Рішення від 18.02.2025 по справі 523/18765/23

Справа № 523/18765/23

Провадження №2/523/2514/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «КОНТ-ТРАК» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грищук К.П., з позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «КОНТ-ТРАК», в якій просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь 278470,36 грн. матеріальної та 20000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце 28 липня 2023 року о 08:40 год. на вул. Отамана Головатого, 38, м. Одеса за участю автомобілів марки «DAF-TE 105XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «SUZUKI JIMMY», державний номерний знак НОМЕР_2 . А також стягнути судові витрати в розмірі 3858,60 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 28.07.2023 року о 08:40 ранку в м. Одесі по вул. Отамана Головатого, 38, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортні засоби марки «DAF-ТЕ105XF»д.н.з. НОМЕР_1 ,та «SUZUKI JIMMY», д.н.з. НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження, а водій автомобіля марки «SUZUKI JIMMY», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження та травму голови.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/21466152517.05.2023 року укладеним між ПрАТ «СК «Євроінс Україна»» та ОСОБА_2 , забезпеченим транспортним засобом є «DAF- TE 105 XF», д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Суворовського районного суду від 28.09.23 року по справі № 523/13787/23 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 гривень за обставинами ДТП 28.07.23 року.

Про настання страхового випадку було повідомлено ПрАТ «СК«Євроінс Україна».

Розмір страхового відшкодування ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визначила на підставі п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а саме різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди - (211 728, 37 - 123 937, 14 грн).

Таким чином, розмір страхової виплати становить 87 791, 23 грн.

Розмір матеріальної, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою становить - 361 806, 99 грн. - 87 791, 23 грн. = 274 015, 76 грн.

Також, позивач зазначає, що понесла фінансові витрати:

- на проведення обслідувань та покупку медикаментів, а саме - 2 654,60 грн.;

- послуги таксі - 1800,00 грн.

Таким чином загальний розмір матеріальної шкоди становить 278 470, 36 грн.

Крім того, позивач зазначає, що їй спричинена моральна шкода, а саме що вона зазнала душевного стресу під час ДТП, змінився звичайний устрій її життя та життя її родини, їй необхідно було збирати довідки стосовно ДТП, відсутність автомобілю спричинила великі незручності, трати на таксі поставили її родину у скрутне становище, вона змушена була звернутися за юридичною допомогою. Моральну шкоду позивач оцінила в 20000,00 грн.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення сторони відповідачів в яких представник просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В письмових поясненнях зазначила, що відповідач ОСОБА_2 вину у скоєнні ДТП визнав повністю, при цьому з позовними вимогами не погоджується.

Представник відповідачазазначила,що у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 знаходиться в трудових відносинах з ТОВ «КОНТ-РАКТ» на підставі трудового договору перебуває на посаді водія автомобіля «DAF-TE 105 XF» д.н.з. - НОМЕР_1 , який в свою чергу перебуває у володінні ОСОБА_3 та на підставі ст. ст.1187 та 1172 ЦК України він не є суб`єктом який несе відповідальність за шкоду завдану внаслідок ДТП а отже не є належним відповідачем.

Крім того вказала, що позивач і ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс» дійшли погодження щодо суми страхової виплати, розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика. Тобто шкода яка була заподіяна відповідачем була в рамках страхового ліміту у 160 000 грн. та була достатньою відшкодування майнових втрат позивача. А тому, вимоги щодо додаткових майнових відшкодувань є необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідачів, зазначила, що позивачем не надано доказів про причино-наслідковий зв`язок її ушкоджень з ДТП, відсутнє повідомлення про ушкодження здоров`я внаслідок ДТП співробітникам поліції, які прибули для оформлення ДТП та складання відповідних матеріалів та не повідомлення ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс», відтак дана вимога є недоведеною та безпідставною.

Крім того, у зв`язку з відсутністю будь-яких доказів про причино-наслідковий зв`язок ДТП моральних страждань про які ОСОБА_1 свідчить у позовній заяві, відшкодування моральної шкоди, вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.(а.с.140-149)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено:

28.07.2023 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_2 у порушення п.10.4Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом «DAF - ТЕ 105 XF » д.н.з НОМЕР_1 в м.Одесі по вул.Отамана Головатого,38, перед поворотом ліворуч на вул. Миколи Плигуна, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв крайнє ліве положення та скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki Jimny з д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку .В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження..

Постановою Суворовськогорайонного судум.Одеси від28серпня 2023року, накладенона ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто850,00 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ( а.с.85)

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 515/08-23 від 28 липня 2023 року зробленого на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5 :

- вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, марки SUZUKI JIMNY,реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату події 28 липня 2023 р., становить: 237 822,01 грн. (двісті тридцять сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 01 коп.).

- вартість відновлювального ремонту КТЗ SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 361 806,99 грн. (триста шістдесят одна тисяча вісімсот шість гривень 99 коп.).

- ринкова вартість КТЗ марки SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 28 липня 2023 р., становить: 237 822,01 грн. (двісті тридцять сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 01 коп.).

- вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП КТЗ марки SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить: 72 657,79 грн. (сімдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 79 коп.). (а.с.19-13)

Згідно повідомлення ПрАТ «СК«Євроінс Україна» за страховим випадком, що стався 28.07.2023 року згідно договору № 116-007-2311-2144661525 та страхового акту № 109912/1/2023 було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 88991,23 грн. ( а.с.135)

Згідно копії наказу (розпорядження) №7 про прийняття на роботу від 11 травня 2019 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ТОВ «КОНТ-ТРАК» з 13 травня 2019 року на посаду водія автотранспортних засобів (а.с.223)

Як вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) від 15.04.2024 року, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 09.04.2024 року власником транспортного засобу «DAF - ТЕ 105 XF», 2010 р.в.; об`єм двигуна:12902 см3,дата реєстрації 06.01.2022 року, є ОСОБА_6 . (а.с.242-243)

Щодо права звернення позивача до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 червня 2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 (а.с.87).

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі N 6- 183цс14).

Позивач, який правомірно керував транспортним засобом, має право відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи.

Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в остановах від 07 листопада 2018 року у справі N 200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі N 299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі 300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі N 607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі N 6-183це 14, така практика є сталою.

Факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі N 147/66/17, провадження N 14-95це20).

Суд вважає, що ОСОБА_1 є належним позивачем у цій справі щодо відшкодування завданої в ДТП майнової (матеріальної) шкоди через пошкодження автомобіля SUZUKI JIMNY з вини відповідача ОСОБА_2 .

Спір між сторонами стосується стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 990ЦК Українистраховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1ст. 25Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до приписів п. 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (п. 34.1статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2 статті 34 Закону).

Згідно з пунктом 34.3статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»якщо представник страховика (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Пунктом 30.2статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п. 36.7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 , який на день ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «КОНТ-ТРАК» та отримання ОСОБА_1 від страховика суму страхового відшкодування у розмірі 88991,23 грн. згідно ст. 30Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених чинним цивільним законодавством.

Відповідно до зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

За загальним правилом, установленим ч. 2ст. 1187 ЦК, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Відповідно до частини першоїстатті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_2 на момент вчинення аварії перебував у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «КОНТ-ТРАК», та використовував транспортний засіб марки «DAF-TE 105XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_7 , під час виконання своїх обов`язків, як працівника ТОВ «КОНТ-ТРАК» .

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з підстав, зазначених судом, як безпідставні та необґрунтовані.

Щодо стягнення матеріальної шкоди з ТОВ «КОНТ-ТРАК», суд зазначає наступне.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку, згідно зіст. 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року (справа № 755/18006/15-ц), вказала, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентованостаттею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зістаттею 8 ЦК(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові № 643/4161/15-у від 19.09.2018.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 752/16797/14-ц.

Якщо пошкоджений ТЗ не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж ТЗ визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Такі правові висновки висловлені в постановах КЦС у складі Верховного Суду: від 14 березня 2018 року у справі № 337/5881/14-ц (провадження № 61-1586св18), від 15 березня 2018 року у справі № 564/2464/14-ц (провадження № 61-5059св18), від 4 квітня 2018 року у справі № 758/8578/15-ц (провадження № 61-8962св18), від 18 квітня 2018 року у справі № 361/3094/15-ц (провадження № 61-700св18), від 13 червня 2018 року у справі № 444/577/16-ц (провадження № 61-6285св18), від 31 жовтня 2018 р, справа № 343/2372/15-ц (провадження № 61-8947св18), від 12 грудня 2018 р, справа № 466/7010/16 (провадження № 61-7447 св18), від 18 грудня 2018 р, справа № 524/561/16-ц (провадження № 61-21355св18), від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц (провадження № 61-31609св18).

Разом з тим, у відповідності до абзацу 3 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23), - порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеномустаттею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик (моторне транспортне страхове бюро), або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду.

Наявні у справі докази свідчать про те, що транспортний засіб «SUZUKI JIMMY», державний номерний знак НОМЕР_2 - є фізично знищеним, так як витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

З відповіді ПрАТ «СК«Євроінс Україна», яку сторона позивача подала на обґрунтування своїх позовних вимог (а.с.17-18) судом встановлено, що згідно Висновку вартості придатних залишків №26560/1 від 08.09.2023 року, вартість транспортного засобу «SUZUKI JIMMY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у пошкодженому (після аварійному) стані становить 123 937,14 грн.; згідно Звіту № 26560 від 29.08.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «SUZUKI JIMMY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, склала 327871,23 грн.; ринкова вартість автомобіля «SUZUKI JIMMY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент пошкодження становила 211728,37 грн. Страховиком було виплачено ОСОБА_8 страхове відшкодування в сумі 88991,23 грн. (розраховане на підставі Звіту № 26560 від 29.08.2023 року).

В судовому засіданні 13.02.2025 року позивач зазначила, що транспортний засіб «SUZUKI JIMMY» знаходиться у неї та є фізично знищеним, однак на передачу його залишків згоду не дала. Крім того, пояснила, що після ДТП на транспортному засобі було замінено деякі деталі.

Отже, судом встановлено, що позивач має право на відшкодування шкоди, яка, з урахуванням фізичного знищення транспортного засобу, складає його ринкову вартість - 211728,27 грн., при цьому не надання згоди на передачу залишків авто, які мають певну цінність - 123937,14 грн. та вчинення дій спрямованих на відновлення транспортного засобу «SUZUKI JIMMY», свідчать про фактичну не згоду із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а тому суд визначає матеріальний збиток завданий позивачу як різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП зазначеною у Звіті № 26560 від 29.08.2023 року, який як встановлено у судовому засіданні не оскаржено сторонами.

Відтак, матеріальною шкодою завданою позивачу внаслідок ДТП є 87791,23 грн., а саме різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП - 211728,37 грн. за мінусом вартості транспортного засобу «SUZUKI JIMMY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у пошкодженому (після аварійному) стані 123 937,14 грн.

Враховуючи, що розмір завданої внаслідок ДТП шкоди не перевищує страхового відшкодування, яке отримане власником транспортного засобу, позовні вимоги в частині відшкодування ТОВ «КОНТ-ТРАК» матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Розрахунок матеріальної шкоди зазначений стороною позивача, суд не приймає до уваги, поскільки розмір останньої у даному випадку є різницею між вартістю транспортного засобу до ДТП (211 728,37 грн.) та після ДТП (123 937,14 грн.), а не між вартістю відновлювального ремонту ТЗ (361806,99 грн.) та страховою виплатою. Крім того, суд критично ставиться до розрахунку матеріальної шкоди, так як останній зроблений позивачем на підставі Оцінки вартості матеріального збитку № 515/08-23 (а.с. 19-49), при цьому страхова виплата розраховувалася ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі звіту № 26560 від 29.08.2023 року, який позивачем не спростований та не оскаржений. Суд зазначає, що розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в ДТП особи.

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ТОВ «КОНТ-ТРАК», суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від31.03.1995року №4(Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п.5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Враховуючи те, що позивачу, крім матеріальної шкоди також було завдано і моральної шкоди, що проявлялася в її емоційних та моральних стражданнях, які довелося перенести їй, зокрема у зв`язку з пошкодженням автомобіля в ДТП, враховуючи принципи розумності і справедливості, суд вважає, що з відповідача ТОВ «КОНТ-ТРАК» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10000,00 гривень. Відтак позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню

Щодо стягнення витрат на лікування та послуги таксі, суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовуючи розмір понесених витрат на лікування, посилається на акт обстеження та копії чеків. Однак, з даних матеріалів неможливо достовірно встановити обставини, на які посилається позивач, зокрема, що надання медичних послуг було здійснено саме у зв`язку з ДТП, яка відбулася 28.07.2023 року. Водночас суд враховує, що чеки надані суду без будь-якої систематизації і співставлення з конкретними медичними призначеннями, а відтак вказані документи самі по собі не доводять, що зазначені у чеках медичні препарати придбавались саме для позивача.

Зважаючи на викладене, акт обстеження та чеки, суд відхиляє як не належні докази.

Інших доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивачем не надано, клопотання про витребування будь-яких доказів перед судом не ініційовано.

Щодо витрат на послуги таксі, то суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердженням здійснення витрат на послуги таксі у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу марки «SUZUKI JIMMY», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди та часткове задоволення в частині стягнення моральної шкоди

Оскільки у задоволені позову в частині стягнення матеріальної шкоди відмовлено, у відповідності до ст.141 ЦПК України, із відповідача ТОВ «КОНТ-ТРАК» на користь позивача підлягає стягненню частково в розмірі 536,80 грн. - судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Керуючисьст.ст.12,13,19,81,82,133,137,141,259,263-265,280-284,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , керівника ТОВ «КОНТ-ТРАК» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «КОНТ-ТРАК» (код ЄДРПОУ: 42615979, місцезнаходження: вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 403, м. Одеса)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 10000,00 грн. моральної шкоди та витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суду м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення проголошено 18.02.2025 року.

Суддя