Рішення

від 05.02.2025 по справі 917/1172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 Справа № 917/1172/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вул. Польська, 2а, м. Полтава, 36008

до Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пр-т Свободи, буд. 29, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

Обставини справи: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 1 509 087,87 грн основного боргу, 110 361,71 грн пені, 22 205,68 грн - 3 % річних та 29 190,70 грн інфляційних втрат за договором № 7067 від 01.11.2022 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7067 від 01.11.2022, чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 11227 від 21.08.2024) просить суд зменшити розмір пені на 95 %, посилаючись на те, що позивач не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором. Просить взяти до уваги соціальну значимість відповідача, оскільки останній є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету. Своєчасне виконання зобов`язань за договором не залежить від волі відповідача. Заборгованість утворилася через відсутність своєчасного фінансування з боку власника відповідача - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який змушений через встановлений в країні воєнний стан всі можливі кошти направляти на допомогу армії та внутрішньо переміщених осіб, облаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки населення.

Також при розгляді питання щодо зменшення суми пені просить суд врахувати, що відповідач частково оплатив отриману теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.01.2024 в розмірі 281 658,74 грн, про що позивачем зазначається у позовній заяві.

Позивач подав суду відповідь на відзив (вх. № 11367 від 27.08.2024) у якій заперечує проти зменшення судом стягуваної суми пені, посилаючись на те, що аргументи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсним обставинам справи та заперечує проти застосування судом статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру пені на 95 %, посилаючись на те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань. Стосовно оплати у сумі 281 658,74 грн, на яку у відзиві посилається відповідач, позивач зазначає, що вона була здійснена ще в грудні 2022 року. Відповідно до приписів Закону України «Про критичну інфраструктуру» Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, оскільки виконує життєво важливі функції та надає життєво необхідні послуги, переривання або порушення надання яких може призвести до швидких негативних наслідків для національної безпеки країни.

09.12.2024 від позивача надійшла заява (вх. № 16665) в якій повідомив, що відповідачем 09.12.2024 проведена часткова оплата суми основного боргу в розмірі 1 264 677,00 грн. Станом на 22.11.2024, залишок основного боргу за спірний період складає 244 410,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 відкрито провадження у справі № 917/1197/24, постановлено, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.08.2024 від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. № 10927).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.10.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 15:30 12.11.2024.

08.08.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 917/1172/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 917/1032/23 (вх. № 10722).

Як установив суд, рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 у справі № 917/1032/23 у задоволенні позовних вимог Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: м. Кременчук, пр-т Свободи, 29, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 (повний текст підписано 05.06.2024) у справі № 917/1032/23 залишити без змін.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З огляду на те, що рішення Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 у справі № 917/1032/23 набрало законної сили, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у цій справі.

09.12.2024 від відповідача надійшла заява (вх. № 16665), в якій відповідач повідомив про сплату частини основного боргу в розмірі 1 264 677,00 грн. Станом на 22.11.2024, залишок основного боргу за спірний період складає 244 410,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.12.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1172/24; призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10:00 05.02.2024.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності:

- з виробництва теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об`єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.

До початку опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювало господарську діяльність на території міст Полтави, Карлівки, Решетилівки, смт Котельви та смт Машівки.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-р у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).

Рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848). Пунктом 4 цього рішення, після затвердження акту приймання-передачі, передбачено передачу на баланс, у господарське відання, майна, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов`язків згідно із законодавством.

Виходячи з викладеного починаючи з листопада 2022 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» постачає теплову енергію і надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ у тому числі і відповідачу.

01.11.2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області уклали договір № 7067 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до пункту 1 договору № 7067 сторони домовились про те, що позивач бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень відповідача за адресою: проспект Свободи, буд. 29 дошкільний заклад № 2, а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 43 договору № 7067, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 44 договору № 7067 він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде заявлено однією із Сторін.

За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.05.2021 у справі № 917/265/18 додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги статті 654 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою №1 від 15.12.2023 до Договору № 7067 (надалі - Додаткова угода № 1) пункт 33 розділу «Розрахунки за користування тепловою енергією» викладено в наступній редакції: розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 3 064,76 грн/Гкал (без ПДВ), умовно- остійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ)».

Додаткова угода № 1 набрала чинності 15.12.2023 і її умови розповсюджуються на відносини, що фактично склались з 01.10.2023.

З урахуванням викладеного, укладений між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем договір №7067 є чинним, а відповідно його умови діяли у заявлений позивачем період.

Згідно з пунктом 16 договору № 7067 облік споживання теплової енергії на опалення приміщень відповідача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 18 договору № 7067 зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться відповідачем і передаються позивачу в останні три дні розрахункового місяця та передаються за телефоном або надсилаються на електронну адресу з обов`язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності (копії відомостей про фактичні покази засобів теплової енергії по Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 додаються до матеріалів позовної заяви).

Згідно з пунктом 19.1 договору № 7067 обрахунок місячної абонентської плати за приєднане теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження.

Відповідно до пункту 22.3 договору № 7067 проєктне теплове навантаження на опалення будівлі відповідача складає 0,287500 Гкал/год, опалювальна площа 2 654,80 кв. м.

Згідно з пунктом 34 договору № 7067 в рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.

Відповідно до пункту 35 договору № 7067 всі розрахунки проводяться на підставі рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії складених позивачем. Датою формування є останнє число розрахункового місяця.

Згідно з пунктом 36 договору № 7067 факт отримання відповідачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який підписується сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

На виконання умов визначених договором № 7067 рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, зокрема за 11.2022, 12.2022, 01.2023, 02.2023, 03.2023, 04.2023, 05.2023, 06.2023, 07.2023, 08.2023, 09.2023, 10.2023, 11.2023, 12.2023 підписані сторонами. Акти приймання-передачі за 01.2024 підписані лише позивачем.

Разом з тим, пунктом 36 договору № 7067 сторони погодили, що у разі неповернення відповідачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Отже, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Згідно з пунктом 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

За приписами пункту 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до пункту 33 договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Відповідна до пп. 9 пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. Таким уповноваженим органом, що для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлює тарифи на постачання теплової енергії є Полтавська обласна рада.

За спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи:

- з 01.11.2022 по 30.09.2023 встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7067 (в первісній редакції), на наступному рівні:

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).

- з 01.10.2023 по 31.01.2024 встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради №687 від 26.09.2023) ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в пункті 33 договору (в редакції Додаткової угоди №1), на наступному рівні:

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 3064,76 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl/ua/.

Формування зазначених тарифів здійснювалось ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на підставі Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 (далі Порядок № 869).

Порядок № 869 застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у п. 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів не поширюється.

Вказана норма є імперативною та не містить жодних альтернативних тлумачень.

Згідно з пунктом 37 договору № 7067 сторони домовились про те, що Споживач зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.

У випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, а також стягуються 3 % річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (пункт 39 договору).

За період з 01.11.2022 по 31.01.2024 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 1 790 746,61 грн.

Проте за вказаний період відповідачем сплачено 281 658,74 грн.

Заборгованість відповідача за відпущену теплову енергію за період з 01.2023 по 01.2024 становила 1 509 087,87 грн.

09.12.2024 від позивача надійшла заява (вх. № 16665) в якій повідомив, що відповідачем 09.12.2024 проведена часткова оплата суми основного боргу в розмірі 1 264 677,00 грн.

Отже, станом на 22.11.2024, залишок основного боргу за спірний період становить 244 410,87 грн.

Позивач повідомив суд, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 у справі № 917/1032/23 у задоволенні позовних вимог Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: м. Кременчук, пр-т Свободи, 29, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 відмовлено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За приписами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є, зокрема, юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про теплопостачання» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», згідно з яким споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За умовами договору позивач взяв на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення згаданого вище приміщення відповідача.

Водночас, відповідач зобов`язувався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі Правила № 1198) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

За приписами статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

За приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.

Приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, спірні правовідносини сторін врегульовано договором № 7067, що є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 202, 509, 530 Цивільного кодексу України.

Як убачається з пункту 37 договору сторони дійшли згоди, що споживач зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.

Суд установив, що за період з 01.11.2022 по 31.01.2024 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 1 790 746,61 грн.

Проте за вказаний період відповідачем сплачено 281 658,74 грн.

Після звернення позивача з цим позовом відповідач сплатив частково суму основного боргу в розмірі 1 264 677,00 грн. Станом на 22.11.2024, залишок основного боргу за спірний період складає 244 410,87 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ураховуючи те, що предмет спору в частині вимог про стягнення 379 528,87 грн заборгованості існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи здійснені проплати, у відповідача перед позивачем залишився несплаченим основний борг у розмірі 244 410,87 грн, наявність та розмір якого відповідач не заперечує.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 244 410,87 грн.

Позивач також просить стягнути із відповідача пеню у розмірі 110 361,71 грн, нарахованої на грошові зобов`язання березня 2023 року січня 2024 року.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 39 договору № 7076 у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, а також стягнення 3 % річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України та пункту 39 договору позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу в розмірі 110 361,71 грн на грошові зобов`язання березня 2023 року січня 2024 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 95 % слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положеннями частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 903/277/21, зокрема вказано на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків; майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.

Виходячи з викладеного надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене та враховуючи, що цей випадок не є винятковим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідач про зменшення розміру пені на 95 % та задовольняє позов в частині стягнення пені в повному обсязі.

Крім того, позивач заявив до стягнення 3 % річних у розмірі 22 205,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 29 190,70 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, пункту 39 договору у зв`язку з невиконанням зобов`язання з оплати за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 22 205,68 грн на грошові зобов`язання січня 2023 року, лютого 2023 року, березня 2023 року, квітня 2023 року, травня 2023 року, червня 2023 року, липня 2023 року, серпня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року, січня 2024 року та втрати від інфляційних процесів у розмірі 29 190,70 грн на грошові зобов`язання січня 2023 року, лютого 2023 року, березня 2023 року, квітня 2023 року, травня 2023 року, червня 2023 року, липня 2023 року, серпня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023, грудня 2023 року.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними.

Отже, суд задовольняє позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 22 205,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 29 190,70 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 232, 233, 237, 238 та 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 2 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 29, ЄДРПОУ 24827997) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030, рахунок НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478) 244 410,87 грн основного боргу, 110 361,71 грн пені, 22 205,68 грн 3 % річних, 29 190,70 грн інфляційних втрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 264 677,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Дмитро СІРОШ