Вирок

від 18.02.2025 по справі 939/92/25

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/92/25

ВИРОК

Іменем України

18 лютого 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116420000007 від 04 січня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Бердичів Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час і місці в ОСОБА_4 виник злочинний умисел на самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній будівель і споруд з метою використання їх для отримання прибутку.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_4 у червні 2018 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку, всупереч вимогам ст. 60, 61, 116-126 Земельного кодексу України, в порушення вимоги ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якою визначено те, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності будь-якого правочину щодо земельної ділянки розташованої на землях водного фонду в прибережно-захисній смузі, яка є частиною водоохоронної зони, навколо водного об`єкту за координатами 50.599761, 30.103208, самовільно зайняв земельну ділянку загальною площею 2,0189 га, комунальної форми власності, яка із західної і південної сторони знаходиться на території Немішаївської територіальної громади Бучанського району Київської області, а з північної і східної сторони на території Бучанської територіальної громади Київської області.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з червня 2018 року по березень 2022 року, в порушення ч. 1 ст. 376 ЦК України, ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, ст. 88, 89 Водного кодексу України, без отримання у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, розташованої за координатами 50.599761, 30.103208, вздовж водного полотна, самовільно збудував 4 будівлі площею 40 м?, 39 м?, 41 м?, 138 м?, які є нерухомим майном та нерозривно пов`язані із земельною ділянкою через бетонний фундамент, та об`єктами будівництва - будинками, які відносяться до V категорії за капітальністю і 1 споруду площею 4 м?, яка є нерухомим майном і нерозривно пов`язана із земельною ділянкою через бетонний фундамент, та об`єктом будівництва - спорудою, при цьому, частково огородивши їх дерев`яним парканом.

Крім того, у вказаний період ОСОБА_4 на земельній ділянці, розташованій навколо водного об`єкту за координатами 50.599761, 30.103208, самовільно розмістив 7 альтанок площею 4,5 м?, 7,6 м?, 4,5 м?, 9,4 м?, 9,4 м?, 4,3 м?, 4,44 м?, 2 дерев`яні споруди площею 42 м?, 1,6 м? і чан, які не є нерухомим майном.

Вказані будівлі та споруди, в тому числі, які є нерухомим майном та об`єктами будівництва ОСОБА_4 використовує з метою отримання прибутку, надаючи їх у платне користування особам, які проводять дозвілля, у тому числі з платної риболовлі на березі водного об`єкта.

Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 197-1 КК України, як самовільне будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні.

До суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 13 лютого 2025 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

До угоди додані письмові згоди представників потерпілих - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , надані прокурору на укладення ним угоди.

Відповідно до умов цієї угоди ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті та в даній угоді про визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 197-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В угоді також зазначені передбачені ст. 473 КПК України наслідки укладення і затвердження угоди та передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити цю угоду.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, вказав, що він цілком розуміє свої права та обов`язки, зміст угоди, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та погодився на призначення йому узгодженого покарання.

Суд вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вислухавши думки прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілого - ОСОБА_6 , які просили затвердити угоду, оглянувши матеріали кримінального провадження, заяви представників потерпілих про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди на зазначених в ній умовах.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 лютого 2025 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116420000007 від 04 січня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1