Рішення від 10.02.2025 по справі 485/2126/24

Справа № 485/2126/24

Провадження №2/485/28/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

учасників справи: представника позивача - Данченка А.О., відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У жовтні 2024 року орган опіки та піклування Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, у відповідачки є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який близько 12 років знаходиться під опікою в родині рідної тітки, участі в утриманні та вихованні сина не приймає, здоров`ям, успіхами та досягненнями дитини не цікавиться. Відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Під час візиту служби у справах дітей, за місцем проживання відповідачки, остання перебувала у нетверезому стані, поруч з нею сторонні люди у стані алкогольного сп`яніння, з неадекватною поведінкою, в будинку антисанітарні умови проживання, дитина одягнута в брудний одяг, готової їжі для дитини немає. ОСОБА_1 не здійснює нагляду за дитиною, малолітній ОСОБА_2 самостійно виходить на подвір`я та проїжджу частину.Дитина була негайно відібрана у матері ОСОБА_1 . Так, відповідачка не займається вихованням і розвитком ОСОБА_2 , не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створює умови, які шкодять інтересам дитини, загрожують її життю та здоров`ю.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.164 СК України просять суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Відзив від відповідачки до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 23 жовтня 2024 року вказану позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, постановила розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження /а.с.23/.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 12 грудня 2024 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду /а.с.43/.

Пояснення учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що дитину було вилучено у матері, через загрозу її життя, дитина була недоглянута. При обстежені у дитини виявлено діагноз ураження головного мозку «водянка головного мозку». З часу коли дитину було вилучено у відповідачки, остання не цікавилася дитиною.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина. Батько дитини записаний з її слів. Коли син народився, лікарі казали що в нього все добре, планово відвідували лікарів. Крім коштів на дитину, інших доходів немає. Хоче повернути дитину. Планує продовжувати проживати з дитиною у матері у с.Промінь.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, свідка, вивчивши позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, зазначає таке.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 06 вересня 2022 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №476. У графі «Батько» значиться ОСОБА_4 , у графі «Мати» - ОСОБА_1 /а.с.4/.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00036739492 від 06.09.2022, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 /а.с.5/.

Згідно розпорядження Горохівської сільської військової адміністрації Миколаївської області від 10 жовтня 2024 року №195-р/в про негайне відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері, ОСОБА_1 , негайно відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози життю та здоров`ю дитини. Зобов`язано службу у справах дітей Горохівської сільської ради забезпечити тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.7/.

Згідно акту про факт передачі дитини від 10.10.2024, встановлено що 10.10.2024 о 19:00 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передано ОСОБА_5 . Дитина передана у занедбаному стані, замкнута, мовчазна /а.с.8/.

За даними розпорядження Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області №438-р від 04.09.2012 про надання ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлено, що малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування /а.с.9/.

Згідно клопотання Мішково-Погорілівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів Миколаївської області №144 від 22.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (співмешканець), зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали у Мішково-Погорілівській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Миколаївської області як внутрішньо переміщені особи. Батьки недостатньо приділяють уваги дитині, дитина недоглянута, неохайна. Мати разом зі своїм співмешканцем не виконує батьківські обов`язки по догляду за дитиною, залишає сина без догляду на вулиці, що несе загрозу життю та здоров`ю дитини. У зв`язку з наведеним та задля забезпечення найкращих інтересів та безпеки дітей просили Службу у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради взяти під супровід дані родини з метою контролю виконання батьками своїх обов`язків /а.с.10/.

За даними клопотання Служби у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради від 23.05.2024 №362/01-09, Служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради просить начальника Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснити перевірку внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Мішково-Погорілівській ЗОСШ інтернаті, с.Мішково-Погорілове, вул.Центральна, 129, зокрема ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_6 , які залишають без догляду на вулиці малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та безвідповідально ставляться до його виховання та піклування /а.с.12/.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 27.05.2024, з метою перевірки стану виконання батьківських обов`язків, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Так, умови обстеження задовільні, мати попереджена про виконання батьківських обов`язків, надано виклик до служби у справах дітей на 03.06.2024 /а.с.11/.

За даними акту обстеження матеріально-побутових умов життя сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 10 жовтня 2024 року, встановлено, що громадянка ОСОБА_1 умисно ухиляється відвиконання батьківських обов`язків, постійно вживає алкогольні напої до несвідомого стану, в результаті чого дитина постійно проводить час сама, частіше всього у сусідів. Під час вживання алкогольних напоїв поводить себе неадекватно та аморально. Загалом сім`я веде аморальний спосіб життя, постійно ставлячи під загрозу життя та здоров`я дитини, якій на даний час 2 роки /а.с.13/.

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що створила умови, які шкодять інтересам дитини, загрожують її життю та здоров`ю, попереджена про те, що у разі ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов утримання, навчання та виховання дітей, згідно зі ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.59 Закону України «Про освіту» та ст.164,170 Сімейного кодексу України, ст.166 Кримінального кодексу України, батьки будуть притягнуті до відповідальності у судовому порядку, про що складено відповідний акт попередження /а.с.14/.

Відповідно до довідки № 4818-7002018600 від 23.04.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 10 жовтня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина має зовнішні ознаки недогляду чи занедбаності, а саме: не розмовляє на рівні її віку, має низький рівень гігієни, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одяг не відповідає віку та сезону, одяг брудний. Дитина залишена під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного сп`яніння приблизно добу. У таких осіб спостерігаються напади агресії та погроз, у зв`язку з вживанням алкогольних речовин. У будинку присутні три невідомі особи в стані алкогольного сп`яніння. Дитина не забезпечена необхідними речами, харчуванням, засобами гігієни, медичними засобами першої необхідності, відсутня готова до вживання продукція (супи, каші і т.д.). Помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання, перебуває в антисанітарному стані, відсутні двері, наявні щури, таргани, клопи, миші, є небезпека пожежі, домашні меблі непридатні для використання. Таким чином, рівень безпеки дитини - дуже небезпечно (негайне відібрання дитини у батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною) /а.с.16-20/.

За даними листа КНП «Снігурівська міська лікарня» Снігурівської міської ради №116/06-05 від 29.01.2025, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра /а.с.58/.

За даними листа КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради №01-187 від 05.02.2025, ОСОБА_1 на лікуванні у лікаря-нарколога не перебувала, перебувала на лікуванні у лікаря-психіатра /а.с.59/.

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має ураження головного мозку, неуточнене, гідроцефальний синдром 693,9. Наведене узгоджується з випискою №8478 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 .

За даними висновку органу опіки та піклування Горохівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування Горохівської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.30/.

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області своєю постановою від 19 червня 2024 року притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді попередження, а саме за те, що 23 травня 2024 року ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов`язки щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши його без догляду на вулиці протягом тривалого часу.

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю постановою від 28 листопада 2024 року притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень), а саме за те, що 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов`язки щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши його без догляду на вулиці протягом тривалого часу.

Допитаний свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що він є вітчимом відповідачки. Йому невідомі обставини народження ОСОБА_8 . ОСОБА_9 приїхала до них у с.Промінь, коли дитині було майже 2 роки. У дитини була коляска, дитячі речі. В будинку немає холодильника. В будинку небезпечна стеля, але він виправляє ситуацію. ОСОБА_10 отримувала гроші на дитину. В день коли відібрали дитину, він вживав з сусідом алкогольні напої.

Судом досліджені фотознімки дитини станом на 10.10.2024 та 21.10.2024. За час перебування дитини у лікарні, дитина має більш доглянутий вигляд.

Крім того, у судовому засіданні досліджено відеозапис, долучений представником позивача. Як вбачається з відео, в будинку повна антисанітарія, знаходяться особи та сама ОСОБА_9 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Горохівської сільської ради, останній вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пленум Верховного суду України в пунктах 15 та 18 постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Кожен із зазначених факторів мав місце по відношенню до дитини відповідачки. Вона самоусунулася від виховання та утримання дитини, не забезпечила протягом тривалого часу належні умови для проживання дитини, у зв`язку із чим дитина проживала у антисанітарних умовах, свою поведінку на краще не змінила. Протягом наданого судом відповідачці часу належних умов для проживання дитини відповідачка не створила. Своєю поведінкою відповідачка нехтує потребами свого сина, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Федішина не довела, що змінила свою поведінку щодо дитини.

У зазначеній вище постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 суд виснував, що сам факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 є винною по відношенню до сина, та з урахуванням того, що протягом тривалого часу таку свою поведінку вона не змінила, суд вважає наявними підстави для застосування до неї такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки саме такий спосіб захисту дитини від матері, яка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, є необхідним у даній справі.

Крім того, суд враховує, що дитина потребує особливого догляду, у тому числі і медичного, у зв`язку з встановленим діагнозом. На думку суду відповідачка не в змозі забезпечити особливий догляд дитині.

Приймаючи до уваги вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню свого малолітнього сина протягом тривалого часу.

З огляду на встановлені обставини справи, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ у подібних справах, беручи до уваги необхідність дотримання як найкращих інтересів дитини виховуватися і розвиватися у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, слід звернути увагу і на те, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо стягнення аліментів

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд враховує право позивача щодо примусового стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття,на користь особи (юридичної або фізичної), де буде перебувати дитина, при цьому суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, не має соціальних зобов`язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів, за відсутності доказів спростування останнього.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Згідно ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, того що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову в силу вимог закону, з відповідачки в дохід держави слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, ст. 150,164 СК України, керуючись ст.4,13,81,263-265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву органу опіки та піклування Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на користь особи (юридичної або фізичної), де буде перебувати дитина, на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 жовтня 2024 рокуі до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи

Позивач: Горохівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області (як орган опіки та піклування), вул.Поштова, буд.8, с.Горохівське, Баштанський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04377032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 18 лютого 2025 року.

Суддя О.П.Бодрова