Рішення

від 18.02.2025 по справі 916/5043/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5043/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 916/5043/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКТРОНІКС (61072, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 58, офіс 215, ідентифікаційний код 44335902)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ (65104, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, буд. 29, офіс 228, ідентифікаційний код 42163494)

про стягнення 169 062, 64 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕКТРОНІКС звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ суми боргу у розмірі 164 164,61 грн та пені у розмірі 4 898,03 грн, а також витрати зі сплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товару № КУ1709/2024 від 17.09.2024 (далі договір) в частині поставки товари.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

20.11.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКТРОНІКС прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

18.02.2025 за вх.№5510/25 до суду надійшла заява позивача про долучення розрахунку суми заборгованості (пені).

Ухвалу суду від 20.11.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 21.11.2024, про що свідчить довідка ГСОО про доставку електронного документу.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України, до суду від сторін також не надходило.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/4235/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

17.09.2024 між ТОВ КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ (Продавець) та ТОВ СПЕКТРОНІКС (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар в асортименті та за цінами відповідно до п. 2 цього договору, а Покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору Порядок і строки доставки Товару зазначаються у Специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з умовами п. 7.3. Договору у прострочення поставки Товару Продавець сплачує Покупцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної передоплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань (п. 10.3. договору).

У п.п. 1.2., 1.3. Специфікації № 1 від 17.09.2024 до договору сторони узгодили: термін поставки - від 10 до 15 днів з моменту передплати авансу 50%; Товар: 20 футовий суховантажний новий контейнер синього кольору. Вартість суховантажного контейнера 3969,25 дол. США з урахуванням ПДВ, що становить 164164,61 грн по курсу НБУ 41,3591 грн за 1 дол. США станом па 17.09.2024.

Відповідно до п. 1.5. Специфікації № 1 від 17.09.2024 Покупець здійснює попередню оплату Товару на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку- фактури в обсязі 50% загальної суми специфікації у строк до 18.09.2024 включно. Другу частину в обсязі 50% загальної суми специфікації Покупець сплачує в строк до 5 календарних днів після дати поставки Товару.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок попередньої оплати № 222 від 17.09.2024 на суму 164 164, 61 грн, який позивач оплатив, про що свідчить платіжна інструкція № 765 від 20.09.2024.

Проте відповідач товар не поставив позивачу.

11.10.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав негайно виконати своє зобов`язання щодо поставки товару у найближчий термін.

У відповіді на претензію, відповідач листом від 14.10.2024 гарантував здійснити поставку контейнера до 17.10.2024 включно.

У зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо поставки товару позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача передоплати у сумі 164 164, 61 грн та пені у сумі 4 898, 03 грн.

Висновки суду

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який згідно вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного Кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що 17.09.2024 між сторонами укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання передати позивачу у власність товар у строк від 10 до 15 днів з моменту передплати авансу 50%, а позивач - прийняти товар та здійснити попередню оплату Товару на поточний рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури в обсязі 50% загальної суми специфікації у строк до 18.09.2024 включно.

За змістом статті 655, частини першої статті 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору позивачем сплачено на користь відповідача згідно виставленого рахунку грошові кошти, в якості передоплати за 20 футовий контейнер в кількості 1 шт, однак такий товар від відповідача на суму попередньої оплати у розмірі 164 164, 61 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРОНІКС" не отримало.

При цьому, судом визначено правову природу сплаченої суми коштів у розмірі 164 164, 61 грн саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором не змінюється і залишається такою до моменту, коли сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов`язань за договором зі здійснення попередньої оплати вищенаведеного товару свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем своїх зобов`язань.

Водночас судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" оплачений позивачем товар на суму 164 164, 61 грн позивачу на момент звернення останнього до суду з даним позовом та на час розгляду цієї справи не поставило.

Докази, які спростовують вказані обставини, у матеріалах справи відсутні.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України).

Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Беручи до уваги, що спірні правовідносини врегульовані статтею 693 Цивільного кодексу України, а також зважаючи, що законом не визначено форму пред`явлення відповідної вимоги покупця про повернення передоплати за непоставлений товар, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Разом із цим, обмеження у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вказано вище, 11.10.2024 позивач звернувся до відповідача з претензію, в якій просив здійснити поставку товару у найближчий термін. У відповіді на претензію, відповідач листом від 14.10.2024 гарантував здійснити поставку контейнера до 17.10.2024 включно.

Між тим, товар так і був не поставлений позивачу, ані в строк визначений у договорі, ані згодом.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 164 164, 61 грн перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи поставку позивачу погодженого між сторонами товару на цю суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заявленої суми боргу.

Також за порушення виконання зобов`язання щодо поставки товару позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 898, 03 грн.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із п. 7.3. договору у разі прострочення поставки Товару Продавець сплачує Покупцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної передоплати.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені становить 4 898,03 грн, суд встановив відповідність цього розрахунку обставинам справи.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених підстав, господарський суд вважає за належне задовольнити заявлений позов повністю.

На підставі ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ (65104, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, буд. 29, офіс 228, ідентифікаційний код 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКТРОНІКС (61072, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 58, офіс 215, ідентифікаційний код 44335902) суму боргу у розмірі 164 164,61 грн та пеню у розмірі 4 898,03 грн, а також витрати зі сплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18 лютого 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач