Рішення

від 10.02.2025 по справі 759/18259/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18259/24

пр. № 2/759/749/25

10 лютого 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Діловий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у вересні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з ОСОБА_1 основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5873 грн 89 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1285 грн 37 коп. та 3 % річних у розмірі 318 грн 33 коп., а також судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 18.11.1988 ПрАТ «АТЕК» було видано ордер на право зайняття житлового приміщення в сімейному гуртожитку для тимчасового проживання № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на право отримання кімнати № НОМЕР_2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасового проживання сім`ї, що складалася з дружини наймача ОСОБА_2 та дочки наймача ОСОБА_3 . Відповідач разом з сім`єю у вказаній кімнаті проживали з моменту отримання ордеру та продовжують проживати по теперішній час. До 30.04.2024 обслуговування гуртожитку здійснювалось позивачем, 01.05.2024 року позивач припинив надання послуг мешканцям гуртожитку, у зв`язку зі зміною власника нерухомого майна та управителя гуртожитку. Укладення окремих договорів найму відповідач не здійснював, проте належну оплату комунальних послуг здійснював до березня 2022. Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті відповідача за період з 10.03.2022 по 23.08.2024 складає 7477 грн 59 коп., з яких: 5873 грн 89 коп. - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги; 1285 грн 37 коп. - інфляційні збитки; 318 грн 33 коп. - 3 % річних.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 визначено головуючого - суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 63-64).

Ухвалою судді від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с. 66).

12.09.2024 ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 70-71).

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. Відзив на позовну заяву до суду не направив, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до частин 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що відповідно 18.11.1988 ПрАТ «АТЕК» було видано ордер на право зайняття житлового приміщення в сімейному гуртожитку для тимчасового проживання № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на право отримання кімнати № НОМЕР_2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасового проживання сім`ї, що складалася з дружини наймача ОСОБА_2 та дочки наймача ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПрАТ «АТЕК» (до зміни назви - ЗАТ «АТЕК») до 11.12.2023 було власником гуртожитку у будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 25-30).

07.04.2003 між ПрАТ «АТЕК» та ТОВ «Компанія Діловий Центр» укладеного договір №207 про виконання робіт по обслуговуванню об`єктів АТЕК за умовами якого власник доручив, а виконавець взяв на себе обов`язки по обслуговуванню та утриманню будівель, що перебувають на балансі власника, у тому числі гуртожитку у будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 32-33).

Згідно умов договору ТОВ «Компанія Діловий Центр» набуло обсяг прав та обов`язків щодо укладання договорів з підприємствами - постачальниками комунальних послуг, утримання будівлі, технічних споряджень, комунікацій в належному стані, укладення договорів оренди приміщень з підприємствами та фізичними особами з метою отримання прибутку.

Порядок надання житлової площі у гуртожитку, проживання, сплата наданих послуг мешканцями гуртожитку регламентується Положенням про гуртожиток ЗАТ «АТЕК» по вул. Чистяківський 4 у м. Києві, укладеного на підставі Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 №208, погодженого Директором ЗАТ «АТЕК», затвердженого генеральним директором ТОВ «КДЦ» 02.09.2005 (а.с. 34-36).

На виконання зобов`язаньза договором перед власником майна ТОВ «Компанія Діловий Центр» було укладено перелік договорів з постачальниками комунальних послуг, а саме укладено:

Договір №1710071 від 18.09.2018 між ТОВ «Компанія діловий центр» та КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (а.с. 40-41).

Договір №08030023 від 01.11.2021 між ТОВ «Компанія діловий центр» та КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (а.с. 42-46).

??Договір на послуги водопостачання та водовідведення №00540/5-08 від 24.04.2002 між ТОВ «Компанія діловий центр» та ВАТ «АК «Водоканал» (а.с. 47-48).

??Договір на користування електричною енергією №3211980 від 23.05.2002 між ТОВ «Компанія Діловий Центр» та РВЕ «Південне» (а.с. 49).

??Додаткова угода до договору №3211980 про постачання електроенергії від 20.05.2016 між ТОВ «Компанія Діловий Центр» та ПАТ «Київенерго» (ТОВ «Київські енергетичні послуги») (а.с. 50).

??Договір №08-2236 від 01.01.2023 між ТОВ «Компанія діловий центр» та КП «Профдезінфекція» виконавчого органу Київради (а.с. 52).

??Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №58 від 01.07.2018 між ТОВ «Компанія діловий центр» та ТОВ «Укр-еко-сервіс» (а.с. 53).

??Додаткова угода №1 до договору на постачання природного газу Балансоутримувачу від 01.05.2019 між ТОВ «Компанія діловий центр» та ДП «КиївГазЕнерджи» (а.с. 51).

??Договір про надання послуг №184 від 02.01.2009 між ТОВ «Компанія Діловий Центр» та КП ГІОЦ (а.с. 54).

??Договір про надання послуг №220101-256 між ТОВ «Компанія Діловий Центр» та ТОВ «ГЕРЦ» (а.с. 55-58).

??Договір №ІТСС-000752 інформаційно-технологічного супроводу від 06.03.2017 між ТОВ «Компанія Діловий Центр» та ТОВ «Еккаунт Сервіс» (а.с. 59-60).

Згідно листа №107-1663 Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.03.2024 до визначення управителем гуртожитку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» з метою недопущення припинення постачання до гуртожитку житлово-комунальних послуг, надавачем таких послуг до 30.04.2024 визначено ТОВ «Компанія Діловий Центр» (а.с. 31).

Згідно довідки про нарахування та сплату комунальних послуг по особовому рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 01.02.2022 по 23.08.2024 за адресою АДРЕСА_2 , існує заборгованість у розмірі 5873 грн 89 коп. (а.с. 15, 16-20).

Відповідно до розрахунку суми інфляційних витрат, 3% річних на борги за комунальні послуги за адресою АДРЕСА_2 за період з 31.03.2022 по 30.07.2024 інфляційні витрати становлять 1285 грн 37 коп. та 3 % річних становлять 318 грн 33 коп. (а.с. 14).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтею 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюються з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу положень ст.ст. 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного суду у справі №712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020, в якій висловлена правова позиція, відповідно до якої: «Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.» (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №753/1391/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, від 21.11.2019 у справі №464/5927/15, постанові від 22.01.2020 у справі №201/9729/18.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також суд зазначає, що суд позбавлений права збирати докази за власної ініціативи, а лише наділений правом здійснити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає принципу диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.

Матеріали справи не містять доказів про надходження до позивача від відповідача будь-яких претензій щодо наданих послуг.

Відповідачами всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт надання житлово-комунальних послуг та наявність зобов`язань у відповіда, як споживача відповідних послуг по сплаті їх вартості перед позивачем, який у свою чергу не довів протилежного.

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З позовної заяви вбачається, що ТОВ «Компанія Діловий Центр» є виконавцем функцій зі своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів будинку. Матеріали справи не містять доказів про відмову відповідача від користування житлово-комунальними послугами наданими позивачем, також скарг відповідача щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 31.03.2022 по 30.07.2024 у розмірі 1285 грн 37 коп., 3% річних за період з 31.03.2022 по 30.07.2024 у розмірі 318 грн 33 коп. відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Дана постанова застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року №1405 внесено зміни до вищевказаної постанови та пункт 1 викладено в новій редакції, згідно якого до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 р. № 285).Слід зазначити, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача три відсотки річних, інфляційні втрати, що утворилися за період часу з 10.03.2022 по 30.07.2024, тобто до та після прийняття вищевказаної постанови від 29.12.2023.

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Таким чином, нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позовних вимог за період з 30.12.2023 по 30.07.2024 включно.

Підстави для стягнення на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних у період з 10.03.2022 по 29.12.2023 відсутні, у зв`язку з дією відповідної заборони нарахування та стягнення відповідних сум постановою КМУ від 05.03.2022 №206 у редакції, що діяла по 29.12.2023.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

За період з 30.12.2023 по 30.07.2024 розмір 3% річних становить 112 грн 83 коп.

Розрахунок інфляційних здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За період з 30.12.2023 по 30.07.2024 розмір інфляційних втрат становить 456 грн 03 коп.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 6442 грн 75 коп., з яких заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5873 грн 89 коп., інфляційні нарахування у розмірі 456 грн 03 коп. та 3 % річних у розмірі 112 грн 83 коп.

V. Розподіл судових витрат

відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 6442 грн 75 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 2608 грн 94 коп. (6442,75 х 100% : 7477,59 = 86,16% х 3028).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2608 грн 94 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 156, 162, 179 ЖК України, ст. 7, 9, 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 903 ЦК України, ст.ст. 13, 130, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Діловий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Діловий Центр» (ЄДРПОУ 31403412) основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 6442 (шість тисяч чотириста сорок дві) грн 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Діловий Центр» (ЄДРПОУ 31403412) судовий збір у розмірі 2608 (дві тисячі шістсот вісім) грн 94 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ул`яновська