Ухвала

від 04.02.2025 по справі 569/1873/25

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1873/25

1-кс/569/881/25

УХВАЛА

04 лютого 2025 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , (далі слідчий), погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12025181010000236 від 27.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (далі це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділом Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025181010000236 від 27.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 січня 2025 року о 15 годині 54 хвилин до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 про те, що в період часу з 13 години 27 хвилин 22 січня 2025 року по 16 годину 56 хвилин 24 січня 2025 року, невідома особа, під приводом надання банківських послуг ПРИВАТБАНК, діючи умисно, шляхом обману та із здійсненням зламу інтернет-банкінгу "Приват24", в умовах воєнного стану, відкрила на ім`я заявниці карту для виплат Приватбанк « НОМЕР_1 », оформила кредит та за допомогою сфальсифікованого Єдиного цифрового підпису, та з банківських рахунків НОМЕР_2 , картка НОМЕР_3 , НОМЕР_4 картка НОМЕР_5 заволоділа грошовими коштами потерпілої у загальній сумі 274058,63 гривень які були перераховані дванадцятьма платежами на рахунок НОМЕР_6 ПІРЕУС БАНК, заявниця за посиланням не переходила.

В ході проведення досудового розслідування, було встановлено, що грошові кошти з банківського рахунку потерпілого емітованого АТ КБ «Приват Банк», були переказані на карту емітовануАТ «Піреус Банк МКБ» (ЄДРПОУ 20034231), за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 11, яка належить невстановленій особі, яка заволоділа грошовими коштами потерпілої.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» (ЄДРПОУ 20034231), за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 11.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.

Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено судом, що слідчим відділом Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025181010000236 від 27.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти розміщені на банківському рахунку АТ «Піреус Банк МКБ» (ЄДРПОУ 20034231), за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 11, а саме на картковий розрахунковий рахунок: НОМЕР_6 , з метою збереження речових доказів та відшкодування завданих збитків.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що грошові кошти, які містяться на банківських рахунках АТ «Піреус Банк МКБ», а саме на картковому рахунку: НОМЕР_6 , отримані від громадян та є об`єктом кримінально протиправних дій, вони відповідають критеріям, зазначеним уст.98 КПК України, зокрема, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім цього, наявні підстави вважати, що грошові кошти, які перебувають на вищевказаних рахунках можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, НОМЕР_6 , що емітовані АТ «Піреус Банк МКБ» (ЄДРПОУ 20034231), за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 11.

Заборонити здійснювати будь-які дії щодо розпорядження грошовими коштами (проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів) з банківськими рахунками, а саме карткового рахункуUA НОМЕР_7 .

Надати інформацію про залишок коштів на банківських рахунках, а саме по картковому рахунку НОМЕР_6 , та інформацію про власників вказаних рахунків.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_6