Рішення

від 18.02.2025 по справі 922/4334/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4334/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Головіної Світлани Дмитрівни, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Лайн", 61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3 простягнення коштівбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Головіна Світлана Дмитрівна звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Лайн" про стягнення суми у розмірі 44 000,00 грн. за отриманий товар, інфляційні втрати у розмірі 19 039,75 грн. та 3% річних в розмірі 4 026,95 грн., а всього стягнути 67 066,70 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивач у першому абзаці прохальної частини позовної заяви просить суд, вважати цю справу справою незначної складності та визнати її малозначною, а розгляд цієї справи провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Головіної Світлани Дмитрівни (вх. № 4334/24) залишено без руху.

11.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 31159/24) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4334/24. Клопотання позивача викладене у 1 абзаці прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження - задоволено. Розгляд справи № 922/4334/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

16.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1154/25) про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній зокрема зазначає, що при поданні первісної позовної заяви по цій справі позивач розраховував свої позовні вимоги в частині інфляційних втрат Позивача за період лютий 2022 року - жовтень 2024 року, а 3% річних розраховував по 02.12.2024 рік. Також зазначає, що відповідач прострочив з оплатою за товару з 08.02.2022 року по 14.01.2025 рік суму у розмірі 44 000,00 грн. (99 000,00 грн. вартості товару - 55 000,00 грн. оплати за товар).

Тому, як зазначає позивач у наданій до суду заяві про збільшення розміру позовних вимог, останнім було здійснено розрахунок, а саме:

- розмір інфляційних втрат позивача через прострочення відповідача становить: 414,00 грн. (за грудень 2021 року) + 20 709,06 грн. (за період: лютий 2022 року - грудень 2024 року) = 21 123,06 грн.

- розмір 3% річних через прострочення у відповідача становить: 181,48 грн. (за період з 10.12.2021 року по 10.01.2022 рік) + 63,04 грн. (за період з 11.01.2022 року по 23.01.2022 рік) + 64,44 грн. (за період з 24.01.2022 року по 08.02.2022 рік) + 3 873,21 грн. (за період з 08.02.2022 року по 14.01.2025 рік) = 4 182,17 грн.

У зв`язку із чим, просить суд. стягнути на користь позивача - 44 000,00 грн. за отриманий ним товар, інфляційні втрати у розмірі 21 123,06 грн. та 3% річних в розмірі 4 182,17 грн., а всього стягнути 69 305,23 грн. та суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2025 року прийнято до розгляду заяву позивача (від 16.01.2025 року вх. № 1154/25) про збільшення розміру позовних вимог, та подальший розгляд справи ведеться із її урахуванням.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2024 року було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 0610215949802) та відповідно до наявних у матеріалах справи документів отримано відповідачем 19.12.2024 року.

Крім того, судом також було направлено на адресу відповідача ухвалу суду від 21.05.2025 року (штрих код поштового відправлення 0610225676626) та відповідно до наявних у матеріалах справи документів отримано відповідачем 24.01.2025 року.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідачем було отримано ухвалу суду від 16.12.2024 року про відкриття провадження у справі, останній визнається судом таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи у суді.

Також, як вбачається із наявних у матеріалах справи документів, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не було виконано вимог законодавства в частині обов`язкової реєстрації у ЄСІТС.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, між Фізичною особою-підприємцем Головіною Світланою Дмитрівною (Позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКС-ЛАЙН" (Відповідач, покупець) в кінці 2021 року була досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, а саме: - мононитку ПВХ d=5,0 у кількості 11 000 метрів, ціна - 9,00 грн. за 1 метр погонний на загальну суму 99 000,00 грн.

Позивачем 07.12.2021 року було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 0142 на загальну суму 99 000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 0142 від 09.12.2021 року позивачем здійснено поставку обумовленого із відповідачем товару на загальну суму 99000,00 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату у загальному розмірі 55000,00 грн., про що свідчить виписка банку, з якої вбачається, що відповідачем 07.12.2021 року сплачено суму у розмірі 30000,00 грн., 11.01.2022 року сплачено суму у розмірі 10000,00 грн., 24.01.2022 року сплачено суму у розмірі 10000,00 грн., 08.02.2022 року сплачено суму у розмірі 5000,00 грн.

За твердженнями позивача, оскільки позивачем та відповідачем не було обумовлено конкретного строку оплати отриманого відповідачем товару, та відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто, відповідач повинен оплатити поставлений йому товар наступного дня з дати, зазначеній у накладній, тобто 10.12.2021 року.

Оскільки відповідачем не виконано обов`язку та не здійснено оплату за поставлений позивачем товар, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, що за розрахунком позивача складає суму у загальному розмірі 44000,00 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З вищевикладеного слідує, що дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковою накладною, прийняття товару покупцем), та часткова сплата товару, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем було здійснено поставку товару, відповідно до наявної у матеріалах справи видаткової накладної № 0142 від 09.12.2021 року на суму 99000,00 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату, про що свідчить виписка банку, з якої вбачається, що відповідачем 07.12.2021 року сплачено суму у розмірі 30000,00 грн., 11.01.2022 року сплачено суму у розмірі 10000,00 грн., 24.01.2022 року сплачено суму у розмірі 10000,00 грн., 08.02.2022 року сплачено суму у розмірі 5000,00 грн., що становить суму у загальному розмірі 55000,00 грн.

З вищевикладеного слідує, що у відповідача наявна заборгованість за спірною господарською операцією у розмірі 44000,00 грн. (99000,00 грн. 55000,00 грн.). Докази які б свідчити про здійснення оплати товару за спірною господарською операцією відповідачем до суду надано не було.

Крім того, у видатковій накладній № 0142 від 09.12.2021 року зазначено, що постачальник ФОП Головіна С.Д., (позивач) не є платником податку на прибуток на загальних підставах, визначено суму: разом без ПДВ 99 000,00 грн., та разом з ПДВ 99 000.00 грн.

Згідно із приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи несплату відповідачем боргу, суд дійшов висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 44 000,00 грн. є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення із відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 123,06 грн. за період з грудня 2021 року по грудень 2024 року та 3% річних у розмірі 4 182,17 грн. за період з 10.12.2021 року по 14.01.2025 року (відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку та із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог заява від 16.01.2025 року вх. № 1154/25), суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач зазначає, що на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення розрахунку за отриманий товар.

Судом здійснено перевірку заявлених до стягнення із відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 123,06 грн. за період з грудня 2021 року по грудень 2024 року та 3% річних у розмірі 4 182,17 грн. за період з 10.12.2021 року по 14.01.2025 року (відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку та із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог заява від 16.01.2025 року вх. № 1154/25) та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, встановив, що як вбачається із заявлених позивачем позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 44 000,00 грн. за отриманий товар, яка виникла за усним договором поставки, між позивачем та відповідачем не було визначено строку (терміну) виконання боржником обов`язку, тобто такий строк є не встановлений.

Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду доказів звернення до відповідача із вимогою щодо здійснення оплати за отриманий товар за усним договором поставки.

При цьому, судом встановлено, що позивач скористався своїм правом щодо стягнення суми боргу, шляхом пред`явлення до суду позову (04.12.2024 року шляхом надсилання позовної заяви до суду через підсистему електронний суд, та яка була зареєстрована в канцелярії суду 04.12.2024 року вх. № № 4199/24 згідно штемпеля суду).

У зв`язку із чим, оскільки з моменту отримання відповідачем позовної заяви сплинув строк тривалістю сім днів, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем зі сплати суми боргу у розмірі 44000,00 грн. за спірний період з 11.12.2024 року, а не як помилково зазначено позивачем щодо стягнення 3 % річних з 10.12.2021 року, щодо стягнення інфляційних втрат з грудня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, безпідставним є заявлення позивачем до стягнення із відповідача суми:

- інфляційних втрат у розмірі 21 123,06 грн. за період з грудня 2021 року по листопад 2024 року;

- 3% річних у розмірі 4 182,17 грн. за період з 10.12.2021 року по 10.12.2024 року (відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку та із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог заява від 16.01.2025 року вх. № 1154/25).

У зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення із відповідача

- інфляційних втрат за період з 11 грудня 2024 року;

- 3% річних за період з 11.12.2024 року по 14.01.2025 року (відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку та із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог заява від 16.01.2025 року вх. № 1154/25), суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем зі сплати суми боргу у розмірі 44000,00 грн. за спірний період з 11.12.2024 року.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за встановлений період в онлайн системі «Ліга-Закон» нарахованих на суму боргу у розмірі 44000,00 грн. та встановлено, що до стягнення підлягає:

- 3% річних за період з 11.12.2024 року по 14.01.2025 року у розмірі 126,37 грн.;

- інфляційні втрати за період з 11.12.2024 року по 31.12.2024 року у розмірі 616,00 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 20507,06 грн. та 3 % річних у розмірі 4055,80 грн. - відмовити.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд надавши оцінку наданим позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог доказів, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме про стягнення із відповідача суми у розмірі 44 000,00 грн. за отриманий товар, 3% річних у розмірі 126,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 616,00 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 20507,06 грн. та 3 % річних у розмірі 4055,80 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 1563,86 грн.

Керуючись статтями 129, 226, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Лайн" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, ЄДРПОУ 39966128) на користь Фізичної особи - підприємц Головіної Світлани Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму у розмірі 44 000,00 грн. за отриманий товар, 3% річних у розмірі 126,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 616,00 грн. та 1563,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 20507,06 грн. та 3 % річних у розмірі 4055,80 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач: Фізична особа - підприємець Головіна Світлана Дмитрівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікс-Лайн" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, ЄДРПОУ 39966128).

Повне рішення складено "18" лютого 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова