Рішення
від 28.10.2024 по справі 925/468/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/468/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвокатів Пахомової О.А., Кухтика В.М., відповідача-1 адвокатів Беленкової В.В., Приходька С.В., відповідача-2 адвоката Павука М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» (відповідач-2) про стягнення солідарно 240 922 861 грн. 66 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (далі також - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» (далі також - відповідач-2, а разом - сторони), в якому просив суд стягнути солідарно, на підставі ст. 1190 ЦК України, з відповідачів на його користь 240 922 861 грн. 66 коп. реальних збитків та відшкодувати понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 868350 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» здійснювало діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.02.2013 № 211, зі строком дії до 01.01.2020 та виконувало обов`язки Оператора газотранспортної системи. Відповідач-1 - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» у правовідносинах із позивачем є оператором газорозподільної системи, здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 829. Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» здійснює господарську діяльність із постачання природного газу відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 616.

Позивачем укладено з відповідачем-1 договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, а з відповідачем-2 - договір транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948, на підставі яких кожен із відповідачів отримав доступ до газотранспортної системи та взяв на себе права і обов`язки замовника послуг транспортування природного газу на умовах, визначених цими договорами.

Відповідач-1, як оператор ГРМ, для забезпечення здійснення власної господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме для фізичного балансування ГРМ, об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат в ГРМ зобов`язаний був закупити природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах у необхідних обсягах. На виконання договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 за період квітня, травня, червня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня 2017 року позивач передав із ГТС, а відповідач-1 отримав на ГРС належних позивачу 588 948,165 тис. куб. метрів природного газу, із яких 574 646,551 тис. куб. метрів природного газу розподілив споживачам, а 14 301,614 тис. куб. метрів природного газу використав для забезпечення власної господарської діяльності, а саме для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ. Витрат на придбання 14 301,614 тис. куб. метрів отриманого і використаного ним природного газу відповідач-1 не поніс, номінацій позивачу на його отримання не подавав, із ГТС відібрав безпідставно, негативний небаланс в порядку і на умовах, визначених п.п. 2.6., 4.1., 4.2., 6.3. договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, п. 4 гл. 4 розділу XIV Кодексу ГТС, не врегулював. Позивач для уникнення порушення співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі, спричиненого внаслідок протиправних дій відповідача-1, закупив та здійснив подання до газотранспортної системи природний газ в обсязі 14 301,614 тис. куб. метрів (в обсязі безпідставно відібраного відповідачем-1), його загальна вартість за ринковою ціною на момент подання позову до суду становить 120 461 430,83 грн., складає реальні збитки позивача і підлягає відшкодуванню відповідачем-1 на підставі положень ст. 623 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 225 ГК України.

Відповідачем-2 укладено 27.12.2016 з відповідачем-1 договір постачання природного газу № Г-16/068 для забезпечення власних потреб, в період квітень-грудень 2017 відповідач-2 був єдиним постачальником природного газу для відповідача-1. Згідно з умовами п.п. 4.1., 4.2., 6.3., 13.2. договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948, укладеного позивачем і відповідачем-2, відповідач-2 зобов`язаний був, зокрема, врегульовувати небаланси, оплачувати вартість наданих йому послуг, мав право отримувати з ГТС лише обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям, наданим в порядку, встановленому Кодексом ГТС, у випадку порушення своїх зобов`язань сторони несуть передбачену чинним законодавством і договором відповідальність, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. В порушення умов договору відповідач-2 номінацій для постачання відповідачу-1 природного газу в обсязі 14 301,614 тис. куб. метрів позивачу не подавав, послуг його транспортування не замовляв, що позбавило позивача можливості у встановленому Кодексом ГТС і умовами договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 порядку віднести в алокацію та скласти акти про надання послуг балансування відповідачу-2 спірних обсягів природного газу, відібраних і використаних відповідачем-1. Зазначені обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18, призвели до порушення прав позивача у виді завданих збитків через втрату майна - 14 301,614 тис. куб. метрів природного газу загальною вартістю за ринковою ціною на момент подання позову до суду 120 461 430,83 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем-2 на підставі ст. 623 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 225 ГК України.

Разом із позовною заявою позивачем в порядку ст. 90 ГПК України подано запитання до відповідачів (т. 1 а.с. 17, 18), до позову додано письмові докази на підтвердження своїх вимог (т. 1 а.с. 19-201, т. 2 а.с. 1-198, т. 2 а.с. 1-200).

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 868350,00 грн. (т. 3 а.с. 210).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.06.2022 року, після усунення позивачем недоліків, виявлених ухвалою суду від 03.06.2022 року, позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/468/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.07.2022 року, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи і з процесуальних питань.

Відповідач-1 в особі своїх представників подав суду 24.06.2022 заяву свідка (відповідь на поставлені позивачем запитання) в порядку ст. 90 ГПК України і відзив на позовну заяву, до відзиву додав письмові докази на підтвердження обставин, викладених в ньому (т. 2 а.с. 219, 221-232, 239-296). У відзиві на позов відповідач-1 заперечував проти позову повністю з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначив таке:

відповідачем-1 укладено з відповідачем-2 договір постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/268 для забезпечення власних потреб протягом січня-грудня 2017 року, договір сторонами виконувався, що спростовує доводи позивача про нездійснення закупівлі природного газу відповідачем-1 протягом спірного періоду для забезпечення власної господарської діяльності, зокрема для фізичного балансування ГРМ. При укладанні договору відповідачі в ньому визначили планові обсяги постачання природного газу і не могли вказати фактичні щомісячні обсяги, які були спожиті відповідачем-1 для фізичного балансування ГРМ протягом спірного періоду;

як на підставу своїх вимог позивач посилається на укладення ним з відповідачем-1 договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, проте при його укладанні сторони не узгодили обсяг послуг (зокрема транспортування), які замовлялись відповідачем-1 позивачу, та не визначили обсяг природного газу, фізичне транспортування якого замовив би відповідач-1 позивачу. Враховуючи це у відповідача-1 протягом спірного періоду був відсутній обов`язок подавати позивачу номінації та природний газ до ГТС загальним обсягом 14301,614 тис. куб. метрів;

відповідно до приписів нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини і умов укладеного сторонами договору транспортування, на позивача покладено обов`язок надавати послуги фізичного транспортування природного газу замовникам цих послуг лише в межах підтверджених номінацій, визначено дії позивача у разі відсутності номінації окремого замовника цих послуг, зокрема - припинення надання послуг. Згідно з актами приймання-передачі природного газу, на які посилається позивач, протягом спірного періоду природний газ з ГТС надходив в ГРМ, що експлуатує відповідач-1, через ГРС. Відтак безпідставними є твердження позивача щодо протиправних винних дій відповідача-1 з відбору протягом спірного періоду природного газу з ГТС загальним обсягом 14301,614 тис. куб. метрів;

факт виникнення небалансу (як позитивного так і негативного) у певного замовника послуг транспортування повинен підтверджуватися алокацією, яка мала бути здійснена оператором ГТС та доведена ним до відповідного замовника послуг транспортування. На підтвердження своїх вимог позивачем не надано доказів визначення ним за процедурами алокацій протягом спірного періоду негативних місячних небалансів відповідача-1 загальним обсягом 14301,614 тис. куб. метрів природного газу, доведення позивачем до відповідача-1 таких алокацій у встановленому порядку, за наслідком яких відповідач-1 мав би вчинити дії з врегулювання таких небалансів в порядку та строки, визначені Кодексом ГТС. Навпаки, зі змісту позовних вимог у позивача вбачається невизначеність щодо особи замовника послуг транспортування, на якого позивачем могли бути віднесені місячні негативні небаланси загальним обсягом 14301,614 тис. куб. метрів природного газу, які на думку позивача виникли протягом спірного періоду;

позивач за власною волею, всупереч умовам договору, за відсутності поданих відповідачем-1 і підтверджених ним (позивачем) номінацій, сам діючи протиправно протягом спірного періоду передав до ГРМ відповідача-1 - 14301,614 тис. куб. метрів природного газу. Оскільки відповідач-1 не відбирав з ГТС газ протягом спірного періоду у зазначеному обсязі, то у нього не виникали негативні місячні небаланси на цей обсяг газу, а отже відповідач-1 і не повинен був їх врегульовувати;

обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ залежить безпосередньо від обсягів природного газу, які надійшли до ГРМ та були розподілені споживачам, які під`єднані до ГРМ, або передані до суміжних ГРМ. Збільшення обсягу фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ відповідача-1 відбулося через те, що позивач всупереч умовам договору транспортування, за відсутності поданих відповідачем-1 та підтверджених позивачем номінацій надлишково передав до ГРМ відповідача-1 14301,614 тис. куб. метрів природного газу;

поданими у справі доказами позивач не довів факт закупівлі ним природного газу у обсязі, необхідному для відновлення його права, порушеного спільними діями і бездіяльністю відповідачів, їх дійсну вартість, відтак позивачем не доведено наявність збитків саме у розмірі 120 461 430, 83 грн.;

вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача вартості послуг балансування, зумовленої щомісячними негативними небалансами відповідача-1 протягом спірного періоду загальним обсягом 14301,614 тис. куб. метрів природного газу була предметом позову АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Черкасигаз» у справі № 925/358/18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у цій справі, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 10.10.2019, відмовлено АТ «Укртрансгаз» у задоволенні позову до ПАТ «Черкасигаз» у зв`язку з відсутністю у останнього грошових зобов`язань перед позивачем.

Відповідач-2 в особі своїх представників подав суду 26.07.2022 відзив на позовну заяву, 09.08.2022 і 29.09.2022 відповідь на поставлені позивачем запитання в порядку ст. 90 ГПК України і 20.03.2024 письмову промову у дебатах, до відзиву додав письмові докази на підтвердження обставин, викладених в ньому (т. 4 а.с. 21-36, 37-117, 126-128, т. 5 а.с. 32-34, т. 6 а.с. 37-41). У відзиві на позов відповідач-2 заперечував проти позову повністю з мотивів безпідставності, необґрунтованості і недоказаності позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначив таке:

уклавши договір транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 позивач і відповідач-2 зобов`язалися виконувати умови цього договору, норми Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, Правила постачання природного газу та інші Закони і нормативні акти діючого законодавства. Невід`ємними частинами цього договору є додатки №№ 1, 2, 3, із яких додатки № 1 (розподіл потужності) і № 2 (транспортування) сторонами не підписувались, а додаток № 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу. Означене свідчить про неукладеність сторонами договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948, що є самостійною підставою відмови у задоволенні позову до відповідача-2;

у позовній заяві позивач стверджує, що йому не було відомо про те, що постачальником природного газу для відповідача-1 на власні потреби є відповідач-2, оскільки відповідач-2 номінацій на постачання газу для відповідача-1 не подавав, відповідно послуг не замовляв та цим позбавив позивача можливості віднести в алокацію відповідачу-2 та скласти акти надання послуг балансування відповідачу-2 спірних обсягів природного газу, відібраних відповідачем-1. Ці твердження не відповідають дійсності і спростовуються доказами, поданими самим же позивачем і відповідачем-2;

маючи відомості про те, що відповідач-2 є постачальником газу для відповідача-1, позивач у відповідності до вимог розділу ХІV Кодексу ГТС не дотримався порядку визначення небалансу, не здійснив алокацію фактичних обсягів природного газу по відповідачу-2, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу у спірний період, не довів дані відомості відповідачу-2, як замовнику послуг транспортування, не склав і не надав відповідачу-2 односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру на їх відшкодування у кожному місяці спірного періоду, чим позбавив відповідача-2 можливості самостійно врегулювати ймовірний небаланс у встановленому порядку і строки;

до усунення замовником послуг транспортування місячного небалансу або оплати вартості послуг балансування позивач мав право відмовити відповідачу-2 у прийнятті номінацій від нього на поточний та наступний газові періоди, повідомити операторів суміжних систем про неможливість прийняття номінацій від відповідача-2 на поточний та наступний газові періоди, припинити транспортування природного газу відповідачу-2 з газотранспортної системи у разі відсутності номінацій на точці виходу, проте такі дії позивачем не вчинялись;

у спірний період позивачем і відповідачем були укладені договори застави природного газу для забезпечення виконання зобов`язань відповідачем-2 за договором транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948, посвідчені приватним нотаріусом: від 27.07.2017 реєстровий № 662, від 27.09.2017 реєстровий № 934, від 25.10.2017 реєстровий № 1039. Крім того, 31.12.2017 позивачем і відповідачем був складений і підписаний акт звірки їх взаєморозрахунків за договором транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948, згідно з яким сальдо на користь відповідача-2 складало 3 625 341,00 грн. Отже, на момент припинення дії договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 у 2019 році невиконаних грошових зобов`язань, зокрема і за послуги фізичного балансування, у відповідача-2 перед позивачем за цим договором не було;

все вищеозначене свідчить про відсутність події спірного негативного небалансу, не вчинення позивачем фактично дій на його врегулювання та в сукупності про відсутність в діях відповідача-2 повного складу ознак господарського правопорушення, відповідальністю за яке могло б бути відшкодування спірних збитків. Подані позивачем докази не доводять тих обставин, на підтвердження яких вони подані;

крім того, права і зобов`язання сторін, що є об`єктом спору, виникли із договорів, їх правовідносини є договірними, тому одночасне застосування норм ст. 623 ЦК, ст. 225 ГК і ст. 1190 ЦК України, на які посилається позивач як на правове обґрунтування позову про солідарне відшкодування шкоди обома відповідачами, є неможливим.

За клопотанням від 05.07.2022 представник позивача 29.07.2022 ознайомилася з матеріалами справи № 925/358/18 і 09.08.2022 подала відповідь на відзиви обох відповідачів, до відповіді на відзиви додала письмові докази на підтвердження обставин, викладених в ній. У відповіді на відзиви позивач в особі свого представника спростовував доводи відповідачів-1 і 2, викладені ними у відзивах на позов (т. 4 а.с. 137-154, 155-338). Зокрема, предметом спростування було те, що природний газ, отриманий відповідачем-1 від відповідача-2 за договором постачання природного газу № Г-16/268 для забезпечення власних потреб відповідача-1, в період квітень-червень, серпень-грудень 2017 не використовувався відповідачем-1 для фізичного балансування ГРМ. Ці обставини підтверджуються письмовими доказами, які позивачем подавались у справі № 925/358/18 і не були враховані місцевим, апеляційним і касаційним господарськими судами при розгляді цієї справи.

Відповідач-2 подав суду 06.09.2022 заперечення на відповідь на відзив, в яких відхиляв всі доводи, міркування та пояснення позивача і заперечував проти всіх обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Узагальнюючи свої заперечення, відповідач-2 наголошував, що з врахуванням висновків апеляційного і касаційного господарських судів у справі № 925/358/18, спірні збитки у позивача (якщо вони мали місце) виникли не внаслідок дій відповідача-1 або відповідача-2, а внаслідок порушення позивачем правил здійснення алокації, встановлених Кодексом ГТС, що виключає спірну відповідальність відповідача-2 та відповідача-1 (т. 5 а.с. 17-20).

Ухвалами суду від 05.07.2022, 09.08.2022, 29.09.2022 підготовче засідання за клопотаннями учасників справи відкладене на 01.11.2022 (т. 4 а.с. 17-19, 347-351, т. 5 а.с. 37-39).

Позивач 29.09.2022 (т. 5 а.с. 41-43), а відповідач-1 в особі своїх представників 01.11.2022 (т. 5 а.с. 45-48) подали письмові пояснення, в яких відповідно додатково обґрунтовували підстави позову і заперечень проти позову.

В судовому засіданні 01.11.2022 за участі представників сторін суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження і призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 15.11.2022.

Позивач 15.11.2022 (т. 5 а.с. 57-58, 59-64), а відповідач-1 в особі своїх представників 14.03.2023 (т. 5 а.с. 92, 93-96) подали клопотання про приєднання до матеріалів справи ухвал Північного апеляційного господарського суду відповідно від 31.10.2022 і від 15.02.2022 про виправлення описки в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18 на підтвердження обґрунтовувань підстав позову і заперечень проти позову.

В судових засіданнях 15.11.2022, 06.12.2022, 02.02.2023, 14.03.2023, 18.05.2023, 19.06.2023, 20.06.2023, 28.06.2023, 11.07.2023, 30.08.2023, 14.09.2023 розгляд справи по суті продовжувався, відкладався за клопотаннями представників учасників справи та з інших поважних причин і був призначений на 09.11.2023 року.

08.11.2023 року на підставі довіреності № 136 від 12.10.2023 року, виданої головою правління АТ «Черкасигаз» Денисовою Т.О., у справу вступив представником відповідача-1 адвокат Приходько С.В., який в системі «Електронний суд» подав клопотання про закриття провадження у справі № 925/468/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з тим, що у справі № 925/358/18 є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (т. 5 а.с. 168-171).

Крім того, цим же представником відповідача-1 08.11.2023 року зявлено письмово про застосування позовної давності до спірних вимог (т. 5 а.с. 176-178).

09.11.2023 року головою правління АТ «Черкасигаз» Денисовою Т.О. письмово повідомлено суд, що у зв`язку зі зміною керівництва АТ «Черкасигаз», нею відкликані усі довіреності, видані до цієї дати від імені товариства, товариство в її особі відмовилось від представництва інтересів адвокатом Беленковою В.В., від імені товариства у справі має право діяти виключно адвокат Приходько С.В. (т. 5 а.с. 192).

14.11.2023 року представником позивача подано суду письмові заперечення на заяву відповідача-1 про застосування позовної давності (т. 5 а.с. 204-205).

05.12.2023 року представником відповідача-1 подано суду клопотання в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 110 ГПК України про забезпечення доказів (т. 5 а.с. 209-214), в якому просив призначити у справі комплексну судову експертизу, запропонував експертну установу і свої питання на вирішення експертів: 1) Які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку вартості послуг врегулювання добових небалансів AT «Черкасигаз», які Оператор ГТС назвав збитками, у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року?; 2) Якими первинними документами підтверджується розрахунок ТОВ Оператор ГТС України вартості послуг врегулювання добових небалансів AT «Черкасигаз» у квітні червні, серпні-грудні 2017 року, які Оператор ГТС назвав збитками? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»?; 3) Чи підтверджується документально надання ТОВ Оператор ГТС України у встановлений Договором транспортування природного газу № 1512000718 від 17.12.2015 року та Кодексом газотранспортної системи термін замовнику послуг транспортування AT «Черкасигаз» звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг врегулювання добових небалансів, які Оператор ГТС назвав збитками, та рахунків-фактур?; 4) Чи відповідає величина коригування, застосована ТОВ Оператор ГТС України, положенням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?; 5) Чи дійсно у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?; 6) Яку базу для розрахунку маржинальних цін було застосовано ТОВ Оператор ГТС України? Чи відповідають застосовані ціни у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року реальним та обґрунтованим витратам на продаж та на придбання в кожну газову добу квітня-червня, серпня-грудня 2017 року ТОВ Оператор ГТС України природного газу внаслідок отримання послуг балансування?; 7) Чи правильно застосована маржинальна ціна придбання природного газу при розрахунку плати за добові небаланси у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року, які Оператор ГТС назвав збитками?; 8) Чи дійсно у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?; 9) Чи існувала в AT «Черкасигаз» технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих, що знаходяться у володінні та користуванні ТОВ Оператор ГТС України?; 10) В яких обсягах у спірний період (квітень-червень, серпень-грудень 2017 року) ТОВ Оператор ГТС України закачувало природний газ в газорозподільні мережі AT «Черкасигаз» на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, та хто власник такого закачаного природного газу?; 11) Чи підтверджуються документально дії ТОВ Оператора ГТС України по застосовуванню щодо AT «Черкасигаз» відповідних заходів з обмеженням (припиненням) транспортування природного газу по відповідних точках входу/виходу?

Крім того, 05.12.2023 року відповідач-1 також подав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для підготовки та подачі доказів, призначення експертизи та подачі зустрічного позову (т. 5 а.с. 220-222).

07.12.2023 року відповідач-1 подав в суд зустрічний позов до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, укладеного сторонами, недійсним з моменту укладення (т. 5 а.с. 227-230).

В судовому засіданні 07.12.2023 року суд своїми протокольними ухвалами визнав підтвердженими повноваження і допустив участь у справі обох представників відповідача-1, відмовив у задоволенні клопотань відповідача-1 про закриття провадження у справі і про повернення до стадії підготовчого провадження, в судовому засіданні оголосив перерву до 15.02.2024. Своїми ж ухвалами повернув відповідачу-1 клопотання про забезпечення доказів, відмовив у встановленні додаткового строку і повернув зустрічну позовну заяву відповідача-1 (т. 5 а.с. 250-252, 257-260).

12.02.2024 року представником відповідача-1 подано до суду заяву про відвід судді Грачова В.М. від розгляду даної справи з мотивів наявності сумніву у його неупередженості та об`єктивності (т. 5 а.с. 264-266).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М. заявлений відповідачем-1 відвід судді визнано необґрунтованим, матеріали заяви відповідача-1 про відвід судді передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України (т. 5 а.с. 271-274).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у складі головуючого судді Дорошенка М.В. від 14.02.2024 року заяву відповідача-1 про відвід судді Грачова В.М. у справі № 925/468/22 залишено без задоволення (т. 5 а.с. 279-281).

13.02.2024 і 14.02.2024 року представник відповідача-2 адвокат Беленкова В.В. подала до суду заяву про надання їй доступу до електронної справи № 925/468/22 за допомогою ЄСІТС, подала докази підтвердження її повноважень представника учасника справи (т. 6 а.с. 1-2, 6-7, 3-4, 8-25).

В судовому засіданні 15.02.2024 оголошена перерва до 21.03.2024.

Відповідачі в особі своїх представників подали суду 20.03.2024 письмові промови до виступу в дебатах (т. 6 а.с. 37-41, 45-54).

Ухвалами суду від 21.03.2024, 26.03.2024, 11.04.2024, 25.06.2024, 11.07.2024, 22.08.2024, 24.10.2024 розгляд справи відкладався з поважних причин.

В судових засіданнях 21.03.2024, 22.08.2024 і 24.10.2024 позивач в особі своїх представників позов з підстав і у розмірі, викладених у його заявах по суті справи, підтримав і просив суд задовольнити повністю, відповідач-1 в особі своїх представників позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні до нього повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи. Відповідач-2 явку свого представника не забезпечив, в системі «Електронний суд» подав клопотання, в яких просив суд завершити розгляд справи без участі його представника, позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні до нього повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи і письмових тезисах до виступу в дебатах.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка представника відповідача-2 судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе завершити розгляд справу у відсутності представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 28.10.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з таких підстав.

На підставі Ліцензії серія АЕ № 194511, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.02.2013 № 211, позивач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» здійснювало діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), та виконувало обов`язки Оператора газотранспортної системи, строк дії ліцензії з 28.02.2013 по 27.02.2018 (т. 2 а.с. 1).

Відповідач-1 - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 829, є оператором газорозподільної системи, здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» здійснює господарську діяльність із постачання природного газу відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 616.

17.12.2015 року позивачем, як оператором, укладено з відповідачем-1, як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000718 (далі також договір від 17.12.2015 № 1512000718), який відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, про таке:

п.п. 2.1., 2.2. за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором;

п. 2.3. - послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування);

п. 2.4. обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору;

п. 2.6. - замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі;

п. 2.7. - оператор, в свою чергу, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів;

п. 2.8. додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу;

абз. 1, 3, 4, 6 п. 3.1., абз. 1, 3 п. 3.2. - оператор зобов`язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України. Оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом;

абз. 1, 4, 5 п. 4.1., абз. 2 п. 4.2. замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси. Замовник має право: замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

п. 6.3. надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом;

п. 9.1. - у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС;

п. 9.4. оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів;

п. 9.5. розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений п. 9.4. цього договору, визначається за даними оператора;

п.п. 11.1., 11.4., 11.5., 11.6. послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору. Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки;

п.п. 13.2., 13.6. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. Сторони добросовісно співпрацюють з метою забезпечення ефективної та безпечної експлуатації та використання газотранспортної системи. Сторони зобов`язуються вжити всіх можливих заходів задля уникнення або зменшення збитків. Сторона не має права на відшкодування збитків у тій частині, в якій вона могла б їх уникнути в разі вжиття всіх залежних від неї заходів;

п. 15.1. транспортування природного газу обмежується або припиняється у порядку, передбаченому Кодексом.

Пунктом 17.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки жодна із сторін Договору не заявила про припинення його дії чи про перегляд умов Договору, останній продовжував свою дію до 31.12.2018 (т. 1 а.с. 31-41, 42-44).

22.12.2015 року позивачем, як оператором, укладено з відповідачем-2, як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000948 (далі також договір від 22.12.2015 № 1512000948). Цей договір від 22.12.2015 № 1512000948 сторонами укладено також у відповідності типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, його умови є типовими для договорів даного виду (т. 3 а.с. 138-143). 30.12.2016 і 19.12.2017 сторони договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 уклали додаткові угоди до цього договору, якими змінили його умови п. 17.1. розділу ХVІІ і продовжили строк його дії відповідно до 31.12.2017, а потім до 31.12.2022 (т. 3 а.с. 144-145, 146). 18.07.2019 сторони договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 уклали додаткову угоду до цього договору, якою за взаємною згодою сторін розірвали договір з 01.03.2019 року (т. 3 а.с. 146 зворот).

27.12.2016 відповідачем-2, як постачальником, укладено з відповідачем-1, як споживачем, договір постачання природного газу № Г-16/068 (далі також - договір постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068). У цьому договорі його сторони погодили усі істотні умови договору цього виду та, зокрема, домовились про таке:

п.п. 1.1., 1.2. р. 1 постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для забезпечення власних потреб;

п.п. 2.1., 2.5. р. 2 постачальник зобов`язується поставити, а споживач прийняти та оплатити природний газ в 2017 році в об`ємах (обсягах) до 429,2 тис. м. куб. Зазначені в п. 2.1. об`єми газу є плановими обсягами та можуть змінюватися. Об`єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок (номінацій) постачальнику. Заявки подаються постачальникові до 17 числа місяця, який передує місяцю постачання, у письмовій формі, зокрема з використанням факсу та інших засобів електронного зв`язку;

п. 4.1. р. 4 ціна 1000 м. куб. газу, що передається, узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до договору;

п. 11.1. р. 11 договір поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2017 і діє до 31.12.2017 (т. 3 а.с. 239-240).

27.12.2016, 25.01.2017, 20.02.2017, 15.03.2017, 20.03.2017, 20.04.2017, 22.05.2017, 20.07.2017, 21.08.2017, 21.09.2017, 20.11.2017 сторони підписали додаткові угоди №№ 1-11 до договору постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068, якими узгодили ціну 1000 м. куб. газу на відповідні періоди постачання (т. 3 а.с. 241-251).

Відповідно до підписаних сторонами (позивачем і відповідачем-1) актів приймання-передачі природного газу позивачем з ГТС передано до ГРМ відповідача-1 природний газ в обсягах: у квітні 2017 - 34 079,160 тис. куб. м. (т. 1 а.с. 50-52); у травні 2017 - 14 736,842 тис. куб. м. (т. 1, а.с.71-73); у червні 2017 - 44 935,490 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 75-87); у серпні 2017 - 101 312,711 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 101-103); у вересні 2017 - 90 021,842 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 117-119); у жовтні 2017 - 78 520,560 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 131-133); у листопаді 2017 - 113 922,657 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 153-155), у грудні 2017 - 111 418,903 тис. куб. м. (т. 1, а. с. 177-179), а разом 588 948,165 тис. куб. м.

Відповідно до звітів відповідача-1 (алокацій) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Черкасигаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) і додатків до них в розрізі контрагентів (споживачів) обсяг фактично розподіленого відповідачем-1 природного газу споживачам склав: у квітні 2017 33 335,283 тис. куб. м., травні 14 236,845, червні 44 601,675, серпні 100 812,726, вересні 87 749,343, жовтні 75 512, 744, листопаді 110 637, 697, грудні 107 760,238, а разом 574 646,551 тис. куб. м. На власні ВТВ, нормовані втрати газорозподільного підприємства (розділ VІІ алокацій) відповідачем-1 розподілено по договорах з НАК «Нафтогаз України»: у квітні - 743,877 тис. куб. м. (том 1, а. с. 53-70), травні 499,997 (т. 1, а.с. 74-84), червні 333,815 (т. 1, а.с. 88-100), серпні 499,985 (т. 1, а.с. 104-116), вересні 2 272,499 (т. 1, а.с. 120-130), жовтні 3 007,816 (т. 1, а.с. 134-152), листопаді 3 284,960 (т. 1, а.с. 156-176), грудні 3 658,665 (т. 1, а.с. 180-201), а разом - 14 301,614 тис. куб. м., обсяги небалансу не показані. У розділі VІІІ алокацій відповідачем-1 показано розподіл газу на власні потреби газорозподільного підприємства по договорах з ТОВ «Променерго-Ресурс» в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366, обсяги небалансу не показані (0,000).

За доводами позивача, номінацій на транспортування в обсязі 14 301,614 тис. куб. м. природного газу відповідач-1 не подавав, ці обсяги газу складають негативний небаланс відповідача-1 по укладеному ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, врегулювання небалансу відповідно до Кодексу ГТС і договору відповідачем-1 не проведено, фізичне врегулювання цього небалансу здійснено позивачем, вартість послуг балансування відповідачем-1 позивачу не відшкодовані.

Обставини фізичного балансування ГТС протягом спірного періоду шляхом закупівлі природного газу і заповнення ним ГТС, об`єми і ціну закупленого газу позивач підтверджує доданими до позовної заяви його квартальними звітами форми № 6в-НКРЕКП-газ-моніторинг, додатками до них (т. 2 а.с. 2-24), актами приймання-передачі природного газу закупленого для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (т. 2 а.с. 25-87), платіжними дорученнями про оплату (т. 2 а.с. 88-122), договорами з продавцями про закупівлю природного газу (т. 2 а.с. 124-198).

Для оплати наданих послуг балансування за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 позивач направляв відповідачу-1 щомісячно повідомлення про обсяги небалансу (алокація, звіт), акти надання послуг балансування природного газу, розрахунок вартості послуг балансування і рахунок на оплату, а саме: за квітень 2017 року об`ємом 743,877 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 6 784 775,95 грн. (т. 3 а.с. 1-4, 38); за травень 2017 499,997 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 4 435 101,38 грн. (т. 3 а.с. 6-8, 39); за червень 2017 333,815 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 2 839 615,72 грн. (т. 3 а.с. 9-12, 40); за серпень 2017 499,985 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 4 479 345,62 грн. (т. 3 а.с. 13-17, 41); за вересень 2017 2 272,499 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 22 324 564,78 грн. (т. 3 а.с. 18-22, 42); за жовтень 2017 3 007,816 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 28 940 969,74 грн. (т. 3 а.с. 23-27, 43); за листопад 2017 3 284,960 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 34 368 728,45 грн. (т. 3 а.с. 28-32, 44); за грудень 2017 3 658,665 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 40 380 615,36 грн., а разом 14301,614 тис. куб. м. вартістю 144 553 717 грн. (т. 3 а.с. 33-37, 45).

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу згідно договору постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068 постачальник (відповідач-2) передав, а споживач (відповідач-1) прийняв газ в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366 (т. 3 а.с. 252-259, т. 4 а.с. 198-202).

Крім того, 29.06.2017 відповідач-2, як постачальник, і відповідач-1, як споживач, уклали договір постачання природного газу № Г-17/019 (далі також - договір від 29.06.2017 № Г-17/019). Умовами договору від 29.06.2017 № Г-17/019 сторони погодили постачання природного газу для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат в кількості 2 535 тис. м. куб. по місяцях, зі строком дії договору до 31.12.2017 року (т. 4 а.с. 191-194). Додатковою угодою № 01 від 30.06.2017 сторони змінили умови договору від 29.06.2017 № Г-17/019 в частині об`єму, порядку поставки газу, його вартості і порядку оплати (т. 4 а.с. 195)

Відповідно до акта приймання передачі № 202 від 31.07.2017, по договору від 29.06.2017 № Г-17/019 постачальник передав, а споживач прийняв природний газ в кількості 329,997 тис. м. куб. на загальну суму 2 342 980,02 грн. з ПДВ (т. 4 а.с. 199 зворот).

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про стягнення, на підставі укладеного ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, вартості послуг балансування газотранспортної системи у січні, вересні 2016 року та січні грудні 2017 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.04.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/358/18, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» борг, пеню, інфляційні втрати і відсотки річних за прострочення боргу за послуги балансування, надані у січні грудні 2017 року, закрито провадження у справі в частині стягнення боргу за послуги, надані у січні, вересні 2016 року, здійснено розподіл судових витрат (т. 3 а.с. 122-137).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 задоволено повністю. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» 168 500 530 грн. 55 коп. боргу, 19 319 223 грн. 74 коп. пені, 2 592 519 грн. 85 коп. відсотків річних, 8 931 730 грн. 14 коп. втрат від інфляції скасовано. Прийнято нове рішення в цій частині, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, рішення місцевого суду в частині закриття провадження у справі залишено без змін (т. 3 а.с. 79-104).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 10.10.2019 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» і Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишені без задоволення, постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18 залишена без змін (т. 3 а.с. 105-121).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року у справі № 925/358/18 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про виправлення описки в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 27.01.2023 у справі № 925/358/18 задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 925/358/18 скасовано, справу № 925/358/18 передано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про виправлення описки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 року у справі № 925/358/18 задоволено заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про виправлення описки у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18. Виправлено допущені в тексті постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 описки. По тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 ухвалено вважати вірним номер договору постачання природного газу, підписаного 27.12.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променерго-Ресурс», а саме № Г-16/068, замість помилково вказаного № Г16/268.

Таким чином, предметом позову, що розглядається у цій справі, є вимога позивача до обох відповідачів про солідарне стягнення збитків, які є грошовим виразом вартості природного газу, відібраного, на думку позивача, безпідставно відповідачем-1 із газотранспортної системи, оператором якої є позивач.

Спірні правовідносини сторін виникли із укладених сторонами відповідно типових договорів транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 і від 22.12.2015 № 1512000948, вимоги позивача і заперечення відповідачів витікають із прав і зобов`язань сторін за цими договорами.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу визначені параграфом 5 глави 54 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України.

Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2493 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824 (далі також Кодекс ГРМ), Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила), які з урахуванням характеру спірних правовідносин сторін є для них спеціальними нормативними актами і на них обґрунтовано, як на правову підставу вимог і заперечень, посилаються представники сторін.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

Законом України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (тут і далі нормативні акти в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з 01.04.2017 року) визначені правові засади функціонування ринку природного газу України. Цим Законом встановлено, зокрема, що:

у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;

газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;

точка виходу - визначена точка у газотранспортній системі, в якій оператор газотранспортної системи доставляє природний газ, що знаходиться у газотранспортній системі, до іншої газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або споживача, приєднаного до газотранспортної системи, або до об`єкта, пов`язаного із видобутком природного газу;

точка входу - визначена точка у газотранспортній системі, в якій природний газ надходить до газотранспортної системи від об`єктів, пов`язаних із видобутком природного газу, газосховища, установки LNG, а також від інших газотранспортних або газорозподільних систем;

транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу (п.п. 6, 7, 28, 35, 42, 43, 45 ч. 1 ст. 1);

постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.ч. 1, 3 ст. 12);

суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи (ч. 2 ст. 20);

права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу (ч. 1 ст. 22);

транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 32);

правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі (ч.ч. 1-3 ст. 35);

оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (ч. 1 ст. 37);

права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (ч. 1 ст. 38);

розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 40).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823, затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі також Кодекс ГТС). Кодексом ГТС у співвідношенні до обставин справи встановлено, що:

терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають такі значення:

алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);

комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації;

місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

оператор суміжної системи - оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, оператор іншої газотранспортної системи, який співпрацює з оператором газотранспортної системи;

підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

прямий споживач - споживач, об`єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи;

реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації або номінації;

суміжна система - інша газотранспортна система, газорозподільна система, газосховище, установка LNG, система суміжного газовидобувного підприємства, інша система, що мають фізичне з`єднання з газотранспортною системою;

фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (абз. 4, 11, 32, 36, 43, 44, 47, 49, 52, 58, 60, 72 пункт 5 глави 1 розділу І);

усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів. У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред`явлені спірні питання передаються на розгляд до суду (п.п. 1, 4 гл. 5 розд ІІІ);

приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п.п. 4 п. 2 гл. 7 розд. ІІІ);

оформлення актів приймання-передачі природного газу із замовниками послуг транспортування здійснюється відповідно до вимог цього розділу та з урахуванням такого: замовник послуг транспортування в особі постачальника разом з оператором газотранспортної системи та прямим споживачем укладають до 5-го числа наступного місяця акти приймання-передачі природного газу на обсяги, які замовник послуг транспортування направив у точку виходу до такого споживача за цей газовий місяць (п.п. 1 п. 6 гл. 7 розд. ІІІ);

до 7-го числа наступного місяця: на підставі актів приймання-передачі природного газу, укладених згідно з підпунктом 1 пункту 6 цієї глави, оператор газотранспортної системи разом з замовником послуг транспортування оформлюють та підписують зведений реєстр реалізації газу споживачам на обсяги газу, які такий замовник послуг транспортування подав у точках виходу до прямих споживачів за цей газовий місяць; на підставі актів приймання-передачі природного газу, укладених між оператором газорозподільної системи та споживачами (крім побутових споживачів), згідно з положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2494 (далі - Кодекс газорозподільної системи), оператор газорозподільних систем оформлює та підписує зведений реєстр про фактичний обсяг розподілу природного газу по споживачах за цей газовий місяць у розрізі структурних підрозділів оператора газотранспортної системи та/або структурних підрозділів газовидобувного підприємства, регіонів та категорій споживачів за цей газовий місяць та надає оператору газотранспортної системи примірник підписаного оригіналу такого реєстру (п.п. 1, 2 п. 8 гл. 7 розд. ІІІ);

перехід права власності на природний газ, поданий до газотранспортної системи, здійснюється у віртуальній торговій точці. Оператор газотранспортної системи здійснює адміністрування передачі прав власності на природний газ на підставі поданих номінацій на віртуальну торгову точку, в якій відбувається передача природного газу. Оператор газотранспортної системи здійснює адміністрування переходу права власності на природний газ шляхом узгодження обсягу природного газу, що передається сторонами, визначеного в акті приймання-передачі газу у віртуальній торговій точці, на підставі поданих номінацій / місячних номінацій / реномінацій на віртуальну торгову точку, а також на підставі процедури, визначеної главою 3 розділу XIV цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи узгоджує обсяги природного газу, що передаються сторонами, визначені в актах приймання-передачі газу у віртуальній торговій точці, за умови підтвердження відповідних номінацій / місячних номінацій / реномінацій замовників послуг транспортування. Підставою для відмови оператора газотранспортної системи в узгодженні обсягу природного газу, який передається сторонами у віртуальній торговій точці, є відхилення відповідної номінації / місячної номінації / реномінації замовника послуг транспортування. У разі вжиття заходів, передбачених главою 3 розділу XIV цього Кодексу, з метою врегулювання місячного небалансу замовники послуг транспортування зобов`язані в строк до 12-го числа місяця, наступного за звітним, надати оригінали актів приймання-передачі природного газу з іншим замовником послуг транспортування у віртуальній торговій точці, оформлені відповідно до підпункту 2 пункту 6 цієї глави та згідно з формами, які опубліковані на сайті оператора газотранспортної системи, для узгодження оператором газотранспортної системи обсягу природного газу, який передається сторонами. Оператор газотранспортної системи у 2-денний строк після закінчення процедури комерційного балансування, визначеної главою 3 розділу XIV цього Кодексу, повертає відповідним замовникам послуг транспортування акти приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці з узгодженими обсягами природного газу, що передаються сторонами (п. 12 гл. 7 розд. III);

у разі ненадання замовником послуг транспортування в установлені строки документів, передбачених пунктом 11 цієї глави, оператор газотранспортної системи відмовляє в прийнятті номінацій від такого замовника послуг транспортування на поточний та наступний газові місяці, до дати отримання таких документів і повідомляє про це замовника послуг транспортування, Регулятора та операторів суміжних систем. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, то оператор газотранспортної системи додатково повідомляє про це постачальника "останньої надії", а постачальник - власного споживача (споживачів) у порядку, визначеному Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2496 (далі - Правила постачання природного газу) (п. 13 гл. 7 розд. III);

для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (п. 1 гл. 1 розд. XI);

номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів (п. 2 гл. 1 розд. XI);

замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах (п.п. 1, 2, 10 розд. XIІІ);

замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.п. 1, 3 гл. 1 розд. XIV);

оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць (п. 1 гл. 3 розд. XIV);

місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування. До усунення замовником послуг транспортування місячного небалансу відповідно до вимог пункту 7 цієї глави, а також вартості послуг балансування оператор газотранспортної системи відмовляє у прийнятті від такого замовника послуг транспортування номінацій на поточний та наступні газові періоди та повідомляє операторів суміжних систем про неможливість прийняття номінацій від цього замовника на поточний та наступні газові періоди. Додатково оператор газотранспортної системи повідомляє про це постачальника "останньої надії" чи відповідного постачальника зі спеціальними обов`язками (за його наявності), а замовник послуг транспортування власного - споживача (споживачів) у порядку, визначеному Правилами постачання природного газу. Замовник послуг транспортування не відповідає за небаланс, якщо це спричинено діями оператора газотранспортної системи та/або форс-мажорними обставинами (п.п. 7-9 гл. 3 розд. XIV);

розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. У разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи. Положення цього пункту не стосуються замовників послуг транспортування (постачальника), які поставляють виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (глави 4 розділу XIV).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі також Кодекс ГРМ).

Цей Кодекс розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п.п. 1, 2 гл. 1 розд. І).

Нормами Кодексу ГРМ встановлено, що:

скорочення, що застосовуються у цьому Кодексі, мають такі значення: ВОГ - вузол обліку природного газу; ГРМ - газорозподільна система; ГРС - газорозподільна станція; ГТС - газотранспортна система України (п. 5 гл. 1 розд. І);

порядок взаємовідносин оператора газорозподільної системи з оператором газотранспортної системи, у тому числі пов`язаних з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема щодо якості та обліку природного газу (у тому числі приладового), а також з обміном даних щодо заявлених і підтверджених обсягів природного газу (номінацій) та фактичних обсягів розподілу і споживання природного газу (алокацій), регулює Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2493, договір транспортування природного газу та технічна угода (за наявності), що укладені між сторонами (абз. 3 п. 2 гл. 1 розд. І);

взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (п. 5 гл. 3 розд. І);

з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (п. 1 гл. 6 розд. ІІІ);

об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду. Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах (п. 4 гл. 6 розд. ІІІ);

доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом. Взаємовідносини між Оператором ГТС та Оператором ГРМ, пов`язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2497 (далі - типовий договір транспортування природного газу), технічною угодою (за необхідності) та відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2 гл. 1 розд. VI);

договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається (п. 1 гл. 3 розд. VI);

балансування об`ємів (обсягів) природного газу, що подається в газорозподільну систему та розподіляється і передається з ГРМ за певний період, забезпечується Оператором ГРМ та включає: фізичне балансування ГРМ; комерційне балансування ГРМ (п. 1 гл. 1 розд ХІІ);

порядок документального оформлення приймання-передачі природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до ГРМ між Оператором ГТС та Оператором ГРМ, у тому числі врегулювання між ними розбіжностей (за їх наявності) щодо фактичного об`єму/обсягу приймання-передачі газу, визначається Кодексом ГТС та договором транспортування природного газу ГРМ (п. 5 гл. 1 розд ХІІ);

порядок узгодження підтверджених обсягів природного газу (номінацій), що виділяються постачальником для власних споживачів, зокрема порядок їх коригування протягом розрахункового періоду (реномінації), та їх доведення до Оператора ГРМ визначається Кодексом ГТС. Підтверджені обсяги природного газу (підтверджені номінації) на відповідний календарний період доводяться до споживача (крім побутового споживача) його постачальником згідно з умовами договору про постачання природного газу (п. 1 гл. 2 розд. ХІІ);

порядок врегулювання постачальником позитивного або негативного дисбалансу щодо власного споживача та/або групи власних побутових споживачів визначається Кодексом ГТС (п. 4 гл. 2 розд. ХІІ).

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827, затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила). Цими Правилами врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (п. 2 розд. ІІ);

постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу. Постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне або в неповному обсязі узгодження з Оператором ГТС підтвердженого обсягу природного газу для потреб споживача за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до розділу VI цих Правил (п. 9 розд. ІІ);

взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС (абз. 3 п. 12 розд. ІІ);

відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) х Ц х K (п. 1 розд. VI).

Відповідно до встановлених обставин справи суд вбачає, що позивач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» є ліцензованим оператором газотранспортної системи, відповідач-1 - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» - оператором суміжної газорозподільної системи, відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» - постачальником природного газу і здійснюють ліцензовану господарську діяльність, відповідно, із транспортування, розподілу та постачання природного газу замовникам цих послуг.

Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. IV Кодексу ГТС, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року N 2497.

Пунктом 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.

17.12.2015 року позивачем, як оператором, укладено з відповідачем-1, як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000718 (договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718), цей договір відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497. За умовами цього договору оператор за плату надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у Кодексі ГТС (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги складаються з розподілу потужності, транспортування і балансування. Пунктами 13.2., 13.6. договору від 17.12.2015 № 1512000718 передбачено, що сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. Сторони добросовісно співпрацюють з метою забезпечення ефективної та безпечної експлуатації та використання газотранспортної системи. Сторони зобов`язуються вжити всіх можливих заходів задля уникнення або зменшення збитків. Сторона не має права на відшкодування збитків у тій частині, в якій вона могла б їх уникнути в разі вжиття всіх залежних від неї заходів. В період спірних правовідносин сторін цей договір продовжував свою дію.

Пунктами 1, 4 гл. 6 розд. ІІІ Кодексу ГРМ встановлено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності. Об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду. Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

27.12.2016 відповідачем-2, як постачальником, укладено з відповідачем-1, як споживачем, договір постачання природного газу № Г-16/068 (договір постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068) виключно для забезпечення власних потреб в обсягах на 2017 рік до 429,2 тис. м. куб. На його виконання по актам приймання-передачі постачальник (відповідач-2) передав, а споживач (відповідач-1) прийняв газ в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366.

Крім того, 29.06.2017 відповідач-2, як постачальник, і відповідач-1, як споживач, уклали договір постачання природного газу № Г-17/019 (договір постачання природного газу від 29.06.2017 № Г-17/019) для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат в кількості 2 535 тис. м. куб. по місяцях, зі строком дії договору до 31.12.2017 року. На виконання цього договору по акту приймання передачі № 202 від 31.07.2017 постачальник передав, а споживач прийняв природний газ в об`ємі 329,997 тис. м. куб.

Відповідно до абз. 3 п. 12 розд. ІІ Правил постачання природного газу, взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

22.12.2015 року позивачем, як оператором, укладено з відповідачем-2, як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000948 (договір транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948). Цей договір є типовими для договорів даного виду, його дія продовжувалась до 01.03.2019 року.

Згідно з доводами позивача, по договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 позивачем з ГТС передано до ГРМ відповідача-1 природний газ у квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року в загальному обсязі 588 948,165 тис. куб. м., із яких обсяг фактично розподіленого відповідачем-1 природного газу споживачам за цей же період склав 574 646,551 тис. куб. м. На власні ВТВ, нормовані втрати газорозподільного підприємства відповідач-1 спожив 14 301,614 тис. куб. м., обсяги небалансу відповідачем-1 в алокаціях не показані. У розділі VІІІ алокацій відповідачем-1 показано розподіл газу на власні потреби газорозподільного підприємства по договорах постачання газу з ТОВ «Променерго-Ресурс». Ці обставини відповідачем-1 визнані.

Також за доводами позивача, номінацій на транспортування 14 301,614 тис. куб. м. природного газу відповідач-1 не подавав, ці обсяги газу складають негативний небаланс відповідача-1 по укладеному ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, врегулювання небалансу відповідно до Кодексу ГТС і договору відповідачем-1 не проведено, фізичне врегулювання цього небалансу здійснено позивачем, вартість послуг балансування відповідачем-1 позивачу не відшкодовані.

Для оплати наданих послуг балансування у квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 позивач направляв відповідачу-1 щомісячно повідомлення про обсяги небалансу (алокація, звіт), акти надання послуг балансування природного газу, розрахунок вартості послуг балансування і рахунок на оплату загальним об`ємом 14301,614 тис. куб. м.

Ці вимоги відповідачем-1 не виконані, у зв`язку з чим позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» у квітні 2018 року звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовною заявою до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про стягнення, на підставі укладеного ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, вартості послуг балансування газотранспортної системи у січні, вересні 2016 року та січні грудні 2017 року, у тому числі і об`ємом 14301,614 тис. куб. м. За його позовною заявою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.04.2018 було відкрито провадження у справі № 925/358/18. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 позов задоволено частково, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 10.10.2019, рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 в частині часткового задоволення позову скасовано, в цій частині позовних вимог позивачу відмовлено повністю. Ухвалюючи це судове рішення Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що за встановлених обставин справи зобов`язання провести спірне балансування газотранспортної системи покладається на ТОВ «Променерго-Ресурс», яке у спірний період було єдиним постачальником природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз».

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року у справі № 925/358/18 набрала законної сили, у зв`язку з чим позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» у червні 2022 року звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовною заявою до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» і відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго-Ресурс» про стягнення солідарно 240 922 861,62 грн. (фактично по 120 461 430,83 грн. з кожного), на підставі укладених ними відповідно договорів транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 і від 22.12.2015 № 1512000948, вартості природного газу об`ємом 14301,614 тис. куб. м. Загальна вартість природного газу об`ємом 14301,614 тис. куб. м., незаконно відібраного відповідачем-1 з газотранспортної системи, за ринковою ціною на момент подання позову до суду становила 120 461 430,83 грн. і складає реальні збитки позивача.

Для оплати наданих послуг балансування газотранспортної системи у квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року за договором транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 позивач повідомлень про обсяги небалансу (алокація, звіт), акти надання послуг балансування природного газу, розрахунок вартості послуг балансування і рахунків на оплату обсягів газу загальною кількістю 14301,614 тис. куб. м. відповідачу-2 щомісячно не направляв, претензій про відшкодування вартості послуг балансування газотранспортної системи у зазначеному обсязі газу не заявляв. Станом на дату припинення дії договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 шляхом його розірвання за згодою сторін, тобто на 01.03.2019 року, відповідач-2 невиконаних зобов`язань перед позивачем, у тому числі і щодо оплати послуг балансування, по цьому договору не мав.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків з відповідачів, позивач зазначив про наявність з ними укладених договорів, порушення ними зобов`язань за якими і спричинили йому ці збитки.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральноїшкоди (п. 4 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);

боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.ч. 1-3 ст. 623).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вважає, що заявлені до стягнення збитки є грошовим виразом обсягів природного газу, які склали негативний небаланс у газотранспортній системі, оператором якої є позивач. Господарські відносини позивача із відповідачами виникли із укладених ними відповідно договорів транспортування газу, у відносинах позивача з відповідачем-1 для забезпечення господарської діяльності відповідача-1 з розподілу газу його споживачам, а у відносинах позивача з відповідачем-2 для забезпечення господарської діяльності відповідача-1 з постачання газу його споживачам. Спірні обсяги природного газу, які склали негативний небаланс у ГТС, використані відповідачем-1 для балансування ГРМ і власних потреб підприємства, єдиним постачальником газу у спірний період для відповідача-1 був відповідач-2 згідно з укладеними ними договорами постачання газу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року у справі № 925/358/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 10.10.2019, повністю відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 про стягнення вартості послуг балансування ГТС в тому числі і тих же обсягів газу, стягнення вартості якого у виді збитків є предметом позову у справі № 925/468/22, що розглядається. Обставини, встановлені апеляційним і касаційним господарськими судами у справі № 925/358/18 є преюдиціальними для вирішення справи № 925/468/22. З урахуванням правових висновків, до яких дійшли апеляційний і касаційний господарські суди у справі № 925/358/18, позивачем заявлені позовні вимоги до відповідача-2, що розглядаються місцевим господарським судом у справі № 925/468/22.

Отже, у правовідносинах що склались, відповідач-1 є споживачем послуг транспортування газу по укладеному з позивачем договору для забезпечення своєї господарської діяльності з розподілу газу споживачам, з якими у нього укладені договори розподілу газу і які мають своїх постачальників газу на підставі укладених договорів. Він же (відповідач-1), є споживачем газу для балансування ГРМ і власних потреб газорозподільного підприємства, постачання якого йому здійснює відповідач-2 по укладеним договорам. Для забезпечення своєї господарської діяльності з постачання природного газу своїм споживачам, зокрема і відповідачу-1, відповідачем-2 укладено договір транспортування газу з позивачем.

Відтак, зобов`язання здійснити балансування ГТС або відшкодувати оператору ГТС вартість послуги фактично здійсненого балансування ГТС в разі виникнення негативного небалансу у відповідача-1 виникає лише за зобов`язаннями перед оператором ГТС по газу, який протранспортований для розподілу, а по газу, отриманому ним як споживачем, балансування ГТС або відшкодувати оператору ГТС вартості послуги фактично здійсненого балансування ГТС в разі виникнення негативного небалансу здійснює постачальник газу, тобто відповідач-2, згідно з укладеним ним із позивачем договором транспортування газу.

Оскільки позивачем вчинялись передбачені Кодексом ГТС дії щодо добровільного і примусового за судовим рішенням балансування газотранспортної системи, стягнення витрат на надання цієї послуги позивачем, але судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні цієї вимоги повністю з підстав відсутності порушення договірних зобов`язань, обставини, встановлені цим рішення преюдиціальні для вирішення спору, що розглядається у цій справі, то суд не вбачає в діях відповідача-1 і повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків.

Крім того, відповідно до вищенаведених норм спеціального законодавства, що регулює спірні правовідносини, правових висновків, до яких дійшли апеляційний і касаційний господарські суди у справі № 925/358/18, за обставин даного спору належним відповідачем є відповідач-2. Але, дій щодо врегулювання цього спору, регламентованих нормами законодавства і умовами договору транспортування газу, позивач не вчинив, дія забезпеченого договору припинена за згодою сторін, невиконаних зобов`язань за ним відповідач-2 перед позивачем не мав, відтак і в діях відповідача-2 суд не вбачає повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків.

Лише той вчиняє шкоду, хто робить що-небудь, не маючи на це права.

Іншою підставою заперечень проти позову відповідач-1 навів пропуск позивачем строків давності для звернення до суду з цією вимогою до нього. Оскільки за попереднім висновком суд відмовляє у задоволенні позову до відповідача-1 з підстав відсутності порушення стороною відповідача-1 права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, тому заяву відповідача-1 про застосування наслідків пропуску позовної давності, як підставу відмови у задоволенні позову, суд залишає без задоволення.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, наведених норм законодавства, умов договорів суд надає перевагу доводам відповідачів, викладеним у їх заявах по суті справи, а позов із заявлених у ньому підстав визнає необґрунтованим і в його задоволенні відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 868350 грн. у зв`язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17.02.2025 року.

Суддя В.М. Грачов

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення28.10.2024
Оприлюднено19.02.2025
Номер документу125224443
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —925/468/22

Рішення від 28.10.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 22.08.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 11.07.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 16.04.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

Ухвала від 16.04.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

Ухвала від 11.04.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 23.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

Ухвала від 23.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

Ухвала від 14.02.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Дорошенко М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні