Ухвала

від 05.02.2025 по справі 161/12506/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12506/15-ц

Провадження № 4-с/161/17/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою Товариства зобмеженою відповідальністю«АССІСТО» надії головногодержавного виконавцяВідділу державноївиконавчої службиу містіЛуцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїДмитрук ВалентиниДмитрівни, боржник ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство зобмеженою відповідальністю«АССІСТО»(далі-ТОВ «АССІСТО»)звернувся досуду ізскаргою надії головногодержавного виконавцяВідділу державноївиконавчої службиу містіЛуцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(далі ВДВСу м.Луцьку ЗМУМЮ)Дмитрук В.Д., боржник ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2015 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області ухвалено рішення у справі № 161/12506/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» 58384,40 грн. заборгованості.

10.04.2023 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області постановлено ухвалу у справі № 161/12506/15-ц, якою замінено стягувача на ТОВ «АССІСТО».

26.06.2024 року головним державним виконавцем ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. винесено постанову ВП № 50426823 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», в мотивувальній частині якої зазначено зокрема «Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом 0 грн.; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 5946,33 грн.».

Вказує, що незважаючи на вищезазначене в мотивувальній частині постанови про повернення, на рахунок ТОВ «АССІСТО» жодних коштів, в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, не надходило, отже залишок нестягнутої заборгованості не може бути 0 грн.

Крім того, вказує, що залишок нестягнутого виконавчого збору має складати 10 відсотків від залишку заборгованості за виконавчим документом, однак у оскаржуваній постанові зазначено, що виконавчий збір стягнуто в розмірі 5946,33 грн., дана сума стягнутого виконавчого збору є більшою ніж 10 відсотків суми за виконавчим документом, відтак державним виконавцем невірно розподілено стягнуті з боржника суми, чим порушено права стягувача та вимоги ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження».

Просить суд, визнати незаконність дій державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д., під час розподілу стягнутих з боржника сум та винесення постанови ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу; скасувати постанову ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. здійснити розподіл стягнутих з боржника сум, у межах виконавчого провадження № 50426823, у відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: перерахувати стягувачу 5351,70 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 50426823 та 594,63 грн. в рахунок погашення виконавчого збору; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у відповідності з вимогами Закону, а саме: зазначити вірний залишок нестягнутої заборгованості за виконавчим документом та зробити аналогічну відмітку у виконавчому документі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2024 року відкрито провадження в даній справі.

У відзиві на скаргу представник суб`єкта оскарження - державний виконавець Данилевич Л.І. зазначає, що на примусовому виконанні у ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ перебувало виконавче провадження № 50426823 щодо примусового виконання виконавчого листа № 161/12506/15-ц виданого 25.01.2015 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» в розмірі 58384,40 грн. Вказує, що 08.04.2024 року на адресу Відділу надійшла заява від ТОВ «АССІСТО» про заміну сторони у вищезазначеному виконавчому провадженні. Згідно ухвали суду, яка набрала законної сили 26.04.2024 року, було замінено вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «АССІСТО». 15.05.2024 року на адресу Відділу надійшла заяву стягувача про повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі якої 26.06.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Крім того, 21.10.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме замість сума залишку заборгованості становить 50760,83 грн., а не 0 грн. Зазначає, що на момент пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувачем був ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», однак відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року № 188, було прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк». Виконацем відділу в період з 01.02.2017 року по 18.04.2022 року проводились стягнення боргу з пенсії боржника. Вказує, що на адресу Відділу в період стягнення не надходили підтверджуючі документи про заміну сторони виконавчого провадження. Останній платіж по стягненню виконавчого збору відбувся 22.01.2021 року, а сторону виконавчого провадження згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області замінили 10.04.2023 року. У зв`язку з ліквідацією первісного стягувача та відсутністю заміни сторони стягувача, кошти, що надходили на рахунок органу державної влади перераховувались на виконавчий збір, оскільки кошти, що стягувались на депозитний рахунок не можуть перебувати більше року на рахунку органу ДВС, а виконавчий збір на момент надходження коштів був не стягнутий, а його стягнення має обов`язковий характер. Щодо скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, то вважає її необґрунтованою. Просить відмовити у задоволенні скарги повністю.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник суб`єкта оскарження ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до початку судового засідання подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просить суд відмовити у задоволенні скарги повністю.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідностідо ст.10Закону України«Про виконавчепровадження»,заходами примусовоговиконання рішеньє: 1)звернення стягненняна кошти,цінні папери,інше майно(майновіправа),корпоративні права,майнові праваінтелектуальної власності,об`єкти інтелектуальної,творчої діяльності,інше майно(майновіправа)боржника,у томучислі якщовони перебуваютьв іншихосіб абоналежать боржниковівід іншихосіб,або боржникволодіє нимиспільно зіншими особами; 2)звернення стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінший дохідборжника; 3)вилучення вборжника іпередача стягувачупредметів,зазначених урішенні; 4)заборона боржникурозпоряджатися та/абокористуватися майном,яке належитьйому направі власності,у томучислі коштами,або встановленняборжнику обов`язкукористуватися такиммайном наумовах,визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 01.10.2015 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області ухвалено рішення у справі № 161/12506/15-ц та на підставі якого, 25.01.2015 року, судом було видано виконавчий лист № 161/12506/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» 58384,40 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 07.09.2011 року (а.с. 8-9).

11.03.2016 року на підставі вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Радчук Л.О. було відкрито виконавче провадження № 50426823 (а.с. 38).

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2023 року, було замінено вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «АССІСТО» у виконавчому провадженні, відкритому щодо виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/12506/15-ц (а.с.55-58).

08.04.2024 року ТОВ «АССІСТО» звернулося до ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ із заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» у виконавчому провадженні № 50426823, відкритому на підставі виконавчого документа № 161/12506/15-ц.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.06.2024 року головним державним виконавцем ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 50426823, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно заяви ТОВ «АССІСТО» № 14482041 від 14.05.2024 року (а.с. 6-7).

В даній постанові вказано, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн.; сума стягнутого виконавчого збору/сума винагороди приватного виконавця 5946,33 грн. (а.с.6).

Судом також встановлено, що 21.10.2024 року державним виконавцем ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л.І. було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме було внесено виправлення в постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2024 року, та вказано, що сума залишку заборгованості на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу становить 50760,83 грн. (а.с.36).

Із таблиці стягнення по ВП № 50426823 вбачається, що в межах виконавчого провадження було перераховано 5838,44 грн. в суму погашення виконавчого збору, останній платіж було здійснено 20.01.2021 року (а.с.78-84).

Однак, суд вважає, що ВДВС у м. Луцьк ЗМУ МЮ було неправомірно здійснено розподіл стягнутих з боржника сум, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч. 1ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження»,розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третючергу задовольняютьсявимоги стягувачата стягуєтьсявиконавчий збіру розмірі10відсотків фактичностягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цьогоЗакону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2ст. 45 цього Закону).

Приписист. 47 Закону України «Про виконавче провадження»регулюють порядок виплати стягнутих грошових коштів. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки (ч. Зст. 47 цього Закону).

Абзацом 2 ч. 5ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Відповідно доч.7ст.47Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягнуті з боржника грошові кошти не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових коштів.

Визначені у ст.ст.45,47 Закону України «Про виконавче провадження»норми щодо черговості розподілу стягнутих з боржника грошових сум та порядку виплати стягнутих грошових коштів кореспондуються з нормами, викладеними в розділі VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2 (у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (надалі - Інструкція).

Згідно абз. 1 п. 1 розділу VII Інструкції стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).

Водночас п. 12 розділу VII Інструкції передбачено, що у разівідсутності відомостей,яким чиномпроводити виплатукоштів,виконавець повідомляєстягувача пронаявність належнихйому коштівта пропонуєйому повідомитишляхи отриманняним коштів (через фінансові установи з обов`язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Також, відповідно до абзаців 2 та 4 п. 13 розділу VII Інструкції, у разі наявності відомостей від стягувана про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що у результаті надходження від боржника ОСОБА_1 на депозитний рахунок державної виконавчої служби грошових коштів, головний державний виконавець Відділу Дмитрук В.Д. була зобов`язана провести ряд виконавчих дій щодо повідомлення на той момент стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», про наявність належних йому коштів та запропонувати останньому зазначити шляхи отримання ним коштів.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що державний виконавець зверталась з метою отримання інформації про актуальний рахунок до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», чи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким здійснювався процес ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», чим, у свою чергу,порушила п. 12 розділу VII Інструкції, яким передбачено, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів,виконавець повідомляє стягувачапро наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів, а не фінансову установу в якій відкрито рахунок стягувача.

Таким чином, ані стягувачу - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», ані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не було відомо про наявність на депозитному рахунку органу державної виконавчої служби стягнутих з боржника грошових коштів, оскільки головним державним виконавцем Відділу Дмитрук В.Д. не було вжито належних дій щодо повідомлення стягувача.

Аналогічна позиція викладена в постанові апеляційного суду від 12.09.2024 року у справі №761/46295/23.

Що стосується вимог скаржника про скасування постанови ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Судом вище встановлено, що 26.06.2024 року головним державним виконавцем ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 50426823, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно заявиТОВ «АССІСТО»№ 14482041від 14.05.2024року (а.с. 6-7).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно ч. 4ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цьогоЗаконуабо у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно п. 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень,затвердженої наказом МЮ від 02.04.2012 № 512/5, «у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця».

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Судом встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 161/12506/15-ц від 25.01.2015 року.

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в тому розмірі, який визначений у постанові від 26.06.2024 року, тому вказана постанова не відповідає вимогамстатті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, оскільки державним виконавцем було неправомірно здійснено перерозподіл стягнутих з боржника грошових коштів та у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу, вимога скаржника про скасування постанови ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу, на думку суду, забезпечуватиме поновлення порушеногоправа стягувача, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України«Провиконавчепровадження» не вчинив усіх дій, визначених даним Законом, а тому порушене право скаржника підлягає захисту шляхом визнання дій головного державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. під час здійснення розподілу коштів стягнутих в рамках виконавчого провадження № 50426823 такими, що вчинені з порушенням норм ч. 1ст. 45, ч. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 12 розд. VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також зобов`язання ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ усунути порушення у строк встановлений законом, шляхом перерозподілу коштів, стягнутих з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження№ 50426823, які неправомірно зараховані на сплату виконавчого збору відповідно до ч. 1ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», та направити кошти на задоволення вимог ТОВ «АССІСТО».

Що стосується вимог скаржника про зобов`язання головного державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Дмитрук В.Д. винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у відповідності з вимогами Закону, а саме: зазначити вірний залишок нестягнутої заборгованості за виконавчим документом та зробити аналогічну відмітку у виконавчому документі, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 451 ЦПК Українита загальних положеньЗакону України «Про виконавче провадження»,прийняття відповідних рішень та винесення процесуальних документів державним виконавцем є виключно його дискреційними повноваженнями, у проведення яких суд втручатись не вправі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, оскільки за своєю правовою природою внесення відповідних відомостей в процесуальні документи та відміток у виконавчому документі є дискреційними та відносяться до виключної компетенції керівництва органів виконавчої служби, суд приходить до висновку, що вищевказана вимога скаржника задоволенню не підлягає.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, ст.ст. 10, 18, 37, 45, 47 Закону Україну «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук Валентини Дмитрівни під час розподілу стягнутих з боржника сум та винесення постанови ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу такими, що вчинені з порушенням норм статті 45 ЗУ «Про виконавче провадження», частин 12,15 розділуVII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Скасувати постанову головного державного виконавцяВідділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук Валентини Дмитрівни ВП № 50426823 від 26.06.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення у строк встановлений законом, шляхом перерозподілу коштів, стягнутих з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 50426823, які неправомірно зараховані на сплату виконавчого збору відповідно до частини 1 статті 45 ЗУ «Про виконавче провадження», та направити кошти на задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АССІСТО» (ЄДРПОУ 43426003, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» (м. Одеса).

В решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «АССІСТО», ЄДРПОУ 43426003, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3;

Суб`єкт оскарження Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук Валентина Дмитрівна, службова адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А;

Боржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст ухвали складено 10 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.