Рішення

від 17.02.2025 по справі 380/9797/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 рокусправа № 380/9797/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шмигельська А.І.

за участю:

представника позивача Сколоздра В.Р.,

представника відповідача Качмарик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.04.2024 № 18813/13-01-07-09, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1640,00 гривень за порушення порядку проведення розрахунків: проведення розрахунків без застосування реєстратора, розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа.

В обґрунтування позову зазначає, що він є оператором поштового зв`язку, який надає послуги пересилання поштових відправлень з післяплатою. Пересилання післяплати є невід`ємною частиною послуги з пересилання поштового відправлення з післяплатою, тому кошти післяплати не є виручкою поштового оператора, оскільки в повному обсязі підлягають перерахуванню відправнику поштового відправлення з післяплатою. Стверджує, що він як оператор поштового зв`язку, який пересилає поштове відправлення з післяплатою, не є власником товару, який пересилається, відповідно не є продавцем товару, не приймає готівкових коштів за товар, а надає послуги пересилання поштового відправлення з післяплатою та перевіряє внесення одержувачем суми післяплати визначеної відправником перед видачею поштового відправлення з товарним вкладенням. Вказує, що перевіряє внесення одержувачем суми післяплати визначеної відправником перед видачею поштового відправлення з товарним вкладенням, в тому числі і шляхом пред`явлення одержувачем квитанції, сформованої ПТКС фінансової компанії, до якої ПРРО формується фіскальний чек, який також доступний для роздруку у паперовому вигляді.

Відповідач у відзиві зазначив, що у разі продажу товарів за готівкові кошти виникає обов`язок оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції. Позивач є не лише оператором поштового зв`язку, який надає послугу з пересилання поштового відправлення з післяплатою, а особою яка крім вручення товару, стягує післяплату за товар, отримує її на свій рахунок та перераховує грошові кошти стягнених з одержувачів міжнародних поштових відправлень з позначкою Консигнація та відповідно має обов`язок надавати фіскальний чек на підтвердження факту передачі товару та отримання післясплати. Стверджує, що наданий позивачем до матеріалів позовної заяви фіскальний чек при оплаті готівкою від покупця, не є розрахунковим чеком, виданим продавцем за товар ( в даному випадку позивачем) в розумінні вимог Закону № 265/95-ВР, а є документом про виконання операції з передачі коштів, тобто чеком окремої операції щодо переказу коштів. Сформований фіскальний чек ПТКС, власником якого є фінансова компанія ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на суму 1640 гривень є документом окремої операції щодо переказу коштів в силу підтвердження виконання договірних зобов`язань від 19.09.2017 між СП «Росан» та ТОВ «Фінансова компанія МБК» про прийом платежів та Договору № 14369134/05/2021 про обмін міжнародними згрупованими поштовими відправленнями з позначкою «Консигнація» від 05.05.2021 між СП «Росан» та MeestEuropeSp. z o.o., яка в подальшому змінила найменування на MeestInternationalSp. z o.o.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що не погоджується з висновками викладеними в адміністративному позові позивача, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. У свою чергу, винесене податкові повідомлення рішення є правомірним та таким що прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства.

Представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

У зв`язку із вагітністю та пологами судді Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марії Василівни та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами та доповненнями), на підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.10.2024 року №57/р, проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/9797/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 року дану справу передано для розгляду судді Мартинюку В.Я.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 18.11.2024 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у м.Києві.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 16.12.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 20.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

За результатом проведення фактичної перевірки позивача відповідачем складено акт від 22.03.2024 року, в якому встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивачем було подано заперечення на згаданий акт перевірки.

Відповідачем за наслідками розгляду заперечення до акту його висновки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 року №18813/13-01-07-09, відповідно до якого за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 1640 грн. 00 коп. (код платежу 21080900).

Змістом спірних правовідносин є відповідність податкового повідомлення-рішення від 24.04.2024 року №18813/13-01-07-09 критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №265/95-ВР).

Основним аргументом позивача є те, що на нього не поширюються вимоги цього Закону України.

Згідно преамбули Закону України №265/95-ВР, дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Розрахунковою операцією, згідно абзацу шостого статті 2 Закону України №265/95-ВР, уважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (абзац 34 статті 2 Закону України №265/95-ВР).

Наведені норми у своїй сукупності дозволяють прийти до таких висновків:

-дія Закону України №265/95-ВР поширюється на 1) усіх суб`єктів господарювання, 2) їх господарські одиниці та 3) представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі;

-розрахунковою операцією уважається, у тому числі, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

-місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги).

Зміст наявних у матеріалах справи договору №14369134/05/2021 про обмін міжнародними згрупованими поштовими відправленнями з позначкою «Консигнація» від 05.05.2021 року (укладений між позивачем та MeestEuropeSp. z o.o., яка в подальшому змінила найменування на MeestInternationalSp. z o.o.) та додатки до нього; договору №0-1472 про прийом платежів від 19.09.2017 року (укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Фінансова компанія МБК» та позивачем); договору №564/18 про прийом платежів в межах ВПС «Фінансовий світ» від 01.10.2018 року (укладений між ТзОВ «Фінансова компанія МБК», ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТзОВ «Українська платіжна система»), вказує на такий механізм стягнення з одержувачів поштових відправлень та перерахування відправнику поштових відправлень сум післяплати, які були стягнуті із одержувачів поштових відправлень:

1)поштовий оператор (у тому числі позивач) здійснює доставку поштових відправлень на територію України та передає їх одержувачу на умовах післяплати;

2) отримання суми післяплати від одержувача через термінал самообслуговування, у спірному випадку, здійснює фінансова установа (у даному випадку ТзОВ «Фінансова компанія МБК») та перераховує її поштовому оператору (позивачу) із наданням відповідної квитанції одержувачу;

3)поштовий оператор (позивач) перераховує зі свого банківського рахунку післяплату на банківський рахунок відправника поштового відправлення (MeestInternationalSp. z o.o.).

Наведений механізм вказує на те, що позивач, у даному випадку, є оператором поштового відправлення, надає послуги з доставки поштових відправлень та не є власником таких відправлень.

Як наслідок, суд уважає, що позивач є суб`єктом господарювання, який здійснює розрахункову операцію за місцем реалізації послуги з доставки поштових відправлень, а не товару, а тому на нього поширюються вимоги Закону України №265/95-ВР.

Згідно положень пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як передбачено п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання застосовується фінансова санкція - 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше.

З урахуванням висновків суду про те, що позивач здійснює розрахункову операцію за місцем реалізації послуги з доставки поштових відправлень, він повинен був провести таку операцію через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, чого ним зроблено не було, а тому у його діях наявний склад проступку, передбачений п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР.

При цьому, перевіряючи правомірність визначення відповідачем фінансової санкції, суд звертає увагу на таке.

Так, у відповідності до п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, фінансова санкція становить 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж послуг.

В матеріалах справи наявна квитанція до платіжної інструкції №19802-7777760-59476 від 20.03.2024 року, яка підтверджує обставини отримання 1640 грн. 00 коп. післяплати від одержувача поштового відправлення через термінал самообслуговування.

При цьому, слід зазначити, що згадана квитанція не відповідає законодавчим вимогам, які ставляться до фіскального касового чеку.

Сума зазначена у цій квитанції, з якої визначалась фінансова санкція, включає як вартість поштового відправлення так і послуги поштового оператора з доставки.

Такі обставини не досліджувались під час перевірки та не виокремлювались вартість послуги та вартість поштового відправлення.

Контролюючий орган визначаючи фінансову санкцію виходив із загальної суми післяплати, не виокремлюючи вартості послуги позивача з доставки поштових відправлень.

Як наслідок, сума фінансової санкції, яка застосована до позивача не відповідає вимогам п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, яка пов`язує таку санкцію з вартістю розрахункової операції позивача за надані послуги з доставки.

Інші аргументи сторін не є суттєвими та спростовуються наведеним.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що відповідач, визначаючи фінансову санкцію у спірному податковому повідомленні-рішенні, допустив порушення критерію правомірності, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується судового збору, які були сплачені при поданні позову, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, оскільки позов задоволено повністю, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 18813/13-01-07-09.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан» (адреса: м.Львів, вул.Зелена, 147, код ЄДРПОУ 14369134) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 18 лютого 2025 року.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович