Рішення

від 12.02.2025 по справі 922/4111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025м. ХарківСправа № 922/4111/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л", 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8 про стягнення 188 756,34 грн., розірвання договору та зобов`язання вчинити певні діза участю представників сторін:

позивача: Меркулова Н.А. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, поза межами приміщення суду);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" про:

- розірвання договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л";

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, протягом 3-х робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

- стягнути 188 756,34 грн. за договором оренди № 2057 від 14.11.2018 року, з яких: 142 059,19 грн. - орендна плата за період з 21.11.2021 року - 30.10.2024 року; 46 697,15 грн. пеня за період з 21.11.2021 року по 30.11.2024 року.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року в частині повного та своєчасного здійснення платежів.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18 грудня 2024 року о 12:30. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України, та із доказами направлення їх іншим учасникам справи (з описом вкладення, та із урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України в частині реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Встановлено позивачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. Участь учасників справи у підготовчому засіданні визнано обов`язковою.

16.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заяви (вх. № 31462 від 16.12.2024 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року заяву (вх. № 31462 від 16.12.2024 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено частково.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 січня 2025 року о(б) 11:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 18.12.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 22 січня 2025 року о(б) 10:30 год.

15.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 1133/25) про доручення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 12 лютого 2025 року о(б) 11:15 год.

31.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заяви (вх. № 2761) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року задоволено заяву (вх. № 2761 від 31.01.2025 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 12.02.2025 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на адресу останнього копії ухвали суду від 22.01.2025 року.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача (в режимі відео конференції) надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити у повному обсязі.

Щодо судових витрат, представник позивача зазначив, що витрати на адвоката будуть заявлені останнім у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.02.2025 року судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 14.11.2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" було укладено договір оренди № 2057.

Цей договір діє протягом з 14.11.2018 року до 14.10.2021 року (пункт 10.1. договору).

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, оформлюються додатковими угодами або договорами про внесення змін, які є невід`ємними частинами цього договору (пункт 10.2. договору).

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (пункт 10.5. договору).

Згідно пункту 1.1. договору, сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. у житловому будинку (технічний паспорт від 02.02.2018 року, інвентаризаційна справа № 70755), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тахіатарська, буд. 8, літ. «А-9» та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс».

Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.11.2018 року № 809 «Про передачу в оренду нежитлових приміщень». Право комунальної власності на нерухоме майно, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1599313663101.

Майно передається в оренду з метою використання: під підсобні приміщення (35,8 кв.м.) та розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює проектні, проектно вишукувальні, проектно конструкторські, наукові та дослідницькі роботи (122,8 кв.м.) (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акта приймання передачі майна.

Згідно з пунктом 2.3. договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Обов`язок щодо складання акта приймання передачі покладається на орендодавця (пункту 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 441411,00 грн. без ПДВ станом на 08.08.2018 року.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу / додаток № 2 до положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017 року. Базова орендна плата становить 3553,82 грн. без ПДВ за жовтень 2018 року. Ставка орендної плати становить 10 %, 7% за рік (пункт 3.2. договору).

Пунктами 3.5., 3.6. договору сторони погоди, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачує ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Орендна плата перераховується до бюджету (пункт 3.7. договору).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі першочергово погашається пеня, а після цього сплачується основна сума боргу з орендної плати (пункт 3.11. договору).

14.11.2018 року між сторонами було підписано акт приймання передачі до орендованого користування нежитлових приміщень.

09.12.2021 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року, відповідно до якої сторони погодили, а саме:

Пункт 3.1., 3.2. та 10.1. договору викласти у наступній редакції:

3.1. Вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 538445,,00 грн. без ПДВ станом на 05.05.2021 року.

3.2. Орендна плата визначається на підставі пункту 7 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розділу. Орендна плата складає за базовий місяць жовтень 2021 року 4305,53 грн. без ПДВ,

10.1. цей договір діє до 14.09.2024 року».

Також позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено лист про сплату заборгованості (від 11.00.2024 року № 6282), у якому позивач пропонував протягом 10 днів сплатити заборгованість. Також, позивачем було зазначено, що у випадку невиконання даних вимог та не усунення порушення умов договору, управління буде змушене звернутися до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості з орендної плати та пені з віднесенням судових витрат на ваш рахунок.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за договором у сумі 142059,19 грн. за період з 21.11.2021. року по 30.10.2024 року та оскільки відповідач порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість також і зі сплати пені у сумі 46697,15 грн. за період з 21.11.2021. року по 30.10.2024 року

За твердженнями позивача, оскільки у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної, у повному обсязі сплати орендної плати та порушення вимог пунктів 3.5, 4.4 договору, вбачаються підстави для дострокового розірвання договору за рішенням суду, та звільнення, повернення відповідачем нежитлових приміщень за договором, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі протягом трьох днів з моменту припинення договору.

Вищевказане позивачем, стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктами 3.5., 3.6. договору сторони погоди, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачує ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 142059,19 грн. (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог).

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення позивачем суми боргу у розмірі 142059,19 грн. за заявлений період з 21.11.2021 року по 30.10.2024 року відповідно до наданого до суду розрахунку суми позовних вимог, та встановлено, що як вбачається із розрахунку суми боргу, відповідачем було здійснено часткові оплати, а саме:

- 29.11.2021 року на суму 996,22 грн. (з яких позивачем 985,74 грн. частково зараховано в рахунок сплати суми боргу за листопад 2021 року, борг за жовтень 2021 року складає 2499,99 грн., за листопад 2021 року 3354,23 грн.),

- 06.12.2025 року на суму 1550,00 грн., 29.12.2021 року на суму 4500,00 грн. (з яких позивачем 6025,93 грн. частково зараховано в рахунок сплати суми боргу за грудень 2021 року, борг за грудень 2021 року складає 1660,12 грн.),

- 10.01.2022 року сплачено 4500,00 грн., 17.01.2022 року сплачено 2500,00 грн., 10.02.2022 року сплачено 2000,00 грн. (з яких позивачем 7000,00 грн. частково зараховано в рахунок сплати суми боргу за січень 2022 року, переплата становить суму у розмірі 2577,36 грн., та суму у розмірі 2000,00 грн. частково зараховано в рахунок сплати суми боргу за лютий 2022 року, борг лютий 2022 року становить суму у розмірі 1691,24 грн.).

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми боргу судом встановлено, що станом на лютий 2022 року у відповідача наявний борг у розмірі 3307,98 грн., та наступне нарахування орендної плати починається з жовтня 2022 року та становить суму у розмірі 5450,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що вірним періодом виникнення прострочення сплати суми боргу із урахуванням часткових сплат відповідачем є саме з лютого 2022 року та припинено у вересні 2024 року, а не як помилково зазначено позивачем з 21.11.2021 року по 30.10.2024 року.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду надано так і не було.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати, у зв`язку із чим, суд, перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки позивача, дійшов висновку про їх арифметичну вірність, відповідність вимогам договору та законодавства України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором у загальному розмірі 142049,19 грн.

У зв`язку зі неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивачем було заявлено до стягнення із відповідача пеню у сумі 46697,15 грн. (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог та становить період з 21.11.2021 року по 30.10.2024 року).

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.4. договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання передачі майна або з моменту розірвання договору у відповідності до пункту 10.6.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована, несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати (пункт 3.11 договору).

Згідно з пунктом 7.3 договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому пункті 3.10 цього договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, судом було здійснено перевірку наданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми пені, та встановлено, що такий розрахунок позивачем здійснено не вірно, з огляду на наступне.

Як вбачається із наданого до позовної заяви розрахунку суми боргу (із урахуванням часткових оплат), нарахована позивачем відповідачу пеня 11,19 грн. (листопад 2021 року) та 24,07 грн. (грудень 2021 року) яку було сплачено відповідачем у загальному розмірі 34,55 грн., про що зазначено у розрахунку.

З вищевикладеного слідує, що позивачем невірно визначено та вказано у позовній заяві період нарахування пені, вірний період є 21.03.2022 року а не як зазначено позивачем у позовній заяві з 21.11.2021 року.

Крім того, як вбачається із наданого до позовної заяви розрахунку детального суми пені 46697,15 грн. із визначенням періодів та сум нарахування (з 21.11.2021 року по 30.10.2024 року), позивачем було здійснення нарахування пені поза межами шестимісячного строку, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проте, позивачем нараховано пеню за періоди які перевищують вищезазначений термін, що в свою чергу є порушенням частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом було досліджено умови укладеного між сторонами договору та встановлено, що сторонами не визначено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, а умова пункту 3.10. договору щодо сплати пені за кожен день прострочення (включаючи день проплати) від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми пені відповідно до наданого розрахунку із урахуванням вимог діючого законодавства, та частково сплачених сум відповідачем (34,55 грн. суми пені) судом встановлено, що вони здійснено не вірно, оскільки позивачем не було враховано визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строку.

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено власний розрахунок суми пені, за встановлений судом вірний період (з 21.03.2022 року), із урахуванням сплаченої відповідачем суми пені у розмірі 34,55 грн. та із урахуванням строку визначеного частиною 3 статті 232 Господарського кодексу України, в онлайн системі "Ліга Закон" та встановлено, що обґрунтованою є пеня у сумі 17972,61 грн.

В частині стягнення пені у сумі 28724,54 грн. відмовити.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л";

та

зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, протягом 3-х робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 3, 4 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених Цивільним кодексом.

При цьому слід враховувати приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Частиною 2 статті 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається із пункту 10.1. договору, сторони погодили, що цей договір діє протягом з 14.11.2018 року до 14.10.2021 року (пункт 10.1. договору).

Згідно пункту 10.2. договору, зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, оформлюються додатковими угодами або договорами про внесення змін, які є невід`ємними частинами цього договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (пункт 10.5. договору).

При цьому, суд зазначає, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом від 01.04.2022 року № 2181-IX внесено зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022 року.

У пункті 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 року визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (абзац 6 пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 року).

Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 року орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022 року.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної Постанови дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022 року, за таких умов:

- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

- відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ.

З аналізу вищевикладеного слідує, що із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", станом на час розгляду справи, спірний договір оренди № 2057 від 14.11.2018 рокує таким, що не припинив свою дію.

При цьому, відповідачем будь-яких інших доказів щодо строку дії договору у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, до суду надано не було.

Також, судом встановлено, що матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано доказів повернення орендодавцю орендованого майна за актом приймання - передачі.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендні платежі, тобто не оплачується орендна плата вже більше як 2,5 роки поспіль, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного між сторонами договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених умовами договору, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Враховуючи вищевикладене, положення пункту 10.3, підпункту 4, 5 пункту 7.2. договору, а також висновки суду, щодо несистематичної сплати орендної плати (понад 3-х місяців), суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору.

Згідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, згідно пункту 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про не пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.14 договору, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майна у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги про розірвання договору, підлягає і частковому задоволенню вимога про зобов`язання відповідача звільнити та повернути позивачу майно, як похідна.

В частині вимоги про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, протягом 3-х робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, відмовити, оскільки вказані вимоги, не узгоджуються із положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів здійснення повної та своєчасної сплати суми боргу за договором, або спростування заявлених позивачем до стягнення сум, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованості за договором оренди № 2057 від 14.11.2018 року у розмірі 142 059,19 грн., пеню у сумі 17 972,61 грн. за період 21.11.2021 року 30.10.2024 рік.,

- розірвання договору оренди № 2057 від 14.11.2018 року який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л";

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8.

В частині стягнення пені у сумі 28724,54 грн. - та щодо зобов`язання повернення майна протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6898,20 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 331,Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, ЄДРПОУ 32033330) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412) заборгованості за договором оренди № 2057 від 14.11.2018 року у розмірі 142059,19 грн., пеню у сумі 17972,61 грн. за період 21.11.2021 року 30.10.2024 рік., та судовий збір у розмірі 6898,20 грн.

Розірвати договір оренди № 2057 від 14.11.2018 року який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, ЄДРПОУ 32033330).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, ЄДРПОУ 32033330) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 6а, 19-:-24 загальною площею 158,6 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені у сумі 28724,54 грн. - та щодо зобов`язання повернення майна протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412);

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий-Л", 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 8, ЄДРПОУ 32033330).

Повне рішення складено "18" лютого 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова