ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2025 Справа № 914/2231/24
За позовом: Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача: Міністерства освіти і науки України, м. Київ,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айкула», м. Львів,
до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,
до відповідача-3: Національного університету «Львівська політехніка», в особі: Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів,
про: визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити орендоване майно
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від прокуратури: Букаловська Л.Є.;
від позивача: не з`явився;
від відповідача-1: Зелінка В.В. - представник;
від відповідача-2: Жуган І.О. - представник;
від відповідача-3: не з`явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача: Міністерства освіти і науки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айкула», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та до Національного університету «Львівська політехніка», в особі: Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити орендоване майно.
Ухвалою суду від 17.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 10.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 914/2231/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2025.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що об`єкт оренди передано ТзОВ «Айкула» всупереч забороні, встановленій законодавством про освіту, оскільки умовами договору передбачено використання орендарем майна за будь-яким цільовим призначенням та без погодженої органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Представник позивача подав до суду пояснення у справі, просив розглядати справу без його участі.
В судовому засіданні 13.02.2025 представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у поданому до суду відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 зазначає, що прокурором до позовної заяви долучено докази, які свідчать про використання Відповідачем - 1 спірного майна у відповідності до положень Закону України «Про освіту», зокрема, копію Акта огляду №1/2024 від 10.06.2024 і інших документів, що свідчать про використання спірного майна у відповідності до положень Закону України «Про освіту» та спростовують доводи прокурора. Відповідач-1 зазначає, що оспорюваний договір жодним чином не суперечить положенням ЗУ «Про освіту» і ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» , відтак підстави визнання його недійсним відсутні.
В судовому засіданні 13.02.2025 представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у поданому до суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-2 посилається на дотримання процедури і порядку передачі державного майна в оренду. Крім того, відповідач-2 зазначив, що долученими прокурором до позовної заяви документами і доказами підтверджується використання орендованого майна виключно за цільовим призначенням, зокрема: Актом огляду №1/2024 від 10 травня 2024 року орендованого державного майна; листом відповідача-3 від 17.11.23 №288 про скерування на підвищення кваліфікації співробітників коледжу; наказами про прийняття на практику та підвищення кваліфікації співробітниками коледжу, договорами про проходження практики студентами коледжу та стажування педагогічних працівників. Зазначені документи підтверджують використання орендованого державного майна Балансоутримувачем Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», а саме : нежитлових приміщень на першому поверсі лабораторного корпусу №№ 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м , за адресою: АДРЕСА_1 використанні для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.
Відповідач-3 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у поданому до суду відзиві на позовну заяву, в якому підтвердив, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№ 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 використовуються виключно для «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу». Також зазначив, що між Відповідачем 1 та Коледжем діє тісна співпраця, про що свідчать підписані договори та угоди на стажування педагогічних працівників та проходження практики студентами.
В судовому засіданні 13.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши прокурора та представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно свідоцтва про право власності від 12.03.2004 серія НОМЕР_1 , об`єкт оренди (нежитлові приміщення, розміщені на першому поверсі лабораторного корпусу № 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв. м, загальною площею 465.30 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12) належить до державної форми власності, уповноваженим органом управління є Міністерство освіти і науки України з правом оперативного управління - Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідно до наказу Національного університету «Львівська політехніка» № 686-1-10 від 26.12.2022 «Про закріплення майна», з урахуванням наказів МОН України № 231-1-10 від 19.04.2021 «Щодо реорганізації структурних підрозділів Національного університету «Львівська політехніка», за Фаховим коледжем інформаційних технологій на праві оперативного управління закріплено нерухоме майно згідно з додатком № 1, в якому серед переліку зазначено лабораторний комплекс за адресою АДРЕСА_1 площею 4801,1 кв. м.
31.01.2023 ТзОВ «АЙКУЛА» звернулося з листом № 202301-0001 до Фахового коледжу інформаційних технологій з метою укладення договору оренди нерухомого державного майна - перший поверх лабораторного корпусу (№ 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 33, 81) загальною площею 465.30 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12, що перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка» та в оперативному управлінні Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» під розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.
З довідки Фахового коледжу інформаційних технологій № 34 від 08.02.2023, який скеровано на адресу Національний університет «Львівська політехніка» вбачається, що площа яка планується здаватися в оренду для потенційного орендаря ТзОВ «АЙКУЛА», за адресою: м. Львів, вул .Володимира Великого, 12, а саме вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 465,3 м2 не використовується в діяльності Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій» Національного університету «Львівська політехніка» більше п`яти років та при передачі в оренду не погіршить соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі.
Листом № 37 від 16.02.2023 Фаховий коледж інформаційних технологій просив Національний університет «Львівська політехніка» надати дозвіл на передачу в оренду та укладення договору оренди зазначеного нерухомого державного майна з метою розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.
Згідно листа МОН України №1/6448-23 від 08.05.2023, скерованого до Національного університету «Львівська політехніка» встановлено, що вказаним листом МОН України надало дозвіл на укладення вказаного договору оренди державного нерухомого майна з метою розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу.
За результатами опрацювання офіційного сайту системи он-лайн аукціонів з продажу та здачі в оренду майна «ProZorro. Продажі» (ЕТС) прокурором, встановлено, що 19.06.2023 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - РВ ФДМУ) проведено аукціон з передачі в оренду державного нерухомого майна - нежитлових приміщень, розміщених на першому поверсі лабораторного корпусу № 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв. м та частини приміщення № 33 площею 41,4 кв. м, загальною площею 465,30 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12 та перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
За результатами аукціону переможцем оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙКУЛА», що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20230609-85187.
10.07.2023 між РВ ФДМУ (Орендодавцем), ТОВ «АЙКУЛА» (Орендарем) та Фаховим коледжем інформаційних технологій (Балансоутримувачем) за результатами аукціону укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 102 (далі Договір № 102 від 10.07.2023).
Того ж дня, майно було, передано орендареві ТзОВ «АЙКУЛА», про що складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності між ТзОВ «АЙКУЛА» та Балансоутримувачем - Фаховим коледжем інформаційних технологій.
Вказане майно, яке стало предметом договору оренди, перебуває у державній власності.
Пунктом 4.1. Договору № 102 від 10.07.2023 передбачено, що об`єктом оренди є нежитлові приміщення, розміщені на першому поверсі лабораторного корпусу № 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв. м, загальною площею 465,30 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12 та перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
Відповідно до п.6.1 Договору № 102 від 10.07.2023 балансова залишкова вартість майна, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача станом на 01.05.2023 становить 38124,85 грн, без ПДВ.
Пунктом 7.1. Договору № 102 від 10.07.2023 передбачено цільове призначення Майна, а саме: Майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря. за винятком таких цільових призначень: 8-Заклада харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, 11 - нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе, 13 - Пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення, Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах.
Продаж книг, газет і журналів, 15 - Ритуальні послуги. Громадські вбиральні. Збір і сортування вторинної сировини.
Відповідно до п. 12.1 Договору № 102 від 10.07.2023 строк дії договору на період воєнного стану та 22 місяців після його припинення чи скасування з дати набрання чинності цим договором.
Відповідно до п.2.1 розділу II Договору № 102 від 10.07.2023 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем та Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Як було зазначено, 10.07.2023 складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності між ТзОВ «АЙКУЛА» та Балансоутримувачем - Фаховим коледжем інформаційних технологій.
Вивченням умов Договору № 102 від 10.07.2023 прокурором встановлено, що він укладений із порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», оскільки серед видів діяльності орендаря відсутні ті, які були б пов`язані із освітнім процесом- орендар в розумінні положень Закону України «Про освіту» не є суб`єктом освітнього процесу, не надає освітні послуги та не є учасником освітнього процесу.
Відтак, на думку прокурора, об`єкт оренди передано в оренду ТзОВ «АЙКУЛА» всупереч забороні, встановленій законодавством про освіту, оскільки умовами договору передбачено використання орендарем майна за цільовим призначенням на його розсуд (за винятком цільових призначень, передбачених пунктом 7.1. Договору № 102 від 10.07.2023 та без погодженої органом управління (МОН України) можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Як стверджує прокурор, за таких умов, укладення Договору № 102 від 10.07.2023 суперечить вимогам, встановленим частинами 1-3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а відтак Договір № 102 від 10.07.2023 має бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності - звільнення об`єкта оренди з метою подальшого повернення його закладу освіти (Балансоутримувачу) - Фаховому коледжу інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Щодо підстав звернення з даним позовом прокурора, суд встановив таке.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Визначаючи позивачем у спірних правовідносинах, прокурор зазначає, а матеріалами справи підтверджується, що 01.05.2024 Львівська обласна прокуратура звернулася до Міністерства освіти і науки України із запитами № 24~430вих-24 та повторно 18.06.2023 № 24-862вих-24, в яких повідомила про факт передачі в оренду приміщень навчального закладу всупереч вимогам ч. 4 ст. 80 Закону України, запропонувавши МОН України вжити заходів для усунення порушень вимог законодавства, або повідомити про причини невжиття таких заходів.
В своїх листах від 10.05.2024 №1/8139-24 та 05.07.2024 № 1/11974-24 МОН України повідомило, що у разі виявлення ознак можливих протиправних дій посадовими особами Міністерство просить вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна.
Львівська обласна прокуратура скерувала на адресу Міністерства освіти і науки України повідомлення про звернення до суду з даним позовом № 24-763вих-24 від 09.08.2024.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
В даній справі перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача: Міністерства освіти і науки України із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айкула», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та до Національного університету «Львівська політехніка», в особі: Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити орендоване майно.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такі що не підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення закріплено у ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, якою унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 4 статті 80 Закону України «Про освіту» передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Правовідносини з оренди державного майна врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду.
Згідно із п. 54 Порядку передачі майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, додаткові умови оренди майна розробляються орендодавцем на підставі пропозицій балансоутримувача, уповноваженого органу управління або з власної ініціативи орендодавця. Можуть бути визначені, серед іншого, такі додаткові умови оренди майна: обмеження щодо використання майна для розміщення об`єктів, перелік яких визначений в додатку 3 у кількості не більш як п`ять груп з відповідного переліку.
Предметом спору, є визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 102 від 10.07.2023 та повернення майна Позивачу.
Відповідно до п. 4.1. розділу І «Змінювані умови договору», об`єктом оренди є нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу Ж№ 26, 5, 8, 9, 79, 11,13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41, 4 кв. м, загальною площею 465,30 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 12, що перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
Згідно із п. 7.1. розділу І «Змінювані умови договору», майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за винятком таких цільових призначень: 8 - Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торговельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи; 11 - Нічні клуби, ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе; 13 - пункти обміну валюти, банкомата, платіжні термінали. Торговельні автомати, Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення.
Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів; 15 - Ритуальні послуги. Громадські вбиральні. Збір і сортування вторинної сировини.
Як вбачається з матеріалів справи, серед видів діяльності Відповідача-1 є КВЕД 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.
Згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 0029:2010, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, вказані види економічної діяльності включені до розділу 85 Освіта (85.5 Інші види освіти).
Клас 85.59 включає освіту, не обумовлену будь-якими рівнями, академічне навчання, діяльність навчальних центрів, які пропонують курси з корекції (додаткової підготовки з певної дисципліни), діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації, навчання мовам і навичкам спілкування, навчання комп`ютерній грамоті, релігійне навчання.
На офіційному сайті відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» вказані наступні спеціальності та освітньо-професійні програми: комп`ютерні науки; комп`ютерна інженерія; електронні комунікації та радіотехніка; інжиніринг та програмування в інфокомунікаціях; мережеві технології та інтернет речей; інформаційна, бібліотечна та архівна справа
Відповідачі у поданих до суду відзивах на позовну заяву наполягають на тому, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№ 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м , за адресою: АДРЕСА_1 використовуються виключно для «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу».
Проте, що приміщення використовуються виключно за цільовим призначенням, свідчить, долучений прокурором до позовної заяви, Акт огляду №1/2024 від 10 травня 2024 року орендованого державного майна. За результатами огляду щодо використання орендованого державного майна Балансоутримувачем Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» встановлено наступне:
Нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу № № 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м , за адресою: АДРЕСА_1 використанні для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.
Отже, зокрема, балансоутримувачем підтверджено, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№ 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м , за адресою: АДРЕСА_1 використовуються виключно для «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу».
Прокурор до позовної заяви, «серед іншого» долучив ряд документів, які, на думку суду, свідчать про співпраця між Відповідачем 1 та Коледжем, а саме: копію листа відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» від 17.11.2023 № 288 про скерування до Відповідача-1 для підвищення кваліфікації у формі стажування без відриву від виробництва (дистанційно) згідно договору від 16.11.2023 № 1/23 співробітників коледжу; копію наказу Відповідача-1 від 20.11.2023 № 30 «Про прийняття на практику співробітників коледжу для підвищення кваліфікації; копію наказу відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка» від 20.11.2023 № 179 «Про проходження співробітниками коледжу підвищення кваліфікації»; копію договору від 16.11.2023 № 1/23 про стажування педагогічних працівників ВСП «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» в ТзОВ «Айкула»; копію угоди від 01.02.2023 № 03/24 на проведення практики студентів закладів фахової перед вищої освіти
Як зазначає Відповідач 1 для забезпечення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, усім необхідним та сучасним обладнанням, було взято Відповідач1 в оренді велику кількість сучасного обладнання, (договір оренди додається) яке використовується студентами та викладачами Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» для проходження стажування для викладачів та практики для студентів. Оскільки, Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» у своїй власності, або користуванні не має сучасної цифрової апаратури щоб дала змогу викладачам та студентам коледжу проходити стажування та практику. Що в результаті дає змогу викладачам коледжу підвищити рівень своєї кваліфікації, а студентам, практично засвоїти науковий матеріал та отримати практичні навики та вміння у сфері цифрової інженерії.
Вищенаведені обставини свідчать, що приміщення передане в оренду для використання за освітнім призначенням, що відповідає приписам ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту».
Додатково суд також враховує, що діяльність відповідача-1 не порушує права, інтереси чи обов`язки Коледжу чи будь-яким іншим чином негативно не впливає на діяльність даної установи. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не надано.
Таким чином, прокурором не доведено існування обставин, які згідно з ст. 203 ЦК України були б підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТзОВ «Айкула» звільнити та передати за актом приймання - передачі Балансоутримувачу спірне приміщення, то враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору, вимога про зобов`язання повернути орендоване приміщення задоволенню також не підлягає, оскільки за своєю правовою природою є похідною від первісної (основної) позовної вимоги.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123,129,226,232,233,236,237,238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2025.
Суддя Березяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125223834 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі оренди |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні