Ухвала

від 18.02.2025 по справі 336/11893/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/11893/24

Провадження №: 2-о/336/91/2025

УХВАЛА

іменем України

18 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Петренко Л.В., присяжних Босак Т.П., Дзюби О.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу ЄУН 336/11893/24 за заявою ОСОБА_1 , особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя,

про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

за участі:

заявника - ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Васильєвої О.В.

представника особи, щодо якої розглядається справа - адвоката Колеснікової Т.А.

представника органу опіки та піклування - Оніщенко Л.А.

встановив:

29 листопада 2024 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя звернувся представник заявника адвокат Васильєва О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною фізичною особою та встановити над ним опіку.

Ухвалою від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні при підготовці справи для розгляду по суті, судом було встановлено, що заявник ОСОБА_1 не являється близьким родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не являється членом його сім`ї.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є другом ОСОБА_2 , допомагає йому є отримувачем щомісячної грошової допомоги.

На обговорення учасників судового розгляду, судом було поставлено питання про залишення вказаної вище заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Представник заявника - адвокат Васильєва О.В. заперечувала проти залишення заяви без розгляду, вважає, що ОСОБА_1 є особою, яка може звертатись до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Представник Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя - Оніщенко Л.А. вказала, що заявниками у даній категорії справ згідно ст. 296 ЦПК України є близькі родичі або органи опіки та піклування. ОСОБА_1 не є близьким родичем, у нього відсутнє рішення суду щодо встановлення факту проживання однією сім`єю, а тому не може звертатись до суду з такою заявою. Крім того, органом опіки та піклування було з`ясовано, що у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 .

Представник ОСОБА_2 адвокат Колеснікова Т.А. в судовому засіданні підтримала позицію заявника та вважає, що останній може подавати заяву про визнання особи недієздатною та признання опіки.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Частиною 3 ст. 296 ЦПК України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

За нормами СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ст. 3 СК України).

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб - подружжя, батьки, дитини, батьки і діти, інші члени сім`ї та родичі, сімейні відносини між якими регулюються СК України.

Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

ОСОБА_1 не є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 .

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11 червня 2019 року у справі № 130/2391/18 (провадження №61-1307св19).

В матеріалах справи відсутнє рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю. Проживання одиноких осіб за однією адресою не породжує сімейних відносин.

Отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не підтверджує факту сімейних відносин.

Що стосується тлумачення поняття «близькі родичі», то виходячи з вимог ЦК України, СК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Посилання ОСОБА_1 на наявність сімейних стосунків є необґрунтованим.

Отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не підтверджує факту сімейних відносин та родинних стосунків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є другом ОСОБА_2 , допомагає йому.

Першочерговим питанням суду є встановлення наявності правосуб`єктності заявника у цій категорій справ окремого провадження, встановлення чи відноситься заявник до певної групи осіб, які мають права та обов`язки заявників у таких категоріях справ, і залежно від цього вирішення по суті заяви про визнання особи недієздатною. Проте ОСОБА_1 не має процесуальної правосуб`єктності заявника у цій справі, а тому суд не розглядає заяву про визнання особи недієздатною по суті та відповідно не вирішує інші клопотання.

Оскільки заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним подана особою, яка не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження, суд не має права приймати їх до провадження, розглядати та вирішувати по суті.

Крім того, органом опіки та піклування було з`ясовано, що у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 .

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 з огляду на вимоги ст. ст. 3, 9 СК України, положення ЦК України не є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , а тому не має права звертатися до суду з заявою про визнання останнього недієздатним.

Заяви, осіб, які не мають права звертатись до суду з заявами про визнання особи недієздатною, залишаються без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 752/24219/20.

Суд також враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), де зазначено що процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов`язки через тісні стосунки між собою. ОСОБА_1 , який, як встановлено судом, є другом ОСОБА_2 , згідно з визначеним у законодавстві України переліком таких осіб, не входить до числа його близьких родичів.

Особа, яка проживає з відповідною особою та здійснює догляд за нею на договірних засадах, близькі друзі сім`ї, хрещені батьки не можуть вважатися членами сім`ї чи близькими родичами в розумінні ч. 1 ст. 296 ЦК України, а тому не є суб`єктами, які мають право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Таким чином, подану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 257, 352, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Л.В. Петренко

Присяжні: Т.П. Босак

О.В. Дзюба