Рішення

від 18.02.2025 по справі 755/7278/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7278/24

Провадження №: 2/755/2439/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» (далі - ОСББ «Ентузіастів 31/1») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2022 року у розмірі 21 701,09 грн, з яких: заборгованість за щомісячними внесками на управління багатоквартирним будинком та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - 10 418,71 грн, заборгованість за внесками в фонд капітального ремонту - 2 567,61 грн, заборгованість за внесками у фонд - 3 585,92 грн, а також втрати від інфляції у розмірі 3927,68 грн та 3 % річних у розмірі 1 201,18 грн, визначити порядок виконання рішення з урахуванням норм частин другої, десятої статті 625 ЦК України, а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 371,12 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 01 січня 2020 року по 27 червня

2022 року відповідачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира за адресою:

АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ «Ентузіастів 31/1» створено співвласниками вищевказаного багатоквартирного будинку виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції цього будинку та утримання прибудинкової території, через свої статутні органи. Рішенням установчих зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1», яке оформлене протоколом установчих зборів від 20 листопада

2019 року, затверджено щомісячні внески кожного співвласника житлового та нежитлового приміщення ОСББ в розрахунку за один квадратний метр загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, зокрема, внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території становить 6,00 грн за один квадратний метр; внесок у фонд капітального ремонту у розмірі 1,00 грн. Також, рішенням загальних зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1», яке оформлене протоколом загальних зборів від 10 жовтня 2021 року, затверджено щомісячні внески кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень ОСББ в розрахунку за один квадратний метр загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, зокрема, внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території, введений в дію з 01 січня 2021 року, становить 9,50 грн; внесок у фонд капітального ремонту встановлено - 3,20 грн (введений в дію з 01 квітня 2021 року), внесок у резервний фонд будинку у розмірі 6,00 грн, що нараховується на загальну площу приміщень співвласників, як понад три місяці прострочили оплату внесків на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території, починаючи з четвертого місяця прострочення.

Відповідач зобов`язання з оплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внесків до фонду капітального ремонту, внесків у резервний фонд не виконує, у зв`язку з чим за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2022 року утворилась заборгованість у розмірі

21 701,09 грн.

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання, вважає, що на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3 927,68 грн та 3 % річних у розмірі 1 201,18 грн.

Також, просить встановити у рішенні порядок його виконання в частині нарахування

3 % річних та індексу інфляції відповідно до норм статті 265 ЦПК України, тобто до моменту його виконання.

У зв`язку з викладеним просить позовні вимоги задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

30 квітня 2024 року представником позивача ОСББ «Ентузіастів 31/1» - адвокатом Золотопуп С.В., через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, до якого прикріплено додатки до позовної заяви.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

04 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жменяк Ю.Ю., особисто ознайомився з матеріалами справи № 755/7278/24 та отримав копію ухвали про відкриття провадження від 08 травня 2024 року, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи.

25 липня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Жменяка Ю.Ю., до суду надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважає необґрунтованим, не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню. В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви з додатками у порядку, передбаченому абзацом 2 частини першої статті 77 ЦПК України з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, тому надані позивачем копії документів, не відповідають вимогам до доказів. Частина заявленої суми заборгованості відповідача не підлягає стягненню у зв`язку із пропуском строку позовної давності, позов пред`явлено 08 травня 2024 року, тому всі вимоги, що передують даті - 08 травня 2021 року не підлягають задоволенню. На підтвердження фактичного надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивачем не долучено первинних документів бухгалтерського обліку, актів виконаних робіт, доказів оплати певних послуг. При цьому, будинок прибудинкової території не має, у матеріалах справи відсутні докази перебування в ОСББ на праві власності чи оренди земельної ділянки, які б підлягала обслуговуванню. Також позивачем не конкретизовано та не обґрунтовано вимогу про стягнення заборгованості за внесками в резервний фонд, у рішенні про затвердження розміру внеску не визначено порядок нарахування суми такого внеску. При цьому, такий внесок є неустойкою за невиконання грошового зобов`язання, а тому підстав для його стягнення у період з 12 березня

2020 року по 01 липня 2023 року у зв`язку із дією карантину на території України, немає.

На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.

27 липня 2024 року представником позивача ОСББ «Ентузіастів 31/1» - адвокатом

Золотопуп С.В., через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що з доводами відзиву не погоджується. До відносин, що виникають між співвласниками багатоквартирного будинку та ОСББ, не підлягають застосуванню положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за внесками на управління будинком та утримання будинку та його прибудинкової території, внесками до фонду капітального ремонту та резервного фонду. Долучені до матеріалів справи копії договорів відображають фактичне виконання позивачем своїх статутних обов`язків, а не факт надавання таких послуг відповідачеві. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,69 га з кадастровим № 8000000000:63:082:0009. Закон не пов`язує обов`язку здійснювати утримання прибудинкової території з фактом державної реєстрації права на неї. Водночас, не зазначення у прохальній частині позовної заяви повного найменування внеску, за яким нараховано заборгованість, не є перешкодою для правильного вирішення спору. Нарахування внеску у резервний фонд за своєю суттю не відповідає ознакам неустойки у розумінні статті 549 ЦК України, рішення про затвердження внеску до резервного фонду відповідач не оскаржувала, таке рішення недійсним у встановленому законом порядку не визнане. Нараховані позивачем втрати від інфляції та 3 % річних мають компенсаційний характер, тому не є неустойкою у розумінні законодавства, підстави для звільнення від їх сплати, передбачені у зв`язку із введенням на території України карантину та воєнного стану, застосуванню не підлягають. При цьому, відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості.

Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

05 серпня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жменяк Ю.Ю., подав через систему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив. Зазначив, що у пункті 7 рішення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 10 жовтня 2020 року відсутня вказівка про нарахування 6,00 грн за метр квадратний належної площі, так само не зазначено про щомісячне нарахування такого внеску. При цьому, встановлення такого внеску тільки для окремих співвласників, які не виконують грошові зобов`язання перед ОСББ, не є внеском на утримання будинку у розумінні статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Встановлення такого нарахування відповідає ознакам неустойки.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідно інформації КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 21 серпня 2017 року № 062/14-10025 (И-2017), згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» в будинку АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 .

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 квітня 2024 року № 374240939, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , дата та час державної реєстрації - 27 червня 2022 року.

Таким чином, ОСОБА_3 до 26 червня 2022 року була власником квартири АДРЕСА_1 .

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

У пункті 5 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із положеннями статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 9 листопада 2017 року

№ 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року

№ 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», частини другої статті 7 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2189-VIII ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (стаття 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Водночас, частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною третьою статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За правилами статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Отже, відповідно до положень частини першої статті 17, статті 20, частин шостої, сьомої, восьмої статті 22, частини четвертої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку та їх відповідальність викладені у статтях 7, 8 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед яких забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним належить до повноважень зборів співвласників, а також прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, в т. ч. відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом статті 11 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною другою статті 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно положень статей 66, 67, 162 ЖК Української РСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Судом встановлено, що на підставі Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , від

20 листопада 2019 року було прийнято рішення про створення ОСББ «Ентузіастів 31/1».

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» діє на підставі Статуту, який затверджено Установчими зборами ОСББ «Ентузіастів 31/1» (протокол від 20 листопада 2019 року).

Згідно Статуту ОСББ «Ентузіастів 31/1», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням:

АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»

Метою створення даного об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання і використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

При цьому, згідно, пункту 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Поряд із цим за змістом пункту 8 Розділу ІІІ Статуту ОСББ Рішення загальних зборів, в тому числі рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Як вбачається з протоколу установчих зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1» від 20 листопада

2019 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 117 осіб, яким належить квартири та нежитлові приміщення в будинку загальною площею 5 161,78 кв. м; у зборах взяли участь співвласники всього в кількості 68 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення в будинку загальною площею 2 996,65 кв. м.

Установчими зборами ОСББ «Ентузіастів 31/1» від 20 листопада 2019 року було прийнято рішення щодо затвердження кошторису ОСББ, затвердження переліку, розмірів і порядку сплати внесків і платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень.

Зокрема, рішенням ОСББ «Ентузіастів 31/1» від 20 листопада 2019 затверджено кошторис ОСББ «Ентузіастів 31/1» на 2020 рік, який складається із внесків співвласників і надходжень від здійснення статутної діяльності. Затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим з 01 листопада

2020 року:

1)внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,00 грн;

2)внесок у «Фонд капітального ремонту» у розмірі 1,00 грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1» від 10 жовтня 2020 року, прийнято рішення про затвердження кошторису ОСББ на 2021 рік, який складається з внесків на управління багатоквартирним будинком, утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку, який підлягає оплаті з 01 листопада 2020 року.

Вказаним рішенням Загальних зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1» затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим з 01 листопада 2020 року:

1)внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9,50 грн;

2)внесок у фонд капітального ремонту у розмірі 3,20 грн.

Також, рішенням Загальних зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1» затверджено розмір обов`язкового внеску в «Резервний фонд будинку», кошти якого передбачені для забезпечення невідкладних витрат на незапланований ремонт будинку, усунення аварій та їх наслідків, оплату судових витрат та неустойок, оплату ремонтів (заміни) технічного обладнання та на інші витрати і заходи, які не були і не могли бути передбачені при затвердженні кошторису, викликані непередбачуваними обставинами (наприклад стихійним лихом, тощо) у розмірі 6,00 грн, що нараховуються на загальну площу приміщень співвласникам, які понад три місяці прострочили оплату в ОСББ «Ентузіастів 31/1» внесків на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території, починаючи з четвертого місяця прострочення за весь період прострочення.

З протоколу засідання правління ОСББ «Ентузіастів 31/1» від 30 жовтня 2020 року

№ 7 встановлено, що правлінням ОСББ «Ентузіастів 31/1» вирішено увести в дію рішення загальних зборів ОСББ «Ентузіастів 31/1», проведених 10 жовтня 2020 року, щодо визначення порядку оплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників в наступному порядку: обов`язкові щомісячні внески кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень в розрахунку на один квадратний метр загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим:

1)внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9,50 грн - увести в дію з 01 січня 2021 року;

2)внесок у фонд капітального ремонту у розмірі 3,20 грн - увести в дію з 01 квітня 2021 року.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що співвласник зобов`язаний, в тому числі : виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення ОСББ є обов`язковим до виконання.

Як уже зазначалося раніше, за змістом статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до наданої позивачем Довідки про заборгованість за управління будинком від

24 квітня 2024 року за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2022 року (до березня 2024 року розмір заборгованості не змінено) заборгованість ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 16 572,24 грн грн, з яких: сума заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком - 10 418,71 грн, сума заборгованості за внесками в ремонтний фонд - 2 567,61 грн, сума заборгованості за внесками в резервний фонд - 3 585,92 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2022 року (до березня 2024 року розмір заборгованості не змінено) має заборгованість перед позивачем - ОСББ «Ентузіастів 31/1» по сплаті щомісячних внесків за послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 16 572,24 грн, з яких: сума заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком - 10 418,71 грн, сума заборгованості за внесками в ремонтний фонд - 2 567,61 грн, сума заборгованості за внесками в резервний фонд - 3 585,92 грн.

Положення про щомісячне нарахування відповідних внесків пропорційно від належної площі житлових приміщень (часток) закріплено положеннями статті Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» та положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності відповідачу, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками та розрахунками. ОСОБА_1 не спростовано факту належності їй на праві власності вказаної квартири у період виникнення заборгованості, не надано доказів виконання зобов`язання з оплати відповідних внесків, власного розрахунку заборгованості також не надано.

Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів визнання протоколів та рішень Загальних зборів чи Правління ОСББ «Ентузіастів 31/1» про встановлення розміру внесків на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території, розміру внесків до ремонтного фонду та розміру внесків до резервного фонду недійсними.

Також суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про ненадання ОСББ «Ентузіастів 31/1» послуг з утримання будинку та прибудинкової території у спірний період, або надання відповідних послуг неналежної якості.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивачем доведено належними доказами наявність боргових зобов`язань відповідача по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внесків до ремонтного фонду та внесків до резервного фонду, встановлених рішенням та протоколами органів управління ОСББ «Ентузіастів 31/1». Відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від обов`язку сплатити відповідних внесків, чи для зменшення їх розміру, чи факту більшої оплати вказаних внесків, і не спростував розмір наявної заборгованості. Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідача - споживача послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами (внесками), а відповідач, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов`язання, допустила прострочення в оплаті, - зобов`язана сплатити позивачу за надані ним послуги.

Стосовно нарахування втрат від інфляції та 3 % річних на суму заборгованості суд зазначає таке.

Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Згідно аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання щодо сплати комунальних послуг підлягають стягненню також інфляційні втрати та три проценти річних за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

В постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 922/175/18 формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому

3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні статті 549 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» заборонено нараховувати та стягувати саме неустойку (штраф, пеню), при цьому жодної заборони нараховувати та стягувати компенсаційні втрати вказаним Законом не передбачено.

Отже, положення статті 549 ЦК України (штраф, пеня) та статті 625 ЦК України (3 % річних, інфляційні втрати) є різними за своєю правовою природною.

Суд також враховує, що 05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 пункту 1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року

№ 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначено, що місто Київ входило до вказаного переліку лише в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року.

Тобто, позивач мав право на нарахування інфляційної складової та 3 % річних на суму заборгованості з моменту її виникнення по 23 лютого 2022 року (включно) та з 01 травня 2022 року.

Відповідно до наданих ОСББ «Ентузіастів 31/1» розрахунків заборгованості, заборгованість по 3 % річних та інфляційній складовій була нарахована по лютий 2022 року та з травня 2022 року, що не суперечить положенням, викладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206.

Таким чином, вимога позивача про стягненню з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних також підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про пропуск строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до положень статей 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від

22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі

№ 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений

12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Окрім того, згідно пунктом 19 Розділу «Прикінцеві положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті

106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє станом на дату ухвалення рішення.

Разом із тим, внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня

2020 року № 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Продовжено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 квітня 2023 року. Також продовжено на всій території України карантин до 30 квітня 2023 року.

Враховуючи вище викладене, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину та строк воєнного, надзвичайного стану.

Суд вважає, що з урахуванням продовження строку позовної давності, та того, що карантин був введений 12 березня 2020 року, строк позовної давності необхідно відраховувати саме з цієї дати.

Тобто, позивачем заявлено вимоги в межах строку позовної давності.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про неможливість копій документів, наданих позивачем, оскільки в матеріалах справи наявні докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачеві, зокрема, опис вкладення поштового відправлення від 25 квітня 2024 року

№ 0503852268494 та поштова накладна від 25 квітня 2024 року № 0503852268494. Вказане свідчить про дотримання позивачем вимог статті 177 ЦПК України, з урахуванням положень статті 43 та частини дев`ятої статті 83 ЦПК України.

Стосовно вимоги позивача про Стосовно вимоги про встановлення поряду виконання рішення суду, відповідно до якого нарахування 3 % річних та індексу інфляції здійснювати до моменту виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Статтею 265 ЦПК України урегульовано зміст рішення суду, у відповідності до частини десятої якої, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Із аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

При цьому, вказана стаття є нормою процесуального права, оскільки розміщена в процесуальному законі і до того ж не містить імперативного характеру. У відповідних нормах матеріального права таке положення не зафіксоване, а тому у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування процентів до моменту виконання судового рішення.

Отже, конструкція вказаної норми надає змогу суду зазначити нарахування відповідних відсотків, а не обов`язок.

Враховуючи що з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено військовий стан, тривалий час на території України діяла заборона нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків на заборгованість за житлово-комунальні послуги, беручи до уваги те, що військові дії на території України безпосередньо впливають на платоспроможність кожного громадянина України, суд не вбачає підстав встановлювати у рішенні суду нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду, враховуючи також особу відповідача, яка є особою похилого віку (77 років) та відносяться до малозахищеної верстви населення, в той же час позивач не позбавлений права звернутись в майбутньому до суду з позовом до такої особи про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків внаслідок невиконання рішення суду.

Крім того, суд вважає, що рішення суду має бути чітким та зрозумілим для його виконання. Нарахування пені та інфляційних втрат має мінливий характер і залежить від кількості днів прострочення зобов`язання, а тому при ухваленні рішення неможливо визначити розмір пені та інфляційних нарахувань, що підлягають сплаті в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні даної вимоги.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСББ «Ентузіастів 31/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим, однак підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі

№ 814/698/16.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано: довіреність у порядку передоручення від 28 грудня 2023 року, сформовано за допомогою засобів системи «Електронний суд» ЄСІТС, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від

26 березня 2019 року серії ПТ № 2653, договір про надання правничої допомоги від 08 квітня 2024 року № 08/04/2024-1, укладений між Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» та ОСББ «Ентузіастів 31/1», Акт приймання-передачі наданих послуг від 08 квітня 2024 року на загальну суму 5 371,12 грн та платіжну інструкцію від 08 квітня 2024 року № 361 на суму 5 371,12 грн з призначенням платежу - «оплата наданих згідно з Договором про надання правничої допомоги № 08/04/2024-1 від 08.04.2024 р. послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2024р.».

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу на загальну суму 5 371,12 ГРН, отже, з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі - 5 371,12 грн

В порядку статі 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 256-257, 319, 322, 625 ЦК України, статтями

1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 10, 12, 13, 17, 20, 22, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 7, 8, 11 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статтями 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» заборгованість за щомісячними внесками на управління багатоквартирним будинком та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 10 418,71 грн, заборгованість за внесками в фонд капітального ремонту у розмірі 2 567,61 грн, заборгованість за внесками у резервний фонд розмірі 3 585,92 грн на загальну суму 16 572,24 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 24 копійки), а також втрати від інфляції у розмірі 3 927,68 грн та 3 % річних у розмірі 1 201,18 грн, що разом складає 21 701,10 грн (двадцять одну тисячу сімсот одну гривню

10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 371,12 грн (п`ять тисяч триста сімдесят одна гривня 12 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів 31/1», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43362872, адреса місцезнаходження:

вул. Ентузіастів, буд. 31/1, м. Київ, 02147.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 18 лютого 2025 року.

Суддя О.О. Хромова