Рішення

від 17.02.2025 по справі 580/9495/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року справа № 580/9495/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ліщинівське про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

встановив:

Головне управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ліщинівське (далі СТОВ Ліщинівське, відповідач) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 343358,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 343358,44 грн. На підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області згідно акту опису майно відповідача передане в податкову заставу. В подальшому в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області прийняте рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках в рахунок погашення податкового боргу, на виконання якого до банківської установи направлені інкасові доручення, однак ці доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Ухвалою від 01.10.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.10.2024 надійшов до суду відзив на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що у порушення вимог ст. 160 КАС України, у позовній заяві не вказано переліку документів, що подаються позивачем в якості доказу, а підпис на позові не скріплений гербовою печаткою позивача. Звернув увагу, що формулювання позовних вимог не відповідають положенням чинного законодавства України, оскільки не зрозуміло, який розмір усієї суми податкового боргу відповідача, перед яким саме бюджетом і чому позивач не вказує, за рахунок якого саме майна просить надати дозвіл на погашення суми боргу відповідача. Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано доказів надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги на суму 343358,44 грн, та зазначає, що податкова вимога форми Ю № 188111-52 від 25.11.2019, на яку позивач посилається в позові, сформована ним на суму 94975,51 грн, що явно менше ціни позову, тому не може бути доказом по даній справі. Звернув увагу, що з позовної заяви не вбачається, що позивач вчиняв дії щодо стягнення коштів з усіх рахунків відповідача, відкритих в банках, з метою погашення боргу, що передує зверненню позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою від 16.10.2024 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

21.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивача вказала, що матеріали справи є належними і достатніми. Копії документів, надані до позовної заяви засвідчені належним чином. Вказала, що відповідач отримав 03.12.2019 податкову вимогу від 25.11.2019 № 188111-52. У разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення ПК України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового боргу щодо кожного виду такої зміни.

28.11.2024 представник позивача подав до суду клопотання, у якому зазначив, що кошти, сплачені відповідачем у загальній сумі 114452,8 грн зараховані в погашення боргу минулих років, який не охоплюється позовними вимогами у справі № 580/9495/24. Разом з тим, сплата відповідачем суми 14373,23 грн частково зменшило зобов`язання відповідача із орендної плати, у зв`язку із чим Головне управління ДПС у Черкаській області відмовляється від частини позовних вимог та просить задовольнити позов на суму 328985,21 грн.

Представник відповідача неодноразово звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи для врегулювання спору у позасудовому порядку, у зв`язку із чим суд задовольнив заявлені клопотання, чергове підготовче засідання суд призначив на 16.01.2025.

У судовому засіданні 16.01.2025 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Станом на дату розгляду справи відповідач має непогашений податковий борг по орендній платі з юридичних осіб на суму 328985,21 грн, який виник на підставі:

- податкового розрахунку земельного податку № 9036191177 від 20.02.2022 по строку сплати 30.06.2022 (в частині 8517,33 грн), строку сплати 30.07.2022-30.12.2022 із платежем 22890,56 грн та по строку сплати 30.01.2023 із платежем 22890,60 грн, на загальну суму 168751,29 грн;

- податкового розрахунку земельного податку № 9029261352 від 20.02.2023 по строку сплати 02.03.2023-30.08.2023 (за 7 місяців) із щомісячним основним платежем 22890,56 грн на загальну суму 160233,92 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом із орендної плати, що виник згідно вищезазначених податкових розрахунків земельного податку.

Таким чином, податкові зобов`язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових розрахунках земельного податку, є узгодженими.

За вимогами підп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивач сформовав податкову вимогу про сплату боргу форми Ю № 188111-52 від 25.11.2019, яка направлена відповідачеві за місцем здійснення господарської діяльності згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та вручена 03.12.2019 уповноваженому представнику.

Відповідно до абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У відповідності до вимог абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України Головне управління прийняло рішення від 19.12.2023 № 357/4/23-00-13-06-05 про стягнення коштів з рахунків у банках СТОВ Ліщинівське у рахунок погашення податкового боргу (згідно розрахунку до рішення на суму 343358,44 грн).

Вказане рішення направлене відповідачеві за місцем здійснення господарської діяльності згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у зв`язку із чим вважається належним чином врученим.

На виконання вищевказаного рішення, податковий керуючий направив до банківських установ платіжні інструкції від 17.04.2024 № 602/13-06, від 17.05.2024 № 780/13-06, 14.06.2024 року №№ 934/13-06, 935/13-06, 936/13-06, 937/13-06, 938/13-06, 939/13-06, 940/13-06, що повернуті без виконання відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Відповідно до пунктів 87.1. 87.2. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

П. 95.1 ст. 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника є наявність податкового боргу, відсутність коштів, які перебувають у власності платника, та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України визначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави згідно з п. 89.5. ст. 89 ПК України поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 89.8 ст. 89 ПК України передбачений обов`язок контролюючого органу безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Суд встановив, що позивач згідно з рішенням від 19.07.2021 № 14681/6/23-13-00-0517 провів опис майна відповідача у податкову заставу, про що складений акт від 28.07.2021 № 126/23-13-00-0529.

Згідно з даними витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.09.2021 № 273861604 за позивачем зареєстровано обтяження майна відповідача.

Враховуючи викладене, з урахуванням доведеної відсутності грошових коштів на рахунках позивача у банках, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 328985,21 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими.

Доводи відповідача, що копії документів, доданих до позовної заяви, не завірені належним чином спростовуються тим, що такі матеріали прошиті та завірені печаткою відповідача і підписом керівника.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що у спірних правовідносинах позивач не надсилав податкову вимогу на суму 343358,44 грн, оскільки у відповідності до вимог п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). З урахуванням такого правового регулювання, сформована позивачем податкова вимога про сплату боргу форми Ю № 188111-52 від 25.11.2019, яка направлена відповідачеві за місцем здійснення господарської діяльності згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України та вручена уповноваженому представнику, є належним документом у процедурі стягнення з відповідача податкового боргу.

Суд також вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про відсутність вжиття позивачем заходів щодо стягнення коштів з рахунків у банках, оскільки, як встановив вище суд, на виконання рішення від 19.12.2023 № 357/4/23-00-13-06-05 позивач направив до банківських установ платіжні інструкції від 17.04.2024 № 602/13-06, від 17.05.2024 № 780/13-06, 14.06.2024 року №№ 934/13-06, 935/13-06, 936/13-06, 937/13-06, 938/13-06, 939/13-06, 940/13-06, що повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, Головне управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС у Черкаській області дозвіл на погашення податкового боргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ліщинівське у розмірі 328985 (триста двадцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 21 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

2) відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ліщинівське (20013, Черкаська область, Уманський район, с. Ліщинівка, вул. Центральна, 69, код ЄДРПОУ 03794555).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.02.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК