Рішення

від 18.02.2025 по справі 703/2/25

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2/25

2/703/443/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Волосовського В.В.

секретаря судових засідань Похітон Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом першого заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Сухомудренка Василя Володимировича в інтересах держави в особі Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів, -

встановив:

Перший заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Сухомудренко В.В., який діє в інтересах держави в особі Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль), звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на корить держави шкоду, заподіяну незаконним виловом водних живих біоресурсів внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, в сумі 198 815 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2024 у справі № 703/2037/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Так, вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 08 год. 24 хв. 04 квітня 2024 року по 10 год. 45 хв. 04 квітня 2024 року, перебуваючи в адміністративних межах с. Попівка Черкаського району Черкаської області, на березі річки «Гнилий Ташлик», неподалік вул. Центральна, переслідуючи ціль незаконного вилову риби за допомогою сіткового знаряддя для лову типу «павук», який згідно акту перевірки знарядь лову від 15 квітня 2024 року являється забороненим, достовірно знаючи, що діє в період нересту, в порушення ст. 38 Закону України «Про тваринний світ», п. 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України» від 19.09.2022 № 700, наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області № 87 від 26.03.2024 року, умисно займався незаконним рибним добувним промислом, в результаті чого незаконно добуто рибу виду: «Карась» - 6 шт., «Окунь» - 35 шт., «Йорж» - 7 шт., «Плітка» - 50 шт., «Тюлька» - 2 кг, чим відповідно до розрахунку, здійсненого Управлінням Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області від 15.04.2024 року на підставі такс постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 та згідно листа Інституту рибного господарства НААН від 11.04.2024 року заподіяно істотну шкоду на загальну суму 198 815 грн., яку не відшкодував.

З огляду на те, що Тернівська сільська рада та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) уповноважені державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних водних живих ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку останні виступають позивачами у справі, в інтересах яких Смілянською окружною прокуратурою заявлений даний позов.

Ухвалою судді від 07 січня 2025 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Прокурор, представник Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) та представник Тернівської сільської ради в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання. Вказане підтверджується матеріалами поштової кореспонденції. Відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подав, клопотання від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2024 у справі № 703/2037/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (а.с.27-28). Вирок набрав законної сили 17 грудня 2024 року. Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 08 год. 24 хв. 04 квітня 2024 року по 10 год. 45 хв. 04 квітня 2024 року, перебуваючи в адміністративних межах с. Попівка Черкаського району Черкаської області, на березі річки «Гнилий Ташлик», неподалік вул. Центральна, переслідуючи ціль незаконного вилову риби за допомогою сіткового знаряддя для лову типу «павук», який згідно акту перевірки знарядь лову від 15 квітня 2024 року являється забороненим, достовірно знаючи, що діє в період нересту, в порушення ст. 38 Закону України «Про тваринний світ», п. 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України» від 19.09.2022 № 700, наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області № 87 від 26.03.2024 року, умисно займався незаконним рибним добувним промислом, в результаті чого незаконно добуто рибу виду: «Карась» - 6 шт., «Окунь» - 35 шт., «Йорж» - 7 шт., «Плітка» - 50 шт., «Тюлька» - 2 кг. Таким чином, своїми незаконними діями внаслідок незаконного добування, або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу ОСОБА_1 , заподіяв рибному господарству істотну шкоду в період нересту, на загальну суму 198 815 грн. 00 коп., яку не відшкодував.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановленим судом фактам відповідають деліктні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Бюджетним кодексом України та законами України «Про тваринний світ», «;Про охорону навколишнього природного середовища», «;Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими у їх відповідності.

Положеннями абзаців 1,2 ст.13 Конституції України, ч.ч. 1-3 ст. 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

За змістом ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, крім іншого, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни, крім іншого, зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку, крім іншого, зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Відповідно до змісту пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 70 (далі Правила любительського і спортивного рибальства), крім іншого, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову як сітки та пастки усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Положеннями пп. 7 п. 2 розділу IІІ Правил любительського і спортивного рибальства передбачено, що рибалки зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

За змістомч.1ст.52-1Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються застосування монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову).

Згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, настає, крім іншого, в разі незаконного вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Положеннями ст. 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 37 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Аналогічні положення закріплено ст.3, 5 Закону України «Про тваринний світ», ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 29.09.2023 , яка діяла станом на 04.04.2024 року, затверджено такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, відповідно до яких збитки за незаконне добування одного екземпляра водних біоресурсів (незалежно від розміру та ваги).

Так, згідно розрахунку суми збитків, проведеного Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області № 105-9/589-24 від 15.04.2024 року, здійсненого відповідно до Постанови КМУ № 1042 від 29.09.2023 та Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених вказаною постановою Постановою КМУ, становить 198 815 грн. 00 коп.

Відповідачем по справі не надано доказів помилковості чи неправильності такого розрахунку, в зв`язку в чим даний розрахунок суми збитків суд визнає достовірним та правильним, приймаючи до уваги як належний та допустимий доказ, що відповідає вимогам ст.ст. 78-80 ЦПК України.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що внаслідок порушення 04 квітня 2024 року Мивканичем законодавства про охорону навколишнього середовища шляхом незаконного вилову водних біоресурсів, ним заподіяно шкоду на загальну суму 198 815 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з нього на загальних підставах.

З огляду на зазначене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався прокурор, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідно ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Таким чином, збитки заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища відшкодовуються шляхом перерахування на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №364/1080/16-ц.

Таким чином, збитки, завдані внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Тернівської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок, які в подальшому, у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, підлягають розподілу наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської обласної ради, 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету виконавчого комітету Тернівської сільської ради Черкаської області.

Також, при ухваленні рішення відповідно до приписів ст. 265 ЦПК України суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викиданого, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79-82, 89, 141, 191, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 63 Закону України Про тваринний світ , ст.ст.68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст.10, 20, 37 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , суд -

ухвалив:

Позов першого заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Сухомудренка Василя Володимировича в інтересах держави в особі Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави Україна в особі Тернівської сільської ради Черкаської області шкоду, заподіяну незаконним виловом водних живих біоресурсів в сумі 198 815 грн (сто дев`яносто вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень), перерахувавши їх за реквізитами: номер рахунку: 11А848999980333199331000023691, отримувач: ГУК у Черкаській області/ тг с.Тернівка, код класифікації доходів бюджету: 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерахуванням (30 %) - до спеціального фонду Державного бюджету України; (20 %) - до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської обласної ради; (50 %) - до спеціального фонду місцевого бюджету Тернівської сільської ради Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В. В. Волосовський