Рішення

від 18.02.2025 по справі 380/21289/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 рокусправа № 380/21289/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» (далі - відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках платника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕК КОМПОНЕНТС" яке має податковий борг на загальну суму 128318,24 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та перерахувати на рахунок №UA698999980313030029000017001, отримувач ГУК у Рівненській області/Рівнен.обл/14010100, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕК КОМПОНЕНТС" обліковується податковий борг у сумі розмірі 128318,24 грн, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Зазначає, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Зазначена ухвала про відкриття провадження була надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м.Львів, вул.Княгині Ольги, буд.100Ї, проте поштове відправлення повернулось із відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 241 КАС України ухвала є різновидом судового рішення.

Відповідно до п. 5. ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки адреса, за якою надіслана судом ухвала відповідачу є офіційною адресою, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» не скористалося своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

За час здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» виник податковий борг з податку на додану вартість у сумі 128318,24 грн.

Судом встановлено, що податковий борг по податку на додану вартість виник на підставі:

- податкової декларації з ПДВ від 03.07.2024 №9182698051;

- податкового повідомлення-рішення від 22.03.2024 №2948/17-00-04-05-20.

Суд зазначає, що відповідачем не надані докази оскарження вказаних ППР.

Вказані суми грошових зобов`язань не сплачені відповідачем у встановленні законом строком, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2ст.73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Наявними у справі доказами підтверджено, що зобов`язання із ПДВ, визначені у податковій декларації з ПДВ від 03.07.2024 №9182698051 та у ППР від 22.03.2024 №2948/17-00-04-05-20 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» не оскаржені, тому є узгодженими та підлягають сплаті.

Оскільки вказані грошові зобов`язання не були сплачені у встановлений Законом строк у повному обсязі, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп.14.1.175п.14.1ст.14 ПК України.

Підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК Українипередбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК Україниу разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК Українивстановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 12.07.2024 контролюючим органом виставлена відповідачу вимога форми "Ю" №0004938-1301-1700 на загальну суму податкового боргу 100658,24 грн. та надіслана засобами поштового зв`язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОТЕК КОМПОНЕНТС» та отримано уповноваженим представником відповідача.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК Україниу разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюєтьсястаттями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт95.1статті95 Податкового кодексу України).

Положеннямист. 95 ПК Українивизначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, щокожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках платника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕК КОМПОНЕНТС" (коє ЄДРПОУ 45014652, м.Львів, вул.Княгині Ольги, буд.100Ї) податковий борг на загальну суму 128318,24 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та перерахувати на рахунок №UA698999980313030029000017001, отримувач ГУК у Рівненській області/Рівнен.обл/14010100, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна