Ухвала

від 18.02.2025 по справі 320/45596/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

18 лютого 2025 року справа № 320/45596/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України , в якому позивач просить суд:

- на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, у тому числі доказів отримання листа Державної регуляторної служби України від 23.08.2024 №3352/20-24 та копії скарги від 20.08.2024 до Державної регуляторної служби України; надання уточненої позовної заяви з описом усіх додатків до позовної заяви; надання копії додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином для направлення відповідачу.

В ухвалі про залишення позову без руху від 15.11.2024 суд дійшов висновку, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно для розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку надати до суду докази поважності причин пропуску такого строку, у тому числі докази отримання листа Державної регуляторної служби України від 23.08.2024 №3352/20-24 та копію скарги від 20.08.2024 до Державної регуляторної служби України.

02.12.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Красовського І.І. надійшли докази усунення недоліків позову, а саме уточнена позовна заява від 02.12.2024 разом з додатками.

Так, в уточненій позовній заяві від 02.12.2024 представник позивача просить суд, зокрема, на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду.

При цьому, в обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду в уточненій позовній заяві представник позивача посилається на те, що відповідно до вимог ст. 21 Закону №877-V позивач реалізував своє право подати скаргу в порядку відомчого контролю та оскаржив дії та рішення відповідача по проведенню перевірки до Державної регуляторної служби України шляхом направлення 18.07.2024 "Заяви про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ вимог Закону України від 16.07.2024 №16/07-24 "Про основні засади державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".

Вказана заява була направлена на адресу Державної регуляторної служби України рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення від 18.07.2024. Листом від 23.08.2024 №3352/20-24 позивачу було направлено копію Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, який було отримано разом із Актом 23.08.2024 на електронну пошту позивача.

На думку представника позивача, обставинами, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, є подання позивачем скарги до відповідного центрального органу виконавчої влади, очікування та отримання відповіді про результати її розгляду, після чого було подано дану позовну заяву.

При цьому представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2018 у справі №210/3915/17, відповідного до яких подання скарги до вищого органу та очікування відповіді можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на оскарження.

На виконання вимог ухвали суду від 15.11.2024 до уточненої позовної заяви від 02.12.2024 представником позивача додана роздруківка надходження електронного повідомлення про надходження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №320/45596/24 до електронного кабінету позивача; копія заяви про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України від 16.07.2024 №16/07-24 "Про основні засади державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ"; докази направлення заяви від 16.07.2024 №16/07-24 засобами поштового зв`язку до Державної регуляторної служби України; докази отримання позивачем листа та Акту Державної регуляторної служби України від 12.08.2024 №22/165-К.

Оцінюючи такі доводи представника позивача, суд виходить з наступного.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Так, єдину підставу для поновлення пропущеного строку звернення позивача з позовом до суду щодо оскарження постанови відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 представник позивача зазначає звернення до Державної регуляторної служби України в порядку відомчого контролю із заявою про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України від 16.07.2024 №16/07-24 "Про основні засади державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" від 16.07.2024, яке було направлене на адресу Державної регуляторної служби України засобами поштового зв`язку 18.07.2024, а також очікування відповіді за результатами такого звернення щодо проведення перевірки додержання ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К.

В ухвалі про залишення позову без руху від 15.11.2024 суд зазначив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Отже Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлений спеціальний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який становить 15 днів з дня її винесення.

У позовній заяві позивач, зокрема, оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.

Отже звернувшись до суду 26.09.2024 з позовною заявою, позивачем було пропущено п`ятнадцятиденний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.

В уточненій позовній заяві позивач вказує, що постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 отримана позивачем засобами поштового зв`язку 22.07.2024, на підтвердження чого надано копію опису вкладення до цінного листа на адресу позивача з трекінгом Укрпошти 0113303873090 та роздруківку з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень за вказаним трекінгом з датою отримання постанови позивачем 22.07.2024.

Отже, строк, встановлений ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме таку постанову може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову, починає обраховуватися з 17 липня 2024 та закінчується 31 липня 2024 року.

Тобто, із змісту матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду видно, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Посилаючись на статтю 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), позивач 16.07.2024 звернувся до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", не погодившись із діями ДІАМ щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 20.06.2024 по 03.07.2024.

Заява позивача від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенанал-Київ" направлена на адресу Державної регуляторної служби України цінним листом з описом вкладення 18.07.2024Ю що підтверджено описом вкладення до цінного листа з трекінгом Укрпошти 0209801501989.

За результатами перевірки Державною регуляторною службою України було складено Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К за зверненням ТОВ "Арсенал-Київ".

Даний Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, складений Державною регуляторною службою України, отримано позивачем засобами електронного зв`язку на електронну пошту останнього 23.08.2024, докази чого представник позивача надає разом із уточненою позовною заявою від 02.12.2024.

Актом перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К встановлені порушення ДІАМ вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553.

Посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує саме на факт звернення до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", та отримані результати у вигляді Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К.

Суд наголошує, що позивач дійсно в межах передбаченого статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР строку для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову, який розпочався 17 липня 2024 та закінчився 31 липня 2024 року, звернувся до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".

Також позивач надав докази отримання результатів перевірки за фактом звернення із заявою у вигляді Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, який як стверджує позивач підтверджує факти порушення Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час перевірки позивача.

Однак, отримавши 23.08.2024 Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, позивач звернувся до суду 26.09.2024 року згідно із штампом відділу канцелярію суду в правому нижньому куті першої сторінки позову.

В уточненій позовній заяві позивач вказує, що нормами чинного законодавства не встановлено жодного, тим більше, преклюзивного строку для звернення до суду з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності після завершення процедури її адміністративного оскарження, що за правилами вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачитися на користь особи, а не суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 807/867/16.

Суд зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Позивачу було достеменно відомо, що постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 ним отримано 22.07.2024, що позивачем підтверджено.

Також позивачем підтверджується факт отримання 23.08.2024 Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К за результатами розгляду заяви позивача від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".

Проте, до суду позивач звернувся тільки 26.09.2024, у строк більше одного місяця після отримання 23.08.2024 Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К.

Зазначене повністю спростовує доводи позивача, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленим позовом. А відтак, суд не встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже доводи позивача щодо використання досудового порядку врегулювання спору та те, що нормами чинного законодавства не встановлено жодного, тим більше, преклюзивного строку для звернення до суду з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності після завершення процедури її адміністративного оскарження, є безпідставними та такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, наведених в уточненій позовній заяві від 02.12.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо неповажності причин, які зумовили звернення до суду із порушенням 15-денного строку на звернення до суду суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, навівши інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, навівши інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, зазначених в уточненій позовній заяві від 02.12.2024, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Красовського І.І. від 02.12.2024 про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови та припису слід відмовити та продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, навівши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені в уточненій позовній заяві від 02.12.2024.

2. У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Красовського І.І. від 02.12.2024 про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовити.

3. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, навівши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.