Ухвала

від 17.02.2025 по справі 924/922/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"17" лютого 2025 р. Справа № 924/922/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши заяву ліквідатора Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" арбітражної керуючої Гапіної Наталії Вікторівни про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в загальній сумі 139 064 295,00 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Відповідно до ухвали від 14.10.2022 було визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до боржника Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" на суму 9 646,65 грн, з яких 4684,65 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів, 4 962,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ухвалою від 05.04.2023 розпорядником майна у справі № 924/922/21 призначено арбітражну керуючу Гапіну Н.В.

Постановою суду від 09.08.2023 припинено процедуру розпорядження майном Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої Гапіної Н.В. Визнано Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором призначено арбітражну керуючу Гапіну Наталію Вікторівну.

До суду 13.02.2025 від ліквідатора СОК "Перший національний аграрний кооператив" арбітражної керуючої Гапіної Н.В. через підсистему Електронний суд в межах провадження у справі про банкрутство СОК "Перший національний аграрний кооператив" № 924/922/21 надійшла заява про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів боржника СОК "Перший національний аграрний кооператив" на керівника - голову СОК "Перший національний аграрний кооператив" ОСОБА_1. та стягнення з ОСОБА_1 на користь СОК "Перший національний аграрний кооператив" 138926118,00 грн, в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів СОК "Перший національний аграрний кооператив", в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Також ліквідатор СОК "Перший національний аграрний кооператив" арбітражна керуюча Гапіна Н.В. подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів по справі №924/922/21, згідно з якою остання просить вжити заходів забезпечення заяви ліквідатора СОК "Перший національний аграрний кооператив" Гапіної Н.В. про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів боржника на керівника боржника ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь СОК "Перший національний аграрний кооператив" 138 926 118 грн, в якості солідарної відповідальності шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в межах суми 138 926 118 грн солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. В обґрунтування заяви вказує, що ліквідатором встановлено, що ОСОБА_1 як мінімум належить нерухоме майно комплекс будівель та споруд виробничого призначення загальною площею 573, 9 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та в спільній частковій власності 1/5 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,3 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2025. Ліквідатор зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення заяви ліквідатора про стягнення коштів, оскільки ОСОБА_1 має у власності нерухоме майно, яким після пред`явлення позову може у будь-який час розпорядитись, оскільки майно відповідача не має заходів забезпечення, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін, що відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2025, заяву арбітражної керуючої Гапіної Наталії Вікторівни про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів по справі №924/922/21 передано для розгляду судді Заярнюку І.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №8/25 від 13.02.2025, відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл заяви про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів по справі №924/922/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025, заяву арбітражної керуючої Гапіної Наталії Вікторівни про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів по справі №924/922/21 передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

При розгляді заяви арбітражної керуючої Гапіної Наталії Вікторівни про забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ (п. 40-42 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23).

У даній справі ліквідатор боржника звернувся до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника кооперативу за незадоволення вимог кредиторів СОК "Перший національний аграрний кооператив" та стягнення коштів, а також просив вжити заходів забезпечення вказаної заяви шляхом накладення арешту на майно, належне керівнику боржника.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

У постанові від 15.08.2024 у справі № 907/935/21 Верховний Суд висловився щодо можливості застосування інституту забезпечення позову до заяви арбітражного керуючого про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор СОК "Перший національний аграрний кооператив" арбітражна керуюча Гапіна Н.В. просить вжити заходів забезпечення поданої останньою заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів боржника на керівника - голову СОК "Перший національний аграрний кооператив" ОСОБА_1. та стягнення з нього на користь кооперативу 138926118,00 грн, в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Отже, виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду такої заяви (за умови її задоволення) безпосередньо залежить від того, чи матиме голова СОК "Перший національний аграрний кооператив" ОСОБА_1. необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 30.10.2024 у справі № 905/825/24, від 07.01.2025 у справі № 910/1/21, від 13.01.2025 у справі № 904/3751/24, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначила, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Тому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, значна сума стягнення, відсутність інформації з Реєстрів про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення в достатньому розмірі, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Суд враховує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів №412197344 від 07.02.2025, фізичній особі ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на праві власності належить комплекс будівель та споруд виробничого призначення (склади) загальною площею 573,9 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також на праві спільної часткової власності 1/5 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,3 кв.м.

Розмір коштів, які просить стягнути ліквідатор на користь боржника, є досить значним.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у ОСОБА_1 присудженої до стягнення суми коштів. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення заяви про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів є додатковою гарантією для заявника того, що рішення суду у разі задоволення заяви буде реально виконане та заявник отримає задоволення своїх вимог.

Також приймається до уваги, що у випадку арешту майна, таке майно залишається у власності ОСОБА_1 з метою недопущення здійснення розпорядження ним й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав такої особи, адже майно залишається у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час. Такий захід забезпечення заяви спрямований на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення заяви у цій справі.

Таким чином, дослідивши викладені заявником доводи і надані на підтвердження цих доводів докази, суд дійшов висновку щодо розумності, обґрунтованості вимог заявника, наявності зв`язку між заходом забезпечення заяви і предметом заявлених вимог, та вважає, що невжиття заходів забезпечення заяви щодо накладення арешту на майно, яке належать керівнику в межах суми заборгованості, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заяви, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого подана заява. Визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду у випадку задоволення вимог та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів боржника.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява ліквідатора СОК "Перший національний аграрний кооператив" арбітражної керуючої Гапіної Н.В. про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів є такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що накладення арешту на майно керівника боржника в межах суми стягнення 138926118,00 грн не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву ліквідатора СОК "Перший національний аграрний кооператив" арбітражної керуючої Гапіної Н.В. про вжиття заходів забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника та стягнення коштів шляхом накладення арешту на майно від 13.02.2025 задовольнити.

2. Накласти арешт на все майно, що належать на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах суми стягнення, а саме - 138 926 118,00 грн.

3. За даною ухвалою:

Стягувач: Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив" (м.Хмельницький, вул.Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, код 39847648)

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили 17.02.2025 та дійсна для пред`явлення до виконання по 17.02.2028.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна