Ухвала

від 17.02.2025 по справі 755/1560/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1560/25

Провадження №: 1-кп/755/709/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2025 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025101000000002 від 24 січня 2025 року, за підозрою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, освіта вища, адвоката, одруженого, маючого на утриманні двоє дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025101000000002 від 24 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Дане клопотання обгрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (код ЄДРПОУ 31517060) засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, є державним комерційним підприємством та відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України «Про природні монополії» є суб`єктом природної монополії з транспортування аміаку.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 599 від 20 квітня 2017 року Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» перейменовано у Державне підприємство «Укрхімтрансаміак».

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 138-п від 13 жовтня 2016 року виконання обов`язків директора Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (далі - УДП «Укрхімтрансаміак») з 14 жовтня 2016 року покладено на заступника директора з правових питань ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу УДП «Укрхімтрансаміак» від 20 жовтня 2016 року № 185 ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків директора УДП «Укрхімтрансаміак» з 20 жовтня 2016 року до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 30-п від 01 лютого 2017 року ОСОБА_4 увільнено від виконання обов`язків директора УДП «Укрхімтрансаміак».

Відповідно до статуту УДП «Укрхімтрансаміак» в редакції від 26 вересня 2014 року, затвердженого наказом Мінпромполітики України № 193 від 26 вересня 2014 року:

- пункт 1.1: УДП «Укрхімтрансаміак» створене наказом Державного комітету промислової політики України від 05 червня 2001 року № 233 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року № 571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак»;

- пункт 1.5: місцезнаходження підприємства визначено за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової (перейменована на вул. Євгена Сверстюка), буд. 15;

- пункт 2.2: підприємство діє на підставі цього статуту і відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших актів законодавства України;

- пункт 3.1: підприємство засноване з метою отримання прибутку за рахунок виробничої, підприємницької діяльності, експортно-імпортних операцій, здійснення послуг щодо транзиту аміаку через територію України трубопровідним транспортом, оптової торгівлі чи посередництві в торгівлі хімічною продукцією, паливом тощо та з метою створення єдиного цілісного промислового комплексу магістрального аміакопроводу для забезпечення ефективного функціонування системи транспортування аміаку, підвищення керованості структурними підрозділами, що належать до його сфери;

- пункт 3.2: підприємство здійснює транспортування аміаку російського та українського походження трубопровідним транспортом через територію України і проведення розрахунків з підприємствами, які беруть участь у його транспортуванні та транзиті;

- пункт 4.2: майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання;

- пункт 5.1: основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток;

- пункт 5.2: чистий прибуток підприємства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних ресурсів та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, внесення до бюджету, передбачених законодавством України податків та інших платежів. Частину чистого прибутку підприємство відраховує до Державного бюджету України. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання відповідно до статуту підприємства;

- пункт 5.4: у фінансовому плані затверджуються суми коштів (частина чистого прибутку), які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України;

- пункт 7.1: управління підприємством здійснює його керівник - директор та/або особа, якій керівником делеговані повноваження;

- пункт 7.2: Мінпромполітики України призначає на посаду та звільняє з посади директора підприємства відповідно до чинного законодавства України;

- пункт 7.3: директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Мінпромполітики України;

- пункт 7.6: директор діє від імені підприємства в межах, встановлених законодавством України, цим статутом та має право: представляти без довіреності підприємство в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, звертатися з відповідними заявами до судів згідно з повноваженнями сторін, передбаченими відповідними процесуальними кодексами України; розпоряджатися майном, коштами та іншими активами підприємства згідно з чинним законодавством України; делегувати повноваження за цим статутом визначеному ним заступнику; затверджувати структуру і штатний розпис підприємства, положення про його структурні підрозділи та посадові інструкції працівників; призначати та звільняти працівників підприємства; у межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх працівників підприємства; затверджувати правила, процедури та інші внутрішні документи підприємства, у тому числі щодо визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису; укладати договори, контракти та інші угоди, у тому числі зовнішньоекономічні, видавати доручення, довіреності; відкривати і закривати рахунки в банківських установах України; встановлювати і затверджувати перелік відомостей, що становлять службову і комерційну таємницю; вирішувати інші питання, віднесені законодавством України, Мінпромполітики України та цим статутом до його компетенції;

- пункт 7.7: при виконанні службових обов`язків директор зобов`язаний: суворо дотримуватись положень цього статуту; формувати та забезпечувати виконання фінансових планів; організувати фінансово-господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку; здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці відповідно до вимог чинного законодавства України; не використовувати в подальшому отримані при роботі на підприємстві відомості, що становлять комерційну таємницю, після звільнення з посади директора строком три роки;

- пункт 7.9: Мінпромполітики України не має права втручатися в оперативно- господарську діяльність підприємства.

Таким чином, ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а саме з 14 жовтня 2016 року по 01 лютого 2017 року, постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій УДП «Укрхімтрансаміак», тобто відповідно до частини третьої статті 18 КК України був службовою особою.

ОСОБА_4 усвідомлював покладену на нього відповідальність за сплату податків, зборів (обов`язкових платежів).

Перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора УДП «Укрхімтрансаміак», користуючись покладеними на нього обов`язками, як на службову особу підприємства, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, в період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, перебуваючи за юридичною адресою УДП «Укрхімтрансаміак»: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15, умисно ухилився від сплати частини чистого прибутку (доходу) за наступних обставин.

Відповідно до статті 67 Конституції України: «Кожний зобов`язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 35.1 статті 35 ПК України визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 35.2 статті 35 ПК України визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Для цілей цього Кодексу обов`язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги».

Також, пунктом 35.3 статті 35 ПК України встановлено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законом з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України). Податковий обов`язок виникає у платника податку за кожним податком і збором (пункт 36.2 статті 36 ПК України). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 ПК України виконання податкового обов?язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Також, відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов?язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 ПК України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов?язку. визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов?язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 38.2 статті 38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

При цьому відповідно до пункту 38.3 статті 38 ПК України спосіб, порядок та строки виконання податкового обов?язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до чинної у 2016 році редакції пункту 49.19 статті 49 ПК України встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Пунктом 49.18 статті 49 чинної у 2016 році редакції ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- підпункт 49.18.1: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- підпункт 49.18.2: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- підпункт 49.18.3: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Згідно з частиною третьою статті 73 ГК України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Частиною другою статті 73 ГК України визначено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Статтею 75 ГК України визначено, що державне комерційне підприємство (крім банків) зобов`язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, а також складати і виконувати річний фінансовий план, інвестиційні плани на рік

та на середньострокову перспективу (три - п`ять років) відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.

Відповідно до частини дев?ятої статті 75 ГК України розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до частини десятої статті 75 ГК України у складі фінансового плану затверджується прогнозований фінансовий результат, включаючи прогнозований розрахунок частини чистого прибутку (доходу), а також прогнозовані суми податків і зборів, що підлягають сплаті до державного бюджету, що визначаються на основі прогнозованого рівня прибутку з урахуванням оцінювання ризиків діяльності державного комерційного підприємства та листа очікувань власника.

Пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями визначено постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23 лютого 2011 року «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» (далі - постанова КМУ від 23 лютого 2011 року № 138 та Порядок), який розроблено відповідно до статті 29 БК України.

Відповідно до пункту 1 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (пункт 2 зазначеного Порядку).

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3 зазначеного Порядку).

Відповідно до пункту 4 Порядку сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 ПК України критерієм збору (обов`язкового платежу) є умова отримання його платником спеціальної вигоди, яка виражається у тому, що УДП «Укрхімтрансаміак» засноване на державній власності (наказ Державного комітету промислової політики України від 05 червня 2001 року № 233 та постанова КМУ від 22 травня 2001 року № 571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак») та відповідно до вимог Закону України «Про природні монополії» є суб`єктом природної монополії з транспортування аміаку.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм БК України, ПК України, постанови КМУ № 138 від 23 лютого 2011 року нарахування та сплата частини чистого прибутку (доходу) є нарахуванням та сплатою обов`язкового платежу.

ОСОБА_4 , обіймаючи посаду в.о. директора УДП «Укрхімтарнсаміак», усвідомлював покладену на нього відповідальність та обов`язок щодо сплати зборів (обов`язкових платежів), у тому числі «Частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» за звітний період три квартали 2016 року у строк до 19 листопада 2016 року, достовірно розумів розміри прибутку УДП «Укрхімтрансаміак», отриманого з 14 жовтня 2016 року по 01 лютого 2017 року, ухилився від його сплати за наступних обставин.

УДП «Укрхімтарнсаміак» 03 листопада 2016 року подано до Офісу великих платників податків ДФС, за електронним підписом виконуючого обов`язки директора підприємства ОСОБА_4 декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2016 року за наростаючим підсумком та «Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», в якому підприємством самостійно задекларовано суму частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету за ІІІ квартали 2016 року в розмірі 140 211 750 гривень.

Так, ОСОБА_4 достовірно знав про розмір суми задекларованих показників частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за ІІІ квартали 2016 року в сумі 140 211 750 гривень, розумів свій обов`язок, щодо сплати відповідних сум.

Розпоряджаючись наявними активами підприємства, мав на розрахункових рахунках УДП «Укрхімтрансаміак» суму коштів, достатню для сплати поточного платежу та суми заборгованості, а саме, за період з 03 листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року на різні банківські рахунки підприємства надійшло понад 203 045 599 гривень.

ОСОБА_4 , з метою реалізації свого умислу, своєчасно не перерахував до Державного бюджету України суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в розмірі 68 832 750 гривень, а саме: за підсумками трьох кварталів 2016 року, з терміном сплати до 19 листопада 2016 року, в результаті чого ухилився від сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 68 832 750 гривень, що більш ніж в 7000 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно примітки до статті 212 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в умисному ухиленні від сплати збору (обов`язкового платежу), що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства державної форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження та до притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, сума в 68 832 750 гривень не сплаченого збору (обов`язкового платежу), сплачена до Державного бюджету України, чим погашено збитки у повному обсязі.

Фінансові санкції та пеня до ОСОБА_4 та ДП «Укрхімтрансаміак» не застосовувались.

24 січня 2025 року ОСОБА_4 звернувся до органу досудового розслідування із заявою про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з повним відшкодуванням завданих державі збитків, на підставі частини четвертої статті 212 КК України.

На виконання вимог статті 285 КПК України ОСОБА_4 роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи те, що до притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності збір (обов`язковий платіж), що входить в систему оподаткування,сплачено у повному обсязі, а діяння, передбачене частиною третьою статті 212 КК України втратило суспільну небезпечність, прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.

Судом роз`яснено ОСОБА_4 , що закриття провадження на підставі частини четвертої статті 212 КК України КК України не є реабілітуючою підставою.

Підозрюваний ОСОБА_4 подане прокурором клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов такого.

У відповідності до пункту 2 частини третьої статті314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з частиною четвертою статті 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12 суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК України передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов`язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

У відповідності до частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України - умисному ухиленні від сплати збору (обов`язкового платежу), що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства державної форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

УДП «Укрхімтрансаміак» сплачено до Державного бюджету України суму збору (обов`язкового платежу), що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, у розмірі 68 832 750 гривень, що підтверджується витягами із рахунку № НОМЕР_1 УДП «Укрхімтрансаміак» в ПАТ «Марфін Банк» та відомостями інтегрованої картки УДП «Укрїімтрансаміак» платника частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_4 до моменту притягнення його до кримінальної відповідальності, у відповідності до положень частини четвертої статті 212 КК України, відшкодував завдані державі збитки, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої статті 212 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025101000000002 від 24 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, закрити.

Даних щодо наявності у кримінальному провадженні заходів забезпечення, а також наявності речових доказів та процесуальних витрат, прокурором не надано.

Керуючись статтями 44, 212 КК України, статтями 284, 285-288, 314, 372, 395 КПК України, суд, -

П О С Т АН О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, - звільнити від кримінальної відповідальності, на підставі частини четвертої статті 212 КК України у зв?язку з відшкодуванням завданих державі збитків.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72025101000000002 від 24 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, - закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1