Ухвала

від 18.02.2025 по справі 404/394/25

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/394/25

Номер провадження 2-н/404/49/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги поводження з побутовими відходами індивідуальними споживачами,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7096,67 грн, судового збору 242,24 грн, витрат на професійну правничу допомогу 1 500,00 грн.

Як вбачається із розрахунку боржнику нараховано заборгованість за період з 01.01.2021 року по 31.10.2024 року в розмірі 7096,67 грн., з яких: 5282,31 грн.- сума заборгованості за договором, 1119,66 грн. втрати від інфляції, 381,49 грн. пеня згідно з договором, 313,21 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження як особливий спрощений видпровадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Отже, вимоги про стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не підлягають розгляду у наказному провадженні.

Крім того, заявником заявлено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі, якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних матеріально-правових вимог, перелічених у ст. 161 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У справахнаказного провадженняучасниками справи єзаявник та боржник(ч. 2 ст. 42 ЦПК України).

Натомість, згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України учасниками у справахпозовного провадженняєсторонита треті особи.

При цьому, відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, принцип цивільного судочинства полягає у відшкодуванні судових витрат саместорони, на користь якої ухвалене судове рішення.

З огляду на те, що згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, а також враховуючи, що згідно зі ст. 167 цього Кодексу розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, останній фактично позбавлений можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотати про їх зменшення.

Отже, очевидним є те, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є безспірною, що узгоджується з положеннями ст. 137 ЦПК України, яка покладає такі витрати на сторони, тобто учасників змагального процесу (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Екостайл» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів (заборгованості за договором, втрат від інфляції, пені згідно з договором, трьох процентів річних від простроченої суми), судового збору, витрат на професійну правничу допомогу.

Представником ТОВ «Екостайл» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які товариство понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи вище викладене, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності сторін, застосування якого не передбачено розділом ІІ «Наказне провадження».

На відміну від судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, розмір якого чітко визначений Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, а й щодо витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене,відшкодуваннявитрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження, з урахуванням процесуальних особливостей розгляду цих справ, такі судові витрати невідшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25.03.2020 у справі № 607/1219/18, за змістом якої відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження.

Частина 4 ст. 263 ЦПК України встановлює обов`язок суду при виборі і застосуванні норми права враховувати висновки, викладені в постановах лише найвищої судової інстанції - Верховного Суду.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу в частині стягнення пені, витрат на професійну правничу допомогу, не може бути прийнята судом до розгляду в рамках наказного провадження, оскільки встановлений порядок розгляду справ наказного провадження не передбачає стягнення пені та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а томуці вимоги, не відповідають вимогам ст. 161 ЦПК України, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 165, ст. ст. 166, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Екостайл» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги поводження з побутовими відходами індивідуальними споживачами в частинівимог про стягнення пені згідно з договором в розмірі 381,49 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 грн.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Екостайл», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 18.02.2024 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО