Ухвала

від 13.02.2025 по справі 127/2871/25

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2871/25

Провадження №11-сс/801/111/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22022020000000011 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 23.03.2025.

Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, та існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вважаючи рішення слідчого судді незаконним, адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та у разі, якщо апеляційний суд прийде до висновку про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати відносно нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Апеляційну скаргу захисник мотивує тим, що підозра за ч.2ст.258-5КК України є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені. Крім того, слідчий суддя вийшов за межі клопотання, оскільки зазначив ризик впливу на свідків.

Також зазначає, що слідчий суддя не в повній мірі оцінив особу підозрюваного, який в розшуку не перебував, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, що документально підтверджено, офіційно працевлаштований, займає посаду на підприємстві, яке має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, займається волонтерською діяльністю, є керуючим ОСББ.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора ОСОБА_6 проти вимог, заявлених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1ст. 29 Конституції Українивизначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістомст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсудового провадження,Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованому у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022020000000011 від 08.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України.

В межах даного провадження 23.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.258-5КК України, за ознаками фінансування тероризму, тобто надання активів та усвідомлення можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною групою (організацією), за попередньою змовою групою осіб.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, що зумовлює необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею правильно встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушеннята наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, й неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.

Так, необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею мотивовано зібраними в ході досудового розслідування доказами у їх сукупності та взаємозв`язку.

Наведені докази є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 підтверджено наявність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, передбаченихч.1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, при цьому відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наведені слідчим суддею дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень п.5 ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього жКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів, передбачених ч.2 ст. 258-5 КК України.

Тобто, не визначення розміру застави це право суду, а не обов`язок, а тому право на не визначення розміру застави повинно бути належно обґрунтованим.

Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (рішення у справі "Сергій Волосюк проти України" п. 38).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею в достатній мірі не враховані обставини, передбаченіст. 178 КПК України, які в сукупності вказують на наявність підстав вважати, що у разі визначення застави підозрюваному, вона може бути достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.2 ч. 5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч. 5ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, вказаних уст. 194 КПК України, у зв`язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407,409, 419, 422 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 скасувати.

Клопотання прокурора Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.03.2025 року включно.

Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України :

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали визначити до 23.03.2025.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4