Постанова

від 18.02.2025 по справі 480/6220/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 р. Справа № 480/6220/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, (головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар) по справі № 480/6220/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа Національна асоціація адвокатів України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови позивачу у відстрочці від призову на військову службу під час мобілізації;

- визнати право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, відповідач безпідставно відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивачу, як адвокату.

Зазначає, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба, а тому з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Проте суд першої інстанції не вірно застосував норми права, протиправно не врахував рішення Ради адвокатів України від 03.03.2022 року № 24 від 02.08.2022 року № 60.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Національна асоціація адвокатів України (далі третя особа) надала пояснення, в яких зазначила, що підтримує вимоги апеляційної скарги з огляду на те, що відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Разом з тим, питання вимог несумісності адвокатської діяльності із проходженням військової служби або альтернативної (невійськової служби) жодним чином у момент прийняття (2012 рік) п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не стосувалися питань воєнного стану та проведення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією. Вказана норма на думку НААУ поширювалася виключно на проходження добровільної військової служби за контрактом.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області від 18.05.2016 року №5 та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000446 від 18.05.2016.

18.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 24 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

До заяви надав: свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю; посвідчення адвоката; паспорт ; РНОКПП; витяг про реєстрацію місця проживання, військовий квиток.

27.06.2024 рішенням комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом № 2, що позивачу, як адвокату відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з відсутністю підстав для відстрочки.

Вважаючи вищезазначену відмову комісії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не звільняє позивача, як адвоката, від призову на військову службу під час мобілізації, а надає можливість зупинити адвокатську діяльність, отже, підстави для надання відстрочки позивачу, як адвокату - відсутні, а отже рішення відповідача оформлене протоколом №2 щодо відмови в наданні відстрочки ОСОБА_1 є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та діє до цього часу.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає проходження військової служби.

Відповідно до ст. 3 Закону №2232-ХІІ правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України "Про загальну мобілізацію" № 3543-XII. (далі Закон № 3543-ХІІ)

Відповідно до ст.1 Закону № 3543-ХІІ :

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено підстави надання, перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

За твердженням позивача, з яким не погодився суд першої інстанції ст.7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є законодавчим актом, що встановлює несумсність роботи адвоката з військовою службою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закон № 5076-VI уразі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить застережень щодо неможливості проходження військової служби по мобілізації через зайняттям адвокатською діяльністю, як це вимагається п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону 3543-XII, вказані норми не звільняють позивача , як адвоката від призову від військової служби під час мобілізації.

Отже, у спірних правовідносинах обставина зайняття позивачем адвокатською діяльністю не впливає на його конституційний обов`язок захисту Вітчизни, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» він може проходити військову службу, але повинен припинити адвокатську діяльність.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у органів виконавчої влади зупиняти або припиняти адвокатську діяльність колегія суддів не приймає до уваги, оскільки таких дій відповідачем не вчинено та судом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 480/6220/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц