Рішення

від 12.02.2025 по справі 143/1165/23

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1165/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів м.Погребище цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:військова частина НОМЕР_1 Національної гвардіїУкраїни,Погребищенський відділдержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про стягненнянеустойки тазбільшення розміруаліментів наутримання дитини,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Погребищенський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки та збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.10.2012 ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі виконавчого листа Погребищенського районного суду Вінницької області №143/273/13-ц, в межах виконавчого провадження №37793802, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн., щомісячно, починаючи з 15.02.2013 і до її повноліття.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.03.2023 №4/754 ОСОБА_2 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.03.2023 №151 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Однак, незважаючи на нарахування та отримання грошової винагороди військовослужбовця відповідач зобов`язання зі сплати аліментів у добровільному порядку не виконує, у зв`язку з чим станом на 31.05.2023 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 96292,34 грн.

З огляду на зазначене, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 192584,68 грн., а також змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 12.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання на 17.01.2024.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні №143/1106/23 підготовче судове засідання було відкладено на 28.02.2024.

28.02.2024 у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи було відкладено на 21.03.2023.

29.02.2024 здійснено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відомостей про перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі під час мобілізації.

07.03.2024 надійшла відповідь на запит суду, згідно з якою солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу під час мобілізації 03.03.2023 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (а. с. 45).

21.03.2024 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 25.04.2024 провадження у справі зупинено на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

09.05.2024 позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду про зупинення провадження, яку постановою Вінницького апеляційного суду від 30.07.2024 було задоволено, ухвалу суду про зупинення провадження скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

04.10.2024 представник відповідача адвокат Царківський О. Ю. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі укладенням між ним та відповідачем угоди про надання правничої допомоги.

24.10.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

20.11.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги розгляд справи було відкладено на 10.12.2024.

02.12.2024 представник позивачки адвокат Скрицький Р. Л. подав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у задоволення якого ухвалою суду від 05.12.2024 було відмовлено.

Ухвалою суду від 10.12.2024 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті.

09.01.2025 за клопотанням позивачки розгляд справи було відкладено на 23.01.2025.

23.01.2025 у зв`язку з неявною позивача розгляд справи було відкладено на 12.02.2025.

05.02.2025 представником позивачки адвокатом Скрицьким Р. Л. подано заяву про стягнення з ОСОБА_2 неустойки в розмірі 136815 грн., з копією заяви адресованої військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, про надання відомостей про отриману ОСОБА_2 грошову винагороду, яку суд до уваги не бере, оскільки вона подана після закриття підготовчого судового засідання.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак у судовому засідання, що відбулося 09.01.2025 позовні вимоги підтримала, при цьому вказала, що відповідач ОСОБА_2 після подання позовної заяви до суду, заборгованості по аліментах частково погасив.

Представник позивачки адвокат Скрицький Р. Л. в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява у якій він, зокрема, просив розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі (а. с. 118).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Царківський О. Ю. в судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав заяву у якій щодо задоволення позовних вимог заперечував, справу просив розглянути у відсутності відповідача та його представника (а. с. 153).

Представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій справу просив розглянути у його відсутності, щодо вирішення спору покладався на розсуд суду (а. с. 46).

Представник Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно у встановленому законом порядку (а. с. 141, 146).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд з`ясувавши позицію сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноз ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Виконкомом Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а. с. 8).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/273/13, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн., щомісячно, починаючи з 15.02.2013 і до її повноліття (зворотній бік а. с. 8).

07.03.2013 рішення Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/273/13 набрало законної сили та його підставі був виданий виконавчий лист №143/273/13.

29.04.2013 Відділом державної виконавчої служби Погребищенського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №37793802 з примусового стягнення аліментів з ОСОБА_2 (а. с. 9).

06.06.2023 головним державним виконавцем Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коротуном Р. В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а. с. 10). Із зазначеної постанови вбачається, що станом на 31.05.2023 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 96292,34 грн.

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.03.2023 №151 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» (а. с. 11).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12.07.2023 №179 про грошове забезпечення та інші види виплат ОСОБА_2 , сума з якої утримуються виконавчі листи за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 становить 78097,80 грн. (зворотній бік а. с. 11).

При вирішенні питання щодо розрахунку неустойки по аліментах, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

В постанові від 25 квітня 2018 року по справі 572/1762/15-ц (провадження 14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Устатті 196 СК Українине встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Сума пені за прострочення сплати аліментів обрахована за наступною формулою:

?p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.»

В постанові по справі № 333/6020/16-ц (Провадження № 14-616цс18) від 03 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %».

Позивачка в своїй позовній заяві зазначила, що відповідач починаючи з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, не сплатив жодної копійки, тому саме з цього моменту настав період прострочення та з цього періоду слід вираховувати пеню, яка за її розрахунком складає 100% заборгованості та становить 192584,68 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості державного виконавця з якого можливо встановити з якого періоду утворилась заборгованість, які суми аліментів нараховувались до сплати, чи сплачувались в цей період аліменти періодично або частково, що позбавляє суд можливості перевірити та вирахувати суму пені за прострочення сплати аліментів, а тому суд приходить до висновку про залишення вимог позивачки про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів без задоволення.

Щодо вимог позивачки про збільшення розміру аліментів, суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Статтею 51 Конституції Українивстановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 8ст. 7 СК Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно дост. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 141 СК Українипередбачена рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ч. 1ст. 182 СК Українисуд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1ст. 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, відповідно дост. 192 СК Українирозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Пунктом 17 вказаної Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 визначено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Вирішуючи питання щодо зміни розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, суд вважає, що встановлений попереднім рішенням суду розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн., є явно недостатньою сумою для задоволення потреб дитини, значно меншим прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не відповідає рівню сьогоднішніх цін на товари першої необхідності.

Також суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який на даний час проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та отримує грошове забезпечення.

З огляду на зазначене суд вважає, що для забезпечення гармонійного розвитку дитини з відповідача необхідно стягувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути суму сплаченого нею судового збору за вимогу про збільшення розміру аліментів в розмірі 1073,60 грн. та половину суми судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про зупинення провадження, що становить 302,80 грн., а всього 1376,40 грн.

Судові витрати на сплату судового збору за вимогу про стягнення неустойки необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки суд не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині, а позивачка в силу закону звільнена від сплати судового збору у справах даної категорії.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Погребищенський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки та збільшення розміру аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

В решті позову відмовити.

З дня набрання рішенням законної сили припинити стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 25.02.2013 по справі № 143/273/13 про стягнення аліментів, та виконавчий лист повернути до суду після завершення виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1376,40 грн.

Судовий збір в сумі 1073,60 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя