Рішення

від 17.02.2025 по справі 580/12198/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року справа № 580/12198/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства ПЕРЕМОГА НОВА до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство ПЕРЕМОГА НОВА (далі ДП ПЕРЕМОГА НОВА, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 13425/23-00-07-04-01 від 12.09.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 106240,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що позивач надав копії всіх первинних документів, що підтверджують взаємовідносини із контрагентом, викладені у акті перевірки висновки порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, а відповідач має надати суду належні та достовірні докази тверджень про те, що задекларовані позивачем операції із закупівлі послуг з охорони об`єктів реальності не виконувались, а мало місце лише їх документування.

Ухвалою від 11.12.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.12.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що встановлені у Акті перевірки обставини свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарької операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності щодо господарської операції ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ з ДП ПЕРЕМОГА НОВА. Відсутність законного (легального) джерела походження придбаних товарів чи послуг по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника, свідчить про порушення податкового законодавства та залучення товариства до схеми формування штучного податкового кредиту для покупця.

06.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивача вказала на необґрунтованість доводів відзиву на позов, зазначивши зокрема, що документальна позапланова виїзна перевірка призначена та проведена без наявності законних підстав, оскільки запит на підставі 78.1.1 відповідач позивачу не направляв. Натомість, у наказі № 1724-п від 30.07.2024, податковий орган не зазначив конкретну підставу для проведення перевірки, зазначивши лише номери підпунктів статті Податкового кодексу України. Також вказала, що у відповідача відсутня правова підстава для призначення позапланової перевірки позивача, оскільки запит податкового органу не відповідав вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Щодо не підтвердження господарської операції з ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ зазначила, що акти № ВР-001 від 01.10.2018 та № ВР-002 від 16.10.2018 складені помилково, тому не були відображені у бухгалтерському обліку, повернуті головним бухгалтером контрагенту ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ на усунення недоліків шляхом складення вірних актів. Дані копії актів містили посилання на договір про надання охоронних послуг від 01.03.2018 року, який є розірваним із 01 вересня 2018 року. Проведені у бухгалтерському обліку - це акти прийому-передачі виконаних робіт із розрахунками вартості послуг № ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018, які були додані до заперечень на акт перевірки, та які ГУ ДПС Черкаській області проігнорував, зазначивши що актів до заперечень не додано. Місце складення акту прийому-передачі виконаних робіт не є обов`язковим реквізитом. Твердження відповідача про необхідність надання Актів прийому-передачі виконаних робіт на кожен об`єкт охорони для цілей підтвердження реальності господарських операцій позивача вважає безпідставними, оскільки позивач надав первинні документи (акти прийому-передачі виконаних робіт, а розрахунки вартості послуг містять детальну інформацію щодо найменування об`єктів охорони та годин), які в достатній мірі підтверджують фактичне виконання зазначених господарських операцій. Також, на території позивача здійснювалася фіксація послуги, а саме у суточній дислокації постів охорони ПЕРЕМОГА НОВА, із зазначенням П.І.Б охоронника від ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ та часу його послуги, яка надавалася позивачем відповідачу. Також звернула увагу, що право позивача на формування об`єкту оподаткування ПДВ (формування податкового кредиту і від`ємного значення ПДВ) не може бути обмежене висновками відповідача про порушення контрагентом податкового законодавства, а дослідження ланцюга постачання між постачальниками та їх контрагентами, встановлення можливих правопорушень контрагентів не є законодавчою підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та від`ємного значення ПДВ, що заявляється до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та бюджетного відшкодування.

14.01.2025 до суду надійшли письмові пояснення, у яких представниця позивача зокрема, вказала, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України позивач звільнений від обов`язку надати відповідь на запит контролюючого органу, оскільки відповідач не надсилав на адресу позивача запит про надання інформації, який би містив посилання на пп. 78.1.1. ст. 78 ПК України.

21.01.2025 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначив, що контролюючий орган направив позивачу запит від 20.05.2020 року № 10646/23-00-05-0814, який містить в собі підставу його направлення, а саме, за результатами зібраної податкової інформації встановлено недостовірність ДП ПЕРЕМОГА НОВА задекларованого податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ у жовтні 2018 року на суму ПДВ 106239,78 грн, разом з тим, містить всі обов`язкові реквізити передбачені законодавством та конкретний перелік документів, які необхідно було надати, тому відповідає вимогам законодавства. Оскільки позивач не надав документів, які б спростовували можливі порушення податкового законодавства, контролюючий орган на законних підставах видав наказ про проведення документальної позапланової перевірки від 30.07.2024 № 1724-п, який містить в собі правову підставу, а саме пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п.78.1.ст. 78 ПК України та належним чином вручений платнику податків. За таких умов представник відповідача вважає, що контролюючий орган не вчинив процедурних порушень під час призначення та проведення відповідної перевірки.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Дочірнє підприємство ПЕРЕМОГА НОВА зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 09.09.1999, код ЄДРПОУ 30541899, та перебуває у відповідача на обліку як платник податків. Основний вид діяльності - 01.47 Розведення свійської птиці (основний).

За наслідками здійснення документальної позапланової перевірки ДППЕРЕМОГА НОВА відповідач склав Акт від 09.08.2024 № 23-00-07-04-01/30541899 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ АГРОЕКО ПЛЮС (код ЄДРПОУ 43259810) за листопад 2020 року, з ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ, у п. 3.1.2 якого аналізуючи господарську діяльність позивача із ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ, (а.с. 98-103 Тому 2) зазначив, що перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою показників за жовтень 2018, встановлено, що до складу податкового кредиту ДП ПЕРЕМОГА НОВА включено податок на додану вартість на суму 106240 грн., нарахований з оформлення отриманих послуг охорони від ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ у жовтні 2018 року.

Проведеною перевіркою відображеного показника за жовтень 2018 року, у загальній сумі 14211356 грн на підставі таких документів: картка рахунку по рахунку бухгалтерського обліку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками, договір з додатками, платіжні доручення, податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, тощо, встановлено завищення задекларованих ДП ПЕРЕМОГА НОВА показників у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою всього за жовтень 2018 року на суму ПДВ 106240 грн.

В жовтні 2018 року ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ в адресу ДП ПЕРЕМОГА НОВА документально оформлено поставку послуг з охорони по Договору про надання охоронних послуг від 01.03.2018 (даний договір вказаний в актах прийому-передачі виконаних робіт) на загальну суму 637438,71 грн, в т.ч. ПДВ 106239,78 грн, проте, до перевірки надано Договір про надання охоронних послуг з іншою датою - від 01.09.2018 № 1. ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ документально оформлено акти прийому-передачі виконаних робіт в адресу ДП ПЕРЕМОГА НОВА:

- ВР-001 від 01.10.2018 (Послуги охорони з 01.09.2018 по 15.09.2018 згідно Договору про надання охоронних послуг від 01.03.2018) на суму 431600 грн (ПДВ 71933,33 грн);

- ВР-002 від 16.10.2018 (Послуги охорони з 16.09.2018 по 30.09.2018 згідно Договору про надання охоронних послуг від 01.03.2018) на суму 205838,71 грн (ПДВ 34306,45 грн).

ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ документально оформлено у жовтні 2018 року в адресу ДП ПЕРЕМОГА НОВА наступні податкові накладні:

- від 01.10.2018 № 5 послуги охорони на суму 431600 грн (ПДВ 71933,33 грн);

- від 16.10.2018 № 22 послуги охорони на суму 205838,71 грн (ПДВ 34306,45 грн).

Згідно даних рахунка 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками, станом на 01.10.2018 рахується кредиторська заборгованість в сумі 62655,91 грн., оборот по Д-ту -593854,93 грн, оборот по К-ту - 637438,83 грн, сальдо на кінець по К-ту - 106239,81 грн.

Операції з придбання послуг відображено товариством у бухгалтерському обліку наступними записами: Д-т 631 - К-т 311- на суму 593854,93 грн, Д-т 6442 - К-т 631- на суму 106239,7 грн.

В акті також має бути зазначено місце складання первинного документа. Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення. По суті, акт виконаних робіт (наданих послуг) фіксує здійснення господарської операції і свідчить про її закінчення, тобто мають бути складені саме у місці фактичного її здійснення.

До перевірки надано перелік об`єктів, які передаються під охорону, в якому зазначено погоджені сторонами пости охорони - 19 об`єктів МХП, які розташовані в 6 селах в межах Черкаської області з цілодобовим режимом роботи.

Проте, актів здачі-прийняття робіт надано лише двоє, не по кожному об`єкту охорони, які знаходяться за різними адресами та різними завданнями-функціями охорони (охорона ТМЦ, пропуск та огляд працівників, охорона ділянки периметра, АЗС, складів, пропуск та огляд транспортних засобів, контроль ввозу та вивозу продукції, ТМЦ) які потребують різну кількість задіяних працівників та відповідно й різну оплату.

Тобто, пости охорони (19 об`єктів) мають різні території, функції охорони та різну кількість задіяних працівників, а відтак акти виконаних робіт мають бути складені саме у місці фактичного їх здійснення та відповідати обсягам, обґрунтованій калькуляції вартості тих робіт, які дійсно, фактично були виконані в межах зазначеної адреси та об`єктів за цією адресою.

Разом з тим, надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не містить обов`язкових реквізитів, зокрема в них одним рядком прописано: Послуги охорони за період згідно Договору про надання охоронних послуг від 01.03.2018. Тобто дані акти є однотипними, мають загальний характер, містять лише найменування наданої послуги, не конкретизують склад, місце, обсяги робіт, зміст наданих послуг, не містять інформації, яка б детально розкривала надані послуги (де здійснювалися роботи/надавалися послуги, яким чином здійснювалися, які саме виконані роботи/послуги, ким здійснювалися, в якій кількості), калькуляцію визначення їх вартості, тощо.

Крім того, в актах здачі-прийняття робіт в переліку обов`язкових реквізитів - найменування робіт (послуг) вказаний Договір про надання охоронних послуг від 01.03.2018, що не відповідає наданому до перевірки Договору про надання охоронних послуг від 01.09.2018 № 1 з додатками. В платіжних дорученнях також зазначено призначення платежу: сплата за послуги охорони зг.дог. №1 від 01.09.2018.

Податкові накладні в переліку обов`язкових реквізитів - найменування робіт (послуг) містять назву Послуги охорони. Дані факти свідчать про невідповідність документів, оформлених не належним чином з явними ознаками дефектності, чим порушено ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV.

Реквізити податкової накладної, зазначені у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, є обов`язковими реквізитами. Тобто, невідповідність найменування/номенклатури товарів/послуг не дає можливості ідентифікувати операції.

Всупереч, п. п. 3.3.9 п.3.3 Договору акти здачі-прийняття робіт та додатки до нього не містять даних щодо списків працівників Контрагента, які здійснюють охорону об`єктів. Проведеним аналізом наданих до перевірки документів, встановлено, що вони взагалі не містять інформації про осіб, які працюють у змінах та здійснюють охорону на об`єктах.

Відповідно до додаткових угод до Договору, ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ повинно було надавати послуги охорони по 19 об`єктах цілодобово.

Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2018 року від 02.05.2019 № 9311567955 на підприємстві працювало 16 осіб.

Враховуючи штатну чисельність, завдання-функції охорони та їх режим роботи, ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ, не мало змоги надати послуги власними силами.

За результатами аналізу в АІС Податковий блок та за даними ЄРПН ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ документально оформило у жовтні 2018 придбання послуг охорони по ланцюгу постачання від ТОВ Охоронне Агенство Верум (код ЄДРПОУ 41977275), яке в свою чергу формувало від контрагентів послуги з охорони (TOB МАНТІСА, ТОВ МАНТІСА ПРОФІ), у яких також відсутні трудові ресурси для надання послуг охорони.

Проведеним аналізом даних АІС Податковий блок та ЄРПН встановлено, що на TOB ОА Верум (код ЄДРПОУ 41977275) перебував на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області (Центральне район, м. Маріуполь), основний вид діяльності 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, декларацію з податку на додану вартість за вересень, грудень 2018 не подано, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (форма Д4) за жовтень 2018 року теж не подано.

В свою чергу ТОВ ОА Верум формував податковий кредит за рахунок СГ, які формували податковий кредит по придбанню різноманітної продукції, а саме:

- TOB MAHTICA Профі код 40136301 (придбає тютюнові вироби, субпродукти , костюми трикотажні, піжами, напої, продукти харчування та інші, а реалізує послуги охорони);

- TOB МАНТІСА код 38865949 (придбає запасні частини, субпродукти, спецодяг, сільгоспродукцю та ін , а реалізує послуги охорони);

- ТОВ Будівельна компанія Необуд код 40216931 (придбає тютюнові вироби, корм д/котів, собак, кава, морозиво, фурнітура швейна та ін , а реалізує послуги охорони).

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень, ТОВ ОА Верум є фігурантом кримінального провадження, а саме: № 42017000000000463 від 17.02.2017 року.

В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2018 року (справа № 752/7898/17, провадження по справі № 1-кс/752/8706/18) зазначено, що невстановлені особи створили ряд суб`єктів підприємницької діяльності в т.ч. TOB ОА Верум (код ЄДРПОУ 41977275) з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки, що здійснюється у процесуальному керівництві досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000000463 від 17.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, згідно ЄРПН за 2018 рік ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ зареєструвало ПН на надання різноманітних послуг, а саме послуги з виконання робіт з переробки та обробки м`яса птиці, послуг охорони та інші по 9-ти СГ різних областей України (Дніпропетровської, Київської, Вінницької, Черкаської областей та м. Києва).

За даними АІС Податковий блок, ЄРПН встановлено, що контрагент постачальник ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ (код за ЄДРПОУ 41542439) зареєстроване юридичним департаментом Канівською районною державною адміністрацією 28.08.2017, номер державної реєстрації 10231020000001360.

Основний вид діяльності ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (Основна); розмір статутного капіталу - 100000 грн; свідоцтво платника ПДВ від 01.05.2018 № 200390162 анульовано за рішенням контролюючого органу 28.10.2021.

Згідно поданого до податкового органу фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ від 01.03.2018 № 9311239488 за 2018 рік ніяких даних по фінансово-господарській діяльності не відображено. Повідомлення про власні чи орендовані об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які провадиться діяльність платника податків форма 20 ОПП в АІС Податковий блок відсутні.

Протягом 2018 року, у ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для реального сектору економіки.

Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 за № 2002 (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції у постачальників).

Отже, дані факти свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарської операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності щодо господарської операції ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ з ДП ПЕРЕМОГА НОВА.

ДП ПЕРЕМОГА НОВА мало можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема оформивши господарську операцію тими документами, які відображають дійсний зміст, однак не вжило для цього достатніх заходів.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій ДП ПЕРЕМОГА НОВА з ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази їх здійснення.

Враховуючи викладене, задекларовані господарські операції із придбання товарів/послуг ДП ПЕРЕМОГА НОВА у ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ, та використання його у господарській діяльності, документальною позаплановою виїзною перевіркою не підтверджується.

За висновками п.1 Акту перевірки встановлено порушення:

- вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, ст. 1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 2.3 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2018 року на суму 106240 грн.

03.09.2024 позивач подав до відповідача заперечення на акт перевірки, у яких зазначив, що контрагент надав послуги охорони, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт із розрахунками вартості послуг:

- № ВР-1-001 від 01.10.2018 (за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року) на суму 431600,00 грн, в т.ч. ПДВ;

- № ВР-1-002 від 16.10.2018 (за період з 01.10.2018 року по 15.10.2018 року) на суму 205838,71 грн, в т.ч. ПДВ.

Крім того зазначив, що акти № ВР-001 від 01.10.2018 та № ВР-002 від 16.10.2018 складені помилково, тому не були відображені у бухгалтерському обліку, повернуті головним бухгалтером контрагенту ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ на усунення недоліків шляхом складення вірних актів (№ ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018).

До заперечення додав зокрема, Акти прийому-передачі виконаних робіт № ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018.

Листом від 12.09.2024 № 19674/6/23-00-07-04-04 постійна комісія з питань розгляду заперечень в ГУ ДПС у Черкаській області повідомила, що висновки акту перевірки залишила без змін.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма В4) від 12.09.2024 № 13425/23-00-07-04-01 (далі ППР), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 106240,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд встановив, що спірне ППР прийняте у зв`язку із висновками контролюючого органу про наявність ознак нереальності оформлених між позивачем та контрагентом господарських операцій, що призвело до порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, 201.1, 201.7, ст. 201 ПК України, завищення податкового кредиту.

Під час надання оцінки таким висновкам контролюючого органу, суд врахував таке.

Суд встановив, що ДП ПЕРЕМОГА НОВА уклав договір з ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ про надання охоронних послуг № 1 від 01.09.2018 (а.с. 71 Тому 1), відповідно до якого ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ надає охоронні послуги, код згідно Державного класифікатору продукції та послуг (ДКПП), а саме здійснює охорону об`єктів МХП, які належать йому на праві власності або знаходяться в оренді МХП та використовуються ним на законних підставах. Перелік об`єктів визначений у додатку до Договору.

Додатком № 3 до Договору визначено дислокацію постів, які містять найменування об`єктів - постів з адресами, скорочену функцію охорони, режим роботи постів.

ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ надало послуги охорони, про що сторони підписали акти прийому-передачі виконаних робіт:

- № ВР-1-001 від 01.10.2018 (за період з 01.09.2018 до 30.09.2018) на суму 431600,00 грн, в т.ч. ПДВ;

- № ВР-1-002 від 16.10.2018 року (за період з 01.10.2018 до 15.10.2018) на суму 205838,71 грн, в т.ч. ПДВ.

01.10.2018 ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ за фактом надання послуг склало та подало на реєстрацію в ЄРПН:

- податкову накладну № 5 від 01.10.2018, на суму 431600,00 грн, в т.ч. ПДВ;

- податкову накладну № 22 від 16.10.2018, на суму 205838,71 грн, в т.ч. ПДВ.

ДП ПЕРЕМОГА НОВА здійснило оплату коштів за отримані послуги охорони, що підтверджується платіжними дорученнями: № 5756260122 від 04.10.2018 на суму 19019,02 грн, № 5756260127 від 04.10.2018 на суму 92975,99 грн, № 5756260143 від 04.10.2018 на суму 247671,64 грн, № 5798330137 від 18.10.2018 на суму 71933,35 грн, № 5798330138 від 18.10.2018 на суму 99598,90 грн, № 5838560062 від 01.11.2018 на суму 3611,92 грн, № 5838560066 від 01.11.2018 року на суму 3849,46 грн, № 5838560091 від 01.11.2018 на суму 64471,95 грн, № 5857520100 від 08.11.2018 на суму 34306,48 грн.

Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи первинні документи містять необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості, які у своїй сукупності підтверджують взаємовідносини між позивачем та його контрагентом.

Під час надання оцінки невідповідностям, на яких наголошує відповідач, суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, відповідно до яких визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Суд врахував, що рішення про відповідність критеріям ризиковості ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ прийняте контролюючим органом 04.02.2020, тобто вже після взаємовідносин між позивачем та його контрагентом (вересень, жовтень 2018 року), відтак, за наявності первинних документів, що відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не можуть слугувати самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Суд зазначає, що сама по собі обставина наявності кримінального провадження № 42017000000000463 від 17.02.2017 щодо службових осіб ТОВ ОА Верум за ч. 5 ст. 191 КК України не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність досліджених податковим органом господарських операцій із позивачем.

Суд з`ясував, що доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача основних засобів для здійснення господарської діяльності, у зв`язку із чим контролюючий орган дійшов висновку, що він не міг бути надавачем послуг, базуються на відомостях ІС Податковий блок та не підтверджені даними перевірок щодо контрагента позивача.

Суд не враховує такий аргумент відповідача та зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагент позивача не мав достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного не надання послуг, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.01.2018, 15.05.2018, 11.09.2018 у справах №№ 826/1398/14, 810/4391/16, 804/4787/16 відповідно.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі № 826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у суб`єкта підприємницької діяльності трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 07.12.2023 у справі № 380/6949/21.

Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 у справі № 320/1147/19, від 24.11.2020 у справі № 813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Покликання відповідача про відсутність реального характеру спірних господарських операцій з підстав дослідження взаємовідносин ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ із ТОВ Охоронне агентство Верум суд також вважає необґрунтованими, оскільки такі висновки відповідача базуються на дослідженні інформації баз даних ДПС.

Суд зазначає, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 20.03.2018 у справі № 804/939/16.

З урахуванням зазначеного, аргументи відповідача у цій частині суд відхиляє як необґрунтовані.

Щодо покликання контролюючого органу на невідповідність актів прийому передачі виконаних робіт (не конкретизують склад, місце, обсяги робіт, зміст наданих послуг, не містять інформації, яка б детально розкривала надані послуги (де здійснювалися роботи/надавалися послуги, яким чином здійснювалися, які саме виконані роботи/послуги, ким здійснювалися, в якій кількості), калькуляцію визначення їх вартості), суд зазначає таке.

Суд встановив, що акти прийому-передачі виконаних робіт № ВР-1-001 від 01.10.2018 (за період з 01.09.2018 до 30.09.2018) на суму 431600,00 грн, в т. ч. ПДВ та № ВР-1-002 від 16.10.2018 року (за період з 01.10.2018 до 15.10.2018) на суму 205838,71 грн, в т. ч. ПДВ, містять розрахунки вартості послуг (171, 173 Тому 1), у яких зокрема відображені відомості щодо найменування об`єкту, кількість постів охорони, дні та години коли надавались послуги із охорони, та їх вартість.

Також щоденні списки за період з 01.09.2018 до 31.10.2018 (а.с. 110-169 Тому 1) містять відомості про ПІБ працівника, який здійснював охорону об`єктів позивача, із зазначенням виробничої дільниці, та робочого часу зміни.

Аналіз досліджених доказів, на переконання суду, у достатньому обсязі підтверджують надання контрагентом позивача послуг із охорони та їх вартість, у зв`язку із чим вищевказані аргументи відповідача суд вважає спростованими наявними у матеріалах справи доказами.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності зазначення у акті місця складання, оскільки перелік обов`язкових реквізитів встановлений ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, не містить такого обов`язкового реквізиту.

Також відповідач акцентує увагу на невідповідності зазначеній в актах прийому передачі наданих послуг даті договору про надання охоронних послуг (01.03.2018), наданому до перевірки Договору про надання охоронних послуг від 01.09.2018 № 1.

Під час надання оцінки доводам контролюючого органу у цій частині, суд врахував, що 03.09.2024 позивач подав до відповідача заперечення на акт перевірки, у яких зазначив, що контрагент надав послуги охорони, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт із розрахунками вартості послуг:

- № ВР-1-001 від 01.10.2018 (за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року) на суму 431600,00 грн, в т.ч. ПДВ;

- № ВР-1-002 від 16.10.2018 (за період з 01.10.2018 року по 15.10.2018 року) на суму 205838,71 грн, в т.ч. ПДВ.

Крім того зазначив, що акти № ВР-001 від 01.10.2018 та № ВР-002 від 16.10.2018 складені помилково, тому не були відображені у бухгалтерському обліку, повернуті головним бухгалтером контрагенту ТОВ ГК НАТАНІЕЛЬ на усунення недоліків шляхом складення вірних актів (№ ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018).

До заперечення позивач додав зокрема, Акти прийому-передачі виконаних робіт № ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на акти № ВР-001 від 01.10.2018 та № ВР-002, оскільки у спірних правовідносинах взаємовідносини позивача із контрагентом щодо надання послуг охорони зафіксовано у актах № ВР-1-001 від 01.10.2018, № ВР-1-002 від 16.10.2018, які не містять дефекту форми та змісту.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що всупереч, пп. 3.3.9 п. 3.3 Договору, акти здачі-прийняття робіт та додатки до нього не містять даних щодо списків працівників Контрагента, які здійснюють охорону об`єктів, оскільки вказані пункти Договору від 01.09.2018 № 1 (а.с. 71 Тому 1) не містять положень, що зобов`язують зазначати списки працівників контрагента саме у актах приймання-передачі виконаних робіт. У свою чергу, суд врахував, що контрагент позивача складав щоденні списки за період з 01.09.2018 до 31.10.2018 (а.с. 110-169 Тому 1), які містять відомості про ПІБ працівника, який здійснював охорону об`єктів позивача, із зазначенням виробничої дільниці, та робочого часу зміни.

Також контролюючий орган вважає, що відображення у переліку обов`язкових реквізитів податкових накладних (найменування робіт (послуг) Послуги охорони, свідчить про невідповідність документів, оформлених не належним чином з явними ознаками дефектності, чим порушено ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV, оскільки невідповідність найменування/номенклатури товарів/послуг не дає можливості ідентифікувати операції.

Під час надання оцінки вказаним посиланням суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу перелік первинних документів у повному обсязі дає можливість ідентифікувати досліджувані операції.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд врахував, що відповідність наданих товариством до перевірки первинних документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та зареєстрованих податкових накладних вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України, податковий орган не спростував.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що первинні документи, якими оформлені господарські операції, складені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили та доказовості, суд доходить висновку, що у ході розгляду справи позивач підтвердив належними та допустимими доказами правомірність формування витрат та податкового кредиту за реально вчиненими господарськими операціями, відтак спірне ППР є протиправним.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 12 вересня 2024 року № 13425/23-00-07-04-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Дочірнього підприємства ПЕРЕМОГА НОВА судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Дочірнє підприємство ПЕРЕМОГА НОВА (19620, Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. Лесі Українки, 68, код ЄДРПОУ 30541899);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.02.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК