Ухвала

від 18.02.2025 по справі 522/2076/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2076/25

Провадження № 1-кс/522/998/25

УХВАЛА

18 лютого 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши матеріали скарги представника Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 на дії посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга представника Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 на дії посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР.

Зазначена скарга обґрунтована тим, що 27.01.2025 року голова Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 звернувся до Одеської обласної прокуратури з повідомленням вих. №03-01-25 від 22.01.2025 року з інформацією щодо порушення посадовими особами ЦОВВ, МОВВ вимог чинного законодавства, та відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР. На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

Скаржник у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.

Представник Одеської обласної прокуратури в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість.

Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

27 січня 2025 року голова Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 звернувся до Одеської обласної прокуратури з повідомленням вих. №03-01-25 від 22.01.2025 року з інформацією щодо порушення посадовими особами ЦОВВ, МОВВ вимог чинного законодавства, та відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР.

Як зазначено у заяві, від початку повномасштабного вторгнення, в результаті ракетних атак лише в Одеській області відомо про 295 поранених та 65 загиблих осіб (згідно додатку Дворічний звіт ММПЛУ). При цьому, органи державної влади та місцевого самоврядування за останні роки грубо порушили вимоги чинного законодавства, а саме Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97- ВР; Указу Президента України від 26.06.2023 №353/2023, Указу Президента України №948/2019 від 24.12.2019 р.; Постанови КМУ від 27.09.2017 р. №733, Розпорядження КМУ від 11.07.2018. № 488-р, Наказу Міністерства внутрішніх справ України №93 від 08.02.2019 , рішення Державної комісії з питань ТЕБ та НС (Протокол №1) від 13.03.2024 р., - оскільки не улаштували територіальні та місцеві системи централізованого оповіщення (лист ДСНС від 14.03.2024 р. №05-5600/163-2; лист МВС від 10.10.2024 р. №409НД/зв/01/35-2024 з додатком).

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 270, 367 КК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слічого та прокурора обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):

- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);

- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.

Разом з тим, заява керівника Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 не містить викладу жодних обставин, які прямо чи опосередковано свідчили б про вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення інших зазначених у ній кримінальних правопорушень, заявником не конкретизовано, які саме дії посадових осіб, на його думку, містять ознаки наведених злочинів.

Твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень мають абстрактний характер та ґрунтується виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб`єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява керівника Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 не містить. Тобто ці твердження не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Як вже зазначалось, право на участь у судовому засіданні з розгляду скарги є дискреційним, а клопотання про розгляд без участі є проявом засади змагальності. В свою чергу, сам по собі факт звернення до слідчого судді і небажання підтримати свою скаргу у судовому засіданні викликають обґрунтований сумнів у тому, що метою звернення зі скаргою є саме реалізація права особи на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Позиція скаржника про безумовний обов`язок посадових осіб прокуратури внести відомості про злочин до ЄРДР ґрунтується на хибному тлумаченні кримінального процесуального закону і не враховує практичні чинники реалізації правоохоронним органом своєї функції.

Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності з боку уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» ОСОБА_4 на дії посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1