Ухвала

від 15.02.2025 по справі 359/1787/25

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/359/424/2025

Справа № 359/1787/25

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2025 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12024111100001911, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2024 року, підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці і жительці АДРЕСА_1 , громадянці України, не одруженій, освіта вища, працюючій головою благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Мавка», раніше не судимій, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Так згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи головою благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661), в період дії воєнного стану, введеного на території України, маючи єдиний умисел, направлений на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у виді транспортних засобів, діючи умисно, з метою отримання прибутку для себе, за попередньою змовою групою осіб вчинила незаконне використання гуманітарної допомоги за таких обставин.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та востаннє продовжено до 05 год. 30 хв. 09.05.2025.

Згідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім: транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги.

Пунктом 6 ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» передбачено, що набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 цієї статті.

Так, згідно до підпункту «ґ» пункту 5 статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги є благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором. Набувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, визначені підпунктами "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 статті 1 цього Закону, мають право здійснювати передачу одержаної від отримувача гуманітарної допомоги іншим набувачам за погодженням з отримувачем такої допомоги, наданим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з дотриманням її цільового призначення.

При цьому, нормами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» передбачено, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Згідно п.п. 1.1. Статуту БО МБФ «Мавка» недержавна неприбуткова організація, що не передбачає одержання прибутку від своєї діяльності, яка створена та діє для реалізації мети та завдань, передбачених цим статутом.

Згідно п.п. 1.7. Статуту засновником БО МБФ «Мавка» є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія/номер: НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві від 11.12.2001.

Згідно п.п. 1.9. Статуту БО МБФ «Мавка» є некомерційною неприбутковою організацією та не має на меті отримання прибутку від своєї діяльності.

Згідно п.п. 2.1. Статуту основною метою БО МБФ «Мавка» є сприяння та надання допомоги тим, хто цього потребує: фізичним особам, територіальним громадам, неприбутковим організаціям, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним ( спеціальним ) органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, та інше.

Згідно п.п. 2.2. Статуту цілями благодійної діяльності БО МБФ «Мавка» є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів (набувачів благодійної допомоги) у сферах благодійної діяльності, визначених Статутом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Згідно п.п. 2.5. Статуту основними завданнями БО МБФ «Мавка» серед іншого є: допомога та підтримка людей з особливими потребами, розвиток волонтерства в Україні та за її межами, отримання та надання гуманітарної допомоги, організація та сприяння у проведенні збирання коштів, а також надання благодійної і гуманітарної допомоги громадянам, які потребують такої допомоги (внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю, та іншим особам, що перебувають в складних життєвих обставинах).

Згідно п.п. 2.6. Статуту БО МБФ «Мавка» не має на меті розподіл доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів органів управління, інших пов`язаних ними осіб (крім оплати їх праці та нарахування єдиного соціального внеску).

Більш того, згідно п.п. 9.5. Статуту БО МБФ «Мавка», забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків), або їх частин серед засновників (учасників у розумінні цивільного кодексу України), членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Згідно п.п. 9.8. Статуту, доходи або майно фонду не підлягають розподілу між її засновниками або учасниками, посадовими особами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника або учасника Організації, й посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661) зареєстровано 13.05.2022, як неприбуткова організація, а отже у силу положень Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» є отримувачем гуманітарної допомоги.

Єдиний засновник БО МБФ «Мавка» є ОСОБА_4 є керівником вказаної юридичної особи з наступних підстав.

Згідно положень п. 5.5.1 Статуту, Президент Фонду є виконавчим органом управління та вищою посадовою особою (керівником) Фонду, що безпосередньо підпорядкована Зборам.

Президент здійснює поточне керівництво діяльністю Фонду діє від імені Фонду у порядку та межах повноважень, встановлених законодавством та Статутом Фонду. Президент забезпечує реалізацію статутних мети та завдань Фонду, а також рішень Зборів відповідає за ефективність роботи Фонду (п. 5.5.3 Статуту).

Згідно до п. 5.5.4. до компетенції Президент Фонду серед іншого належить: представляти Фонд та діяти від його імені без доручення як в Україні, так і за її межами у стосунках з юридичними та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування; відкривати та закривати рахунки Фонду в установах банків і оперувати такими рахунками; укладати від імені Фонду цивільно-правові договори, угоди, контракти та інші правочини; має право підпису фінансових документів Фонду, кошторисів доходів і видатків, звітів, листів та інших ділових документів, претензій, позовних заяв та інших документів до суду та інших державних установ та органів; ведення листування; організація обліку діяльності Фонду, бухгалтерського обліку, статистичної звітності у порядку, встановленому законодавством України; розпоряджатися коштами та майном Фонду в межах затвердженого річного кошторису Фонду; готувати та подавати на затвердження річний кошторис Фонду, звіт про його виконання, а також звіти про діяльність Фонду, забезпечувати виконання затверджених кошторисів Фонду; визначення пріоритетних напрямів використання фінансових коштів та майна Фонду для надання благодійної допомоги Фондом відповідно до затверджених Загальними зборами Фонду благодійних програм; прийняття рішення про надання благодійної допомоги; ведення Реєстру учасників Фонду; прийняття заяв від фізичних осіб, що бажають бути учасниками Фонду; організація збору благодійних пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій; проведення аналізу наданих заявниками документів з будь-яких питань.

Встановлено, що у БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_4 фактично виконувала функції Президента благодійної організації, оскільки, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, п.п. 5.5 Статуту БО «МБФ «Мавка» з 13.05.2022 постійно здійснювала повноваження, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у вказаній юридичній особі.

Так, будучи єдиним засновником та фактично виконуючи функції Президента БО «МБФ «Мавка», ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою отримання систематичного прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, діючи у порушення вимог ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», розробила злочинний план, згідно якого підшукані нею за кордоном автомобілі будуть завозитися на територію України, в якості гуманітарної допомоги, та у подальшому незаконно продаватися за грошові кошти.

На виконання свого злочинного плану керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_4 07.09.2023 організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 .

У подальшому, не припиняючи своїх злочинних дій, діючи в умовах воєнного стану, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2023, ОСОБА_4 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , запропонувала його придбання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за 3 200 доларів США.

21.09.2023, ОСОБА_4 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», в умовах воєнного стану, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаного транспортного засобу, ввезеного на територію України за декларативним принципом, здійснила його продаж ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за грошові кошти у сумі 3 200 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ становить 117 019,52 гривень, ринковою вартістю 170 680,80 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, спрямованого на незаконне збагачення від незаконного використання благодійної допомоги керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_4 організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді:

-10.03.2024 автомобіль марки «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 ;

-19.05.2024 автомобіль марки «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 ;

-10.07.2024 автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 ;

-31.08.2024 автомобіль марки «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 ;

У подальшому, в умовах воєнного стану, у період з 10.03.2024 по 04.02.2025, ОСОБА_4 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобілів: « Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 ; «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 ; «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 ; «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 , запропонувала їх придбати ОСОБА_10 за грошові кошти у сумі, яку буде узгоджено пізніше.

13.02.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи о 15 годині на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаних транспортних засобів, домовилась із ОСОБА_10 про остаточну ціну продажу 4 вищевказаних автомобілів за 19 400 доларів США, (в перерахунку на гривні за курсом НБУ становить 810 778,38 гривень).

Одночасно з цим, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, на території Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4 вступила у попередню злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_11 . Під час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , остання повідомила йому, що має намір отримати незаконний прибуток від продажу 4 автомобілів ввезених на територію України, як гуманітарної допомоги, для чого попросила сприяння ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді отримання грошових коштів від незаконного продажу гуманітарної допомоги. Отримавши таку пропозицію від ОСОБА_4 , ОСОБА_11 погодився як пособник сприяти ОСОБА_4 в отриманні незаконного прибутку від продажу гуманітарної допомоги.

У подальшому, 13.02.2025 о 20 годині, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 прибув за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 22, де зустрівся з ОСОБА_10 . У вказаному місці ОСОБА_10 за 4 автомобілі, ввезених на територію України, як гуманітарна допомога, передав ОСОБА_11 з метою подальшої передачі ОСОБА_4 грошові кошти у загальній сумі 19 400 доларів США, які в перерахунку за офіційним курсом НБУ становлять 810 778,38 гривень.

Таким чином, у період з 21.09.2023 по 13.02.2025, ОСОБА_4 вчиняючи продовжуване кримінальне правопорушення у виді незаконного використання гуманітарної допомоги отримала незаконний прибуток у загальній сумі 981 459, 18 гривень, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто становить значний розмір.

14.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024111100001911 від 26.09.2024 року доказами, які як окремо так і в своїй сукупності доводять причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

Орган досудового розслідування стверджує, що вході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки до вказаного клопотання додані протоколи їх допитів з наявними адресами проживання, реєстрації та мобільних телефонів.

На наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якого підозрювана ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказує таке:

- упродовж досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 не надавала органам досудового розслідування документів законності походження наявної у неї гуманітарної допомоги, не прибувала на виклики до слідчого, як у цьому кримінальному провадженні, так і в іншому де має статус обвинуваченої, що у подальшому може призвести до порушення розумних строків, передбачених ст. 28 КПК України, у зв`язку з чим можуть порушуватися права інших учасників;

- перешкоджати шляхом приховування та/або знищення матеріальних об`єктів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якого підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, вказує той факт, що зібрані в ході досудового розслідування докази дають достатні підстави вважати, що її поведінка є антисоціальною, вона схильна до систематичного порушення етичних норм та правил поведінки, що склались у суспільстві.

Окрім того, ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки органом досудового розслідування встановлюється місцезнаходження інших автомобілів завезених в Україну як гуманітарна допомога.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

У судовому засіданні прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_12 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 проти клопотання заперечили, просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що 14.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, оголошеної ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024111100001911 від 26.09.2024 року доказами, зокрема:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.02.2025, який надав показання про те, що при пошуку автомобіля спільно зі своїми сином ОСОБА_13 , для здійснення бойових задач на благодійних засадах серед представників благодійних організацій познайомився з головою БО МБФ «Мавка», - ОСОБА_4 , яка продемонструвала наявність автомобілів на території поблизу Юркового озера за м. Бориспіль, які мають статус гуманітарної допомоги, ввезених з-за кордону та запропонувала їх придбати за готівкові кошти на договірних засадах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.02.2025, який надав показання, аналогічні показанням свого батька ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.02.2025, згідно якого ОСОБА_10 з метою придбання предметів гуманітарної допомоги (транспортних засобів) вручено 19400 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2025, який надав показання про те, що 13.02.2025, отримавши від працівників поліції грошові кошти для купівлі у голови БО МБФ «Мавка», - ОСОБА_4 автомобілів, які мають статус гуманітарної допомоги, перебуваючи на території поблизу Юркового озера в м. Бориспіль, домовився з нею щодо придбання за ціною 19400 доларів США 4-х автомобілів та діючи за установленим ОСОБА_4 регламентом щодо необхідності передачі грошових коштів відповідальній особі - ОСОБА_11 , за її вказівкою забрав з території вказані автомобілі та направився до м. Київ, де зустрівся з особою, на яку вказала ОСОБА_4 та передав йому готівкові кошти у сумі 19400 доларів США за придбання вказаних автомобілів, які у подальшому було вилучено працівниками поліції під час проведення його затримання;

- протоколом затримання ОСОБА_11 від 13.02.2025, згідно якого зафіксовано факт виявлення та вилучення у нього грошових коштів у сумі 19400 доларів США, ідентифікуючі серійні та цифрові ознаки яких зафіксовано у протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.02.2025;

- протоколом затримання ОСОБА_4 від 13.02.2025, згідно якого зафіксовано факт її затримання в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в ході якого у неї вилучено особистий мобільний телефон;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 13.02.2025, які надали показання про обставини їхньої участі в якості понятих при проведенні затримання ОСОБА_11 в м. Київ, під час якого поруч з ним на сидінні автомобіля виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 19400 доларів США;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 14.02.2025, які надали показання про обставини їхньої участі в якості понятих при врученні ОСОБА_13 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.02.2025 з метою підтвердження факту продажу предметів гуманітарної допомоги (транспортних засобів) ОСОБА_4 та її спільником на суму у 19400 доларів США та обставини їхньої подальшої участі при проведенні затримання ОСОБА_4 на території спортивної бази «Динамо» в м. Бориспіль;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.01.2025, який надав показання про обставини купівлі 21.09.2023 у ОСОБА_4 на території спортивної бази «Динамо» автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 за ціною 3200 доларів США, - як предмета гуманітарної допомоги ввезеного нею на територію України на іноземних номерах;

- протоколом огляду предмета - мобільного телефону ОСОБА_8 , де зафіксовано зображення переписки в чаті месенджеру «Telegram» з ОСОБА_4 щодо обговорення умов та ціни придбання ним автомобіля «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 28.01.2025, яка надала показання про обставини, умови та ціну придбання нею спільно з чоловіком ОСОБА_19 , який являється військовослужбовцем у ОСОБА_4 та ОСОБА_11 автомобіля марки «KIA SORENTO» на тимчасових реєстраційних номерах НОМЕР_7 за ціною 395 000 грн., які виплачують по даний час;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 28.01.2025, який являється військовослужбовцем та надав показання про обставини, умови та ціну придбання ним у ОСОБА_4 та ОСОБА_11 автомобіля марки «KIA SORENTO» на тимчасових реєстраційних номерах НОМЕР_7 за ціною 395 000 грн., які виплачують по даний час;

- висновком експертизи № СЕ-19/111-25/9431-АВ від 13.02.2025 відповідно до якого середня ринкова ціна нерозмитненого автомобіля «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 станом на 12.02.2025 становила 196 355,08 гривень;

- висновком експертизи № СЕ-19/111-25/9430-АВ від 13.02.2025 відповідно до якого середня ринкова ціна нерозмитненого автомобіля «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 станом на 12.02.2025 становила 226 169,86 гривень;

- висновком експертизи № СЕ-19/111-25/9432-АВ від 13.02.2025 відповідно до якого середня ринкова ціна нерозмитненого автомобіля «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 станом на 12.02.2025 становила 153 211,34 гривень;

- висновком експертизи № СЕ-19/111-25/9428-АВ від 13.02.2025 відповідно до якого середня ринкова ціна нерозмитненого автомобіля «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 станом на 12.02.2025 становила 72 384,32 гривень;

- висновком експертизи № СЕ-19/111-25/9428-АВ від 13.02.2025 відповідно до якого середня ринкова ціна нерозмитненого автомобіля «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 станом на 17.01.2025 становила 170 680,80 гривень;

- протоколом огляду місця події від 13.02.2025 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка, 166, в ході якого ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції автомобілі: «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 та технічну документацію до нього; «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 ; «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 ; «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 ; оригінал акту прийому-передачі гуманітарної допомоги за № 32/1 від 13.02.2025, відповідно до якого голова БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_4 передала автомобіль «Ssang Yong Actyon Sports», 2009 року виготовлення ОСОБА_10 ;

- копією Статуту БО МБФ «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661);

- витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб БО МБФ «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661);

- копіями митних декларацій про перелік товарів, що визнаються товарами гуманітарної допомоги на автомобілі: «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 ; «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: KPACA1EKS9P048199; «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 ; «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 ; «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: 1С8GYB5575Y559429.

З огляду на це слідчий суддя дійшов переконання, що в ході досудового розслідування зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.

Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання ОСОБА_4 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку. Безумовно, досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи підозрюваної.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, слідчий суддя своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів.

На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення гарантування неможливості допущення аналогічного роду дій, а також запобігання незаконному використанню з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану.

З огляду на це слідчий суддя вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_4 , а саме продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану, на думку слідчого судді, безпосередньо несе загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України в період дії воєнного стану.

Так, з урахуванням характеру інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, цинізму його ймовірного вчинення, а саме вчинення його в умовах воєнного стану, на думку слідчого судді, можливо вважати виключним випадком.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000 гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на неї процесуальних обов`язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати її у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з 13.02.2025 року.

Встановити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 3028000 грн.

При внесенні застави в розмірі 3028000 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.

У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ними час;

- не відлучатися з м. Бориспіль без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця свого проживання;

- не спілкуватись зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 14.04.2025 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18.02.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1