Рішення

від 13.02.2025 по справі 494/249/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

13.02.2025 Справа №: 494/249/24 Провадження № 2-о/518/4/2025

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

13 лютого 2025 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тарасенко М.С.,

при секретарі судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 37947480), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,звернулась до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту батьківства в якій просить суд прийняти заяву про встановлення факту батьківства та задовольнити повністю. Встановити факт визнання батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Березине, Тарутинського району Одеської області, паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р., РНОКПП НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 27.06.2023р. Іванівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис №187 від 27.06.2023р.) є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис у Книзі реєстрації народжень за №1877 від 28.11.2007 року.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що у період з лютого 1998 року та по 2023 рік, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Між ними були відносини як чоловіка та дружини, вони вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися один про одного, проводили спільно час, мали взаємні права та обов`язки щодо своїх дітей. Увесь час вони проживали за місцем реєстрації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спільного проживання у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилося 4 дітей, зокрема і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, виданим Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що в Книзі реєстрації народжень 28.11.2007 року зроблено відповідний актовий запис за №1877.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України № 00005539975 від 29.09.2010, виданого Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України за вказівкою матері, а саме: в розділі «відомості про батька» вказаний - ОСОБА_4 , в розділі «відомості про матір» вказана ОСОБА_1 , та зазначено, що «відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України», тобто дитину, мати - ОСОБА_1 зареєструвала на своє прізвище, а ім`я та по-батькові батька вказала справжні з її слів, так як на той час шлюбні стосунки між нею та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку органами ДРАЦС зареєстровані не були. У Свідоцтві про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вказані: батько ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .

20 лютого 2023 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу під час мобілізації в особливий період і направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_6 .

У червні 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала Сповіщення №1462 від 16.06.2023 року, від ІНФОРМАЦІЯ_7 , підписане командиром в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_5 та начальником штабу - першим заступником командира в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_6 , де в графі - місце проживання членів сім`ї або близьких родичів зазначено: прошу сповістити ОСОБА_1 ,яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_7 про те, що її чоловік - телефоніст-лінійний наглядач відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_8 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_6 матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу 20 лютого 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок обстрілу противника, отримав поранення несумісне з життям поблизу населеного пункту Левадне Запорізької області. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту.

Поряд з цим, юридично ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ,не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як до загибелі не встиг подати відповідну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, тому наразі без рішення суду встановити факт ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є неможливим.

На даний час ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в її інтересах має намір оформити на неї пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оформити документи для одержання передбачених чинним законодавством виплат а саме, отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,внести відомості про батька дитини в свідоцтві про народження,а тому змушена звернутись з даною заявою до суду, оскільки у випадку задоволення вимог, її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , буде забезпечена правом на належне утримання з боку держави у зв`язку з втратою годувальника - свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 . Іншої мети для встановлення факту, що мас юридичне значення, заявниця не має, протиріч та спору або конфлікту інтересів із заінтересованою особою з цього питання також не має, тому і звертається до суду із заявою в порядку окремого провадження.

Враховучи зазначене, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виникла необхідність у встановленні такого юридичного факту, як батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Міністерство Оборони України про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник заінтересованої особи, Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

В даній справі заявниця звернулася до суду для встановлення факту батьківства та не заявляє окремо вимог про вирішення спору про право. Матеріли справи також не містять відомостей, зокрема, що між заінтересованими особами наявний спір про право.

Судом встановлено. що заявниця має намір реалізувати передбачене законом право на отримання одноразової грошової допомоги, яке гарантовано державою та є безспірним, інші особи, які б мали право на отримання допомоги відсутні, тому спору про право між заявницею та заінтересованими особами немає, і дана заява підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України та Сімейного кодексу України.

Отже, у даному випадку належним способом вирішення питання щодо батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першоїстатті 130 СК України у порядку окремого провадження.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) викладено висновок з питань застосування норм права, згідно з яким Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вона відступає не від постанов у конкретних справах, а від висновку щодо застосування норм права при визначенні предметної юрисдикції спорів. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц).

Суд зазначає, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадянтане передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.Беручи до уваги наведене, суд погоджується, що обраний заявницею спосіб захисту свого права узгоджується із положеннями чинного законодавства та висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Зокрема, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 641/8921/21 визначено, що: у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (частина третя статті 128 СК України). Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20) та у Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт ID № НОМЕР_9 від 25.09.2019р.,орган,що видав 5148, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в лютому 1998 року, познайомилась з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р., РНОКПП НОМЕР_3 , що народився в смт Березине, Тарутинського району Одеської області та з 21.02.1998 року вони почали проживати однією сім`єю в цивільному шлюбі.

З самого початку подружнього життя між ними склалися гарні та довірливі стосунки. За період спільного проживання в цивільному шлюбі в них народилося четверо дітей, яких вони разом виховували.

ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_10 від 30.11.2005 року, виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси та про що в Книзі реєстрації народжень 05.07.2005 року зроблено відповідний актовий запис за №08, який на час подання заяви до суду , під час виконання бойового завдання через штурмові дії та артилерійський обстріл противника по позиціям поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, зник безвісти, про що свідчить сповіщення сім`ї №2014/182 від 19.04.2023р. вих№2014.

ІНФОРМАЦІЯ_11 народилася ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_11 від 30.11.2005 року, виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси та про що в Книзі реєстрації народжень 20.07.2005 року зроблено відповідний актовий запис за №09.

ІНФОРМАЦІЯ_12 народилася ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_12 від 29.06.2005 року, виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси та про що в Книзі реєстрації народжень 29.06.2005 року зроблено відповідний актовий запис за №574 .

ІНФОРМАЦІЯ_13 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, виданим Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси та про що в Книзі реєстрації народжень 28.11.2007 року зроблено відповідний актовий запис за №1877.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України № 00005539975 від 29.09.2010, виданого Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України за вказівкою матері, а саме: в розділі «відомості про батька» вказаний - ОСОБА_4 , в розділі «відомості про матір» вказана ОСОБА_1 , та зазначено, що «відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України», тобто дитину, мати - ОСОБА_1 зареєструвала на своє прізвище, а ім`я та по-батькові батька вказала справжні з її слів

У поданій до суду ОСОБА_11 також зазначила, що в 2012 році, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 ,придбав для своєї сім`ї та спільних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дітей, будинок в АДРЕСА_1 , та оформив право власності на цей будинок саме на заявницю. В цьому будинку вони разом з дітьми проживали до самої загибелі її цивільного чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказала, що з самого початку відносин, тобто з лютого 1998 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , працював на будівництві, зароблені ним гроші він витрачав на спільні потреби сім`ї та дітей .

За період спільного проживання вонизробили у будинку ремонт, придбали пральну машину, газову плиту, меблі та інші речі повсякденного вжитку. Придбавали одяг для себе та дітей, продукти харчування, відпочивали, сплачували комунальні послуги, піклувались один про одного.

Таким чином, судом встановлено, щозагалом відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період спільного проживання, починаючи з 1998 року по 2023 рік до дня загибелі чоловіка, були притаманні подружжю.Зокрема, проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, взаємні права та обов`язки щодо їх дітей. Із самого народження дітей та по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній брав активну участь у їх вихованні та житті, утримував та виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. Визнавав себе батьком їх спільних дітей.

Заявниця зазначила, що за весь час їх спільного проживання після народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальне утримання доньки взяв на себе батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Він дуже любив доньку, піклувався про неї, брав активну участь у її вихованні з самого народження по день своєї смерті, виконував усі обов`язки та завжди визнавав себе батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів;показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогудійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

До заяви про встановлення факту батьківства, як докази, можна надавати такі документи: письмові докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (анкети, довідки про склад сім`ї, автобіографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, копії медичних документів, виписки з будинкових книг, свідоцтво хрещення дитини, якщо в ньому записані біологічні батьки дитини та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);сімейні фото, відео матеріали; показання свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником та про безпосереднє визнання померлим свого батьківства за життя;докази того, що у інший спосіб неможливо внести зміни до актового запису про народження дитини (відмова відділу ДРАСЦ); витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини з відміткою про те, що запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки відсутність даних про те, що запис про батька дитини вчинено за вказівкою матері, виключає можливість задоволення заяви про встановлення факту батьківства щодо померлого, з яким мати дитини не перебувала у шлюбі, на підставі статті 130 СК України, зазначена правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду, зокрема:Постановівід 21.02.2020 р. у справі №643/9245/18,Постанові від 15.04.2021р.у справі №361/2653/15-ц,Постанові від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц, Постанові від 21 лютого 2020 р. у справі №643/9245/18, Постанові від 21 березня 2018 року у справі №543/738/16, Постанові від 16.05.2018 року у справі №760/3977/15.

Крім того, відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду у цивільних справах , щодо необхідності врахування висновків ВС зазначено: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Так, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі №367/4662/22 встановлено, що: суди не врахували, що обставини, що входять до предмету доказування, можуть встановлюватися такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи у справах про встановлення батьківства є лише одним із засобів доказування, який підлягає оцінці у сукупності із іншими доказами у справі. У разі відсутності висновку судової молекулярно-генетичної експертизи не виключається встановлення батьківства на підставі інших доказів.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Таким чином, враховуючи існуючу судову практику та висновки Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, суд зазначає, що висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд повинен оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Суд, дослідивши надані до заяви матеріали, встановив, що факт батьківства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується в сукупності наступними доказами.

Так,з матеріалів справи вбачається, що в медичній картці Історії розвитку дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розділі «дані про батьків», саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 вказаний, як батько, спільної з заявницею доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В етапному епікризі дитини 3, 6 та 9 місяців - прізвище дитини також зазначено як - ОСОБА_12 , тобто по прізвищу батька.

В Характеристиці, доданої до заяви, підписаній класним керівником та директором Новоєлизаветівського ліцею Знамянської сільської ради на ученицю 10 класу Новоєлизветівського ліцею ОСОБА_3 , зазначено, що ОСОБА_13 виховувалася в повній сім`ї . Батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , систематично відвідували батьківські збори, в питаннях навчальної діяльності надавали дівчині самостійність.Батько, ОСОБА_14 ,постійно приймав участь у ремонті класу. Цікавився життям ОСОБА_13 , часто спілкувався з вчителями з різних питань.

В якості доказів, судом також була досліджена значна кількість фотокарток, наявних в матеріалах справиіз зображенням сім`ї,які позначені в часовому проміжку, починаючи з народження доньки ОСОБА_3 , тоб-то з 2007 року по 2023 роки.На вказаних фотокартках в різних побутових ситуаціях відображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх спільною донькою ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими їх спільними дітьми в різні періоди спільного проживання, починаючи з самого народження дитини, що в свою чергу є підтвердженням наявність родинних відносин.

Обставини, характерні для сімейних відносин, як то проживання матері, батька і дитини в одному жилому приміщенні, спільний бюджет, взаємне піклування, підтверджується наступними доказами доданими до заяви та досліджені судом.

Зокрема, з Довідки від 19.06.2023 р. №357, виданої Новоєлизаветінським старостинським округом, Березівського району, Одеської області вбачається, що з 01.06.2012 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9 . гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

За даною адресою також проживали, були зареєстровані та вели спільне господарство: Цивільна дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Син дружини - ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_14 ; Дочка дружини - ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_15 ; Дочка дружини - ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_16 ; Дочка дружини - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно Витягу з погосподарської книги №7 на 2021-2025 р. р., від 22.06.2023 року вих. №372, виданого Знам`янською сільською радою Березівського району Одеської області, адреса домогосподарства : АДРЕСА_1 , головою домогосподарства вказана ОСОБА_1 , а в графі 4 «родинні стосунки по відношенню до голови домогосподарства»,вказаний саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як співмешканець, що проживає за вищезазначеною адресою.

Факт спільного проживання однією сім`єю,вихованням дітей та їх утримання також підтверджується наявними в матеріалах справи Характеристикою від 18.08.2023 року за № 35, виданою Знам`янською сільською радою Березівського району Одеської області та підписаною діловодом старостинського округу О.Г. Петрушенко на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з якої слідує, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільний бюджет. В даній родині виховувалось 4 дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 . ОСОБА_18 працював на будівництві, забезпечував родину матеріально. Брав активну участь у вихованні, навчанні дітей та піклувався про їх здоров' я.

Так, з Довідки про склад сім`ї від 30.07.2014 року вих. №781, виданої виконавчим комітетом Новоєлизаветінської сільської ради Ширяївського району Одеської області, вбачається, що в 2014 році за адресою: АДРЕСА_2 до складу сім`ї входило та проживало 6 осіб: ОСОБА_2 - співмешканець, власниця - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_8 , донька - ОСОБА_9 , донька - ОСОБА_10 , донька - ОСОБА_3 .

Таким чином, вищезазначені факти та докази, підтверджують, що померлий ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Березине, Тарутинського району Одеської області, паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р., РНОКПП НОМЕР_3 , разом із заявницею, цивільною дружиною ОСОБА_1 донькою - ОСОБА_3 по день своєї смерті проживав за місцем їх спільної реєстрації, вони разом вели господарство, виховували дітей.

Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , завжди вважав заявницю своєю дружиною, відносини, які склалися між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період спільного проживання, починаючи з 1998 року по 2023 рік до дня загибелі чоловіка, були притаманні подружжю, що також підтверджується наступними доказами наявними в матеріалах справи.

Як було зазначено судом вище, загиблий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 .

16.06.2023 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув, виконуючи обов`язки військової служби, внаслідок обстрілу противника отримав поранення несумісне з життям, поблизу населеного пункту Левадне Запорізької області, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_4 виданим 27.06.2023р., Іванівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис №187 від 27.06.2023р.

Окрім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження військової службивказав заявницю, як члена сім`ї,тому, саме на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено сповіщення про факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зокрема зі сповіщення №1462 від 16.06.2023 року, підписаного командиром в\ч НОМЕР_6 ОСОБА_19 та начальником штабу - першим заступником командира в\ч НОМЕР_6 ОСОБА_20 , вбачається, що в графі - місце проживання членів сім`ї або близьких родичів зазначено: прошу сповістити ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_7 про те, що її чоловік - телефоніст-лінійний наглядач відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_8 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_6 матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу 20 лютого 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок обстрілу противника, отримав поранення несумісне з життям поблизу населеного пункту Левадне Запорізької області. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту.

Згідно Довідки, виданої Знам`янською сільською радою Березівського району Одеської області від 26.06.2023 року вих.№375, яка знаходиться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно поховала 23.06.2023 року за свій рахунок на кладовищі села Новоєлизаветівка співмешканця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в матеріалах справи також містяться отримані самезаявницею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні документи: Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_4 ,видане 27.06.2023р., Іванівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис №187 від 27.06.2023р., довідка про причину смерті (до форми №106/о №329, видається для поховання), видана Дніпропетровським обласним бюро СМЕ, Синельниківське районне відділення, 20.06.2023 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 від ушкодження внаслідок військових дій, від інших вибухів та осколків; Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00040273350 від 27.06.2023р.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Конвенцією про права дитини передбачено, що дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України визначено, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У справі «Йевремович проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпід час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі оцінки сукупності зібраних доказів, зокрема великою кількістю фотознімків з різного періоду життя, починаючи з народження доньки, характеристиками, довідками, довідкою про склад сім`ї, копіями медичних документів, медичною карткою Історії розвитку дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Витягу з погосподарської книги, судом встановлено,що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 за час спільного проживання з 1998 року мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, щодо виховання дітей, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство.

При цьому, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконував свої батьківські обов`язки, займався її вихованням, піклувався про неї як батько, матеріально утримував, сприяв її моральному розвитку.

Даний факт також підтверджується допитаними в судовому засіданні показами свідків: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_20 .

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що заявницею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано суду достатню кількість належних та допустимих доказів, які свідчать про визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , за життя батьківства щодо доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спільне проживання однією сім`єю з дня народження дитини.

Матеріали справи не містять жодного доказу на спростування таких висновків.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для захисту законних інтересів дитини.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абзацу 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства). Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оскільки, судом зроблено висновок про наявність підстав щодо встановлення факту батьківства, то відповідно доцільно вирішити питання щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі належних та допустимих доказів на підтвердження факту батьківства, встановленими в судовому засіданні наявністю підстав, якими заявниця обґрунтувала свої вимоги, суд дійшов висновку про доведеність факту батьківства, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р., орган, що видав 5131, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис у Книзі реєстрації народжень за №1877 від 28.11.2007 року, а отже заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 126, 128, 130, 134-135 СК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 89, 263-265, 293-294, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересовані особи: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 37947480), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р.,орган, що видав 5131, РНОКПП НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 27.06.2023р. Іванівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис №187 від 27.06.2023р.) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 від 28.11.2007 року, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис у Книзі реєстрації народжень за №1877 від 28.11.2007 року).

Зобов`язати Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 37947480) внести зміни до актового запису про народження №1877 вчинений 28.11.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт ID № НОМЕР_2 від 19.05.2023р., орган, що видав 5131, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянство - України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_26 » на « ОСОБА_27 », вказавши по батькові дитини за іменем батька « ОСОБА_28 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18.02.2025 року.

Суддя М. Тарасенко