можна не виявити під час прийняття виконаних робіт; відсутність таких елементів не є прихованим недоліком, який позивач не міг виявити під час звичайного прийняття робіт. Не доведеним є і той факт, що відповідні недоліки (нестача елементів) була відповідачем прихована при прийнятті робіт у 2020 році.

Відповідно до ст.880 ЦК України віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовник.

Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст.876 ЦК України).

Аналогічні положення визначені і п.3.1 договору, в силу якого ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник. При цьому, після прийняття об`єкту будівництва такий об`єкт, в силу ч.1 ст.876 ЦК України, стає власністю замовника, що передбачає перехід ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта на замовника.

Так, як визначено ч.1 ст.323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, після прийняття позивачем об`єкту будівництва та складення відносно такого об`єкту акту готовності об`єкта до експлуатації ризик знищення, пошкодження тощо об`єкта будівництва переходить на відповідного замовника, у даному випадку КП «Плесо», майно якого перебуває у його господарському віданні та є власністю теиторіальної громади м. Києва. Таким чином, саме на такого суб`єкта покладається обов`язок з його збереження; до обов`язків відповідача відповідно до укладеного договору не належить обов`язок охороняти відповідний збудований об`єкт або відновлювати його елементи у разі їх крадіжки, втрати. Під час розгляду даної справи судом не встановлено і наявності інших договірних відносин між сторонами, що передбачають такі обов`язки відповідача.

Так, рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03.07.1995 №204 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.05.2019 №882) затверджено статут КП «Плесо» (т.1 а.с.227-223, далі статут).

Відповідно до пп.2.2.2, 2.2.9 п.2.2 статуту, до предмета діяльності підприємства віднесено, зокрема: зовнішній благоустрій, охорона, утримання та експлуатація внутрішніх водойм та земель водного фонду, покращення їх рекреаційної спроможності та екологічного стану; надання послуг у сфері відпочинку та рекреації

Генеральний директор підприємства, як визначено пп.5.4.6, 5.4.11 п.5.4 статуту: забезпечує ефективне і цільове використання майна, закріпленого за підприємством; несе персональну відповідальність за господарсько-фінансову діяльність підприємства, за виконання фінансових планів, дотримання фінансової дисципліни, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.319 ЦК України: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власність зобов`язує.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ч.2 ст.327 ЦК України).

Отже, власник майна, - відповідна територіальна громада м. Києва, від імені якої виступає Київська міська рада може передавати належне їй майно створеному підприємству. При цьому, як установлено, п.4.2 статуту позивача, майно КП «Плесо» є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Слід зазначити, що перевірка об`єкту будівництва за договором від 25.05.2020 №1524 відбулася майже через три роки після закінчення та прийняття робіт, отже, фактично не може свідчити про обсяг виконаних відповідачем робіт, у т.ч. встановлених елементів на момент прийняття таких робіт та їх оплати.

Так само не можна стверджувати й про те, що у відповідача настало гарантійне зобов`язання безоплатного ремонту або заміни комплектуючих частин об`єкта будівництва, які через недоліки або допущені відступи у роботі в процесі виконання робіт вийшли з ладу. Фактично у позовній заяві позивач посилається не на недоліки робіт (неналежну якість виконаних робіт), а не виконання частини робіт (встановлення певних елементів), що свідчить про те, що фактично позивач не вказує на наявність гарантійних випадків, а посилається на те, що частина робіт не виконана, що спростовується підписаними сторонами без зауважень актами, довідками про вартість таких робіт та їх оплатою за узгодженою сторонами ціною.

Відповідач у справі не відповідає за охорону майна, що перебуває у господарському віданні позивача, за яке несе персональну відповідальність генеральний директор підприємства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до ст.2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль, відповідно до ч.2 ст.2 Закону №2939-XII, забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Державний фінансовий аудит, згідно зі ст.3 Закону №2939-XII, є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю; результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту місцевих бюджетів визначає постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №698 «Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту місцевих бюджетів» (далі Порядок №698).

Відповідно до п.1 Порядку №698, державний фінансовий аудит місцевих бюджетів (далі - аудит) - вид державного фінансового аудиту, спрямований на проведення аналізу та перевірки законності та ефективності формування (складення, розгляд, затвердження) і виконання місцевих бюджетів, правильності ведення бухгалтерського обліку об`єктами аудиту, достовірності їх фінансової та бюджетної звітності, функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту, а також стану використання рухомого і нерухомого майна, коштів, землі, природних ресурсів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, та об`єктів їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п.11 ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

При цьому, п.6 Порядку №698 установлено, що під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) такими способами: за письмовим запитом органу Держаудитслужби; державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту; результати збору інформації таким способом відображаються в довідці, яка підписується державним аудитором та керівником учасника аудиту та додається до звіту.

Згідно з п.23 Порядку №698, керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 13 цього Порядку.

Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов`язкові до розгляду об`єктом аудиту, що установлено п.25 Порядку №698.

Таким чином, довідка збору інформації за своєю суттю є лише службовим документом, який фіксує факт збору інформації відповідною службовою особою, містить відомості про певні обставини, встановлені під час збору інформації, і сама по собі ця довідка не створює для учасника аудиту ніяких прав чи обов`язків.

Натомість такі права чи обов`язки, може створювати лише звіт за наслідками проведеного аудиту, в якому зазначаються пропозиції та рекомендації обов`язкові до розгляду об`єктом аудиту, як це передбачає п.25 Порядку №698.

Складений аудиторською службою звіт є виключно документом, який відображає наявні або відсутні порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, та містить висновки органу, який його склав; такі висновки не мають заздалегідь обумовленої сили для суду.

Як визначено ч.1 ст.1212 ЦК України, на яку посилався позивач в судових засіданнях з розгляду даної справи, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Проте відповідач набув грошові кошти на правовій підставі у відповідності з договором від 25.05.2020 №1524 на виконання будівельних робіт по будівництву об`єктів комунальної власності міста Києва, виконавши передбачені договором роботи, що підтверджується актами, підписаними сторонами без зауважень щодо обсягу та якості робіт, тому підстави для їх повернення відсутні.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 585 533грн в рахунок повернення частини коштів, сплачених за виконані відповідачем роботи, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 38 783грн, понесені позивачем, підлягають покладенню на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (ідентифікаційний код 23505151; 04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15, корп.А, офіс 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖНА ЛИБІДЬ» (ідентифікаційний код 40818552; 07401, Київська область, Броварський р-н., м. Бровари, вул. Київська, буд. 221) про стягнення 2 585 533 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.02.2025.

Суддя А.Р. Ейвазова