Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/17/25
Єдиний унікальний №733/969/24
Рішення
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Чигрин Л.М.,
представника позивачки ОСОБА_1 та
представника відповідача Ткаченка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора,
установив:
У травні 2024 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом посилаючись на те, що вона є власницею земельної ділянки площею 4,03 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 368303, виданого на підставі розпорядження голови Ічнянської районної державної адміністрації № 388 від 16 березня 2009 року, розташованої на території Дорогинської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7421784000:03:000:0558. 03 січня 2013 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» (далі - ТОВ «АПК «Магнат») укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. У подальшому за домовленістю було внесено зміни до основного договору шляхом продовження дії строку договору на 10 років. Фактично розуміючи, що строк дії додаткового договору припиняється у 2023-2024 роках, в залежності від дати реєстрації основного договору, позивачкою вживалися заходи для з`ясування цих питань. Зі сторони відповідача їй було відмовлено у наданні такої інформації, тому реалізуючи свої права 11 березня 2023 року вона звернулася за правовою допомогою до адвоката, після чого отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсру прав власності на нерухоме майно було виявлено, що 05.07.2019 року було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди землі від 03.01.2013 року та строк дії договору укладено на 5 років, строк дії 31 грудня 2029 року. Такі умови з нею не узгоджували, вона ніколи не погоджувалася на такі строки договорів та угод із зазначенням такого терміну ніколи не підписувала. У зв`язку із зазначеним позивачка просила усунути перешкоди у користування належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача повернути їй вказану земельну ділянку та скасувати рішення реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права, проведеної на підставі додаткової угоди від 03.12.2018 року відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7421784000:03:000:0558, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно-індексний номер рішення 47642647. Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2024 року відкрите провадження по даній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, якою також витребувано докази від ТОВ «АПК «Магнат» докази (а.с. 20); 24 травня 2024 року представником відповідача на виконання ухвали від 06 травня 2024 року надані витребувані докази (а.с. 43); 25 липня 2024 року представником позивачки ОСОБА_1 подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 54), яке було задоволене ухвалою суду від 18 вересня 2024 року (а.с. 111); 26 липня 2024 року представником позивачки Дуденок О.О. подане клопотання про витребування документів (а.с. 56), яке ухвалою суду від 26 липня 2024 року було задоволене, якою також було задоволене клопотання представника відповідача про витребування доказів, подлане ним у відзиві на позов (а.с. 58-59); 31 липня 2024 року представником відповідача на виконання ухвали суду від 26.07.2024 року надані оригінали витребуваних документів (а.с. 66); 05 серпня 2024 року ГУ ДПС у Чернігівській області на виконання ухвали суду від 26.07.2024 року надані витребувані документи (а.с. 69); 18 вересня 2024 року представником позивачки Дуденок О.О. подане клопотання про приєднання документів (а.с. 104); 04 листопада 2024 року від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 1177/24-24 від 29.10.2024 (а.с. 115-123); ухвалою суду від 05 листопада 2024 року поновлене провадження у справі (а.с. 125-126); 21 листопада 2024 року представником позивачки Дуденок О.О. подане клопотання про приєднання до матеріалів справи документа про проведення оплати за експертизу (а.с. 134); 21 листопада 2024 року представником позивачки Дуденок О.О. подана заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконферненції (а.с. 139), яка була задоволена ухвалою суду від 21 листопада 2024 року (а.с. 142); ухвалою суду від 28 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 145); 11 грудня 2024 року представником позивачки Дуденок О.О. подане клопотання про приєднання до матеріалів документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (а.с. 152).
21 травня 2024 року відповідачем ТОВ АПК «Магнат» поданий відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог з посиланням на відсутність доказів порушення відповідачем її прав. Так, позивачка з невідомих причин заперечує факт підписання додаткової угоди від 03.12.2018 року щодо подовження строку дії договору оренди землі від 03.01.2013 року, який виконується сторонами протягом тривалого часу на умовах, визначених у тому числі цією додатковою угодою (після 03.01.2018 року), що підтверджується тим, що як до, так і після 03.01.2018 року ОСОБА_2 жодного разу не заперечувала щодо користування відповідачем належною їй земельною ділянкою, яка є об`єктом оренди згідно умов Договору, або невиконання (неналежного виконання) орендарем умов договору, не надає жодних належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача поза його волі. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним і може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Так як позивачка отримувала орендну плату після 2018 року, тому така її поведінка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, не відповідає попереднім заявам та поведінці власниці земельної ділянки, як орендодавця у правовідносинах за укладеним з відповідачкою договором. Крім того, вимога позивачки про скасування рішення державного реєстратора, вичерпало свою дію, що є неналежним способом захисту (а.с. 29-33).
Відповіді на відзив від позивачки та її представника не надійшло.
У судовому засіданні представник позивачки Дуденок О.О. позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав, при цьому зазначила, що позивачка узгоджувала з відповідачем продовження строку дії основного договору, відповідно до додаткової угоди від 03.12.2018 року, на п`ять років, а не до 31 грудня 2029 року, що не відповідає волі позивачки.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.
Представник відповідача Ткаченко Д.А. у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 4,03 га згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 368303, виданого на підставі розпорядження голови Ічнянської районної державної адміністрації № 388 від 14 вересня 2009 року, розташованої на території Дорогинської сільської ради Прилуцького (колишнього Ічнянського) району Чернігівської області, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 13-на звороті).
03 січня 2013 року між ТОВ АПК «Магнат» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,03 га, з кадастровим номером 7421784000:03:000:0558, строком на 5 років (а.с. 9-10), яка була передана відповідачу за актом прийому-передачі земельної ділянки та актом визначення меж земельної ділянки (а.с. 11).
03.12.2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ АПК «Магнат» було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі № б/н від 03.01.2013 року, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії Договору оренди землі № б/н від 03.01.2013 року до 31 грудня 2029 року (а.с. 44).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 18 березня 2024 року реєстратором Скрипкою В.М., внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 4,03 га кадастровий номер 7421784000:03:000:0558, вчиненого на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н, укладеного 03.01.2013 року між ТОВ АПК «Магнат» та ОСОБА_2 строком на 5 років, та додаткової угоди до договору оренди землі № б/н строком до 31.12.2029 року (а.с. 15-16-на звороті).
Згідно довідки, виданої ТОВ АПК «Магнат», ОСОБА_2 отримувала орендну плату в останнього з 2017 по 2023 рік (а.с. 34), що також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а.с. 71-74).
Даний факт позивачкою не оспорюється.
Крім того, 01.11.2022 року ОСОБА_2 зверталася до ТОВ АПК «Магнат» із заявою про надання їй нецільової благодійної допомоги у розмірі 3470 грн у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем через воєнні дії в карїні (а.с. 66 а), а 22.12.2022 року із заявою про перерахування орендної плати на її картовий рахунок (а.с. 66 б).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 1177 від 29 жовтня 2024 року проведеної на підставі ухвали суду за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 ,підпис в оригіналі Додаткової угоди, виданої 03.12.2018 року ТОВ «АК«Магнат», відносно земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7421784000:03:000:0558, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ АК «Магнат», у графі «Реквізити та підписи сторін» Орендодавець від імені ОСОБА_2 , виконаний не позивачем ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.116-123).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1ст. 316 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 2ст.152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).
Згідно з положеннямистатті 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно з частинами першою, третьоюстатті 792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
У частині першій статті 4, частині першій статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору
та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).
У частині першій статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частині першій статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі№ 390/34/17, провадження № 61-22315сво18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) виснувала про те, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
У разіякщо договір виконувався обома сторонами(зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі),то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладенимта може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)).
Як установлено судом позивачка з 2018 по 2023 рік отримувала від ТОВ АПК «Магнат» орендну платуна виконання вказаного вище договору оренди, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та не оспорюється позивачкою.
Отже, орендар (товариство) сплачував, а орендодавець (власник) отримувала кошти орендної плати за договором оренди у розмірі та в межах строку, погодженого сторонами договору.
Таким чином позивачкою доведено лише факт непідписання нею додаткової угоди до договору оренди землі, проте подальші фактичні її дії щодо отримання орендної плати, укладення додаткової угоди до договору оренди землі переконливо доводять визнання нею факту укладення такого договору, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), а також правовому висновку Верховного Суду, викладеному
у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21 (провадження № 61-5926св22).
Отже, позивачка вказуючи про те, що вона не укладала додаткової угоди з відповідачем на тих умовах, які в ній зазначені, отримуючи при цьому після її укладення орендну плату, діє недобросовісно.
Посилання позивачки та її представника про те, що ОСОБА_2 не узгоджувала з відповідачем продовження строку дії основного договору, відповідно до додаткової угоди від 03.12.2018 року, до 31 грудня 2029 року, та не підписувала таку додаткву угоду, що не відповідає її волі, суд відноситься критично, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів цьому суду не було надано.
Так, у своїй позовній заяві позивачка зазначає, що вона намагалася з`ясувати обставини щодо внесення змін до основного договору, шляхом укладення додаткового договору, зокрема, щодо дії такого договору, але відповідачем було відмовлено їй у наданні такої інформації, при цьому на підтвердження зазначеного стороною позивача будь-яких доказі не надано.
Тому суд констатує факт того, що після укладення додаткової угоди позивачка жодного разу не заперечувала щодо користування відповідачем належною їй земельною ділянкою та не порушувала питання щодо відсутності договірних відносин з приводу оренди належної їй земельної ділянки або неналежного виконання договору.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22, (провадження № 61-5252сво23).
До такого ж самого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 733/533/22 (провадження № 61-7476 св24).
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що оскільки договір виконувався обома сторонами, тому додаткову угоду від 03.12.2018 року не можна вважати такою, що не була укладена, при цьому суд також приходить до висновку про недобросовісність поведінки позивачки ОСОБА_2 , що є підставою для відмови у позові позову останньої.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, тому відсутні і підстави для стягнення судових витрат з відповідача.
Питання витрат на правничу допомогу слід вирішити на підставіп. 2 ч. 8ст. 141 ЦПК України, враховуючи відповідне усне клопотання представника відповідача, подане перед дебатами.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Магнат», місце розташування: вул. Прилуцька, 125, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 34490542.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2025 року.
Головуючий суддя В.М.Овчарик
Суд | Ічнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125236704 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Овчарик В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні