Рішення

від 07.02.2025 по справі 441/1000/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1000/24 2/441/77/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.02.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сорока М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Струс Наталії Ярославівни до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки та житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 - адвокат Струс Н.Я. звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що бабці позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 2,0678 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що та території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабці ОСОБА_2 прийняв її син - батько позивачки ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав із спадкодавцем. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 , позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на земельну ділянку площею 2,0678 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що та території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області та житловий будинок на АДРЕСА_1 , проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно через пропуск строку для прийняття спадщини та належність житлового будинку до суспільної групи «колгоспний двір». Оскільки батько позивачки ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 та був останнім членом колгоспного двору на АДРЕСА_1 , який не втратив частки у ньому, просила визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0678 га (кадастровий номер 4620984500:19:000:0019 та кадастровий номер 4620984500:27:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ЯА №736147 від 24.12.2007 та житловий будинок садибного типу, що на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, від її представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, заперечень щодо вимог ОСОБА_1 , не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Із копійсвідоцтв пронародження Серія НОМЕР_1 та Серія НОМЕР_2 , копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №736147 від 24.12.2007 належала земельна ділянка загальною площею 2,0678 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області (кадастровий номер 4620984500:19:000:0019 та кадастровий номер 4620984500:27:000:0037).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коропуж Городоцького району Львівської області, у віці 84 років.

Як убачається із матеріалів справи єдиним спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 був її син (батько позивачки) - ОСОБА_3 , який на день смерті останньої, згідно довідки виконавчого комітету Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області №18 від 22.01.2024 був зареєстрований та постійно проживав з нею на АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 №20«Про судовупрактикуусправах запозовамипрозахист праваприватноївласності» (з наступними змінами) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Із долучених до матеріалів справи Витягів та копій погосподарських книг, довідки директора Самбірського МБТІ №145 від 24.01.2024, інших матеріалів справи видно, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , членами якого були ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та батько позивачки - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який був останнім членом колгоспного двору і не втратив частку в майні цього двору.

Відповідно до ч. 1 ст. 120ЦК УРСР1963року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст. 120, 123, 563 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадковеправо» ЦКУкраїни в редакції 1963 року.

Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спадщина в майні двору не відкривалась, він як член колгоспного двору на тих же підставах продовжував володіти і користуватись цим майном.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що убачається із копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстав свідоцтва про право на спадщину) №75626724 від 30.01.2024, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Згідно довідки виконавчого комітету Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області №91 від 21.03.2023, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав на АДРЕСА_1 один.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 16.10.2023 позивачці ОСОБА_1 у визначені додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 - відмовлено.

Відповідно до ст.16ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.328ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 5 ст.1268ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищенаведене й беручи до уваги неможливість позивачки в інший спосіб оформити свої спадкові права на спадкове майно, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 1217, 1218, 1268 ЦК України, ст. 5, 10, 12, 18, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0678 га (кадастровий номер 4620984500:19:000:0019 та кадастровий номер 4620984500:27:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ЯА №736147 від 24.12.2007 та житловий будинок садибного типу, що на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.02.2025.

Головуючий суддя Перетятько О.В.