Ухвала

від 18.02.2025 по справі 420/2296/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2296/25

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 42759541) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 23.01.2025 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Скасувати акт перевірки №53482/15-32-09-02-09/42759541 від 09.12.2024;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №806/КПР/15-32-09-02-06 від 21.01.2025.

В обґрунтування позову заявник зазначив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ від 28.11.2024 № 12282-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАТ ОЙЛ», з 29.11.2024 тривалістю 10 діб, період що перевірявся з 18.11.2021 по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ», 25.12.2024 року отримано Акт Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 53482/15-32-09-02-09/42759541 від 09.12.2024. Ознайомившись з Актом перевірки (отриманий 25.12.2024), відповідно до вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «ТАТ ОЙЛ» не погодилось з висновками Головного управління ДПС в Одеській області, які вказані в Акті перевірки, та звернулося із запереченнями де просило не приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки. 21.01.2025 Головного управління ДПС в Одеській області винесло рішення № 806/КПР/15-32-09-02-06 яким відмовило у задоволенні заперечень ТОВ «ТАТ ОЙЛ».

28.01.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

28.01.2025 до суду надійшла заява (вхід. №8480/25) позивача на виконання ухвали суду від 28.01.2025 з наданням квитанції про сплату судового збору.

30.01.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18.02.2025 суд ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 13.02.2025 (вх.№ЕС13511/25) у справі №420/2296/25.

Продовжити розгляд справи за позовними вимогами з урахуванням заяви від 13.02.2025(вх.№ЕС13511/25), а саме:

1. Скасувати акт перевірки № 53482/15-32-09-02-09/42759541 від 09.12.2024;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 806/КПР/15-32-09-02-06 від 21.01.2025;

3. Визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області, а саме:

- податкове повідомлення рішення (форма «ПС») від 24.01.2025 № 3802/15-32-09-02-11 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції в сумі 120000,00 грн;

- податкове повідомлення рішення (форма «ПС») від 24.01.2025 № 3804/15-32-09-02-11 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції в сумі 2040,00 грн.

12.02.2025 до суду від представника відповідача Головного управління ДПС в Одеській області - Кисельова О.М., надійшла заява (вхід. №ЕС/13511/25), в якій просить закрити провадження у справі, посилаючись на те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Вирішуючи питання щодо отриманої заяви представника відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається відповідне рішення (податкове повідомлення - рішення, рішення про анулювання ліцензії тощо).

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають рішення за наслідками розгляду акту, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків або інші наслідки.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2023 року по справі №815/6819/14 «незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки».

За змістом частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень.

Оформлення результатів перевірки актом з викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації перевіряючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки.

А тому, акт перевірки сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке тягне для позивача негативні наслідки, а тому правові наслідки можуть створювати рішення прийняті за результатами проведеної перевірки.

Поряд з цим, з аналізу податкового законодавства вбачається, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки це документ, який включає в себе як доводи та пояснення суб`єкта господарювання щодо проведеної перевірки (планової, позапланової), так і аргументи і висновки контролюючого органу щодо таких заперечень. При цьому, висновок комісії повинен містити обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та/або додаткових документах і поясненнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень та/або можливості врахування додаткових документів і пояснень. Більш того, на підставі цього висновку податковий орган складає обґрунтовану письмову відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень. Зазначений висновок є невід`ємною складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та в подальшому враховується керівником (його заступником або уповноваженою особою) при прийнятті податкового повідомлення-рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі №140/442/23).

Акт перевірки є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому платник податків має право протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, подати до податкового органу, який проводив перевірку, заперечення, додаткові документи та пояснення, які підтверджують відсутність його вини або ж пом`якшують відповідальність чи звільняють від неї. Надсилання заперечення не ототожнюється із процедурою оскарження, адже сам по собі акт перевірки не створює для платника податків будь-яких правових наслідків, на відміну від податкового повідомлення-рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань.

Про це вказує й Верховний Суд, наголошуючи, що акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії (постанова від 31 травня 2021 року по справі № 520/10718/19).

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17:

«Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 640/19671/18, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду».

Крім того, Верховний Суд зазначив, що «…При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.»

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акта перевірки та рішення за результатами розгляду заперечення не створює, змінює або припиняє права та обов`язки платника податків, не містить обов`язкових до виконання приписів, вимогу про його скасування не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі про скасування акта перевірки №53482/15-32-09-02-09/42759541 від 09.12.2024 та визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №806/КПР/15-32-09-02-06 від 21.01.2025 слід закрити.

Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 250, 256, 293- 297 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області Кисельова О.М. про закриття провадження у справі №420/2296/25 задовольнити.

Закрити провадження у справі № 420/2296/25 за позовними вимогами про скасування акта перевірки №53482/15-32-09-02-09/42759541 від 09.12.2024 та визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №806/КПР/15-32-09-02-06 від 21.01.2025.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги не підлягає розгляду у судах та повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Продовжити розгляд справи за позовними вимогами:

«Визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області, а саме:

- податкове повідомлення рішення (форма «ПС») від 24.01.2025 № 3802/15-32-09-02-11 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції в сумі 120000,00 грн;

- податкове повідомлення рішення (форма «ПС») від 24.01.2025 № 3804/15-32-09-02-11 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції в сумі 2040,00 грн».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА