Ухвала

від 17.02.2025 по справі 380/2852/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2025 рокусправа № 380/2852/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и л а :

Стефановича до Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №75083702 від 23.05.2024 з виконання вимоги № Ф-2446-58У виданої 06.02.2019 про стягнення з мене 2457,18 грн. боргу на користь Головного управління ДПС у Львівській області;

-визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №75138546 від 27.05.2024 з виконання вимоги № Ф-2446-58У виданої 10.05.2019 про стягнення з мене 18573,72 грн. боргу на користь Головного управління ДПС у Львівській області;

-визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №69749141 від 31.08.2022 з виконання вимоги № Ф-2446-58У виданої 09.08.2019 про стягнення з мене 2754,18 грн. боргу на користь Головного управління ДПС у Львівській області;

-визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №69749299 від 31.08.2022 з виконання вимоги № Ф-2446-58У виданої 06.11.2019 про стягнення з мене 5508,36 грн. боргу на користь Головного управління ДПС у Львівській області;

-визнати протиправною та скасувати постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 21.08.2024 прийняту у виконавчому провадженні №75138546;

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановила, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є постанови державного виконавця Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Суддя встановила, що оскаржувані постанови прийняті 23.05.2024, 27.05.2024, 31.08.2022, 21.08.2024.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17.08.24 позивач ознайомився з листом відправленим йому Перемишлянським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області з повідомленням, що в них на виконанні перебуває 4 виконавчі документи: вимоги про сплату боргу ГУ ДПС у Львівській області на загальну суму 29 293,44 грн. Окрім цього в листі знаходились 4 постанови про відкриття виконавчого провадження, що оскаржуються. Це стало неочікувано для позивача, як він стверджує, оскільки виконавчі провадження були відкриті на підставі вимог про сплату боргу, які позивачу не були надіслані та не були вручені, відтак він знав і не міг знати про їх існування.

Також позивач стверджує, що утримав вищевказані постанови на підставі заяви скерованої до Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області від 22.08.2024.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, зважаючи на дату коли позивач дізнався про оскаржувані постанови, останнім пропущено строк звернення до суду щодо оскарження зазначених постанов.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач не надав.

Аргументів щодо причин пропуску строку з моменту, коли позивач дізнався про оскаржувані постанови також не наведено.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Суддя також зазначає, що відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено згаданим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 94 КАС України).

Щодо судового збору за подання позовної заяви суддя зазначає, що частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Отже, за одну вимогу немайнового характеру позивач повинен заплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн * 0,4 = 1211,20 грн.

Позивачем заявлено 5 самостійних вимог немайнового характеру та одночасно з позовною заявою подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, аргументовано малозабезпеченістю сім`ї та підтверджено довідками про відсутність доходу за 2023 та 2024 роки.

Таке клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд задовольняє.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и л а :

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Перемишлянського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування постанов.

Визначити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

-клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку;

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна