Рішення

від 18.02.2025 по справі 917/16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 м. Полтава Справа № 917/16/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату (код ЄДРПОУ 03189156, вул. Січових Стрільців, 179, м. Пирятин, Полтавська область, 37000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448, вул. Чумацький шлях, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010)

про стягнення 4 500,00 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

ухвалив рішення про наступне:

1.СУТЬ СПОРУ.

1.1.Предметом даного позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" на користь Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату грошових коштів, які були сплачені як виконання зобов`язання, що підпадає під дію мораторію, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" № 187 (далі - Постанова № 187).

2.ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1.Пирятинський психоневрологічний будинок-інтернат (далі - Інтернат, Позивач, Замовник) є неприбутковим, стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворений для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в Інтернаті. Інтернат заснований на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, та переданий в управління Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (п. 1.1., 1.2. Статуту Інтернату; а. с. 28-53).

2.2. Фінансування Інтернату здійснюється за рахунок надходжень коштів із загального та спеціального фондів обласного бюджету, добровільних пожертвувань, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством (п. 11.1. Статуту).

2.3.Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиним засновником ТОВ Татнєфть-АЗС-Україна (код ЄДРПОУ 38194448) є Публічне акціонерне товариство Татнєфть імені В.Д. Шашина, країна резидентства: російська Федерація, місцезнаходження: російська Федерація, 423450, Республіка Татарстан, м. Альметьєвськ, вул. Леніна, 75 (а. с. 15-27) .

Тобто, розмір частки Публічного акціонерного товариства Татнєфть імені В.Д. Шашина у статутному капіталі ТОВ Татнєфть-АЗС-Україна становить 100 %.

2.4. Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» (далі - Відповідач, Постачальник) 24.01.2022 було укладено Договір про закупівлю товару № 19 (далі - Договір) з додатками № 1 "Специфікація" та № 2 "Форма заявки на постачання товару" (а. с. 54-65).

2.5.Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язався передати у встановлений строк у власність Замовнику товар бензин А-92, дизельне паливо (ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти, в кількості та за ціною, визначеними у Додатку 1 до Договору (Специфікація), а Замовник зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його.

2.6.Також сторонами було укладено додаткову угоду до Договору № 1 від 02.02.2022, згідно якої загальна вартість закупівлі погоджена у розмірі 240 000,00 грн (а. с. 66).

2.8.Згідно умов Договору відпуск товару (бензину А-92, дизельного палива) здійснюється за талонами (скреч картками) Постачальника, окремими партіями, на АЗС Постачальника шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні (розділ V Договору).

2.9.Так, згідно видаткових накладних № ТН000000496 від 10.02.2022 і № ТН000000788 від 02.03.2022 Відповідач відпустив, а Позивач отримав товар (талони на бензин та дизельне паливо) за Договором на суми 15 000 грн та 30 000 грн відповідно (а. с. 69, 70).

2.10.В подальшому, на виконання зобов`язань за Договором Управлінням Державної казначейської служби України у Пирятинському районі Полтавської області (далі - УДКСУ у Пирятинському районі) проведено бюджетні платежі за платіжними дорученнями Позивача № 144 від 18 лютого 2022 року на суму 15 000 грн (дата оплати - 02.03.2022) і № 242 від 07.03.2022 на суму 30 000 грн (дата оплати - 10.03.2022) (а. с. 71, 72).

2.11. 05.10.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2, якою дійшли згоди зменшити загальну ціну Договору та встановили її у розмірі 45 000 грн (а. с. 67-68).

Згідно п. 2 вказаної додаткової угоди сторони підтверджують, що за результатами повернення Замовником нереалізованих талонів Постачальнику, заборгованість Постачальника перед Замовником за Договором становить 25 500 грн, що є вартістю оплачених, однак нереалізованих талонів та підлягає поверненню Замовнику у встановленому законом порядку.

2.12. Господарським судом Полтавської області 22.11.2022 видано судовий наказ по справі № 917/1259/22 про стягнення з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату 25 500 грн заборгованості за договором про закупівлю товару № 19 від 24.01.2022.

2.13.Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Черненко І. В. від 22.12.2022 ВП № 70600555 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного судового наказу.

3.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1.Позивач просить господарський суд стягнути кошти у розмірі 4500 грн, які були сплачені позивачем на виконання умов Договору та відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Зазначає, що учасником ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» є юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, а саме: Публічне акціонерне товариство «ТАТНЄФТЬ» імені В.Д. Шашина (особою, що пов`язана з державою-агресором).

3.2.Позивач вважає, що на підставі підпункту 1 пункту 2 Постанови № 187, господарські зобов`язання позивача щодо перерахування грошових коштів відповідачу на загальну суму у розмірі 4500,00 є нікчемними, в силу встановленого мораторію. Тому вказані грошові кошти повинні бути повернуті позивачу.

3.3.Юридичними підставами позову є ст. 215 Цивільного кодексу України.

3.4.Фактичними підставами позову є неповернення відповідачем отриманих ним коштів, які останній зобов`язаний повернути внаслідок недійсності зобов`язань.

4.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1.Відповідач відзив на позов не надав.

5.ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1.Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.01.2025 з урахуванням малозначності цієї справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву та заперечень, позивачу відповіді на відзив.

5.2.Сторони справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.

5.3.У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копія ухвали суду від 06.01.2025 була направлена відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача. Зазначене поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового відділення від 13.01.2025 про відсутність адресата.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, днем вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі № 917/16/25 слід вважати 13.01.2025.

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1.Згідно з п. 1 Постанови № 187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська Федерація, громадянин російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської Федерації.

З урахуванням обставин справи та фактичних підстав позову, суд визначає, що питаннями, на які суд має знайти ствердну відповідь у цій справі, є:

- наявність правових підстав для виконання зобов`язань у договірних взаємовідносинах, що склалися між сторонами;

- якщо такі правові підстави відсутні, які наслідки настають?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕДІЙСНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ.

7.1.Розглянувши матеріали даної справи та доводи позивача, господарський суд приходить до висновку про недійсність господарських зобов`язань Позивача щодо перерахування грошових коштів Відповідачу на виконання умов договору про закупівлю товару № 19 від 24.01.2022.

7.2.Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони спору уклали Договір про закупівлю товару, який є договором про закупівлю товару у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

7.3.Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Тож, договором про закупівлю є господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 Закону).

7.4.Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

7.5.Зокрема, статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.6.Так, відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна») взяв на себе зобов`язання передати у власність Замовнику (Пирятинському психоневрологічному будинку-інтернату) товар (бензин А-92 та дизельне паливо в талонах), а Замовник - прийняти і оплатити такий товар на умовах договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору, Замовник оплачує 100% вартості фактично поставленого товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки товару та підписання представниками сторін накладної та акту приймального контролю (якості) товару, за наявності відповідного фінансування.

7.7.З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань, 10.02.2022 Відповідач поставив Позивачу товар (талони) на суму 15 000 грн та 02.03.2022 на суму 30 000 грн (видаткові накладні від 10.02.2022 № ТН000000496, № ТН000000788).

Отже, позивач мав оплатити за поставлений товар у продовж 30 банківських днів.

7.8.Разом з тим, відповідно до обставин справи, позивач є установою яка фінансується за рахунок надходжень коштів із загального та спеціального фондів обласного бюджету.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Отже позивач, здійснюючи свою діяльність, яка фінансується за рахунок бюджетних асигнувань має сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

7.9.Водночас, 24 лютого 2022 року, відбулася повномасштабна агресія російської федерації проти України, в результаті чого держава, в особі органів державної влади, прийняла ряд вкрай актуальних та необхідних законів воєнного часу, спрямованих на якнайшвидшу ліквідацію та подолання наслідків військової агресії росії проти України та відповідно захисту інтересів держави та суспільства.

Тож, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 на території України введено воєнний стан.

Відповідно до п.п. 3, 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Кабінету Міністрів України доручено невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

7.10.На реалізацію зазначених заходів, Кабінет Міністрів України у Постанові від 03.03.2022 за № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації", установив мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов`язань кредиторами (стягувачами), за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

- громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті (п. 1. Постанови № 187).

Дана Постанова прийнята для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

7.11.Разом з тим, Постановою № 178 встановлено, що: правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними (п. 2 Постанови). Таким чином, Кабінет Міністрів України задекларував нікчемність усіх правочинів, що відповідають ознакам визначеним у Постанові № 187 та, зокрема, спрямовані на фінансування країни-терориста.

Такого ж характеру, на переконання суду, набувають дії на виконання зобов`язань майнового характеру на користь країни-агресора, які вчинені після набрання законної сили даною постановою.

7.12.Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

7.13.З огляду на викладене та з урахуванням вищенаведених положень Закону, суд приходить до висновку, що зобов`язання Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату щодо перерахування коштів ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на виконання умов договору про закупівлю товару № 19 від 24.01.2022 після введення в дію мораторію є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ НАСЛІДКІВ НЕДІЙСНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ.

8.1.Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

8.2.Згідно з обставинами справи, Позивачем на виконання зазначеного зобов`язання 07.03.2022 було складено платіжне доручення № 242 на суму 30 000 грн, кінцева оплата якого була здійснена Управлінням державної казначейської служби України у Пирятинському районі Полтавської області 10.03.2022.

8.3. 05.10.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2, згідно п. 2 якої підтвердили, що за результатами повернення Замовником нереалізованих талонів Постачальнику, заборгованість Постачальника перед Замовником за Договором становить 25 500 грн, що є вартістю оплачених, однак нереалізованих талонів та підлягає поверненню Замовнику у встановленому законом порядку.

22.11.2022 Господарським судом Полтавської області видано судовий наказ по справі № 917/1259/22 про стягнення з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату 25 500 грн заборгованості за договором про закупівлю товару № 19 від 24.01.2022.

Тобто, фактично позивачем після встановлення мораторію виконано зобов`язання з оплати 4500,00 грн (30000 - 25 500), яке, як встановлено судом вище, є нікчемним.

8.4.Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.5.Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Пирятинського Психоневрологічного будинку-інтернату у даній справі в повному обсязі.

9.СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1.З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відшкодування заявлено суму судових витрат з оплати судового збору в розмірі 3028 грн.

9.2. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

9.3. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448, вул. Чумацький шлях, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010) на користь Пирятинського психоневрологічного будинку-інтернату (код ЄДРПОУ 03189156, вул. Січових Стрільців, 179, м. Пирятин, Полтавська область, 37000) 4500 грн в рахунок повернення грошових коштів та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.02.2025.

Суддя Юлія БАЙДУЖ