Ухвала

від 18.02.2025 по справі 755/13228/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13228/22

Провадження №: 2/755/2617/25

У Х В А Л А

"18" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

представника відповідача Кучерявого В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Марс-3» про протиправне позбавлення надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку.

В судове засідання позивач не з`явилась. До суду через канцелярію позивач подала клопотання про перенесення засідання посилаючись на те, що 18.02.025 року об 11-00 годині вона буде приймати участь у судовому засіданні по справі № 755/7968/18.

В судовому засіданні представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні клопотань позивача та просить суд залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою сторони позивача в судове засідання.

Суд, дослідивши заяву позивача, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.12.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.01.2023 року за клопотанням позивача суд здійснив перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 07.02.2023 року.

В судове засідання 07.02.2023 року позивач не з`явилася, подала до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання оскільки вона приймає участь у суді апеляційної інстанції. В судовому засіданні 07.02.2023 року був присутній представник позивача Константинов О.Г. та представник відповідача. В судовому засіданні представник позивача заявив, що він не ознайомлений з матеріалами справи та також просив відкласти судове засідання. Судове засідання відкладено на 02.03.2023 року.

В судове засідання 02.03.2023 року позивач не з`явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що перебуває у дуже хворобливому стані. Цією ж заявою повідомила, що відмовляється від адвоката Контантинова О.Г. Судове засідання відкладено на 03.04.2023 року.

В судове засідання 03.04.2023 року з`явилась позивач та новий представник позивача - адвокат Москаленко С.І., в судовому засіданні оголошено перерву до 18.04.2023 року.

В судових засіданнях 18.04.2023 року, 16.05.2023 року, 22.06.2023 року, 26.07.2023 року, 15.08.2023 року позивач та її представник були присутні. Ухвалою суду від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження.

В судове засідання 17.10.2023 року позивач не з`явилась. В судове засідання з`явився представник позивача - адвокат Москаленко С.І., від якого позивач відмовилась. 16.10.2023 року позивач надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою, повідомивши, що адвокату Москаленко С.І. не довіряє. Судове засідання відкладено на 15.11.2023 року.

В судове засідання 15.11.2023 року позивач з`явилась, оголошено перерву до 20.12.2023 року.

20.12.2023 року судове засідання не відбулося у зв`язку з технічним збоєм в роботі ВКЗ. Судове засідання призначено на 11.01.2024 року.

В судове засідання 11.01.2024 року позивач не з`явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Судове засідання відкладено на 14.02.2024 року.

В судове засідання 14.02.2024 року, 02.04.2024 року позивач з`явилась, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.05.2024 року.

В судові засідання 09.05.2024 року та 04.07.2024 року позивач з`явилась, проте заявила клопотання про відкладення судових засідань у зв`язку з поганим самопочуттям. В судовому засіданні оголошено перерву до 22.08.2024 року.

В судове засідання 22.08.2024 року позивач з`явилася, в судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2024 року.

В судове засідання 06.11.2024 року позивач не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою. Судове засідання відкладено на 18.12.2024 року.

В судове засідання 18.12.2024 року позивач з`явилася, в судовому засіданні за клопотанням позивача, яке вона обґрунтувала хворобливим станом, оголошено перерву до 22.01.2025 року.

В судове засідання 22.01.2025 року позивач не з`явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Судове засідання відкладено на 18.02.2025 року.

В судове засідання 18.02.2025 року позивач не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що вона приймає участь в іншому судовому засіданні.

Позивач взагалі не з`явилась в сім судових засідань, в два судових засідання позивач з`явилась, проте суд не вчинивши жодної дії за клопотанням позивача відклав судові засідання, в останні два підряд судових засідання позивача не з`явилась, що суд розцінює як виявлення неповаги до суду, зловживання процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Отже, підстави для ще одного відкладення судового розгляду відсутні, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням статі 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи на 22.01.2025 року та 18.02.2025 року, двічі поспіль не з`явилась, подавши клопотання про відкладення судового засідання, заяв про розгляду справи за відсутності позивача не подано.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання, не подала заяву про розгляд справи за її відсутності та її нез`явлення, з урахуванням категорії складнощі справи та її великого об`єму, перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку. А відтак, позивач не позбавлений доступу до правосуддя та має право повторно звернутись до суду в установленому законом порядку з таким же самим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Марс-3» про протиправне позбавлення надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право повторно звернутися до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 18.02.2025 року.

Суддя Н.О.Яровенко