Рішення

від 18.02.2025 по справі 620/16777/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/16777/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» (далі також АТ «Хімтексильмаш», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 102 від 06.12.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити та зазначив, що нараховані згідно оскаржуваного рішення пеня та фінансові санкції, які застосовані до позивача, стосуються несвоєчасної сплати нарахованих ним страхових внесків за період з 20.02.2009 по 29.02.2020, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5% (розділ 1), розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1), карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) Розділ 1 та карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1-5%) Розділ 1. У зв`язку з чим, Головне управління правомірно застосувало до позивача фінансові санкції, зокрема, нарахувало штраф та пеню за несвоєчасну сплату ним страхових внесків за період з 20.02.2009 по 29.02.2020.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.12.1994, про що в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 11.11.2005. З 24.01.1995 перебуває на обліку в органах податкової служби.

11.12.2024 AT «Хімтекстильмаш» отримало рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.12.2024 № 102 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» за період, з 20.02.2009 по 29.02.2020, нараховано суму штрафу у розмірі 11036,82 грн та пеню у розмірі 519463,36 грн. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що штрафні санкції та пеня нараховані на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правлінні Пенсійного Фонду України за №21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція №21-1), у редакціях чинних на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частин 6 і 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV (у редакції закону яка діяла до 01.01.2011) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV, в редакції, яка діяла до 01.01.2011, передбачалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 01.01.2011 Закону № 2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV була виключена.

Водночас згідно абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Закону.

Відповідно до пункту 9.1. Інструкції №21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Згідно з положеннями підпункту 9.3.2. пункту 9.3 Інструкції № 21-1 фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев`ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, у таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, за органами Пенсійного фонду України, після набрання чинності Закону №2464-VІ, збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 19.09.2020 у справі №805/1452/16-а.

У силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних постановах Верховного Суду України.

Відповідно до частини 12 статті 106 Закону №1058-ІV нарахування пені, передбаченої частинами дев`ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Вказані норми також кореспондуються із нормами Інструкції №21-1, а саме абзацом першим підпункту 9.3.2 пункту 9.3 розділу 9 вказаної Інструкції та абзацом першим пункту 10.1 розділу 10 Інструкції.

Як встановлено судом AT «Хімтекстильмаш» мало заборгованість зі сплати страхових внесків перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області станом на 31.07.2021 у сумі 245736,56 грн, у тому числі борг по 4%, 32%, 42% розділ І 202095,20 грн; по 1-5% Розділ І у сумі 13226,48 грн; заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 1 9639,31 грн, по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 20775,57 грн, що підтверджується актом-звірення заборгованості станом на 31.07.2021.

Страхові внески сплачувались товариством частково і з порушенням строків сплати, тому на кінець базових періодів воно мало заборгованість, яка виникла з лютого 2009 року, про що свідчать картки особових рахунків платника, наявних у матеріалах справи.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.12.2024 № 102 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені слідує, що відповідачем враховано період заборгованості товариства з 20.02.2009 по 29.02.2020.

Розрахунок заборгованості здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі даних картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%-5%) Розділ 1 та картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) Розділ 1 в автоматизованому режимі, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що зміст оскаржуваного рішення відповідає формі згідно з додатком 14 Інструкції 21-1.

За таких обставин суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 102 від 06.12.2024 винесене відповідачем відповідно до вимог статті 19 Конституції України та Закону №1058-ІV, а тому позов не підлягає задоволенню повністю як необґрунтований.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо невірного розрахунку пені по особовому рахунку 4%, 32% та 42%, оскільки оскаржуваним рішенням нараховані штрафна санкція та пеня за несвоєчасну сплату заборгованості, яка виникла за період, з 20.02.2009 по 29.02.2020 та яка сплачена позивачемлише 13.08.2021, 08.09.2021.

Щодо інших доводів сторін, якими вони обґрунтовують свої позиції, то суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до приписів статей9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ізстаттею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77-78, 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», вул. Івана Мазепи, 110, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14001, код ЄДРПОУ 14314311.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2025 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА