ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 916/4391/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Логистікс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (колегія суддів Ярош А.І., Діброва Г.І. Колоколов С.І.)
за заявою Компанії "Омега Термінал С.А." (OMEGA TERMINAL SA)
про забезпечення позову
у справі за позовом Компанії "Омега Термінал С.А." (OMEGA TERMINAL SA)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Логистікс" (далі - ТОВ "Зернотрейд Логистікс")
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанії Інноватус Стракчерд Трейд Файненс І С.А.Р.Л (INNOVATUS STRUCTURED TRADE FINANCE I S.A.R.L)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED"
про визнання недійсним договору оренди.
ВСТУП
1. Компанія "Омега Термінал С.А." та ТОВ "Зернотрейд Логистікс" уклали договір оренди майна (рухомого та нерухомого). Компанія "Омега Термінал С.А." вважає, що договір з її боку був укладений неуповноваженою особою, тому звернулась з позовом до суду про визнання його недійсним.
2. Після подання позовної заяви Компанія "Омега Термінал С.А." звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення заборон на виконання договору оренди та вчинення реєстраційних дій за договором припускаючи, що відповідач може здійснити незаконні дії з майном, отримати прибутки від його користування, здійснювати перебудову чи перепланування.
3. Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.10.2024 відмовив Компанії "Омега Термінал С.А." у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалу обґрунтував недоведенням заявником підстав забезпечення та звернув увагу, що заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог і повинні бути співмірними до предмету позову.
4. Суд апеляційної інстанції скасував цю ухвалу та ухвалив нове рішення про вжиття заходів забезпечення позову. Вказав, що відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів на спростування підстав для застосування заходів забезпечення. Звернув увагу, що при невжитті заходів ефективний захист та поновлення прав позивача може істотно ускладнитися або унеможливитись в майбутньому.
5. ТОВ "Зернотрейд Логистікс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання обґрунтованості вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову (застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України).
7. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
8. У жовтні 2024 року Компанія "Омега Термінал С.А." звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ "Зернотрейд Логистікс", в якій просить визнати недійсним договір оренди від 30.08.2024, укладений між ТОВ "Зернотрейд Логистікс" (орендар) та Компанією "Омега Термінал С.А." (орендодавець), щодо нежитлової будівлі виробнича башта з реєстраційним номером 851820051101 загальною площею 766,2 кв. м, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, що в цілому складається з будівлі літ КК1, загальною площею 766,2 кв. м, основною площею 711,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1/1, м. Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 155 115 475,83 грн; комплексу для навантаження, розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101, загальною площею 2 858,8 кв. м, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, об`єкт в цілому складається з будівель станції - літ. "А"; складу - літ. "Б"; складу - літ. "В", що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 578 757 664,17 грн, рухомого майна: трансформаторної підстанції, обладнаної РУ-6 кВ у складі 2-х КРУ типу XIRIA з вакуумними вимикачами навантаження, 2 сухих трансформатора типу TTR-2 потужністю 2 500 КВа кожен, РУ 0,4 кВ у складі комірок серії XENERGY з підсистемою АВР та підсистемою компенсації реактивної потужності, що включає в себе дві конденсаторні установки 710 кВАР, ланцюговий конвеєр на залізничному прийомі UT 636 BULK TOTER, виробник THE A.J.SACKETT SONS CO. Рік виготовлення 1999, у комплекті з приймальними бункерами та верхніми гратами, норії ковшові №3.6, №3.7, №3.8, та №3.9. Модель GE-4834 Bucket Elevator, Норії ковшові №3.10, №3.11 Модель GE-4859 Bucket Elevator, конвеєр з`єднувальний над сферичними складами №5.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами №5.10 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами №5.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами №6.3 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами №6.4 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний поперечний №6.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-54, Конвеєр розвантажувальний поперечний №6.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-48, Ваги електронні бункерні №8.2 Модель BMW 167- P45 Electronic Bulkweigher, Клапани двоходові електричні №17.3, 17.4, 17.5, 17.6, 17.7, 17.8, 17.9, 17.10, 17.11, 17.12, 17.13, 17.14 та 17.20, Дистриб`ютори електричні трубні №18.1, 18.2, 18.3 та 18.4. Поворотний дистриб`ютор на 6 напрямків, Шнекові разгрузочні транспортери для сферичних складів С1 та С2. Модель АВС, Електричний розподільчий пункт РП-1 у складі 16-ти комірок SVTL, Програмне забезпечення (далі - майно).
9. В подальшому Компанія "Омега Термінал С.А." звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони ТОВ "Зернотрейд Логистікс" на виконання договору оренди, укладеного між ТОВ "Зернотрейд Логистікс" (орендар) та Компанією "Омега Термінал С.А." (орендодавець) та іншим особам за договорами оренди доступу до майна, отримувати у користування, експлуатацію, включаючи завантаження, розвантаження та/або зберігання вантажів морського транспорту, а також іншу допоміжну діяльність та використання та/або для цілей будь-яких інших послуг, пов`язаних із Майном, які не заборонені чинним законодавством, проводити платежі щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди, укладати договори з постачальниками послуг, договори охорони, отримувати дозволи державних органів, реєстраційних документів, укладати договори з третіми особами для надання будь-яких послуг, в тому числі на стивідорне обслуговування, зберігання, договори щодо передачі нерухомого та рухомого майна в користування третім особам, в т.ч. шляхом передачі в суборенду, в управління до закінчення розгляду справи по суті;
- встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності щодо наступного нерухомого майна: нежитлову будівлю "виробнича башта" - загальною площею (кв. м): 766,2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 32875165, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 851820051101; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею (кв. м): 2 858,8, що складається з: станція літ. "А", склад літ. "Б", склад літ. "В", що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17367108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1972002251101 до закінчення розгляду справи по суті.
10. В обґрунтування необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову Компанія "Омега Термінал С.А." зазначила, що в межах цієї справи є достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може здійснити незаконні дії з майном, отримати прибутки від його користування, здійснювати перебудову чи перепланування, що в подальшому позбавить можливості позивача захистити своє порушене право у судовому процесі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.10.2024 відмовив Компанії "Омега Термінал С.А." у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
12. Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована таким:
- посилання позивача на достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може продовжувати здійснювати незаконні дії з об`єктом оренди, яке є власністю позивача, самі по собі не створюють підстав для заборони відповідачу вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна, про які просить позивач, оскільки обставини щодо порушення відповідачем прав позивача як власника майна, так і наявність/відсутність в особи (з боку позивача) права укладення оспорюваного договору оренди, будуть встановлюватись під час розгляду справи по суті;
- позивач не довів суду вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на передачу в суборенду нерухомого майна, відповідне ж право передачі майна в суборенду передбачає отримання письмової згоди позивача як орендодавця за оспорюваним правочином (п.6.3);
- заявник не обґрунтував того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення або позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право в цьому судовому процесі; саме лише посилання на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, які призведуть до позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право, без наведення відповідного обґрунтування та надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в цьому випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення заяви про забезпечення позову;
- суд встановив, що 15.07.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано ухвалу від 11.07.2024 у справі №916/2907/24, із змісту якої вбачається, що заяву позивача Компанії "Омега Термінал С.А." про застосування заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову вжито наступні заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, серед іншого шляхом: встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна: Нежитлову будівлю "виробнича башта" - загальною площею (кв.м.): 766.2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 32875165, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 851820051101; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею (кв.м.): 2 858,8, що складається з: станція літ. "А", склад літ. "Б", склад літ. "В", що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17367108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1972002251101; наявна заборона на державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належне позивачу нерухоме майно, накладена саме за його заявою;
- відсутні посилання позивача на те, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову та в чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у разі невжиття судом відповідних заходів;
- заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Компанії "Омега Термінал С.А." про забезпечення позову без доведення заявником відповідних підстав.
13. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.12.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 скасував, заяву Компанії "Омега Термінал С.А." про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- у випадку отримання майна у користування та здійснення дій на виконання умов договору, фактично майно, що є предметом оспорюваного договору, вибуде з користування позивача, а відповідне право перейде до відповідача, що відповідно до умов договору надасть йому, зокрема, можливість провести істотні зміни щодо майна, розпорядитися ним іншим чином (передача у суборенду тощо); необхідність отримання письмової згоди орендодавця з огляду на невизначеність уповноваженої особи позивача не може бути обставиною, що виключає висновок щодо обґрунтованого припущення наявності такої можливості;
- до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову;
- позивач навів достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову;
- спірні заходи забезпечення позову стосуються виключно предмету позову та за цією ознакою є такими, що відповідають критеріям адекватності; такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей і є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що предметом позову є вимоги немайнового характеру; такими заходами забезпечення позову не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю права власності на спірне нерухоме майно, під час розгляду якого відповідач може вчинити дії, які можуть призвести до відчуження його на користь третіх осіб;
- зазначені у заяві позивача заходи забезпечення позову не несуть для відповідача негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від можливого вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії з майном, не призведуть до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження нерухомим майном, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновленні порушеного права у разі задоволення позовних вимог; вказані заходи лише встановлюють певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду;
- невжиття заходів забезпечення може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову; наявність ризику порушення прав позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном підтверджується наданими доказами та обставинами намагання незаконної зміни керівника компанії вже під час розгляду справи судом;
- саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач; відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема, спростувати підстави для накладення арешту на спірне майно, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів на спростування підстав для застосування таких заходів забезпечення;
- помилкові висновки суду першої інстанції, що на цей час наявна заборона на державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належне позивачу нерухоме майно, накладена саме за його заявою (ухвала Господарського суду Одеської області від 11.07.2024 у справі №916/2907/24), оскільки ця ухвала суду стосувалася іншого договору оренди та не має жодного відношення до договору оренди від 30.08.2024, який оскаржується у цій справі; чинним законодавством України не передбачено неможливість одночасного накладення арешту на майно в рамках різних судових проваджень.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
15. 30.12.2024 ТОВ "Зернотрейд Логистікс" через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024.
16. ТОВ "Зернотрейд Логистікс" у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального (в тому числі, ст.6 Господарського кодексу України, ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)) та норми процесуального права (а саме, статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)), не взяв до уваги висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №910/12187/21, від 26.04.2022 у справі №285/4519/21-ц, від 05.11.2020 у справі №910/7181/20).
17. У касаційній скарзі ТОВ "Зернотрейд Логистікс" вказує, зокрема, таке:
- заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами (про розірвання договору); суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що зупинення дії договору за заявою про забезпечення позову суперечить презумпції чинності правочину, а тому не є співмірним заходом забезпечення позову у справі про розірвання договору (постанова Верховного Суду від 26.04.2022 у справі №285/4519/21-ц);
- Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 у справі №910/3704/21 зазначив, що застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії державного контракту, що є фактично забороною відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання цього контракту, який недійсним не визнаний, свідчить про втручання суду у господарські відносини, зокрема, до блокування господарської діяльності відповідачів, що є недопустимим з огляду на ст.6 Господарського кодексу України і, за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №910/13985/19, від 15.01.2020 у справі №910/14150/19, від 16.04.2020 у справі №910/18680/19);
- вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову порушує права та інтереси позивача, оскільки в такому випадку останній не зможе отримувати дохід;
- предмет позову жодним чином не стосується проведення реєстраційних дій; не зрозуміло, яким чином такий захід забезпечення позову відноситься до предмету позову, оскільки власником майна є позивач, а відповідач як орендатор не може проводити реєстраційні дії;
- щодо недостатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача: суд апеляційної інстанції необґрунтовано зазначив, що невжиття заходів забезпечення може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову; позивач не надав жодних доказів того, що отримання дозволів від державних органів, внесення ТОВ "Зернотрейд Логистікс" як портового оператора до Реєстру морських портів України та інші дії, якимось чином ускладнять або унеможливять ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача; посилається на постанову Верховного Суду від 26.04.2024 у справі №916/4893/23 (щодо умов застосування заходів забезпечення позову);
- щодо презумпції правомірності правочину: суд апеляційної інстанції, забезпечивши позов, фактично встановив заборону виконання зобов`язань за дійсним договором (зупинив його дію), які є обов`язковими до виконання; суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.11.2018 у справі №752/6255/18 та від 15.09.2021 у справі №904/5108/20 (наявність позову про визнання недійсним договору оренди приміщення в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику), від 26.04.2022 у справі №285/4519/21-ц, від 05.11.2020 у справі №910/7181/20 (зупинення дії договору за заявою про забезпечення позову суперечить презумпції чинності правочину, а тому не є співмірним заходом забезпечення позову у справі про розірвання договору), від 05.11.2020 у справі №910/7181/20;
- суд апеляційної інстанції не врахував постанову Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №910/12187/21 (питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову) та фактично при вжитті заходів забезпечення позову вирішив спір по суті, чим порушив вимоги ч.11 ст.137 ГПК;
- щодо втручання в господарську діяльність відповідача: жодних збитків позивач не зазнав, а відповідач не здійснює перешкод позивачу у доступі до майна; застосування заходів забезпечення позову є втручанням та перешкоджанням господарської діяльності відповідача та фактично повністю паралізує його діяльність, такі заходи не є адекватними, розумними та обґрунтованими.
18. 27.01.2024 від Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий через систему Електронний суд, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "Зернотрейд Логистікс" задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, суду першої інстанції залишити в силі.
19. У відзиві Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед", зокрема, вказує:
- ТОВ "Зернотрейд Логистікс" неодноразово обґрунтовувало, що заходи забезпечення, які просить вжити Компанія "Омега Термінал С.А.", не є співмірними заходами у справі про розірвання договору;
- забезпечивши позовну заяву встановлення заборони проведення платежів щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди, суд апеляційної інстанції порушив права та інтереси позивача, оскільки в такому випадку для позивача унеможливлюється отримання доходу у його господарській діяльності; внаслідок цього сторони, відповідно до покладених них зобов`язань щодо дотримання умов договору, можуть понести збитки;
- встановлення заборони проведення платежів щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди є неспівмірними з тими майновими наслідками, що можуть настати в результаті невжиття судом цих заходів;
- позовна заява містить майнову вимогу та предмет позову жодним чином не стосується проведення реєстраційних дій, а тому недоцільно встановлювати такий захід забезпечення як заборона проведення платежів щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди.
20. 28.01.2025 до Верховного Суду від ТОВ "Зернотрейд Логистікс" надійшла заява, в якій просить врахувати під час розгляду касаційної скарги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2025 у справі №916/4954/23, від 20.01.2025 у справі №916/2957/24.
21. 03.02.2025 від Компанії "Омега Термінал С.А." надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий через систему Електронний суд, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Зернотрейд Логистікс" та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.
22. У відзиві Компанії "Омега Термінал С.А." зазначає, зокрема, таке:
- підставою для визнання недійсним договору оренди є те, що цей договір від імені Компанії "Омега Термінал С.А." підписав Яків Сідляренко на підставі довіреності, яку єдиний повноважний директор компанії - Михайло Іпатов не видавав; ТОВ "Зернотрейд Логистікс" не перевірило повноваження представника Компанії під час укладення договору;
- при розгляді позову щодо визнання договору оренди недійсним, відповідач жодним чином не обмежений вчиняти дії, на виконання зазначеного договору, що призведе до виникнення перешкод у позивача вільного користування та розпорядження майном, у зв`язку з чим порушені права та інтереси позивача можуть взагалі не відновитися не тільки в рамках розгляду цього позову, а й навіть з урахуванням подання нових позовів;
- компанія ТОВ "Зернотрейд Логистікс" не обмежена у діях щодо нерухомого майна, яке було передано у оренду за оскаржуваним договором оренди; наведені обставини варто розглядати крізь призму позбавлення права Компанії "Омега Термінал С.А." користування зазначеним майном та/або блокування доступу до нього;
- особи, які отримали доступ до такого майна через спірний договір можуть вчиняти будь-які дії, у тому числі протиправні, щодо такого майна; суд апеляційної інстанції врахував доводи апеляційної скарги та пояснення представника Компанії "Омега Термінал С.А." у судовому засіданні стосовно спроби силового захоплення майна, яке є предметом спірного договору оренди;
- вжитті у справах №916/2957/24 та №916/2907/24 заходи забезпечення позову, з огляду на протиправні дії представників ТОВ "Зернотрейд Логистікс", не здатні забезпечити ефективне поновлення порушених прав Компанії "Омега Термінал С.А." в межах цієї справи без нових звернень до суду;
- відсутні будь-які підстави вважати, що застосовані судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову, є не співмірними з предметом спору; обрані заходи забезпечення позову не є тотожними предмету позову, оскільки мають лише тимчасовий характер; такі заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими, адекватними та співмірними з заявленими позовними вимогами позивача, та є такими, що відповідають критеріям забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
23. Верховний Суд ухвалою від 21.01.2025 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Зернотрейд Логистікс", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами та їх зв`язок з предметом позову
24. Суд першої інстанції, оцінивши доводи заявника, співмірність заявлених заходів до забезпечення позову, виходив з того, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на те, що такі заходи не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог.
25. Суд апеляційної інстанції вжив заявлені позивачем заходи забезпечення позову та зазначив, що саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач; відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема, спростувати підстави для накладення арешту на спірне майно, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що до вирішення спору по суті наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову.
26. ТОВ "Зернотрейд Логистікс" у касаційній скарзі вказує, що заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами; предмет позову жодним чином не стосується проведення реєстраційних дій; не зрозуміло, яким чином такий захід забезпечення позову відноситься до предмету позову, оскільки власником майна є позивач, а відповідач як орендатор не може проводити реєстраційні дії. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції фактично при вжитті заходів забезпечення позову вирішив спір по суті, чим порушив вимоги ч.11 ст.137 ГПК. Скаржник наголошує, що застосування заходів забезпечення позову є втручанням та перешкоджанням господарської діяльності відповідача та фактично повністю паралізує його діяльність, такі заходи не є адекватними, розумними та обґрунтованими; суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що зупинення дії договору за заявою про забезпечення позову суперечить презумпції чинності правочину, а тому не є співмірним заходом забезпечення позову у справі про розірвання договору (постанова Верховного Суду від 26.04.2022 у справі №285/4519/21-ц).
27. У відзиві на касаційну скаргу Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" погоджується із доводами ТОВ "Зернотрейд Логистікс" про те, що заходи забезпечення, які просить вжити Компанія "Омега Термінал С.А.", не є співмірними із заявленими позивачем вимогами про розірвання договору. Також зазначає, що встановлення заборони проведення платежів щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди є неспівмірними з тими майновими наслідками, що можуть настати в результаті невжиття судом цих заходів.
28. Компанії "Омега Термінал С.А." у відзиві на касаційну скаргу вважає, що відсутні будь-які підстави вважати, що застосовані судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову, є не співмірними з предметом спору; обрані заходи забезпечення позову не є тотожними предмету позову, оскільки мають лише тимчасовий характер; такі заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими, адекватними та співмірними з заявленими позовними вимогами позивача, та є такими, що відповідають критеріям забезпечення збалансованості інтересів сторін.
29. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника з огляду на таке.
30. Згідно зі ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
31. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК).
32. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.11 ст.137 ГПК).
33. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17, на яку посилається Компанія).
34. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
35. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
36. У цій справі Компанія "Омега Термінал С.А." звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ "Зернотрейд Логистікс" про визнання недійсним договору оренди майна від 30.08.2024.
37. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Компанія "Омега Термінал С.А." просила встановити заборону ТОВ "Зернотрейд Логистікс" на виконання договору оренди майна, а також заборону державним реєстраторам проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
38. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
39. Тому, Верховний Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) від 17.01.2025 у справі №916/4954/23, в якій перед Верховним Судом постало питання чи дозволяє процесуальний закон у справі за позовом про визнання недійсним договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам (сторонам договору) вчиняти дії (сплачувати кошти та виконувати роботи), спрямовані на виконання зобов`язань за оспорюваним правочином, та чи призведе така заборона до блокування господарської діяльності відповідачів (сторін договору) та, як наслідок, чи можна в цьому випадку вжиття господарським судом зазначеного заходу забезпечення позову вважати тотожним передчасному задоволенню заявлених позовних вимог без вирішення спору по суті.
40. Відступаючи від висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частин 1, 11 ст.137 ГПК, викладеного у постанові від 06.12.2023 у справі №916/3414/23, Об`єднана палата зазначила, зокрема, таке.
"Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).
Водночас статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню."
41. Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 204, 629 ЦК, від яких Об`єднана палата не вбачила підстав відступати, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №916/5073/15, від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №916/2957/24.
42. Об`єднана палата у постанові від 06.12.2023 у справі №916/3414/23 наголосила на тому, що вжиття судом заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачам виконувати зобов`язання за оспорюваним правочином вочевидь створює непереборні перешкоди для реалізації прав сторін такого правочину та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків.
43. Суд апеляційної інстанції у цій справі не звернув уваги на те, що заява про забезпечення позову фактично обґрунтована доводами позивача, викладеними ним у позові, та має ознаки часткового вирішення спору по суті, що суперечить положенням процесуального законодавства.
44. Крім того, таке обґрунтування позивачем заяви про забезпечення позову, з огляду на презумпцію правомірності правочину, визначену у ст.204 ЦК, суперечить положенням цієї статті, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
45. Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції не врахував того що, забороняючи вчиняти дії на виконання договору, він фактично поставив під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину, який на час прийняття оскаржуваної постанови недійсним не визнавався.
46. Крім того, встановлення такої заборони фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її, свідчить про неспівмірність такого заходу забезпечення позову та порушує збалансованість інтересів сторін договору.
47. Об`єднана палата у постанові від 17.01.2025 у справі №916/4954/23 виснувала, що у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
48. Суд апеляційної інстанції вважав, що відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд.
49. Однак, суд апеляційної інстанції не врахував, що предмет позову у цій справі жодним чином не стосується проведення реєстраційних дій, оскільки власником майна є позивач як орендодавець, а відповідач як орендатор не може проводити реєстраційні дії щодо такого нерухомого майна.
50. З огляду на це, оскільки заходи забезпечення позову, які просив вжити позивач у цій справі, мають ознаки часткового вирішення спору по суті, то доводи ТОВ "Зернотрейд Логистікс" про порушення судом апеляційної інстанції положень частин 4, 11 ст.137 ГПК є обґрунтованими.
Щодо обґрунтованості задоволення заяви про забезпечення позову
51. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що позивач навів достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову; відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів на спростування підстав для застосування таких заходів забезпечення.
52. У касаційній скарзі ТОВ "Зернотрейд Логистікс" вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано зазначив, що невжиття заходів забезпечення може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову; позивач не надав жодних доказів того, що отримання дозволів від державних органів, внесення ТОВ "Зернотрейд Логистікс" як портового оператора до Реєстру морських портів України та інші дії, якимось чином ускладнять або унеможливять ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача.
53. У відзиві на касаційну скаргу Компанія "Омега Термінал С.А." зазначає, що компанія ТОВ "Зернотрейд Логистікс" не обмежена у діях щодо нерухомого майна, яке було передано у оренду за оскаржуваним договором оренди; наведені обставини варто розглядати крізь призму позбавлення права Компанії "Омега Термінал С.А." користування зазначеним майном та/або блокування доступу до нього; особи, які отримали доступ до такого майна через спірний договір можуть вчиняти будь-які дії, у тому числі протиправні, щодо такого майна; суд апеляційної інстанції врахував доводи апеляційної скарги та пояснення представника Компанії "Омега Термінал С.А." у судовому засіданні стосовно спроби силового захоплення майна, яке є предметом спірного договору оренди.
54. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.
55. Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
56. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.
57. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
58. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
59. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
60. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
61. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
62. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.07.2022 у справі №910/4445/21).
63. Суди попередніх інстанцій встановили, що обґрунтовуючи заяву, Компанія "Омега Термінал С.А." зазначила, що ним заявлена позовна вимога про визнання недійсним договору оренди з огляду на підписання договору неуповноваженою особою. Компанія "Омега Термінал С.А." зазначила, що в межах цієї справи є достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може здійснити незаконні дії з майном, отримати прибутки від його користування, здійснювати перебудову чи перепланування, що в подальшому позбавить можливості позивача захистити своє порушене право у судовому процесі.
64. Відповідно до ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
65. У цій справі Верховний Суд в силу ч.4 ст.300 ГПК враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №916/2957/24.
66. Так, перед Верховним Судом у справі №916/2957/24 постало питання обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони на виконання договору оренди у справі за позовом Компанії "Омега Термінал С.А." до ТОВ "Зернотрейд Логистікс" про визнання договору оренди недійсним.
67. Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 зробив висновок, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
68. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
69. Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 дійшов висновку, що судові рішення у справі за результатами розгляду заяви позивача (Компанії "Омега Термінал С.А.") про застосування заходів до забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють питання застосування заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема вимог укладати договори з постачальниками послуг, договори охорони, отримувати дозволи державних органів, реєстраційних документів, одержувати дозвіл на здійснення концентрації від Антимонопольного комітету, вчиняти дії щодо внесення Товариства як портового оператора до Реєстру морських портів України, укладати договори з третіми особами для надання будь-яких послуг, в тому числі на стивідорне обслуговування, зберігання; доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду щодо дотримання принципу презумпції правомірності правочину та усталеній практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо комплексного застосування положень частин 1, 11 ст.137 ГПК.
70. У цій справі суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважав, що позивач навів достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову.
71. Втім, суд апеляційної інстанції не вказав, якими доказами позивач підтверджував свої мотиви та в чому саме буде проявлятися таке ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся, та чому позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду у випадку невжиття відповідних заходів.
72. У зв`язку з цим, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає процесуальним нормам, що регулюють питання застосування заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
73. Суд першої інстанції вказав, що обставини щодо порушення відповідачем прав позивача, як власника майна, так і наявність/відсутність в особи (з боку позивача) права укладення оспорюваного договору оренди, будуть встановлюватись судом під час розгляду справи по суті. Верховний Суд погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
74. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на передачу в суборенду нерухомого майна, відповідне ж право передачі майна в суборенду передбачає отримання письмової згоди позивача як орендодавця за оспорюваним правочином. Сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
75. З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 136, 137 ГПК та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
76. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
77. Згідно із ч.1 ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
78. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
Судові витрати
79. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги відповідача, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на позивача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Логистікс" задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №916/4391/24 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 у справі №916/4391/24 залишити в силі.
4. Стягнути з Компанії "Омега Термінал С.А." (OMEGA TERMINAL SA) (Швейцарія, 1700 Фрібург, Бульвар Пероллес 7, через МЄ Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Логистікс" (79010, Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Личаківська, буд. 37, кв. 6, ЄДРПОУ 45636845)3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125224570 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні