Ухвала

від 17.02.2025 по справі 741/302/25

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/302/25

Номер провадження 2/741/322/25

УХВАЛА

іменем України

17 лютого 2025 року м. Носівка

Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального підприємства «Носівка-Комунальник» про порушення прав споживача, відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

11 лютого 2025 року до суду надійшла указана позовна заява.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, суддя уважає, що позовна заява, подана ОСОБА_1 , підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Отже, відповідно до норм чинного ЦПК України у позовній заяві почергово повинно зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну (правова підстава позову); вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Проте вказана позовна заява подана із порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Слід зазначити, що зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи, та, відповідно, вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову позивач просить суд:

- визнати його права;

- постановити рішення про обґрунтованість позовної заяви;

- визнати ОСОБА_2 , керівника комунального підприємства «Носівка-Комунальник» винним у порушенні його прав, а його дії неправомірними;

-зобов`язати ОСОБА_2 усунути допущені порушення його прав: перерахувати безпідставно нараховану заборгованість за ненадані послуги з вивезення ТПВ з 01 березня 2022 року по цей час в сумі 1466 грн. 39 коп.;

- зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати збитки: за поновлення його (позивача) прав в сумі 4192 грн. 30 коп., на оздоровлення з 01 березня 2022 року по теперішній час в сумі 39056 грн. 85 коп., відшкодувати моральну шкоду в сумі 150000 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Однак, на порушення вищезазначених норм, із прохальної частини позову не можливо встановити, які конкретно цивільні права просить визнати позивач.

Прохальна частина позову містить вимоги про постановлення рішення про обґрунтованість позовної заяви, між тим, з огляду на приписи ч. 2 ст. 16 ЦК України, указана вимога не може бути належним способом захисту цивільних прав та інтересів.

У відповідності до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Звертаючись з позовною вимогою про визнання ОСОБА_2 , керівника комунального підприємства «Носівка-Комунальник» винним у порушенні його (позивача) прав, а його дій неправомірними, зобов`язання ОСОБА_2 усунути допущені порушення його прав: перерахувати безпідставно нараховану заборгованість за ненадані послуги з вивезення ТПВ з 01 березня 2022 року по цей час в сумі 1466 грн. 39 коп., зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати збитки: за поновлення його (позивача) прав в сумі 4192 грн. 30 коп., на оздоровлення з 01 березня 2022 року по теперішній час в сумі 39056 грн. 85 коп., відшкодувати моральну шкоду в сумі 150000 грн., позивач до участі у справі як сторону у цивільному процесі ОСОБА_2 не залучає.

Водночас, у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 не зазначає кінцевих дат безпідставно нарахованої заборгованості за ненадані послуги з вивезення ТПВ з 01 березня 2022 року в сумі 1466 грн. 39 коп. та відшкодування збитків на оздоровлення з 01 березня 2022 року в сумі 39056 грн. 85 коп., а тому слова прохальної частини «по цей час» та «по теперішній час» підлягають конкретизації з визначенням відповідних часових меж.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та, у порушення принципу диспозитивності, самостійно обирати або визначати, чи порушив відповідач у цій справі чи громадянин ОСОБА_2 його права у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Варто зазначити, що від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, а також позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід уточнити зміст позовних вимог з посиланням на конкретні норми - статті Цивільного кодексу України/ Цивільного процесуального кодексу України; надати докази, що підтверджують позов; обґрунтувати обрання такого способу захисту порушеного права, із посиланням на норму матеріального права, якою передбачено відповідний спосіб захисту права, тобто обґрунтувати, що обраний спосіб не суперечить закону та встановлений законом, визначитись, із суб`єктним складом учасників справи, тобто яка точно юридична чи фізична особа, порушила, не визнає чи оспорює права та інтереси позивача у виниклих відносинах, зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також у цій частині конкретизувати прохальну частину позову, привівши його у відповідність до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Носівка-Комунальник» про порушення прав споживача, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Анатолій КРУПИНА