Рішення

від 05.02.2025 по справі 523/3477/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3477/24

Провадження №2/523/870/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань Бєлік Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Житлово-Будівельного Кооперативу «Ленінський-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-Будівельний Кооператив «Ленінський-25» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , за якою утворився борг. Представник зазначає, що позивач надає відповідачу послуги з утримання будинку, однак, відповідач отримуючи послуги не сплачує їх вартість, та відповідно станом на лютий 2024 року заборгованість становить 44430, 99 гривень.

З урахуванням викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі: 60552, 14 гривень, витрати на правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позов.

Не погоджуючись з позовними вимогами 06 серпня 2024 року (вх. № 26087) ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат. Згідно поданого відзиву відповідач зазначив, що він не погоджується з розрахунком нарахованих 3% річних та індексу інфляції, оскільки такі нарахування проведені з порушенням, що полягає в тому, що кожна сума заборгованості має свої строки виконання (а.с.63-66).

Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, представником позивача 16.08.2024 року (вх. № 27124) подано відповідь на відзив. Представник зазначила, що викладені відповідачем міркування щодо неправильного нарахування % річних та індексу інфляції є особистим припущенням відповідача. Позивачем правомірно було здійснено нарахування на суму заборгованості, що відповідає вимогам ст. 625 ЦК України (а.с.67-71).

Чергове судове засідання у справі призначено на 05 лютого 2025 року.

На адресу суду 06.02.2025 року (вх. № 4048) надійшла заява за підписом представника позивача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника. Відповідно до поданої заяви представник зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.83-85).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення та отримання смс-повідомлення (а.с.82), про причини не явки суду не повідомив.

Раніше, 27.09.2024 року (вх. № 31736) відповідачем було подано заяву про відкладення слухання справи у зв`язку з поганим самопочуттям (а.с.78).

З урахуваннямвикладеного,суд дійшоввисновку,що підставдля відкладенняслухання справи,передбачених ст.223ЦПК Українине встановлено,а відтаксуд розглядаєсправи завідсутності повідомленихсторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази надані на підтвердження позовних вимог, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ЖБК «Ленінський-25» зареєстровано 27.08.2004 року.

Згідно статуту ЖБК «Ленінський-25» затвердженого загальним зборами членів від 22.08.2016 року ЖБК створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатократного житлового будинку (будинків).

Отже, управління житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 здійснює ЖБК «Ленінський-25».

Відповідно до ст. 137 Житлового кодексу України порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Кабінетом Міністрів України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до п. 2.1 Статуту ЖБК «Ленінський-31» ЖБК «Ленінський-25» створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також для подальшої експлуатації та управління багатоквартирним будинком (будинками).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно п. 2.2 Статуту метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів, розподіл між ними ризиків і витрат, розвиток їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Відповідно до п. 2.3 Статуту ЖБК має наступний перелік діяльності:

-Управління нерухомістю, експлуатація багатоквартирних будинків, споруд і прибудинкових територій;

-Здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб;

-Купівля, продаж, здача в оренду (найм) нерухомого майна, частин цього майна в будинку ЖБК;

-Ремонт, реконструкція і технічне переоснащення житлових будинків ЖБК;

-Будівництво й експлуатація об`єктів спільної власності членів ЖБК;

-Забезпечення належного утримання будинків, споруд і прибудинкової території;

-Забезпечення злагоди між членами ЖБК і власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень не членами ЖБК, щодо порядку реалізації їхніх прав на володіння і користування об`єктами будинку, що знаходяться у спільній власності;

-Сприяння мешканцям будинку в отриманні комунальних ті інших послуг;

-Захист майнових інтересів членів ЖБК та їхніх прав;

-Забезпечення виконання членами ЖБК, власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Судом встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно довідки зазначено, що відповідач користується послугами ЖБК «Ленінський-25» в повному обсязі (а.с.9).

Представник позивача зазначає, що ЖБК «Ленінський-25» надає відповідачу послуги УББ (утримання багатоквартирного будинку), водопостачання та вивіз сміття (твердих побутових відходів, як споживачу, а відповідач, споживаючи ці послуги, зобов`язаний щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти.

Проте, відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання зі сплати послуг (утримання багатоквартирного будинку), водопостачання та вивіз сміття (твердих, побутових відходів), охорони, внаслідок чого за вказаний період у Відповідача утворилась заборгованість, яка станом на лютий 2024 року залишилась неоплаченою у розі 44 430.99 гри.

За період з 01.01.2018 року по 23.02.2022 рік заборгованість складає 33413,85 грн., інфляційне збільшення - 11 960,44 грн., 3% річних - 4 160,71 грн., що разом становить 60 552,14 грн.

Відповідно до Виписки з Протоколу №12 з загальних зборів членів ЖБК 28.05.2018 року було підвищено внески на утримання будинку та прибудинкову території з 01.06.2018 року у розмірі: 1 поверх - 5,03 грн. з м2, 2 -9 поверх -5.50 грн. з м2. (а.с.30).

Відповідно до Довідки про вартість послуг з вивезення ТПВ та рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 143 від 28.05.2015 року встановлено з 01.07.2015 р. вивіз сміття (побутових відходів) 11,50 грн. на одну зареєстровану особу до 31.07.2018 року, а відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 316 від 26.07.2018 року встановлено з 01.08.2018 р. вивіз сміття (побутових відходів) 17,11 грн. на одну зареєстровану особу до 31 листопада 2022 року, а відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 258 від 27.10.2022 року з 01 грудня 2022 року 35,49 і на одну зареєстровану особу.

На підтвердження нарахування вартості послуг з вивезення ТПВ позивачем надано довідку (а.с.31).

Таким чином, з досліджених документів вбачається, що відповідач, як член ЖБК повинен сплачувати кошти за отримані ним послуги, затвердженими на загальних зборах внесків, проте не виконує своїх обов`язків. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на лютий місяць 2024 року становить 44430,99гривень (а.с.22).

Щодо нарахування інфляційного збільшення, представником позивача надано наступний розрахунок. Так, в розрахунок заборгованості за період з 01.01.2018 року по 23.02.2022 року взято заборгованість у розмірі: 33413, 85 грн. Відповідно інфляційне збільшення нараховане за наступним розрахунком: 33413, 85 гривень *1.357949-33413, 85 грн =11960,44гривні (а.с.29).

Щодо розрахунку 3% річних представником позивача надано розрахунок, за яким основа сума боргу : 33413, 85 гривень *3% *1515 ?365 = 4160, 71 грн. (а.с.29).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно приписів ст.ст. 2, 23 ЗУ «Про кооперацію» обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Статтею 24 ЗУ «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій.

Згідно приписів ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Від того моменту, як особа стає власником квартири, відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 ЦК України та ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Згідно приписів ч. 4 ст. 384 ЦК України управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону.

Окрім того, згідно п. 4.7 Статуту ухилення власника від укладання договору, не звільняє його від участі у витратах на утримання будинків, споруд та прибудинкової території, оплати комунальних послуг, проведення ремонту, реконструкції та технічного переоснащення будинку.

Рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов`язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення.

Даний висновок викладений у постанові ВП ВС у постанові від 05.09.2020 року з розгляду справи № 906/884/19, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішення загальних зборів членів кооперативу ЖБК «Ленінський-25», які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, є чинними, в судовому порядку не скасовані та не визнані недійсними докази протилежного матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявний Розрахунок заборгованості по сплаті витрат на управління багатоквартирним будинком, згідно якого підтверджено розмір заборгованості.

Суд зауважує, що відповідачем на спростування позовних вимог не надано жодного доказу, не надано власного розрахунку заборгованості, не надано власного розрахунку з приводу нарахування витрат в порядку ст. 625 ЦК України.

Суд також зауважує, що відповідачем наявна основна заборгованість взагалі не оспорювалась, а самі лише посилання на невірний розрахунок та не правильне на думку відповідача проведення нарахування витрат в порядку ст. 625 ЦК України, не є доказами, які спростовують позовні вимоги в цій частині.

Відповідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, особа, яка є власником квартири, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання будинку, а кооператив наділений правом, у разі нездійснення цією особою таких дій, звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позовних вимог щодо наявності заборгованості не спростовав та не надав доказів на підтвердження оплати заборгованості. Власного розрахунку надано не було.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

З огляду на викладене судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо недоведеності позовних вимог, як такі, що спростовані матеріалами справи.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі: 3500 гривень, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами ЖБК «Ленінський-25» та Адвокатським бюро "Лариси Чекмарьової" укладено договір про надання правничої допомоги № 140 від 14.11.2023 року.

На підтвердження вартості витрат на правничу допомогу представником надано рахунок на оплату № 1 від 14.11.2023 року, Акт приймання-передачі наданої правої допомоги від 17.11.2023 року, рахунок на оплату гонорару № 3 від 22.02.2024 року, акт № 3 про приймання- передачі правової допомоги від 22.02.2024 року.

Також, судом встановлено, що позивачем було сплачено послуги з надання правничої допомоги, у розмірі: 3500 гривень, що відповідно підтверджується платіжними інструкціями № 386 та № 447 (а.с.32-39).

Відповідно з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу у зальному розмірі 3500 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати у розмірі: 3028, 00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 23, 24 Закону України «Про кооперацію», ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.141, 263 - 265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Житлово-Будівельного Кооперативу Ленінський-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-Будівельного Кооперативу «Ленінський-25» (код ЄДРПОУ: 20991530, адреса: м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 154) - заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків, що в загальному розмірі становить 60552, 14 гривень.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-Будівельного Кооперативу «Ленінський-25» (код ЄДРПОУ: 20991530, адреса: м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 154) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі: 3028, 00 гривень та 3500 гривень витрати зі сплати правничої допомоги 6528 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.02.2025р.

Суддя: