Ухвала

від 17.02.2025 по справі 260/6149/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

17 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/6149/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Заступника керівника обласної прокуратури до Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника обласної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської обласної ради від 16.11.2023 року № 978 Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров`я Закарпатської обласної ради у частині реорганізації Комунального некомерційного підприємства Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Вказаною ухвалою поновлено Заступнику керівника обласної прокуратури строк звернення до суду.

16 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення Закарпатської обласної ради № 978 Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров`я Закарпатської обласної ради у частині реорганізації Комунального некомерційного підприємства Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради прийнято 16 листопада 2023 року та опубліковано на сайті обласної ради 27 листопада 2023 року. Вважає, що враховуючи публічність та відкритість зазначеної вище інформації позивач мав можливість дізнатись про ймовірне порушення прав та інтересів третіх осіб.

Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11 лютого 2025 року до суду на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що підстави для звернення до суду з позовом виникли лише після встановлення відомостей, що свідчать про порушення інтересів держави, а саме із змісту колективного звернення КНП «СОАЛ» ЗОР щодо незаконної реорганізації вказаного закладу охорони здоров`я, яке надійшло на адресу обласної прокуратури 11 липня 2024 року.

14 лютого 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Надаючи оцінку, наведеним доводам позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22, від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22, від 20 грудня 2024 року у справі № 320/39441/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує рішення Закарпатської обласної ради від 16.11.2023 року № 978 «Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров`я Закарпатської обласної ради» у частині реорганізації Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Закарпатської обласної ради від 16.11.2023 № 978 було опубліковано 16 листопада 2023 року на офіційному веб-сайті відповідача(https://zakarpat-rada.gov.ua/normatyvni-dokumenty/rishennya-rady/viii-sklykannia/12-sesiia-16-11-2023/), що за загальним правилом дозволяє обчислювати строк на його оскарження в суді з дня офіційного оприлюднення.

Разом з тим, до суду заступник керівника обласної прокуратури звернувся до суду тільки 24 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Як вже встановлено судом, позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що підстави для звернення до суду з позовом виникли тільки після встановлення відомостей, що свідчать про порушення інтересів держави, а саме зі змісту колективного звернення працівників КНП «СОАЛ» ЗОР щодо незаконної реорганізації вказаного закладу охорони здоров`я, яке надійшло на адресу обласної прокуратури 11 липня 2024 року.

В той же час, суд зазначає, що таким доводам позивача була вже надана оцінка в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07 лютого 2025 року та судом було зазначено, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим, жодних інших доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

При цьому, суд враховує, що наказом Офісу Генерального прокурора № 389 від 21 серпня 2020 року передбачено отримання відомостей для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень з публікацій у медіа, у тому числі мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних (п.4).

Так, в мережі Інтернет містяться публікації про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, зокрема за посиланнями: https://prozahid.com/na-zakarpatti-ukrupnyly-dva-medychni-zaklady/, https://zakarpat-rada.gov.ua/na-zakarpatti-reorhanizuiut-okremi-zaklady-okhorony-zdorov-ia-oblrady/, https://uzhhorod.rayon.in.ua/news/651423-na-zakarpatti-ukrupnili-dva-medichni-zakladi-oblasnoi-radi.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на повноваження, якими позивач наділений у відповідності до закону, на переконання суду, позивач мав реальну можливість володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом, ще до отримання матеріалів звернення, що надійшли до обласної прокуратури 11 липня 2024 року.

При цьому, суд враховує, що консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строків звернення до суду, наслідком чого є наявність підстав для залишення цього адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, які визначенні Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 07 лютого 2025 року залишились не виконаними, та причини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, то на переконання суду наявні підстави для залишення вказаної заяви без розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Маєцької Н.Д. у відрядженні з 10 лютого 2025 року по 14 лютого 2025 року (включно), ухвалу постановлено 17 лютого 2025 року.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Заступника керівника обласної прокуратури до Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька