Рішення

від 18.02.2025 по справі 420/873/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/873/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 09.01.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якій позивач, просить суд:

1. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 4 384,54 грн за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, протиправною;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4384,54 грн за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що проходила службу у Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони). Наказом відповідача від 24.02.2022 № 66-ОС Про особовий склад була виключена зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 420/4217/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). 26 листопада 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 420/4217/24 військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено 31 550,5 гривень, що підтверджується випискою з карткового рахунку в АТ КБ Приватбанк. 22 грудня 2024 року позивачка отримала письмову відповідь від військової частини НОМЕР_1 (вих. №09/C-329/322 від 03.12.2024), до якої було додано довідку від 25.11.2024 №140 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Проте, індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 не виплачена.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Так, позивачка наполягає, що в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідачем не виплачено індексацію грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації грошового забезпечення і розміром підвищення доходу з 01.03.2018.

Ухвалою судді від 14.01.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

29.01.2025 до суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів позивача складається: результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року (1762 грн.) на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року (101,1%) поділений на 100 відсотків, що становить 1781,38 грн. Внаслідок цього, відповідно до абзацу 3 Порядку № 1078, розмір підвищення грошового доходу позивача (4 498,25 грн.) перевищує суму індексації (1781,38 грн.), що склалася у місяці підвищення доходу (березень 2018 року). Тобто, відповідач посилався на те, що сума підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року перевищувала суму індексації, яка склалась у березні 2018 року (яка дорівнює нулю, оскільки змінився «базовий» місяць), відтак права на індексацію у вигляді різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу позивачка не набула.

29.01.2025 представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача апелював доводам відзиву про те, що позивач не набув право на індексацію у вигляді різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. За розрахунком представника позивача сума фіксованої індексації, що належить виплатити у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року) та належить до виплати до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), розраховується як різниця між сумою індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу та розміром підвищення грошового доходу. Розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_2 дорівнює різниці між грошовим забезпеченням за березень 2018 року та грошовим забезпеченням за лютий 2018 року, а саме: 9 247,02 - 9 168,41 = 78,61 гривень (Розмір підвищення грошового доходу). Таким чином, сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 складає 4 384,54 гривень (тобто: 4463,15 гривень - 78,61 гривень).

Інших заяв по суті та додаткових доказів станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 21.04.2017 по 23.02.2022 рр. проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ; має статус учасника бойових дій, згідно виданого 14.08.2017 посвідчення серії НОМЕР_3 .

Згідно записів Послужного списку Державної прикордонної служби України, наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони від 21.04.2017 №87-ос позивачка зарахована до списків особового складу НОМЕР_2 загону морської охорони з 21.04.2017, де проходила службу до 23.02.2022.

Згідно Витягу з наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 24.02.2022 року №66-ОС, головного корабельного старшину ОСОБА_3 (П-013184), штаб-старшину 3 категорії групи публічних закупівель, у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (за сімейними обставинами, військовослужбовці жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас, без права носіння військової форми одягу, з 23 лютого 2022 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Звернення позивачки до суду з даним позовом обумовлено тим, що під час проходження військової служби у НОМЕР_2 загоні морської охорони за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 рр. їй не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме не було нараховано та в подальшому не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

10.12.2024 представник позивача направив до Адміністрації Державної прикордонної служби України електронне звернення № СВ-18189425, яким просив нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №№1078.

Листом за підписом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 27.12.2024 №09/С-353/349 представнику позивача надано відповідь, у якій зазначено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.03.2018 по 23.02.2022 роки, із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6, пункту 5 Порядку, не підлягає задоволенню.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 рр. із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 16, 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 Закону №2017-III).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також «Порядок №1078») цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Щодо виплати позивачу фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 рр., суд зазначає наступне.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Згідно інформації Держстату України, розміщеному на їх офіційному веб сайті, про індекс споживчих цін:

- індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1;

- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;

- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;

- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9.

- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.

Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).

Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.

У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці (грудень 2018 року) і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з грудня 2018 року позивачу виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.

У період з 01 березня 2018 року позивачем не оскаржується розрахунок величини приросту індексу споживчих цін.

Позивачем у період з 01 березня 2018 року оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які проігноровано відповідачем при розрахунку індексації в березні 2018 року.

Як зазначає позивач у позові, йому не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.02.2022 року з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

У постанові від 09 травня 2023 року по справі № 120/2234/22-а Верховний Суд провів аналіз застосування Порядку №1078 та навів релевантні висновки (пункти 69-87 постанови), а саме:

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду (Верховний Суд) підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають Верховному Суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 . Військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 із подібними правовідносинами.

Як вже було зазначено, з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, для оскаржуваного періоду, починаючи з 01.03.2018 індекс споживчих цін за 1 або 100 є встановленим в березні 2018 року.

Враховуючи приписи абз. 2, п.5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців, з чим позивач погоджується.

Разом з тим, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших після нього періодах (місяцях), оскільки індексація не нараховується лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Проаналізувавши абз. 3-5 п.5 Порядку №1078, суд вбачає, що вони здійснюють правове регулювання виплати індексації за тих чи інших умов конкретно в місяці підвищення грошового доходу, яким за обставинами даної справи є березень 2018 року.

При цьому, згідно абз. 6 п. 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Зазначена норма свідчить про те, що у випадку позивача, якщо розмір підвищення його грошового доходу в березні 2018 року не перевищив суму індексації, що мала скластися в цьому місяці, то визначена сума індексації (як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу), має продовжуватися йому виплачуватися до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення його зі служби.

Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року:

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає 253,30%.

Даний розрахунок в тому числі підтверджено листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 року №5211/0/290-21/51 (додаток до позовної заяви).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. Тобто: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Таким чином, розмір індексації грошового забезпечення, яка мала скластися в березні 2018 року, складає 4463,15 грн.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Додатково, суд роз`яснює відповідачу, що у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 400/1119/21 Верховний Суд зазначив: «для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів)».

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 28.09.2022 у справі №560/3965/21 та постановах судів апеляційних інстанцій від 21 січня 2022 у справі № 440/9802/21, від 14.09.2022 у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21, де скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховним Судом було наголошено, що відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Відповідно до п. 164.1.2, 164.2, 164.2.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що «грошовий дохід» включає в себе всі складові грошового забезпечення військовослужбовця, що відповідає ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно наявної у матеріалах справи Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по грудень 2018 року, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року складає 9168,41 грн., за березень 2018 року 9247,02 грн.

Тобто, грошовий дохід внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на 78,61 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. 78,61 грн. = 4384,54 грн. (де 4463,15 грн. це сума можливої індексації, а 78,61 грн. - розмір підвищення доходу позивача).

На підставі викладеного, вирішуючи цей спір, суд вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці у розмірі 4384,54 грн., починаючи з 01.03.2018 року до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення його зі служби.

Відповідач протилежного не довів.

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що в період починаючи з 01.03.2018 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Разом з цим суд зазначає, що при виплаті індексації за період починаючи з 01.03.2018 року відповідач повинен був враховувати вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 рр. підлягають задоволенню, а саме суд вважає доцільним:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4384,54 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4384,54 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та інші судові витрати ним не понесені, розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4384,54 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.02.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4384,54 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА